Сучасні тепловізори — це важливий технічний засіб, який допомагає бачити в умовах, де звичайний людський зір безсилий. Особливо актуальний цей прилад для військовослужбовців на лінії фронту, де навіть невелика кількість інформації може надати перевагу над ворогом.

Про те, як обрати тепловізор, котрий зможе впоратися із завданнями на лінії фронту, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як обрати тепловізор

Тепловізори в сучасних умовах стали важливим інструментом не тільки в полюванні, але й на війні. Ці технічні засоби дозволяють виявляти різноманітні ворожі цілі та інші об’єкти навіть у повній темряві чи  під час поганої видимості. Якщо ви шукаєте надійний магазин, де можна знайти широкий асортимент тепловізорів різних популярних брендів для військових, зверніть увагу на Grand Pulsar за посиланням: https://grand-pulsar.com.ua/ua/teplovizory.

Які ключові характеристики тепловізорів

Вибір тепловізора для військових залежить від кількох факторів, серед яких виділяються:

• дальність роботи — для військових завдань цей показник повинен перевищувати 1 кілометр;
• роздільна здатність матриці — показник, від якого залежить можливість виявляти дрібні елементи на великій відстані. Чим вище показники, тим чіткішим буде фінальне зображення;
• автономність роботи — тепловізори для військових повинні мати можливість працювати без підзарядки протягом багатьох годин;
• міцність корпусу — тепловізори для військових завдань мають бути стійкими до ударів та працювати в інших екстремальних умовах експлуатації;
• швидкість оновлення зображення — військові тепловізори повинні оперативно відображати зміни для реагування на різні дії.

Pulsar: інновації з Європи

Європейський бренд Pulsar, який офіційно представлений в Україні, вважається одним з головних виробників преміальних тепловізійних приладів у світі, які славляться високою надійністю, хорошими технічними показниками та загальною універсальністю. 

Рекомендуємо звернути увагу на тепловізори Пульсар, а саме на модель Pulsar Axion XQ30 Pro, який оснащений сучасним сенсором і передовими алгоритмами обробки зображення. Це робить його ідеальним для полювання чи навіть військових дій.

Ось головні характеристики:

• Роздільна здатність матриці: 384×288 пікселів.
• Дальність виявлення: до 1050 метрів;
• Частота оновлення: 50 Гц.

Функції:

• вбудований відеореєстратор для створення відео;
• Wi-Fi для підключення до ноутбуків чи смартфонів;
• знімний акумулятор;
• вологозахист.

INFIRAY: інновації за низьку ціну

Бренд INFIRAY — це ще один популярний виробник тепловізорів, який надає власним клієнтам універсальні пристрої з низькою ціною. Як приклад, розглянемо їх INFIRAY (IRAY) Cabin CBL25, в який інтегрували технологію теплового трекінгу, котра дозволяє відстежувати навіть найдрібніші теплові зміни в радіусі роботи.

Ось головні характеристики:

• Роздільна здатність матриці: 384×288 пікселів.
• Дальність виявлення: до 1050 метрів;
• Частота оновлення: 50 Гц.

Функції:

• вбудований відеореєстратор;
• Wi-Fi для підключення до ноутбуків чи сматрфонів.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З початку повномасштабного вторгнення понад 18 900 українських компаній змінили юридичну адресу – і Київ став головною точкою призначення для майже 28% з них. Серед тих, хто обрав столицю, чимало підприємців зі Сходу: люди, які втратили приміщення, клієнтську базу і звичний ринок, але не зупинились. Ось як це виглядає на практиці – і що треба знати тим, хто зараз на цьому шляху.

Чому Київ, а не захід

Підприємці з Донецької та Луганської областей обирають Київ частіше, ніж Львів чи Ужгород – і це не випадково. По-перше, столиця дає доступ до найбільшого споживчого ринку країни. По-друге, тут концентруються банки, держструктури і потенційні B2B-партнери. По-третє, психологічно легше: Київ ближче географічно і культурно до Сходу, ніж захід України.

Є ще один практичний аргумент – інфраструктура підтримки. Програми для ВПО, гранти, міжнародні організації, акселератори для переселенців-підприємців – все це краще розвинуто в столиці, ніж будь-де.

Гранти і підтримка: що реально доступно

Держава має конкретні інструменти для підприємців-переселенців, про які варто знати до початку пошуку офісу.

Програма “Власна справа”. Підприємці з Донеччини мають право на грант до 500 000 грн – на відміну від стандартних 250 000 грн для інших регіонів. Для ВПО та релокованих підприємств передбачений додатковий бонус +20% до суми гранту. З 2026 року максимальний розмір гранту для масштабування зростає до 2,5 млн грн. Станом на середину 2025 року понад 2 000 переселенців вже скористалися грантовими програмами для запуску власної справи.

Важливий нюанс: гранти “Власна справа” покривають обладнання, сировину, програмне забезпечення – але не оренду офісу. Тобто фінансування бізнесу і фінансування приміщення – це два окремі питання, які треба вирішувати паралельно.

Міжнародні програми. “Карітас”, Міжнародна організація з міграції, фонд “Відродження” – ці організації мають власні грантові конкурси для підприємців-переселенців з грантами від $5 000 до $10 000. На відміну від державних програм, міжнародні гранти іноді покривають і операційні витрати, включно з орендою.

Офіс у Києві: як підійти до вибору

Підприємець зі Сходу, який щойно релокувався, зазвичай має два пріоритети: мінімальні фіксовані витрати і максимальна гнучкість. Обидва ці критерії впливають на вибір формату офісу.

Для більшості – починати варто з невеликого приміщення в бізнес-центрі: 30-60 м², клас B або B+, центральний район з метро. Це дає адресу для реєстрації і зустрічей з клієнтами, не прив’язуючи до великих постійних витрат. Знайти такі варіанти напряму від власника без комісії можна через оренду офісу в БЦ Києва на платформі A-Office – з фільтрацією по районах, площі і ціні.

Орієнтовний бюджет на старті: офіс 40 м² класу B у нецентральному, але доступному районі – від 18 000-25 000 грн на місяць до ПДВ. Для порівняння: аналогічний офіс у Печерському районі обійдеться в 35 000-45 000 грн. Різниця суттєва, особливо в перші місяці роботи на новому ринку.

На що звертати увагу при виборі БЦ

Для підприємця, який щойно переїхав і тільки будує клієнтську базу в Києві, є кілька практичних критеріїв, важливіших за клас будівлі:

• Метро пішки. Якщо клієнти і партнери – нові люди, яких треба ще залучити, зручна адреса біля метро знімає одне з можливих заперечень при першій зустрічі.
• Генератор. Для бізнесу, що тільки відновлюється, зупинка через відключення електрики – це втрата клієнта, а не просто незручність. Уточнюйте наявність автономного живлення до огляду.
• Гнучкий договір. Оренда на 6-12 місяців з правом пролонгації – стандарт для більшості власників БЦ після 2022 року. Жорсткий трирічний договір на початку – зайвий ризик.
• Переговорна кімната. Якщо власного переговорного простору немає – уточніть, чи є спільна переговорна в БЦ і як вона бронюється. При невеликому офісі це реально замінює окрему кімнату.

Практичний крок: де шукати без переплат

Комісія ріелтора при оренді офісу – стандартно 50-100% від місячної ставки. Для підприємця, що тільки відновлює бізнес, це від 15 000 до 40 000 грн зайвих витрат на старті. Уникнути їх допомагає A-Office – платформа з пропозиціями від власників бізнес-центрів по всьому Києву без комісійного навантаження на орендаря. Можна фільтрувати по районах, станціях метро, площі і класу БЦ.

FAQ

Чи може підприємець-переселенець з Донеччини отримати грант на оренду офісу в Києві?

Державна програма “Власна справа” не покриває оренду приміщень – кошти призначені для обладнання, сировини та ПЗ. Але деякі міжнародні гранти (МОМ, “Карітас”, фонд “Відродження”) можуть включати операційні витрати, зокрема оренду. Умови залежать від конкретного конкурсу – варто моніторити актуальні програми на сайтах організацій.

Який розмір гранту “Власна справа” для підприємців з Донеччини?

До 500 000 грн – це підвищений ліміт для підприємців із прифронтових регіонів, включно з Донеччиною. Для ВПО та релокованих підприємств додатково передбачений бонус +20% до базової суми гранту. З 2026 року максимальний розмір для масштабування бізнесу зростає до 2,5 млн грн.

З чого починати пошук офісу в Києві після релокації?

Спочатку визначте мінімально необхідний формат: скільки людей постійно працюватиме в Києві, чи потрібна переговорна зона, чи будуть клієнтські зустрічі. Потім – район, орієнтуючись на метро і партнерів, яких треба буде відвідувати. Починайте з невеликого офісу 30-60 м² і короткого договору – ринок покаже, чи потрібно збільшувати площу.

Чи реально знайти офіс у Києві без ріелтора?

Так. Частина власників БЦ здає напряму – через управляючі компанії або спеціалізовані платформи без посередників. Для підприємця на старті це реальна економія від 15 000 до 40 000 грн одноразово. Шукайте через агрегатори з фільтром “від власника” або платформи, що спочатку орієнтовані на прямі угоди.

Підсумок

Підприємці з Донеччини, які відновлюють бізнес у Києві, – не виняток і не тимчасове явище. Це частина реального економічного руху, який формує новий бізнес-ландшафт столиці. Інструменти підтримки є – гранти, міжнародні програми, гнучкий ринок оренди. Головне – розуміти, що фінансування бізнесу і пошук офісу – паралельні завдання, і обидва варто вирішувати системно, а не послідовно.

Після окупації Маріуполя місто перестало бути лише географічною точкою на карті. Воно розсіялося у спогадах, фотографіях, голосах і звичках сотень тисяч людей, які були змушені покинути дім. Але разом із людьми Маріуполь не зник. Він продовжив жити у культурі, пам’яті та спільному досвіді громади.

Саме навколо цієї ідеї, аби зберегти не лише історію міста, а й його живу ідентичність, стартував проєкт “Код ідентичності: Голос громади”. Його реалізує БО “БФ Я-Маріуполь” за ініціативи начальника Маріупольської військової адміністрації Вадима Бойченка та за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у межах Програми “U-LEAD з Європою”. Проєкт став продовженням співпраці в межах програми TIPS4UA та фактично перетворився на одну з найбільших спроб системно осмислити, як громадам жити в умовах втрати фізичного простору, але не втратити самих себе.

Простір, який має повернути відчуття дому

Центральною частиною проєкту стане створення Простору локальної ідентичності, місця, яке задумане не як музей у класичному сенсі, а як жива платформа для зустрічей, спільної пам’яті та діалогу. Йдеться про простір, де маріупольці та мешканці інших громад Надазов’я зможуть не лише згадувати минуле, а й заново формувати зв’язки між собою. У час, коли багато людей розкидані по різних містах України та світу, потреба у таких місцях стала критично важливою.

Тут проводитимуть зустрічі між поколіннями, виставки, публічні дискусії, освітні події та меморіальні заходи. Простір має стати місцем, де людина зможе відчути, що її досвід не втрачений і не стертий війною.

Особливий акцент команда проєкту робить саме на об’єднанні громад. Адже сьогодні окуповані міста Приазов’я існують не лише як території, а як спільноти людей, які продовжують підтримувати одне одного навіть після вимушеного переселення.

“Це продовження роботи нашої команди над збереженням українського Маріуполя, якою ми займалися протягом багатьох років. Зараз, в умовах вимушеного переселення нашої громади, релокації закладів культури та творчих колективів, дуже важливо не загубити атмосферу, історію та сенси нашого міста“, — говорить керівниця проєкту та директорка Маріупольського краєзнавчого музею Марія Сльота.

За її словами, сьогодні боротьба за Маріуполь відбувається не лише на фронті чи в політичній площині, а й у сфері пам’яті. Адже російська окупація намагається змінити сам образ міста, стерти його українську культурну основу та переписати історію.

Тому новий простір має стати місцем, де український Маріуполь буде збережений через людей, їхні історії та культурний код.

Маріуполь, який звучить голосами людей

Важливою частиною проєкту стане документування усних історій маріупольців. Команда збиратиме особисті спогади, архівні фотографії, творчі роботи, сімейні історії та свідчення про життя міста до повномасштабного вторгнення і під час оборони. Фактично йдеться про створення великого цифрового архіву пам’яті.

У фокусі й історичні події, а насамперед люди: їхні звички, локальні традиції, улюблені місця, двори, запахи моря, міські маршрути та побутові деталі, які й формують справжню ідентичність громади.

“Люди хочуть, щоб про український Маріуполь пам’ятали. Вони малюють картини, створюють вироби, пишуть книги і приносять їх до центрів “ЯМаріуполь”. Там проводять виставки, зустрічі та події, які допомагають не втрачати зв’язок із рідним містом. Саме з цього запиту й народилася ідея створення проєкту зі збереження пам’яті“, — зазначає заступник міського голови Маріуполя Денис Кочубей.

Проєкт також передбачає створення комплексної концепції збереження локальної ідентичності Маріуполя та Надазов’я. Вона має стати своєрідною дорожньою картою для роботи з культурною спадщиною, пам’яттю та громадськими ініціативами у майбутньому.

“Цифрові кроки”: коли пам’ять вчиться жити онлайн

Окремим напрямом стане програма “Digital Steps” (“Цифрові кроки”) для старшого покоління внутрішньо переміщених осіб.

У межах цієї ініціативи люди віком 60+ навчатимуться цифрової грамотності, медіабезпеки та роботі з онлайн-інструментами. Але головна мета програми — не лише навчити користуватися смартфоном чи комп’ютером. Проєкт допоможе старшому поколінню самостійно зберігати свої архіви, ділитися історіями та брати участь у формуванні цифрової пам’яті громади.

Саме літні люди часто є носіями унікальних знань про місто — про традиції, локальні свята, родинні історії та побут Маріуполя, який уже неможливо побачити фізично.

У межах програми планують провести серію зустрічей між поколіннями. Їхнім результатом стане цифровий архів історій, фотографій і свідчень культурної спадщини регіону.

Виставка, VR і міжнародний діалог

Ще одним важливим елементом проєкту стане мандрівна художня виставка, присвячена історії, культурі та обороні Маріуполя.

Вона поєднає мистецькі роботи, архівні матеріали та особисті історії людей, які пережили втрату дому, окупацію або евакуацію. Виставка матиме не лише культурну, а й меморіальну функцію — вона розповідатиме про український Маріуполь міжнародній аудиторії.

Перший показ планують провести в Києві під час форуму проєкту, а згодом виставка поїде до музею у Гданську (Польща).

Паралельно команда працює над створенням VR-туру значущими місцями Маріуполя та Надазов’я. Це дозволить людям буквально “повернутися” у місто через технології, пройти знайомими вулицями, побачити архітектуру, культурні об’єкти та атмосферу довоєнного Маріуполя.

Айдентика як мова пам’яті

Окремої уваги заслуговує візуальна айдентика проєкту та майбутнього простору локальної ідентичності.

Основою логотипа стала стилізована форма даху маріупольської водонапірної вежі — одного з упізнаваних символів міста. Радіальна геометрія конструкції формує образ центру, від якого розходяться сенси, люди та напрямки розвитку.

У візуальному рішенні також закладені кілька важливих символів. Один із них — птах-буревісник, який асоціюється зі свободою, стійкістю та здатністю триматися висоти навіть у шторм. Інший елемент — восьмикутна зірка (октаграма), традиційний український символ гармонії, порядку та захисту.

Айдентика поєднує сучасну геометрію з елементами культурної спадщини Маріуполя — мозаїками Алли Горської, орнаментами, архітектурою та символами Азовського регіону.

Фактично логобук проєкту став візуальною спробою пояснити, що таке локальна ідентичність у час війни: це пам’ять, яка не застигає, а продовжує рухатися разом із людьми.

Маріуполь як приклад для інших громад

У команді “U-LEAD з Європою” наголошують: ще кілька років тому поняття локальної ідентичності майже не було частиною широкої суспільної дискусії. Повномасштабна війна змінила це.

“Маріуполь задає важливий приклад для інших громад, демонструючи значення збереження пам’яті та культурної ідентичності“, — зазначила керівниця офісу U-LEAD з Європою в Донецькій області Вікторія Троценко.

Сьогодні проєкт “Код ідентичності: Голос громади” — це не лише про Маріуполь. Це про те, як українські громади можуть зберігати себе навіть після втрати території. Як культура, пам’ять і взаємна підтримка стають основою для майбутнього повернення та відновлення.

Бо місто — це не тільки будівлі. Передусім це люди, які продовжують пам’ятати, ким вони є.

Стежити за розвитком проєкту “Код ідентичності: Голос громади” та діяльністю простору ідентичності можна у соцмережах:

• Instagram:

• Facebook:

• TikTok:

• Telegram:

• YouTube:

Проєкт реалізується БО «БФ Я-Маріуполь» за ініціативи начальника Маріупольської міської військової адміністрації в межах Програми «U-LEAD з Європою», що впроваджується за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!