Сьогодні, 12 березня 2025 року, вийшло оновлення на мапі Deep State, котре зафіксувало вихід Сил оборони із Суджі, що на Курщині. Одночасно в офіційних джерелах стверджують, що наразі біля міста тривають бої.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про ситуацію на Курщині та стратегічне значення Суджі для ЗСУ.

Суджа: події в місті

Сьогодні, 12 березня 2025 року, вийшло оновлення на мапі Deep State, котре зафіксувало вихід Сил оборони із Суджі, що на Курщині. Це дозволило росіянам закріпитися у місті.

Одночасно з цим почали з’являтися повідомлення з українських джерел. Вони стверджують, що ситуація в місті зовсім інша. Так, народний депутат і секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Роман Костенко заявив, що повного виходу українських військ із міста Суджа Курської області не було.

“Зранку розмовляв із бійцями, які там перебувають, — вони не підтверджують нашого повного виходу із Суджі. Там є інформація, що росіяни зайшли в певну частину. Тривають бої, росіяни там контролюють певну територію за річкою. Але інформації про те, що наші повністю вийшли із Суджі, у мене немає“, — заявив народний депутат.

Ситуацію також прокоментував Володимир Зеленський під час своєї пресконференції. Він заявив, що українські війська на території Курської області виконують свої завдання, а війська рф намагаються максимально тиснути там. Президент додав, що українська сторона розуміє, що росіяни будуть демонструвати найближчими днями.

DeepState про ситуацію в місті

У другій половині 12 березня вийшов пост в Telegram-каналі аналітиків DeepState, в якому розповіли про ситуацію в місті.

Аналітики заявили, що зараз ворог здійснює тиск зі сходу та півночі, реалізовуючи весь зібраний військовий потенціал. Вони додали, що інформація про повний вихід Сил оборони з Суджі не відповідає дійсності:

“Мережею, зокрема, в телеграм-каналах після оновлення ширяться повідомлення про повний вихід з міста Суджа, що не відповідає дійсності, адже людям, які поширюють такі заяви варто уважніше дивитися на мапу і бачити сіру зону на північних та західних околицях міста, де тривають бої, незважаючи на публікації від московитів в центрі Суджі“, — пишуть аналітики.

Чим важлива Суджа

Суджа — це стратегічно важлива локація для України та росії, адже вона розташована поблизу кордону. Цей факт дозволяє Україні забезпечити безпеку своїх північних кордонів, що має вплив на хід війни. Місто також має цінність, як актив для можливих перемовин щодо обміну на окуповані українські території.

На території Суджі також знаходиться газовимірювальна станція, яка була інструментом впливу на європейський енергетичний ринок. Саме через цю локацію проходив основний маршрут постачання газу до країн ЄС, який припинився 1 січня 2025 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!