У 2023-2024 році українці зможуть отримати субсидію на опалювальний період, вона надається на оплату житлово-комунальних послуг та витрати на управління багатоквартирним будинком. Субсидія призначається з моменту звернення громадян.

Про це повідомляє ГУ ПФУ в Донецькій області.

Як нараховують субсидії?

Субсидії розраховуються на два періоди: 

• на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
• на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня.

Відомо, що в новому опалювальному сезоні 2023-2024 років розрахунок субсидії буде проведено автоматично для всіх людей, кому було призначено субсидію на неопалювальний період 2023 року або чия субсидія склала 0,00 грн.

Тобто, якщо ви вже отримували субсидію під час неопалювального сезону, або вам було призначено нульову субсидію у літній період, не потрібно звертатися додатково за виплатою.

Як самостійно подати заяву на призначення субсидії онлайн?

1. Заходимо на сайт Пенсійного Фонду України.

2. Натискаємо кнопку “Вхід”.

3. Вхід у систему робимо за КЕП – це кваліфікований електронний підпис.

4. Обираємо кнопку “Заява на житлову субсидію на пільгу”.

5. Далі обираємо кнопку “Заява про призначення та надання житлової субсидії”, тиснемо кнопку продовжити.

6. Вибираємо опцію “Головне управління ПФУ в Донецькій області”.

7. Перед вами відкривається бланк, тут потрібно внести власні дані.

8. Бачимо, пункт 103, його обираємо для надання послуги з розподілу природного газу.

9. Вносимо особисті дані.

10) Заповнюєм всі дані про дохід рідних, далі обираєм кнопку додати файл та сформувати заяву.

11. Заяву надсилаємо до Пенсійного фонду, перед тим наклавши цифровий підпис.

12. Слідкуємо за оновленням статусу заяви, це займає кілька робочих днів.

Нові зміни при призначенні субсидії

При розрахунку житлової субсидії з жовтня 2023 року враховуються доходи членів домогосподарства за І та ІІ квартали 2023 року. Крім того, враховуватимуть й доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільно напруженою. Волонтери продовжують вивозити людей з небезпечних зон, проте доступ до деяких населених пунктів, зокрема до Костянтинівки, для цивільних місій вже заблоковано. Люди змушені самотужки діставатися точок евакуації або звертатися за допомогою до військових.

Про поточний стан справ, маршрути вивозу та допомогу з відновленням документів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Гуманітарна місія “Проліска” продовжує здійснювати евакуацію з прифронтових населених пунктів. Наразі основні виїзди відбуваються з Миколаївки, Дружківки, Олексієво-Дружківки, Осикового та Кіндратівки.

Алгоритм евакуації передбачає доставку людей до транзитного шелтера у Краматорську. Звідти іншими мікроавтобусами евакуйованих перевозять на Лозову або зрідка на Павлоград.

Окремим напрямком роботи є вивезення маломобільних груп населення. Для цього використовується спеціальний медичний транспорт.

“Ми евакуюємо людей немобільних, хворих або після поранення, тобто тих, хто не в змозі їхати на загальних умовах“, — зазначив Євген Ткачов.

Ситуація у Костянтинівці та Сіверському напрямку

Доступ до Костянтинівки для волонтерських організацій наразі неможливий. За словами Євгена Ткачова, гуманітарні місії не мають змоги заїхати в місто вже близько місяця.

Мешканці Костянтинівки, які вирішили виїхати, змушені самостійно діставатися до найближчого доступного пункту — Олексієво-Дружківки.

“Костянтинівці, котрі виходять самі, ми їх підбираємо в Олексієво-Дружківці. Або їх сусіди чи знайомі вивозять на візках, на велосипедах“, — пояснює представник місії.

Схожа ситуація спостерігається і на Сіверському напрямку. У зоні доступності для волонтерів залишилася лише Миколаївка. Усі інші села та сам Сіверськ знаходяться поза межами досяжності гуманітарних місій. Туди зрідка можуть проїхати лише екіпажі поліції “Білий Янгол” або військові.

Статистика та складність процесу

Щодня різними видами транспорту з Донецької області вдається вивезти від 20 до 50 осіб. Проте статистика є умовною, оскільки “Проліска” також здійснює соціальні перевезення на залізничні вокзали зі Слов’янська та Краматорська.

Євген Ткачов наголошує на складності евакуації маломобільних людей. Ресурси, витрачені на порятунок однієї лежачої людини з прифронтового села (наприклад, з Осикового), співмірні з вивезенням кількох десятків людей з більш безпечного Краматорська.

Допомога при втраті документів

Часто люди евакуюються без документів, які були знищені внаслідок обстрілів або пожеж. У таких випадках гуманітарна місія надає юридичний та соціальний супровід.

Людей без документів тимчасово розселяють у християнських шелтерах Краматорська. Далі з ними працює кейс-менеджер місії, допомагаючи відновити папери. Подальша евакуація в глиб країни відбувається вже після оформлення нових документів.

Тенденції: чому люди виїжджають зараз

Останнім часом волонтери фіксують збільшення кількості заявок на евакуацію з відносно тилових міст Донеччини — Краматорська та Слов’янська.

Також зростає потік людей з Дружківки та Миколаївки. Основною причиною виїзду стає руйнування комунальної інфраструктури: у населених пунктах починають зникати газ, світло та опалення, що робить життя там неможливим, особливо в зимовий період.

Читайте також:

На Донеччині зупинили понад 50 ворожих атак за добу: де росіяни штурмують найактивніше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть стикатися з безпідставними відмовами у бронюванні коштів за житловими сертифікатами “єВідновлення”. Причиною стають застарілі дані в державних реєстрах, через які система помилково вважає, що у заявника є інше житло.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту ВПО.

Чому виникає помилка

За словами Павла Фролова, ключовою умовою для отримання пріоритетного права на компенсацію за знищене майно є відсутність у заявника іншого житла. Цей факт перевіряється автоматично через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Проблема криється в історії функціонування українських реєстрів. До запуску сучасного ДРРП у 2013 році, в Україні протягом 2002–2012 років діяв Реєстр прав власності на нерухоме майно (РПВН). Наразі він є архівною складовою сучасної системи.

Через технічні проблеми із синхронізацією баз даних виникає дублювання записів. Система бачить інформацію в старому архівному реєстрі про нерухомість, яку людина вже давно продала, і сприймає це як наявність житла. Через таке “фантомне” майно ВПО отримують відмову у бронюванні коштів.

Хто перебуває у зоні ризику

Зіткнутися з подібною проблемою можуть не всі заявники. У зоні ризику перебувають переселенці, які підпадають під такі критерії:

• набули право власності на житло в період з 2002 по 2012 роки;
• згодом відчужували (продали, подарували) це майно в період з 2013 по 2018 роки.

Саме в таких випадках інформація про продаж могла не оновитися в архівній частині реєстру.

Як перевірити дані та виправити помилку

Павло Фролов радить заявникам завчасно перевірити відсутність помилок у реєстрах, щоб уникнути проблем із використанням сертифіката.

Зробити це можна кількома способами:

• через портал “Дія” та замовлення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ця послуга є платною);
• офлайн в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до нотаріуса.

Якщо перевірка виявить непогашений запис про власність у архівному реєстрі (РПВН), його необхідно анулювати. Зробити це можна у нотаріуса або в ЦНАПі. Після оновлення даних можливість використання житлового сертифіката буде розблокована.

Читайте також:

В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!