​Унаслідок війни близько 2,7 мільйона українок були змушені залишити свої домівки та стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Багато з них — матері, які самостійно доглядають за дітьми, літніми родичами або особами з інвалідністю. У відповідь на ці виклики держава запровадила низку соціальних програм, спрямованих на підтримку цієї категорії. До них входять розширена програма “Муніципальна няня” чи послуги підтриманого проживання.

Детальніше про те, які програми існують в Україні для жінок ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Соціальна підтримка для жінок ВПО у 2025

За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, понад 2,7 мільйона жінок були змушені залишити свої домівки та переїхати у безпечні регіони. Багато з них — матері, які самостійно доглядають за дітьми, літніми родичами або особами з інвалідністю.

Наразі в Україні реалізовується програма соціальної підтримки для громадянок, які відповідають вказаній категорії.

“Всі ці ініціативи — не тимчасові, а частина довгострокових реформ, спрямованих забезпечення ВПО незалежністю та рівними правами.” — вказує міністерка.

Муніципальна няня

Перша — це програма “Муніципальна няня”, в межах якої сім’ї з вразливих категорій можуть отримати послуги з догляду за дітьми. Тепер послугою можуть скористатися батьки, які виховують:

• дітей до 3 років із сімей ВПО;
• дітей до 6 років, яким потрібен додатковий догляд (раніше це стосувалося тільки дітей до 3 років із тяжкими хворобами);
• дітей до 6 років, у яких один із батьків має інвалідність I або II групи (раніше це теж було лише для дітей до 3 років);
• дітей до 6 років, які живуть у районах, де неможливо відкрити дитсадки.

Послуги няні за програмою не безплатні, але в Україні передбачена можливість отримання компенсаційних виплат від держави.

Компенсування витрат для ВПО

Для отримання компенсації до Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад подаються наступні документи:

• заява про надання компенсації послуги “муніципальна няня”;
• заява про перерахування коштів для компенсації послуги “муніципальна няня” із зазначенням рахунка в установі банку;
• копія договору між заявником на отримання послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею;
• документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня” (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка);
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія паспорта заявника на отримання послуги “муніципальна няня” з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації
• копія документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);
• копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника на отримання компенсації послуги “Муніципальна няня”;
• копія рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною);
• копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності (для осіб з інвалідністю);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок ІV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (у разі потреби);
• копія медичного висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність у дитини інвалідності (для дітей з інвалідністю).

Відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною в межах програми “Муніципальна няня” призначається на строк здійснення догляду за дитиною, визначений у договорі, але не більш як до досягнення дитиною 3 або 6 років.

Послуга підтриманого проживання

Послуга підтриманого проживання має на меті допомогти жінкам, які доглядають за родичами, зменшуючи навантаження на них. Вона доступна для людей старшого віку та з інвалідністю, які втратили дім і є ВПО. Послуга передбачає догляд із проживанням: сюди входить, наприклад, побутова підтримка, юридичний супровід, залучення до повноцінного життя в громаді.

Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги, передбачають:

• надання місця для проживання;
• навчання, розвиток та підтримку навичок самостійного проживання;
• допомогу в організації розпорядку дня;
• організацію медичного патронажу;
• допомогу у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання);
• представництво інтересів;
• допомогу в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами;
• надання інформації з питань соціального захисту населення;
• допомогу в отриманні безоплатної правової допомоги.

Отримати її можна, якщо подати заявку до міських, районних державних адміністрацій або виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Які документи потрібні

Для того, щоб жінка зі статусом ВПО мала можливість отримати допомогу, потрібно подати заявку до відповідних органів. При цьому потрібно подати широкий спектр документів, серед яких:

• звернення (заява) отримувача соціальної послуги або його законного представника (для недієздатних осіб) про надання соціальної послуги чи рішення органу опіки та піклування;
• документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
• акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи;
• довідки/інші документи про доходи за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг;
• копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд;
• копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) та інші;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України;
• копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку (для дитини з інвалідністю);
• копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
• копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
• копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
• копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
• копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
• медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби).

Центри життєстійкості

В Україні працюють спеціалізовані Центри життєстійкості – безбар’єрні простори, де жителі та жительки громад можуть безплатно отримати соціальні послуги та психологічну допомогу. Це ж стосується й ВПО. Проєкт реалізується у межах програми ментального здоров’я “Ти як?” першої леді України Олени Зеленської.

Вони працюють в багатьох містах України. З їх переліком та адресами можна ознайомитися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України за посиланням.

Читайте також:

• Як купити пенсійний стаж у 2025 році: гід на процедуру та скільки коштує
• Допомога малозабезпеченим сім’ям в Україні: як працює механізм у 2025 році
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!