​Унаслідок війни близько 2,7 мільйона українок були змушені залишити свої домівки та стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Багато з них — матері, які самостійно доглядають за дітьми, літніми родичами або особами з інвалідністю. У відповідь на ці виклики держава запровадила низку соціальних програм, спрямованих на підтримку цієї категорії. До них входять розширена програма “Муніципальна няня” чи послуги підтриманого проживання.

Детальніше про те, які програми існують в Україні для жінок ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Соціальна підтримка для жінок ВПО у 2025

За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, понад 2,7 мільйона жінок були змушені залишити свої домівки та переїхати у безпечні регіони. Багато з них — матері, які самостійно доглядають за дітьми, літніми родичами або особами з інвалідністю.

Наразі в Україні реалізовується програма соціальної підтримки для громадянок, які відповідають вказаній категорії.

“Всі ці ініціативи — не тимчасові, а частина довгострокових реформ, спрямованих забезпечення ВПО незалежністю та рівними правами.” — вказує міністерка.

Муніципальна няня

Перша — це програма “Муніципальна няня”, в межах якої сім’ї з вразливих категорій можуть отримати послуги з догляду за дітьми. Тепер послугою можуть скористатися батьки, які виховують:

• дітей до 3 років із сімей ВПО;
• дітей до 6 років, яким потрібен додатковий догляд (раніше це стосувалося тільки дітей до 3 років із тяжкими хворобами);
• дітей до 6 років, у яких один із батьків має інвалідність I або II групи (раніше це теж було лише для дітей до 3 років);
• дітей до 6 років, які живуть у районах, де неможливо відкрити дитсадки.

Послуги няні за програмою не безплатні, але в Україні передбачена можливість отримання компенсаційних виплат від держави.

Компенсування витрат для ВПО

Для отримання компенсації до Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад подаються наступні документи:

• заява про надання компенсації послуги “муніципальна няня”;
• заява про перерахування коштів для компенсації послуги “муніципальна няня” із зазначенням рахунка в установі банку;
• копія договору між заявником на отримання послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею;
• документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня” (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка);
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія паспорта заявника на отримання послуги “муніципальна няня” з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації
• копія документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);
• копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника на отримання компенсації послуги “Муніципальна няня”;
• копія рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною);
• копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності (для осіб з інвалідністю);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок ІV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (у разі потреби);
• копія медичного висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність у дитини інвалідності (для дітей з інвалідністю).

Відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною в межах програми “Муніципальна няня” призначається на строк здійснення догляду за дитиною, визначений у договорі, але не більш як до досягнення дитиною 3 або 6 років.

Послуга підтриманого проживання

Послуга підтриманого проживання має на меті допомогти жінкам, які доглядають за родичами, зменшуючи навантаження на них. Вона доступна для людей старшого віку та з інвалідністю, які втратили дім і є ВПО. Послуга передбачає догляд із проживанням: сюди входить, наприклад, побутова підтримка, юридичний супровід, залучення до повноцінного життя в громаді.

Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги, передбачають:

• надання місця для проживання;
• навчання, розвиток та підтримку навичок самостійного проживання;
• допомогу в організації розпорядку дня;
• організацію медичного патронажу;
• допомогу у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання);
• представництво інтересів;
• допомогу в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами;
• надання інформації з питань соціального захисту населення;
• допомогу в отриманні безоплатної правової допомоги.

Отримати її можна, якщо подати заявку до міських, районних державних адміністрацій або виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Які документи потрібні

Для того, щоб жінка зі статусом ВПО мала можливість отримати допомогу, потрібно подати заявку до відповідних органів. При цьому потрібно подати широкий спектр документів, серед яких:

• звернення (заява) отримувача соціальної послуги або його законного представника (для недієздатних осіб) про надання соціальної послуги чи рішення органу опіки та піклування;
• документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
• акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи;
• довідки/інші документи про доходи за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг;
• копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд;
• копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) та інші;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України;
• копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку (для дитини з інвалідністю);
• копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
• копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
• копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
• копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
• копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
• медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби).

Центри життєстійкості

В Україні працюють спеціалізовані Центри життєстійкості – безбар’єрні простори, де жителі та жительки громад можуть безплатно отримати соціальні послуги та психологічну допомогу. Це ж стосується й ВПО. Проєкт реалізується у межах програми ментального здоров’я “Ти як?” першої леді України Олени Зеленської.

Вони працюють в багатьох містах України. З їх переліком та адресами можна ознайомитися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України за посиланням.

Читайте також:

• Як купити пенсійний стаж у 2025 році: гід на процедуру та скільки коштує
• Допомога малозабезпеченим сім’ям в Україні: як працює механізм у 2025 році
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма спрощеного повернення для тих, хто здійснив порушення до 12 червня 2026 року. Наразі дія цієї програми завершилася, і процес відбувається на загальних умовах.

Про це повідомили в Міноборони. 

Повернення із СЗЧ після 20 вересня

Повернення на загальних умовах передбачає проходження процедури через Військову службу правопорядку (ВСП) або батальйони резерву. Зміна формату означає збільшення тривалості процесу повернення та довший час очікування на відновлення виплат грошового забезпечення. Крім того, військовослужбовці втрачають право самостійно обирати військову частину для подальшого проходження служби.

Для ініціювання повернення необхідно звернутися до органів “ВСП” Збройних Сил України. Військові можуть прибути до:

• Центрального управління ВСП у місті Києві та Київській області або до територіальних управлінь;
• зональних відділів “ВСП”.

У підрозділі ВСП військовослужбовцю надають інформацію про актуальні батальйони резерву, до яких можна долучитися, та видають відповідний припис. Також військовий має право самостійно прибути до батальйону резерву, попередньо дізнавшись їхній перелік у представників ВСП.

Процедура в батальйоні резерву

Після прибуття військового до батальйону резерву його командир зобов’язаний протягом трьох діб видати наказ про включення особи до списку тимчасово прибулого особового складу та призначити завдання. Паралельно командир через правоохоронні органи перевіряє наявність інформації про СЗЧ у Єдиному реєстрі досудових розслідин.

Наступним кроком є направлення повідомлення про прибуття військового до тієї частини, з якої було здійснено СЗЧ. Якщо військовослужбовець має на руках письмову згоду на службу від командира бойової частини пріоритетного комплектування, ця інформація обов’язково зазначається у повідомленні.

Командири батальйонів резерву приймають та враховують рекомендаційні листи виключно від бойових бригад, які потребують доукомплектування. Документи, видані військовими частинами забезпечення, до уваги не беруться. Військовослужбовців із такими листами направляють на службу до частин пріоритетного комплектування.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Військовослужбовець має підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якщо СЗЧ відбулося вперше під час дії воєнного стану.

Процедура звільнення вимагає наступних кроків:

• написання рапорту та отримання письмової згоди командира батальйону резерву на продовження служби;
• подання клопотання до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до виконання обов’язків.

Зібрані матеріали направляються до суду, який ухвалює рішення про звільнення від відповідальності. З усіх питань щодо повернення на військову службу працює спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони України за номером 1519.

Читайте також:

ВПО з інвалідністю можуть отримати продуктові набори в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!