​Унаслідок війни близько 2,7 мільйона українок були змушені залишити свої домівки та стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Багато з них — матері, які самостійно доглядають за дітьми, літніми родичами або особами з інвалідністю. У відповідь на ці виклики держава запровадила низку соціальних програм, спрямованих на підтримку цієї категорії. До них входять розширена програма “Муніципальна няня” чи послуги підтриманого проживання.

Детальніше про те, які програми існують в Україні для жінок ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Соціальна підтримка для жінок ВПО у 2025

За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, понад 2,7 мільйона жінок були змушені залишити свої домівки та переїхати у безпечні регіони. Багато з них — матері, які самостійно доглядають за дітьми, літніми родичами або особами з інвалідністю.

Наразі в Україні реалізовується програма соціальної підтримки для громадянок, які відповідають вказаній категорії.

“Всі ці ініціативи — не тимчасові, а частина довгострокових реформ, спрямованих забезпечення ВПО незалежністю та рівними правами.” — вказує міністерка.

Муніципальна няня

Перша — це програма “Муніципальна няня”, в межах якої сім’ї з вразливих категорій можуть отримати послуги з догляду за дітьми. Тепер послугою можуть скористатися батьки, які виховують:

• дітей до 3 років із сімей ВПО;
• дітей до 6 років, яким потрібен додатковий догляд (раніше це стосувалося тільки дітей до 3 років із тяжкими хворобами);
• дітей до 6 років, у яких один із батьків має інвалідність I або II групи (раніше це теж було лише для дітей до 3 років);
• дітей до 6 років, які живуть у районах, де неможливо відкрити дитсадки.

Послуги няні за програмою не безплатні, але в Україні передбачена можливість отримання компенсаційних виплат від держави.

Компенсування витрат для ВПО

Для отримання компенсації до Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад подаються наступні документи:

• заява про надання компенсації послуги “муніципальна няня”;
• заява про перерахування коштів для компенсації послуги “муніципальна няня” із зазначенням рахунка в установі банку;
• копія договору між заявником на отримання послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею;
• документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня” (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка);
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія паспорта заявника на отримання послуги “муніципальна няня” з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації
• копія документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);
• копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника на отримання компенсації послуги “Муніципальна няня”;
• копія рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною);
• копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності (для осіб з інвалідністю);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок ІV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (у разі потреби);
• копія медичного висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність у дитини інвалідності (для дітей з інвалідністю).

Відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною в межах програми “Муніципальна няня” призначається на строк здійснення догляду за дитиною, визначений у договорі, але не більш як до досягнення дитиною 3 або 6 років.

Послуга підтриманого проживання

Послуга підтриманого проживання має на меті допомогти жінкам, які доглядають за родичами, зменшуючи навантаження на них. Вона доступна для людей старшого віку та з інвалідністю, які втратили дім і є ВПО. Послуга передбачає догляд із проживанням: сюди входить, наприклад, побутова підтримка, юридичний супровід, залучення до повноцінного життя в громаді.

Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги, передбачають:

• надання місця для проживання;
• навчання, розвиток та підтримку навичок самостійного проживання;
• допомогу в організації розпорядку дня;
• організацію медичного патронажу;
• допомогу у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання);
• представництво інтересів;
• допомогу в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами;
• надання інформації з питань соціального захисту населення;
• допомогу в отриманні безоплатної правової допомоги.

Отримати її можна, якщо подати заявку до міських, районних державних адміністрацій або виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Які документи потрібні

Для того, щоб жінка зі статусом ВПО мала можливість отримати допомогу, потрібно подати заявку до відповідних органів. При цьому потрібно подати широкий спектр документів, серед яких:

• звернення (заява) отримувача соціальної послуги або його законного представника (для недієздатних осіб) про надання соціальної послуги чи рішення органу опіки та піклування;
• документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
• акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи;
• довідки/інші документи про доходи за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг;
• копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд;
• копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) та інші;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України;
• копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку (для дитини з інвалідністю);
• копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
• копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
• копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
• копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
• копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
• медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби).

Центри життєстійкості

В Україні працюють спеціалізовані Центри життєстійкості – безбар’єрні простори, де жителі та жительки громад можуть безплатно отримати соціальні послуги та психологічну допомогу. Це ж стосується й ВПО. Проєкт реалізується у межах програми ментального здоров’я “Ти як?” першої леді України Олени Зеленської.

Вони працюють в багатьох містах України. З їх переліком та адресами можна ознайомитися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України за посиланням.

Читайте також:

• Як купити пенсійний стаж у 2025 році: гід на процедуру та скільки коштує
• Допомога малозабезпеченим сім’ям в Україні: як працює механізм у 2025 році
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія — це державна допомога українським родинам, які не можуть самостійно сплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. У 2025 році правила її розрахунку залишаються незмінними, але суми залежать від доходів сім’ї, соціальних нормативів і вартості послуг.

Детальніше про те, як розрахувати житлову субсидію у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як розрахувати житлову субсидію у 2025-2026

Житлова субсидія — це безповоротна адресна державна соціальна допомога малозабезпеченим громадянам, які проживають у житлових приміщеннях і не мають змоги самостійно оплачувати комунальні послуги, витрати на управління будинком чи придбання палива. Програму субсидій запроваджено ще у 1995 році, і вже понад 30 років вона залишається ключовим інструментом соціального захисту населення в умовах зростання тарифів.

Що впливає на розмір субсидії

Розмір субсидії визначається як різниця між повною вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальних норм і нормативів та обов’язковим платежем, який залежить від доходів родини.

Соціальні норми та нормативи закріплено у постанові Кабміну №409 від 6 серпня 2014 року, а порядок розрахунку обов’язкового платежу — у постанові №1156 від 27 липня 1998 року.

Приклад розрахунку субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років

Приклад розрахунку опублікували на сайті Пенсійного фонду України (ПФУ). Для розгляду взята умовна сім’я з чотирьох осіб:

• чоловік (щомісячний дохід — 8 900 гривні);
• дружина (щомісячний дохід — 8 200 гривні);
• 2 неповнолітні дитини.

Зазначається, що під час розрахунку розміру житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років враховуються доходи домогосподарства за I та II квартали 2025 року.

Перший крок — визначення середнього доходу сім’ї. Для цього середньомісячний сукупний дохід домогосподарства визначається шляхом ділення сукупного доходу всіх членів домогосподарства за 2 квартали на кількість місяців, за які враховуються доходи:

Усього дохід сім’ї за пів року заробляє 102 600 гривні. Вказану суму отримується за наступною формулою: (8 900 * 6) + (8 200 * 6).

Далі отримані результати діляться на 6, тобто кількість місяців. Виходить, що середньомісячний дохід сім’ї становить 17 100 гривень.

Другий крок — визначення середнього доходу на одну особу в сім’ї. Для отримання суми потрібно розділити середньомісячний дохід сім’ї на кількість її членів. У прикладі цей показник становить 4 275 гривень (17 100 / 4 = 4 275).

Третій крок — розрахунок обов’язкового відсотка платежу за формулою: Ро = Кд / Кг * Рг, де:

• Ро — частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;
• Кд — коефіцієнт доходу відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;
• Кг — базовий коефіцієнт — два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;
• Рг — базова норма плати — 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Отже: 17 100 гривні (середньомісячний сукупний дохід домогосподарства) / 4 (кількість членів домогосподарства) / 2 920 (прожитковий мінімум на 1 січня 2025 року) / 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії) * 15% (базова норма плати за житлово-комунальні послуги) = 10,95%.

У такому разі, сума обов’язкового платежу становить 1 872,45 гривні (17 100 * 10,95% = 1 872,45)

Останній крок — це розрахування розміру самої субсидії. Вона обчислюється за формулою: розмір плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) у межах соціальних норм і нормативів (3 422,35 гривні) – сума обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП. У прикладі розрахунок виглядатиме наступним чином: 3422,35 – 1 872,45 = 1549,90 гривні — розмір субсидії на сім’ю

Читайте також:

• Аліменти у 2025 році: скільки платитимуть на дітей в Україні
• Реєстр збитків: як подати заявку українцям, які втратили дім через війну
• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!