Раніше Бахмут IN.UA писали про зарплати керівництва Бахмута й старостинських округів територіальної громади за пів року 2024. Детальніше про цьогорічні зарплати посадовців у матеріалі за посиланням. 

Крім зарплат ми дізнавалися у Бахмутської МВА чи змінилися посадові обов’язки керівників міста й старостинських округів, адже і сам Бахмут, і села громади перебувають в окупації вже понад два роки. У матеріалі ми порівняємо оплату праці бахмутських старост і їхні обов’язки у 2021 році й у поточному 2024 році. 

Що робить староста

Староста — це посадова особа місцевого самоврядування, інституція, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл і селищ в територіальних громадах були належним чином представлені. Щоб соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені. Щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло.

Староста представляє інтереси жителів села, здійснює комунікацію між владою та громадою села, а також має робоче місце на території свого старостинського округу. У нього – чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, відстежує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення. Таке визначення старости на сайті Децентралізація.

Як повідомили у Бахмутській ВА, старости сіл зокрема мають виконувати такі обов’язки: 

• сприяють утворенню на території села органів самоорганізації населення на території сіл, проведення зборів, слухань тощо;
• беруть участь в організації виконання рішень міськради на території своїх старостинських округів; 
• здійснюють приймання жителів старостинського округу; 
• беруть участь у підготовці рішень щодо об’єктів права комунальної власності (рухоме й нерухоме майно), що розташовані на території села старостинського округу;
• контролюють об’єкти комунальної власності на території свого старостинського округу;
• сприяють створенню умов для розвитку культури, а також спорту за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку.

Ось тут повний перелік обов’язків старост, який нам надали у відповідь на запит: 

У запиті до Бахмутської МВА редакція дізнавалася, як змінилися обов’язки старост у 2024 році, коли деякі села громади, як і саме місто Бахмут, знищені й окуповані росіянами? 

У відповідь на запит нам повідомили — ніяк.

Чи змінилися зарплати старост? 

Попри те, що не змінилися обов’язки старост, є зміни в їх зарплаті.

У 2021 році, до повномасштабної війни та окупації більшості сіл громади, коли старости працювали у своїх старостинських округах, влаштовували особисті прийоми та розв’язували питання жителів своїх старостинських округів, їх зарплати за рік були такими: 

• Данько Олена, село Іванівське, — 451,9 тисячі гривень; 
• Костюченкова Олена, староста Опитного — 450,5 тисяч;
• Пономаренко Олександр, староста села Зайцеве — 526,4 тисячі гривень;
• Федоренко Павло, село Покровське, — 408,7 тисячі гривень;
• Смолярчук Юлія, староста Клинового, — 407,5 тисяч гривень. 

Так, за інформацією запиту, середня заробітна плата старости села Бахмутської громади коливалася від 37 до 43 тисяч гривень на місяць.

У 2024 році зарплати старост за пів року змінилися на такі: 

• Данько Олена, село Іванівське, — 373, 4 тисячі  гривень:

• Костюченкова Олена, староста Опитного — 351,2 тисячі гривень:

• Пономаренко Олександр, староста села Зайцеве — 475,4 тисячі гривень:

• Федоренко Павло, село Покровське, — 383,5 тисячі гривень:

• Смолярчук Юлія, староста Клинового, — 383,5 тисячі гривень:

Середня зарплата старост цьогоріч виросла до 65 тисяч гривень на місяць, а це у півтора раза більше у порівнянні з 2021 роком. 

А як з обов’язками? 

Оскільки у відповіді на запит редакції нам зазначили, що зміни до обов’язків не вносили, ми звернулися до самих старост за коментарями, адже більшість обов’язків старост зосереджені на селах територіальної громади та передбачають їхню присутність.  

Журналісти звернулися до старост громади за коментарями щодо їхньої роботи в евакуації. Троє з п’яти старост нам повідомили, що вже не виконують обов’язків старост  з жовтня цього року, тому розповісти про роботу не можуть. 

З посад звільнили старосту Покровського — Павла Федоренка, старосту Клинового — Юлію Смолярчук та старосту Зайцевого — Олександра Пономаренка.

Обов’язки цих старост тепер виконуватимуть староста Іванівського округу – Олена Данько та спеціалістка із Зайцівського старостинського округу – Людмила Лихненко. 

Натомість звітували про роботу на сторінках Бахмутської міської ради. Старости брали участь в заходах громади в осередках, роздавали гуманітарну допомогу у містах.

Що кажуть старости

Олена Данько, староста Іванівського також очолює осередок для бахмутян у жовтих Водах, на Дніпропетровщині, про це жінка розповідала у жовтні 2023 року журналістам місцевого медіа Жовті Води City. У коментарі Бахмут IN.UA Олена Данько надіслала перелік своїх обов’язків, серед яких тепер:

• надання довідок у межах старостинського округу;
• консультації щодо підготовки та оформлення документів до реєстру пошкодженого та зруйнованого майна;
• складання побутових характеристик на особу.

Повний перелік обов’язків:

Виконувачка обов’язків старости Зайцівського старостинського округу, Людмила Лихненко у коментарі редакції повідомила наступне:

“На період відсутності старости, я, як спеціаліст 1 категорії Бахмутської міської ради, виконую свої повноваження згідно посадової інструкції, а саме: дистанційно в телефонному режимі та електронної пошти приймаю, оформлюю, видаю за зверненням (запитів) жителям Зайцівського старостинського округу та органів державної влади, місцевого самоврядування, установ передбачені законодавством документи: довідки, характеристики тощо.

Приймаю участь в роботі семінарів, конференцій, тренінгів з питань діяльності старостинського округу та інше.
Також, на теперішній час працюю в Осередку підтримки бахмутян у м. Полтава та Полтавській області, який надає гуманітарну допомогу мешканцям Бахмутської громади, які тимчасово зареєстровані ВПО та мешкають на території Полтавської області”.

Коментар старости Опитного — Олени Костюченкової редакції отримати не вдалося.

Колишні старости Покровського та Клинового — Павло Федоренко та Юлія Смолярчук раніше в інтерв’ю виданню Буг, у червні 2024 року розповідали, що “вони розшукують мешканців Бахмутської громади по всій Україні для того, щоб їм допомогти та нагадати, що Бахмутська міська рада про них не забула”.

За словами старост, “найчастіше переселенці звертаються із питаннями квартирного обліку, наявності компенсацій за втрачене та зруйноване житло, майно, відновлення документів, виплати. Також вони проводять консультації стосовно того, які є програми Бахмутської міської ради щодо підтримки мешканців, надання гуманітарної допомоги, допомоги на лікування, проведення операцій. Іноді людям просто важливо відчути підтримку від когось свого” — зазначали у коментарі волинському виданню.

Читайте також:

• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Трьох старост сіл Бахмутської громади звільнили: деталі
• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині і Луганщині користуються популярністю солодощі бренду “Лаконд”. Це локальний бренд на ТОТ, який має дві кондитерські фабрики в Донецьку і Луганську. Цукерки бренду “Лаконд” продають у роздрібних магазинах та на російських маркетплейсах, постачають продукцію і в рф. Та насправді “Лаконд” — це компанія-клон українського бренду АВК. Окупанти працюють на захоплених потужностях української компанії та копіюють її фірмовий стиль і деякі найпопулярніші види солодощів.

Як “Лаконд” заробляє на вкрадених фабриках АВК, йдеться в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які солодощі роздають дітям на ТОТ

Волонтерка з окупованої Донеччини Алла Сидорова звітує про допомогу дітям до Дня захисту дітей, який у рф відзначають 1 червня. Для них закупили близько 300 кілограмів цукерок і створили солодкі набори. На своєму каналі Алла Сидорова показала цукерки, які видаватимуть дітям. Серед них є й ті, які дуже схожі на українські — копіюють фірмовий стиль, а називаються так само, але в російському перекладі. Наприклад, “Королевский шарм”, “Кто сказал “Му”, Truffel.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дізнатись, хто постачає ці солодощі. Виявилось, що виробником всіх цукерок є кондитерська компанія “Лаконд”, яка виготовляє продукцію на окупованих Донеччині і Луганщині. Вона є компанією-клоном українського бренду АВК.

Примітка. Компанія-клон — це нелегітимна копія відомого бренду, що копіює його назву, фірмовий стиль або візуальні елементи. Її головна мета — обдурити споживачів або інвесторів, щоб заробити на чужій репутації.

Як окупанти присвоїли собі солодощі українського бренду АВК

Щоб дізнатися більше про компанію “Лаконд”, ми зайшли на її офіційний сайт. На ньому вказується, що історія бренду почалась у 1991 році. Але кондитерських компаній з такою назвою в Україні ніколи не було.

Власники бренду вказують, що мають дві кондитерські фабрики: по одній у Донецьку і Луганську. Адреси виробничих потужностей є у вільному доступі. У Донецьку фабрика працює по вулиці 1-а Олександрівка, 9, а в Луганську — по вулиці Лутугінська, 131. Перевірши ці адреси, дізнаємось, що до 2014 року за цими адресами розташовувались фабрики української компанії АВК.

Офіційно компанія АВК оголосила про закриття своїх фабрик у Донецьку та Луганську в січні 2015 року.

Окупанти відновили роботу фабрик під брендом “Лаконд” у 2015 році. На російському ресурсі “РБК Компании” йдеться, що ТОВ “Лаконд” у Донецьку було зареєстровано 7 квітня 2015 року, а ТОВ “Луганська кондитерська фабрика “Лаконд” — 8 липня 2015 року.

З тих пір окупанти виготовляють солодощі на захоплених фабриках. Примітно, що нові “власники” присвоїли собі заслуги української компанії. Наприклад, бренд розповідає про свої здобутки на конкурсах у Москві, Санкт-Петербурзі та Донецьку із зазначенням років участі. Також є згадки про участь і перемоги в міжнародних конкурсах, однак без зазначення дат. Насправді ж ці здобутки були в української компанії АВК, але окупанти про це замовчують.

Окупанти також вказують: “Система управління виробничими процесами відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, HASP”. Насправді ж сертифікацію на відповідність стандарту ISO 9001 проходила компанія АВК у 2002-2004 роках. Таким чином “Лаконд” знову присвоїв собі здобутки АВК. Чи проходили фабрики сертифікацію після захоплення окупантами, невідомо.

Про що йдеться під визначенням HASP невідомо. Ймовірно, окупанти мали на увазі HACCP (ред. з англійської Hazard Analysis and Critical Control Point — аналіз ризиків і визначення критичних контрольних точок). Система HACCP впроваджується на харчових виробництвах для контролю безпеки харчових продуктів. Натомість міжнародного стандарту HASP, яким нібито керуються в “Лаконді”, не існує.

Які українські цукерки копіюють на окупованих територіях

Компанія “Лаконд” випускає цукерки, які копіюють українські оригінальні бренди від АВК. Їхні назви або просто перекладені на російську, або ж трохи змінені. З незмінних назв залишився “Королівський шарм”, “Хто сказав “Му” і “Бурундучок”, які окупанти переклали на російську, дизайн залишили такий самий. Окрім цукерок, окупанти продають батончики “Мажор”, які здобули популярність під брендом АВК.

Відомі цукерки “Стріла” в фірмових коробках окупанти продають під назвою “Стрела Купидона”. Дизайн коробки теж не змінили.

Цукерки Trufalie стали Truffel, фірмову обгортку окупанти теж вкрали. А цукерки “Гулівер” тепер продають під назвою “Король великан”.

Примітно, що російський “Лаконд” копіює дизайни й інших українських цукерок, зокрема виробництва Roshen. Серед них желейні цукерки “Оська”, які копіюють українську “Шалену бджілку”, “Маковое поле”, які є копією “Червоного маку” та “Калахари”, які дизайном дуже схожі на “Кара-кум”.

Свою продукцію компанія “Лаконд” продає у фірмових магазинах при кондитерських фабриках, а також поширюють у роздрібних магазинах. На сайті бренду вказано, що солодощі можна замовити й через російські маркетплейси Ozon та Wildberries. Постачають продукцію і в інші окуповані регіони України — в Запорізьку і Херсонську області, про що звітували у червні 2022 року.

Окрім цього, компанія розповідає про експорт своєї продукції. Серед країн-імпортерів лише ті, які є партнерами рф: Білорусь, Іран, Ірак, Китай.

Читайте також:

• Білосарайська коса, Урзуф і Сєдове: як стартував сезон на окупованому узбережжі. Огляд
• Окупанти вивезли архіви “Азовсталі”: де тепер зберігають історичні матеріали
• У Бахмуті планують розвивати промисловість, щоб привабити людей до міста — нові заяви окупантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри війну, близькість фронту та частково зруйновану інфраструктуру, росія продовжує розвивати курортний напрямок на окупованому узбережжі Донеччини. У 2026 році на Азовському морі вже відкрили пляжний сезон, а окупаційна влада рекламує Білосарайську косу, Урзуф, Сєдове та Мелекіне як нові туристичні центри для росіян. Паралельно в рф анонсують розвиток круїзного туризму в Мангушському окрузі, будівництво причалів, готелів та рекреаційного кластера вздовж узбережжя. Водночас в реальності більшість пляжів у травні залишається малолюдними, а росіяни скаржаться на дорогі ціни.

Редакція проаналізувала, які курорти в окупації вже відкрили.

Курорти в окупації

Курортний сезон на тимчасово окупованих територіях Донеччини вже відкритий. Сюди мають їхати відпочивати не тільки місцеві, а й росіяни. Попри війну, близькість фронту та зруйновану інфраструктуру, окупаційна влада активно просуває відпочинок на Азовському морі та рекламує курорти так званої “днр” як новий туристичний напрямок для росіян. Ще у січні 2026 року денис пушилін, ватажок псевдореспубліки “днр”, розповів, що цьогоріч будуть розвивати азовські курорти.

Найбільше туристів цього літа прийматимуть такі популярні курорти, як Білосарайська коса, Урзуф, Сєдове, Мелекіне, та Юріївка. За даними окупаційних ресурсів, практично всі бази та готелі вже відкриті для відпочинку. Найбільше варіантів житла — у Білосарайській косі, де працюють 93 готелі, в Урзуфі — 63, у Мелекіному — 34, у Сєдовому — 25, у Юріївці — 17, а в Безіменному — лише два готелі.

Паралельно в росії заявляють про масштабний розвиток туристичної інфраструктури в Мангушському окрузі. Згідно з планами Єдиного інституту просторового планування рф, на узбережжі планують будівництво 15 причалів для маломірних суден, нових готелів та туристично-рекреаційного кластера. Частину інфраструктури хочуть використати для розвитку круїзного туризму на Азовському морі.

Так, у прибережній зоні округу планують будівництво 15 причалів і місць для стоянки маломірних суден. Їх розмістять у кількох населених пунктах: п’ять — у Мелекіному, чотири — на Білосарайській косі, три — в Урзуфі, два — у Ялті та один — у Юріївці.

Білосарайська коса

Білосарайська коса — це півострів в українській частині Азовського моря, Сама коса належить до Донецької області, це Маріупольський район. Територія окупована росіянами з початком повномасштабної війни, але оскільки значних руйнувань тут не було, то окупанти активно промотують це місце для відпочинку росіян. Окупаційна адміністрація заявила у лютому 2026 року, що саме Білосарайська коса може стати центром “розвитку туризму на Донбасі”.

Таку заяву зробив заступник міністра будівництва та житлово-комунального господарства рф Хусаїнов. За його словами, тут “зручні піщані пляжі, тепле море та розвинена інфраструктура”. Попри те, що Білосарайську косу намагаються промотувати, людей тут ще мало. Нижче відео за 12 травня 2026 року.

Бронювання номерів ведуть у групах в Telegram, відпочивають на Білосарайській косі, як і місцеві жителі в окупації, так й росіяни. Фактично сезон відкрили з “травневих свят”, саме тоді публікували перші оголошення про бронювання готелей.

Минулого року на Білосарайській косі, попри старання місцевої окупаційної влади, цей курорт не став привабливим через високі ціни.

Урзуф

Урзуф, невелике село Мангуської селищної громади Маріупольського району Донецької області. З лютого 2022 перебуває під російською окупацією. Минулого року саме в Урзуф їздили, зокрема, і російські туристи. Попри те, що бронювання номерів в Урзуфі вже відкрили, тут поки небагато охочих. У групах, де бронюють житло, наразі лише починають шукати персонал для готелів та відпочинкових комплексів. А самі відпочивальники бронюють відпочинок на липень 2026 року.

Зараз пляжі ще пусті, хоча сезон вже відкритий.

Сєдове

У тимчасово окупованому селищі Сєдове ситуація не краща. Пляжний сезон відкрито, проте відпочивальників тут також мало. Водночас, у місцевих групах вже є оголошення і про персональний довіз до моря з окупованих міст Донеччини, і про бронювання готелей.

Останнє відео з Сєдового 2026, яке ми знайшли, зняли лише 2 дні тому. Пляжі населеного пункту пусті.

І фото зроблені, 19 травня, так само демонструють, що у Сєдовому пусто.

Мелекіне

Мелекіне в окупованому Маріупольському районі теж відкрило сезон, і так само, як попередні міста та населені пункти, попиту тут поки немає.

Хоча подекуди на пляжах можна зустріти людей, ось відео за 11 травня з окупованого Мелекіного.

Щоб привабити сюди людей, окупаційна адміністрація цьогоріч провела ремонт доріг.

Юріївка

Село Юріївка у  Мангуській селищній громаді Маріупольського району також росіянами була включена до курортних місць, куди мали б приїжджати родини з дітьми. Якщо про інші курорти в окупації є немало згадок цього року, то от про Юріївку значно менше. У місцевих чатах лише починають шукати персонал для готелів.

Тож, станом на кінець травня 2026 року курортний сезон на окупованому узбережжі Донеччини формально вже відкритий: працюють готелі, бази відпочинку та сервіси бронювання. Російська влада продовжує інтегрувати захоплене узбережжя у власну туристичну систему та анонсує нові інфраструктурні проєкти для розвитку відпочинку на Азовському морі. Водночас фото та відео з курортів свідчать, що на початку сезону пляжі залишаються переважно порожніми, а активний попит на відпочинок поки не спостерігається.

До теми:

Курорти в окупації: як росіяни заробляють гроші із захоплених територій Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!