У зв’язку з повномасштабною війною, в Донецькій області навчання дітей проходить у дистанційному форматі. Внаслідок переміщення родин з дітьми в інші регіони кількість учнів у школах Донеччини щороку зменшується.

Скільки шкіл зараз працюють і скільки призупинили роботу, на брифінгу розповіла директорка Департаменту освіти і науки Донецької ОВА Тетяна Сідашева.

Скільки шкіл працюють у Донецькій області

На початку 2022 року в Донецькій області працювали 491 школа, в яких навчалися 168 тисяч учнів. З початком повномасштабної війни ці цифри зменшуються.

Вже на 1 вересня 2022 року на Донеччині нараховували 105 тисяч учнів і 293 працюючі школи. У 2023 році кількість учнів склала 92 тисячі, а на сьогодні їх 76,3 тисячі. Кількість учнів постійно зменшується, бо люди переїжджають до інших областей або країн.

Станом на 2024 рік призупинили роботу 19 закладів загальної середньої освіти Донецької області. Більшість із них — ті, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Орієнтовно 2 тисячі учнів цих шкіл були вимушені перейти в інші навчальні заклади.

Роботу призупинили школи з 11-ти громад області:

• Бахмутської;
• Мирноградської;
• Курахівської;
• Краматорської;
• Вугледарської;
• Дружківської;
• Костянтинівської;
• Новогродівської;
• Сіверської;
• Торецької;
• Гродівської.

Також Департамент освіти і науки Донецької ОВА веде статистику щодо пошкоджених і зруйнованих закладів освіти. Через бойові дії, які тривають у регіоні, ці цифри зростають.

На сьогодні в Донецькій області пошкоджені 871 заклад дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, передвищої і вищої освіти. Повністю зруйновані 195 закладів освіти.

Читайте також:

• Учні-ВПО мають вчитися за місцем проживання: як до цього готуються школи Донеччини
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В ніч на 20 квітня українські військовослужбовці завдали удару по позиціях протиповітряної оборони російських окупаційних військ. Головною ціллю стала ворожа радіолокаційна станція у Донецькій області, а також зенітний комплекс на Запоріжжі.

Про це повідомив Роберт Бровді, відомий за позивним “Мадяр”, український військовослужбовець та командир 414 Окремої бригади БпС ЗСУ “Птахи Мадяра”.

Удар по радіолокаційній станції на Донеччині

Сили оборони України вразили радіолокаційну станцію, яка входить до складу російського зенітно-ракетного комплексу “С-350 Витязь”. Під час бойових дій її використовують для виконання ключових завдань: виявлення повітряних цілей, їхнього постійного супроводу в повітрі, а також для точного наведення ракет на визначену ціль. Знищення установки відбулося в районі населеного пункту Новоолександрівка, що в Олександрівському районі Донецької області.

Окрім успішних дій на Донецькому напрямку, українські військові також завдали втрат ворогу в Запорізькій області. Сили оборони України атакували російську протиповітряної оборони — зенітний ракетний комплекс “ТОР-М2КМ”. Ця ворожа ціль була уражена в околицях тимчасово окупованого міста Мелітополь.

Читайте також:

DeepState оновив карту боїв: війська рф просунулись у Бахмутському районі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У так званій “днр” проходять дитячі змагання “Зарніца”. Це всеросійська воєнно-патріотична гра, яка є частиною великої системи мілітаризації дітей. Дітей віком від 6 років долучають до так званих змагань, які насправді мають на меті базову армійську підготовку. Учасники гри змагаються в умовах, наближених до поля бою, та освоюють різні військові спеціальності, серед яких інженер-сапер, штурмовик, воєнкор, медик та інші.

Як окупанти мілітаризують українських дітей на ТОТ під прикриттям змагань, розповідає Бахмут IN.UA.

Гра “Зарніца” у “днр”: як мілітаризують молодь

На тимчасово окупованій Донеччині набирає популярності дитяча гра “Зарніца”. Це воєнно-патріотичні змагання, які проводять на території росії та тимчасово окупованих територіях України. Участь у ній беруть збірні команди молодіжних громадських об’єднань та учнів освітніх закладів. До змагань залучають як старшокласників, так і першачків — грати у “Зарніцу” можуть діти віком від 6 років.

Примітка. Гра “Зарніца” сягає корінням у радянські часи. Офіційно її заснували у 1967 році. Метою гри було військово-патріотичне виховання радянської молоді. Також “Зарніца” входила до плану початкової військової підготовки у середніх навчальних закладах у зв’язку зі скороченням військової служби з 3 до 2 років. Першим командувачем гри був радянський воєначальник Василь Казаков. Він наказав створити юнармійські батальйони, навчити молодь навичкам армійського життя, а також виховувати молодь у дусі “готовності протистояти будь-яким ворогам”.

У лютому 2026 року в так званій “днр” стартував третій сезон гри “Зарніца 2.0”. Вона має видозмінену назву, оскільки є наступницею радянської гри, яку продовжує рф. Організатором “Зарніци” є рух “юнармія”, який займається мілітаризацією дітей, та громадська організація “Російський союз молоді”.

Партнером гри виступає міноборони рф. Саме за сприяння міністерства дітям надають навчально-матеріальну базу та майданчики для проведення гри, які фактично є полігонами.

У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у грі, діти мають опанувати базові військові навички, а саме:

• стройову підготовку;
• знання з військової історії та символіки росії;
• орієнтування на місцевості;
• стрільбу;
• метання гранати;
• силову підготовка.

Фактично діти приміряють на себе ролі військових. Кожен учасник команди виконує різні функції, які передбачені такими військовими спеціальностями:

• воєнкор;
• командир загону;
• медик;
• оператор БПЛА;
• інженер-сапер;
• зв’язківець;
• штурмовик.

Для підготовки до змагань у рф розробили онлайн-курс підготовки на кожну зі спеціальностей. Зокрема, медики вчаться надавати першу допомогу “пораненим” бійцям та евакуювати їх з поля бою. Зв’язківці мають навчитися організувати зв’язок між командиром та “бійцями”, опанувати шифрування і дешифрування інформації. Діти, які хочуть приміряти роль командира, повинні вміти вибудовувати бойовий порядок групи, працювати з топографічними картами і визначати дальність до мети. Сапери проводять розвідку місцевості, виявляють мінно-вибухові загородження та допомагають організувати безпечний прохід через перешкоди. А оператори БПЛА, керуючи дронами, відповідають за повітряну розвідку.

Ключові ролі виконують штурмовики. Під час гри вони відповідають за придушення позицій противника і прикриття “побратимів”. Щоб успішно виконати завдання, штурмовику потрібні навички вогневої підготовки, розуміння принципів ведення бою в обмеженому просторі, а також вміти правильно заходити до приміщень, працювати з кутами та діяти під час штурму.

Суть гри — першим захопили фортецю та прапор противника. Самі ігри відбуваються на полігонах, де створюють реальні умови бою. На кадрах з ігор видно, що діти пересуваються окопами, полями та “воюють” в умовах житлової забудови. Таким чином дітей у форматі гри навчають, як діяти на полі бою. Це фактично є підготовкою до службі в армії рф.

З 23 лютого по 10 червня 2026 року на окупованій Донеччині триватуть відбіркові ігри. Найкращі команди у різних вікових категоріях представлятуть так звану “днр” на фінальній грі, яка відбудеться 10 серпня.

За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, на окупованій Донеччині серйозно готуються до “Зарніци”. Окупанти налагодили роботу центру “Воїн”, де діти вчаться керувати дронами, опановують навички надання першої допомоги та елементи військово-патріотичної підготовки. За словами пушиліна, це необхідно для “формування сильного та відповідального покоління”.

Переможцям гри передбачені різні види нагород. Серед них солодкі призи, грошові призи (передбачаються в окремих регіонах за ініціативи місцевої влади), та додаткові пільги, наприклад компенсація витрат на навчання у вищих чи середніх закладах освіти або іменні стипендії.

Читайте також:

• Росіяни використали для пропаганди історію дитини з Бахмута
• У Донецьку презентували серіал про війну: які меседжі російської пропаганди він просуває
• “Вдень ходять до російської школи, а у вільний час вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!