У зв’язку з повномасштабною війною, в Донецькій області навчання дітей проходить у дистанційному форматі. Внаслідок переміщення родин з дітьми в інші регіони кількість учнів у школах Донеччини щороку зменшується.

Скільки шкіл зараз працюють і скільки призупинили роботу, на брифінгу розповіла директорка Департаменту освіти і науки Донецької ОВА Тетяна Сідашева.

Скільки шкіл працюють у Донецькій області

На початку 2022 року в Донецькій області працювали 491 школа, в яких навчалися 168 тисяч учнів. З початком повномасштабної війни ці цифри зменшуються.

Вже на 1 вересня 2022 року на Донеччині нараховували 105 тисяч учнів і 293 працюючі школи. У 2023 році кількість учнів склала 92 тисячі, а на сьогодні їх 76,3 тисячі. Кількість учнів постійно зменшується, бо люди переїжджають до інших областей або країн.

Станом на 2024 рік призупинили роботу 19 закладів загальної середньої освіти Донецької області. Більшість із них — ті, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Орієнтовно 2 тисячі учнів цих шкіл були вимушені перейти в інші навчальні заклади.

Роботу призупинили школи з 11-ти громад області:

• Бахмутської;
• Мирноградської;
• Курахівської;
• Краматорської;
• Вугледарської;
• Дружківської;
• Костянтинівської;
• Новогродівської;
• Сіверської;
• Торецької;
• Гродівської.

Також Департамент освіти і науки Донецької ОВА веде статистику щодо пошкоджених і зруйнованих закладів освіти. Через бойові дії, які тривають у регіоні, ці цифри зростають.

На сьогодні в Донецькій області пошкоджені 871 заклад дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, передвищої і вищої освіти. Повністю зруйновані 195 закладів освіти.

Читайте також:

• Учні-ВПО мають вчитися за місцем проживання: як до цього готуються школи Донеччини
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.

Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині

До теми:

• Бахмут у вересні 2022 року: 20 кадрів. Публікуємо архівний фоторепортаж
• Як виглядав Бахмут до війни:фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!