З початку оголошення примусової евакуації на Донеччині у примусовий спосіб евакуювали 1016 дітей з їхніми родинами. Наразі в населених пунктах Бахмутського району залишається 13 дітей.

Про це заступник голови Донецької ОДА Олександр Шевченко повідомив під час засідання Координаційного штабу з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану.

Примусова евакуація: скільки дітей залишається в Бахмутському районі

Як розповів Олександр Шевченко, з початку проведення обов’язкової евакуації дітей з їхніми батьками або законними представниками, з 7 квітня 2023 року, загалом евакуйовано 1016 дітей. За його словами, станом на 10 квітня 2024 року евакуації потребували 869 дітей, додатково було виявлено ще 162 дитини.

“З 56 визначених населених пунктів області евакуйовано всіх дітей. На сьогодні подовжена та триває евакуація родин із дітьми у примусовий спосіб з населених пунктів  Бахмутського району – там наразі залишається 13 дітей. А саме 5 дітей у Торецьку та 8 у Щербинівці. Евакуація в примусовий спосіб дітей з населених пунктів Курахівської громади Покровського району розпочалась 8 березня. У населених пунктах Успенівка, Ганнівка, Веселий Гай та Трудове перебувало 28 дітей. Станом на сьогодні залишається  2 дитини в одній родині у селі Успенівка”, — зазначив Олександр Шевченко.

До слова, під час засідання учасники Координаційного штабу розглядали потребу в евакуації відвідувачів реабілітаційних центрів Донеччини до безпечних регіонів України та доцільність їх релокації. Так, наразі місцеві військові адміністрації та керівництво реабілітаційних центрів продовжують інформаційно-роз’яснювальну роботу з відвідувачами щодо необхідності евакуації.

Евакуація дітей з Донеччини: телефони

З питань евакуації з Донецької області звертайтеся до представників місцевої влади або ж за номером: +38 (098) 890 3318.

Нагадуємо “гарячі лінії” евакуаційних груп “Білий Янгол” на напрямках:

• Авдіївський: +38 (066) 561 9102;
• Бахмутський: +38 (066) 561 5102;
• Великоновосілківський: +38 (066) 561 1102;
• Лиманський: +38 (066) 561 6102;
• Мар’їнський: +38 (066) 561 0102.

Для евакуації тяжкохворих та осіб з інвалідністю звертайтеся за номерами:

• +38 (099) 710 4872;
• +38 (099) 311 5314;
• +38 (099) 311 5336;
• +38 (096) 108 6048;
• +38 (096) 108 5224.

Читайте також:

• Жителів Торецької громади закликають евакуюватися автобусом і поїздом
• Як “Білі Янголи” рятують дітей у прифронтовому Торецьку
• Евакуація з Соледарської громади: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!