За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українська стрибунка у висоту Юлія Левченко стала переможницею”золотого” етапу Континентального туру в фінському місті Турку. Бахмутянка виграла змагання з результатом 1,97 метра.

Детальніше про результат спортсменки в матеріалі Бахмут IN.UA

Результати змагань у Турку

Українка гарантувала собі золоту нагороду, подолавши планку на висоті 1,97 метра. Після цього вона виконала спроби на 2,00 та 2,03 метра, які виявилися невдалими. Цей результат став другим найкращим показником легкоатлетки у поточному році, оскільки раніше вона двічі стрибала на 1,99 метра.

Друге місце на турнірі посіла Ламара Дістін, яка підкорила висоту 1,94 метра. Третю сходинку розділили шведка Луїза Екман та фінка Елла Міккола, які показали однаковий результат — 1,91 метра.

Зазначимо, що це друга золота нагорода Юлії Левченко з Бахмута в літньому сезоні поточного року. Попередню перемогу вона здобула на етапі Діамантової ліги у китайському місті Сямень. Тоді легкоатлетка виграла змагання з результатом 1,99 метра, а срібну медаль турніру виборола ще одна українська спортсменка Ірина Геращенко.

Хто така Юлія Левченко

Юлія Левченко — це відома українська легкоатлетка, яка спеціалізується на стрибках у висоту, срібна призерка чемпіонату світу, чемпіонка юнацьких Олімпійських ігор та багаторазова чемпіонка України. Вона народилася 28 листопада 1997 року в Бахмуті.

Читайте також:

Топ-5 детективних серіалів 2026 року з напруженим сюжетом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бойові дії на Донеччині продовжуються. За даними аналітиків DeepState, противнику вдалося просунутися поблизу Привілля у напрямку Краматорська. Водночас в Генштабі ЗСУ вказують, що біля населенного пункту відбулася лише одна атака, яку вдалося відбити.

Детальніше про ситуацію біля Привілля та на ключових ділянках фронту читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку зберігається найвища інтенсивність боїв. Українські військові зупинили 43 штурмові дії російської армії неподалік Вільного, Кучерового Яру, Котлиного, Сергіївки, Василівки, Родинського, Гришиного, Покровська, Новомиколаївки, Новопавлівки та Удачного. Порівняно з попередньою добою активність наступальних дій дещо зросла — напередодні тут фіксували 40 штурмів.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 12 атак. Боєзіткнення відбувалися поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Русиного Яру та Іллінівки. Інтенсивність боїв на цій ділянці залишилася незмінною порівняно з минулою добою, коли також було зафіксовано 12 наступальних спроб.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 21 раз намагалася вклинитися в українську оборону. Бої точилися неподалік Дерилового, Дробишевого, Ставків, Лимана, Озерного, Новоселівки та Ямполя. Кількість атак на цьому напрямку суттєво зросла порівняно з минулою добою, коли фіксувалося 14 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 19 наступальних дій російських військових. Спроби просунутися фіксували поблизу Рай-Олександрівки, Калеників, Різниківки, Кривої Луки та Закітного. Цей показник майже не змінився порівняно з попередньою добою, під час якої відбулося 20 атак.

На Краматорському напрямку українські військові зупинили одну атаку російської армії біля Привілля. Проте, за даними аналітиків DeepState, саме на цій ділянці зафіксовано просування російських військових у бік Краматорська. Минулої доби на цьому напрямку наступальних дій не проводилося.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 300 осіб;
• танків — 4 одиниці;
• бойових броньованих машин — 3 одиниці;
• артилерійських систем — 75 одиниць;
• РСЗВ — 4 одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів — 14 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 2 111 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 396 одиниць;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Росіяни намагаются взяти Костянтинівку в напівкільце — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!