За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська все частіше завдають ударів по відносно тилових містах Донеччини просто посеред дня. Під прицілом КАБів опиняються Краматорськ, Слов’янськ та Дружківка. На тлі загострення ситуації місцеві жителі починають виїжджати, проте дехто продовжує чіплятися за свій дім, використовуючи наближення Великодня як привід відкласти евакуацію.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та з якими загрозами стикаються рятувальні екіпажі, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Найбільша активність щодо евакуації наразі спостерігається у Краматорську та Слов’янську. За словами Євгена Ткачова, з цих міст виїжджають усі верстви населення. Водночас “Проліска”, яка має спеціалізований медичний транспорт, також фіксує збільшення заявок на евакуацію маломобільних пацієнтів безпосередньо з лікарень цих міст.

Основна причина виїзду — руйнування інфраструктури. Коли поруч прилітають бомби і люди залишаються без вікон та дверей, приходить усвідомлення, що комунікації можуть зникнути будь-якої миті. При цьому представник “Проліска” називає нинішню хвилю “усвідомленим виїздом”.

“Люди мають здебільшого кінцевий шлях. Або їхні знайомі перед ними евакуйовувалися, пристроїлися і рекомендують пансіонати чи місця тимчасового перебування. Також збільшилася кількість людей працездатних, котрі переселяються вслід за релокованими підприємствами. Це стосується Краматорська та Слов’янська“, — пояснює представник “Проліска”.

Попри те, що абсолютна кількість врятованих збільшилася через масштабність Краматорської агломерації, у відсотковому співвідношенні до загальної кількості населення тенденції залишаються такими ж, як раніше у Покровську чи Костянтинівці.

Великдень як психологічне виправдання

Наближення великодніх свят традиційно впливає на настрої в прифронтових зонах. Хоча безпосередньо екіпажі “Проліски” не фіксували масових відмов, Євген Ткачов, посилаючись на інформацію від колег-волонтерів, зазначає, що багато людей дійсно намагаються відтягнути час виїзду.

Він переконаний, що свята — це лише зручна причина для тих, хто психологічно не готовий прощатися з домом.

“Для них це є один спосіб пояснити собі і рідні, чому вони не виїжджають зараз. Тобто, якби сьогодні Трамп сказав, що через тиждень будуть важливі перемовини, вони б теж перестали виїжджати і використовували це як виправдання. Люди до останнього хочуть триматись своїх домівок, а Великдень… це для них просто підґрунтя для того, щоб залишитись надовго“, — наголошує представник “Проліска”.

Денні бомбардування та забезпечення екіпажів

Головним викликом для евакуаційних команд на сьогодні стала зміна тактики російських обстрілів. Якщо раніше удари наносилися переважно вночі, то зараз окупанти активно скидають авіабомби та використовують дрони у світлу пору доби.

“Бомбардування йдуть серед білого дня. Тобто, будь-який евакуаційний екіпаж і в умовно безпечному Краматорську чи Слов’янську разом з людьми теж може стати жертвою обстрілу. Оцей ризик зараз підвищений, і це негативна тенденція“, — констатує Євген Ткачов.

Попри всі небезпеки та здорожчання пального, місія “Проліска” продовжує працювати безперебійно. За словами представника організації, наразі немає жодного дефіциту чи режиму жорсткої економії. Команди виїжджають на всі виклики у штатному режимі і нікому не відмовляють у порятунку.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Організація “Ліга Сильних” оголосила про старт прийому заявок на отримання фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю, які наразі проживають у трьох визначених громадах, мають змогу отримати пряму допомогу у вигляді грошових сертифікатів на суму до 10 000 гривень.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога для ВПО від “Ліга Сильних”

У межах нового проєкту організатори надаватимуть форму фінансової підтримки — грошові сертифікати. Максимальна сума одного такого сертифіката може становити 10 000 гривень. Отримані фінанси бенефіціари зможуть витратити на закриття будь-яких своїх важливих потреб.

Подати заявку на участь у програмі можуть мешканці трьох громад:

• Стрийської (Львівська область);
• Миргородської (Полтавська область);
• Тростянецької (Сумська область).

Видача перших сертифікатів розпочнеться не раніше кінця травня.

Хто має пріоритетне право на виплати

Програма орієнтована на людей та дітей з інвалідністю. Проте, зважаючи на обмежену кількість допомоги, організатори визначили додаткові критерії вразливості. Пріоритет під час відбору надаватиметься наступним категоріям:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• особи з інвалідністю І та ІІ груп;
• ветерани війни 2022-2026 років;
• родини, де є більше ніж одна особа з інвалідністю;
• багатодітні сім’ї;
• одинокі матері або батьки;
• особи з інвалідністю, які потребують стороннього догляду;
• громадяни, які втратили житло внаслідок воєнних дій;
• діти з інвалідністю, у яких один із батьків загинув або зник безвісти під час російсько-української війни;
• особи, які досягли 75-річного віку.

Наявність одразу кількох із перелічених статусів або критеріїв підвищує пріоритетність заявки.

Як зареєструватися та які терміни

Прийом електронних заявок відкрито з 6 квітня і триватиме до 20 квітня включно. Організатори зазначають, що за необхідності цей термін може бути продовжено.

Щоб подати заявку, необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму за покликанням.

Які документи знадобляться

На етапі заповнення онлайн-форми жодні документи прикріплювати не потрібно. Однак, якщо вашу кандидатуру буде відібрано для участі, необхідно буде надати:

• заяву на отримання благодійної допомоги;
• згоду на обробку персональних даних;
• документ, що підтверджує інвалідність;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• ідентифікаційний код;
• інші документи (за потреби, відповідно до заявлених критеріїв відбору).

Важливі нюанси та причини відмови

Організатори наголошують: заповнення анкети не гарантує отримання виплати. Якщо вас оберуть, координатор проєкту зателефонує вам особисто для збору необхідних документів.

Отримати відмову в наданні грошової благодійної допомоги можна з наступних причин:

• ви вже отримували таку допомогу в межах цього проєкту;
• ви не дали згоду на обробку персональних даних;
• у проєкті закінчилося фінансування або завершився термін його реалізації;
• кількість заявок перевищує доступну кількість допомоги (у такому разі отримувачів обирають суворо за додатковими критеріями);
• існують інші підстави, передбачені законодавством України або умовами проєкту.

Читайте також:

Від 10 800 до 12 300 гривень: як ВПО у шести областях можуть отримати нову грошову допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!