За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про продовження реалізації експериментального проєкту, який передбачає надання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з постановою №966, програма стаціонарного догляду та підтриманого проживання для людей старшого віку і громадян з інвалідністю діятиме до 8 серпня 2028 року.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Програма підтримки для ВПО похилого віку та людей з інвалідністю

За словами Павла Фролова, програма функціонує за базовим принципом “гроші ходять за людиною”. Фінансування не спрямовується на установи безпосередньо, а перераховується отримувачу соціальної послуги для подальшого розрахунку. Людина отримує право самостійно обирати надавача послуг серед доступних варіантів, до яких належать державні заклади, приватні компанії та фізичні особи-підприємці.

Водночас держава встановила граничні ліміти фінансування, які залежать від типу необхідної соціальної допомоги. Для покриття витрат на стаціонарний догляд виділяється сума до 16,2 тисячі гривень на місяць для однієї особи. Виплати на підтримане проживання становлять до 9,9 тисячі гривень на місяць. У випадках, коли фактична вартість послуг в обраному закладі перевищує обсяг державного фінансування, отримувач має право самостійно доплатити різницю.

Мета соціальної програми полягає у забезпеченні безпечних умов проживання та наданні побутової підтримки громадянам. У державному бюджеті на 2026 рік для реалізації цього проєкту передбачено 366,8 мільйона гривень. Вказаний обсяг фінансування розрахований на надання соціальних послуг для понад 2,3 тисячі внутрішньо переміщених осіб.

Алгоритм оформлення допомоги

Для отримання послуги громадянам потрібно звернутися до органу соціального захисту населення або Центру надання адміністративних послуг за місцем свого перебування. Після звернення проводиться обов’язкова оцінка індивідуальних потреб людини. На основі результатів цього оцінювання формується рішення про надання послуги, після чого отримувач переходить до етапу вибору конкретного надавача.

Читайте також:

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Суд ухвалив рішення щодо позбавлення волі терміном на 15 років із конфіскацією майна для 59-річної жительки міста Лиман за те, що вона передавала противнику інформації про розташування українських операторів безпілотних літальних апаратів.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Вирок за державну зраду в Лимані

На початку лютого 2026 року російський військовий із позивним “Шаман” проник на територію житлової забудови Лиману. Диверсант переховувався у приватному будинку. У цей час до оселі свого сина прийшла 59-річна місцева жителька для годування собак і виявила там представника російської армії.

Жінка не повідомила Збройні Сили України про виявлення військового армії рф. Натомість вона вступила з ним у розмову на побутові теми. Під час спілкування місцева жителька добровільно надала інформацію про тимчасову дислокацію українських операторів БпЛА на своїй вулиці. Вона вказала напрямок рукою та назвала приблизну відстань до розташування військових. Російський диверсант одразу передав ці дані по рації своєму керівництву для визначення цілі та подальшого вогневого ураження.

Через кілька днів українські підрозділи зачистили вказаний район Лиману, внаслідок чого російського розвідника ліквідували. Під час огляду його телефона військовослужбовці знайшли запис розмови з місцевою жителькою. Затримання жінки відбулося у травні 2026 року в іншому місті. До цього населеного пункту вона евакуювалася за допомогою українських військовослужбовців.

Досудове розслідування у цій справі здійснювало Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Жінку визнали винною за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України. Суд призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі та ухвалив рішення про конфіскацію її майна.

Читайте також:

Полювання дронами та розстріл цивільних росіянами на Донеччині: скільки фактів зафіксувала прокуратура

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!