За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 січня 2026 року в Києві, у Медіацентрі Україна, презентували проєкт “Спільне бачення
нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу ВПО з Бахмута”. Захід
об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого
самоврядування та експертного середовища.

Під час події учасники говорили про захист прав внутрішньо переміщених осіб,
презентували результати дослідження щодо можливих рішень житлових потреб
переселенців з Бахмута.

Окрему увагу присутніх сфокусували під час дискусійної панелі “Питання проблеми житла
для ВПО” на довгостроковому вирішенні житлових потреб бахмутян. Участь у ній взяли
заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко,
заступник начальника Гостомельської сільської військової адміністрації Олександр Івченко,
голова Ради ВПО Київської області та радник голови Київської облдержадміністрації
Олександр Явтушенко, голова Асоціації молодих ВПО України та ініціатор законопроєкту
№1116 Аркадій Петросян. Спікери панелі говорили про виклики державної житлової
політики перед переселенцями та законодавчі ініціативи в Україні.

Емоційним компонентом заходу стала презентація проєкту “Bakhmut Before”. В експозиції
представили фотоспогади бахмутян їхнього мирного рідного міста. Експозиція стала
нагадуванням про значення збереження пам’яті, ідентичності та зв’язку громади зі своїм
домом навіть в умовах вимушеного переміщення.

Проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу
ВПО з Бахмута” реалізовували команди ГО “Бахмутська фортеця” (аплікант проєкту), ГО
“Антикризовий медіа-центр”, та урбаністичної коаліції “Ro3kvit” в партнерстві з
Бахмутською міською військовою адміністрацією.

Примітка. Захід проводився у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом
«Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції
(Sida). Зміст заходу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду
«Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

ВПО з окупованих територій лишилися без пенсій у січні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України запроваджує механізм автоматичного захисту прав споживачів комунальних послуг. Відтепер за період відсутності тепла або води, а перерахунок відбуватиметься без участі громадян.

Про це повідомила Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Автоматичний перерахунок без заяв

В Україні ухвалили рішення, яке гарантує автоматичний перерахунок плати за комунальні послуги, якщо вони не надавалися або надавалися неналежної якості через наслідки ворожих обстрілів або з інших причин. Це стосується теплопостачання, водопостачання та вивезення побутових відходів.

За словами Юлії Свириденко, споживачам не потрібно подавати жодних додаткових заяв чи звернень до комунальних служб для відновлення справедливості у платіжках. Надавачі послуг зобов’язані самостійно здійснити перерахунок за весь період, протягом якого сервіс не надавався, та відобразити ці зміни у квитанціях. Оператори також повинні оприлюднити інформацію про кількість днів відсутності послуг у кожному будинку.

“Суми перерахунку будуть відображені у платіжках за січень 2026 року“, — резюмує прем’єр-міністерка.

Читайте також:

В Україні триває масштабна інвентаризація нерухомості для розселення ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!