За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупаційні війська завдали чергового удару по місту Слов’янськ. Для атаки на населений пункт ворог використав реактивні системи залпового вогню.

Про наслідки атаки офіційно повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської міської військової адміністрації.

Удар по Слов’янську: що відомо

За словами Вадима Ляха, ворожа атака відбулася відбулася вдень. Зафіксовано, що о 13:50 окупанти вчергове вдарили по території Слов’янська. Епіцентром ворожого обстрілу стала центральна частина міста. Снаряди з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) влучили безпосередньо у дорожнє покриття.

Внаслідок ворожого влучання у центрі міста є постраждалі серед цивільного населення. Згідно з попередньою інформацією, яку надав Вадим Лях, поранення отримали пʼять людей.

Читайте також:

“Люди поступово покидають регіон”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільною, проте логістика та безпекові умови змушують волонтерів адаптуватися до нових викликів.

Про те, як місцеві жителі рятуються від російських безпілотників, хто найчастіше залишає прифронтові міста та як працюють евакуаційні маршрути, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, “фаворитом” за кількістю евакуйованих наразі залишається Дружківка. Основна категорія переселенців — це люди віком від 50 років. Чоловіки та жінки виїжджають з небезпечних територій приблизно у рівному співвідношенні — 50 на 50.

Водночас заявок на евакуацію родин із дітьми з прифронтових зон стає дедалі менше. Більшість таких сімей вже виїхала, або ж люди знаходять можливості вивозити дітей самостійно. Проте волонтер прогнозує, що незабаром виникне потреба активніше евакуювати родини з дітьми з Краматорська.

“Дітей стає менше на евакуацію з прифронтових місць, тому що вони поступово виїжджають. Люди самостійно вивозять своїх дітей. Ми поступово рухаємось до того, що, наприклад, у Краматорську треба буде вивозити людей з дітьми“, — ділиться спостереженнями Богдан.

Щодо Миколаївки, то там кількість заявок на евакуацію також зросла, але через суттєве погіршення безпекової складової. Російські війська посилюють тиск та збільшують кількість дронів у небі.

“До Миколаївки не дуже добра дорога, і через це вона тим більше одна, і цим вони користуються, перерізаючи логістику. Дуже складно туди заїжджати, люди це розуміють, тому виїжджають, поки є можливість“, — пояснює волонтер.

Тільки за останній тиждень Богдан Зуяков особисто вивіз близько 30 осіб, серед яких шестеро — це маломобільні люди. Процес їхньої евакуації відбувається у кілька етапів. Спочатку волонтери доставляють маломобільних осіб до Краматорська або Слов’янська. Далі людей передають іншим волонтерським групам, які везуть їх на Лозову, або медичним бригадам, що здійснюють адресну доставку на автомобілях швидкої допомоги до нових місць проживання.

Ситуація після Великодніх свят

Напередодні Великодня спостерігався певний спад активності, оскільки люди хотіли відсвяткувати вдома перед тим, як ухвалювати остаточне рішення про виїзд. Однак, як вказує волонтер, після завершення свят різкого чи масштабного напливу заявок не відбулося. Процес іде стабільно: люди продовжують звертатися до волонтерів і поступово покидають регіон.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!