За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Абу-Дабі тривають тристоронні мирні переговори за участю делегацій України, США та росії. За підсумками першого дня зустрічей, 10 листопада, сторони попередньо домовилися про проведення обміну військовополоненими вже найближчим часом.

Про це повідомили в Радіо Свобода.

Україна та рф домовилися про новий обмін

Про досягнення згоди щодо звільнення бранців повідомило видання “Радіо Свобода”, посилаючись на власні джерела у складі переговорної делегації. Наразі точних деталей, кількості людей у списках чи конкретних дат майбутнього обміну не розголошують. Офіційних заяв від представників української влади та координаційних штабів щодо цього питання поки не надходило.

Коли відбувся попередній обмін

Варто зауважити, що попередній великий обмін військовополоненими між Україною та рф відбувся 23 жовтня. Тоді з російської неволі на Батьківщину вдалося повернути 270 українців, серед яких було дев’ятеро цивільних осіб. Наймолодшому звільненому тоді виповнилося 24 роки, а найстаршому — 63.

Під час жовтневого обміну додому повернулися представники різних підрозділів Сил оборони:

• військовослужбовці Національної гвардії України (зокрема, бійці підрозділу «Азов»);
• військовослужбовці Сухопутних та Десантно-штурмових військ;
• представники Військово-морських сил;
• воїни територіальної оборони та прикордонники Державної прикордонної служби;
• співробітники Державної спеціальної служби транспорту.

Читайте також:

Обмін полоненими 23 жовтня: додому повернули 261 українського захисника та 9 цивільних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській громаді триває збір заяв на отримання матеріальної допомоги. Її можуть отримати військові, ВПО та представники пільгових категорій. Кінцевий строк подачі заяв — 1 грудня 2026 року.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Матеріальна допомога бахмутянам: до якої дати приймають заяви у 2026 році

Окремі категорії мешканців Бахмутської громади мають право на матеріальну допомогу. Актуальний перелік видів матеріальної підтримки доступний у Положенні.

Подати необхідні документи на матеріальну допомогу можна до 1 грудня 2026 року. Заяви і пакети документів приймають дистанційно на електронну пошту: [email protected]. Звернення розглядають у порядку надходження.

Консультацію щодо отримання матеріальної допомоги можна отримати на гарячій лінії Управління соціального захисту населення за телефонами: +380 (95) 498 7615, +380 (99) 713 3980. Дзвінки приймають у будні з 09:00 до 17:00.

Читайте також:

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!