За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародна благодійна організація World Central Kitchen збирає заявки на видачу продуктових наборів. Отримати підтримку можуть родини внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з небезпечних регіонів.

Про це повідомила Краматорська міська рада.

Гуманітарна допомога для ВПО з прифронтових територій

Гуманітарна програма розрахована на людей, які вимушено покинули прифронтові території України. Допомогу надають родинам, які евакуювалися після 1 січня 2026 року.

Щоб отримати продуктові набори, переселенцям треба заповнити електронну форму. Під час внесення даних необхідно уважно та коректно вказувати всю інформацію про себе. Збір цих анкет потрібен благодійникам для визначення загальної потреби у харчах та планування логістики.

Після завершення реєстрації та опрацювання анкет учасники отримають додаткове сповіщення. У ньому вкажуть точну адресу пункту видачі та детальний порядок отримання продуктових наборів.

Читайте також:

У Слов’янську розширять обов’язкову евакуацію родин з дітьми через посилення російських атак

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Найближчим часом обов’язкову евакуацію родин з дітьми оголосять ще для кількох районів Слов’янська. Із 21 серпня місто офіційно віднесене до територій активних бойових дій.

Про це повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської МВА.

Розширення зони евакуації із Слов’янська

Рішення про обов’язкове вивезення дітей ухвалюється через погіршення безпекової та інфраструктурної ситуації.

“Це стосується, перш за все, околиць міста. Там, де вже більша проблематика з електрикою та водопостачанням. Там більше обстрілів, більше працюють FPV“, – сказав Лях.

У цих районах виникають ускладнення безпосередньо з процесом вивезенням людей. Мешканців закликають не чекати офіційного оголошення, оскільки логістика стає небезпечною. Російська армія завдає ударів керованими авіабомбами по логістичних шляхах. Зокрема, зафіксовано удар по мосту, який минувся без жертв.

До початку бойових дій у Слов’янську проживало 100 тисяч осіб. Станом на 19 серпня в громаді залишалося майже 36 тисяч мешканців, серед яких 2200 дітей. Наразі кількість населення зменшилася до 30 тисяч у громаді та 25 тисяч безпосередньо у місті, що становить чверть від довоєнного показника. Темпи виїзду постійно зростають, жителі пакують речі та вивозять дітей. Водночас у місті залишається близько двох тисяч комунальників, медичних працівників та їхніх родин. Вони підтримують життєдіяльність Слов’янська, наявність електрики та водопостачання.

Вадим Лях додав, що раніше обговорювалася потреба накрити антидроновими сітками майже 60 кілометрів внутрішніх доріг. Наразі значна частина вже захищена, процес встановлення фортифікаційних споруд триває. Детальна інформація про захист доріг не розголошується з міркувань безпеки оборони.

Читайте також:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!