За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни звітують про надання житла мешканцям окупованої Попасної, що на Луганщині. Людям не дають постійного житла, а лише кімнати у гуртожитках. При цьому за три роки окупації людей переміщують з одних міст в інші. Займаються цим переважно волонтери.

Про це йдеться в сюжеті російських пропагандистів.

Гуртожитки і періодичні переселення: що пропонують окупанти мешканцям Попасної

Російські окупанти звітують про надання житла людям з міста Попасна, що на Луганщині. Кімнати дали вісьмом людям. Однак, це не постійне житло, а приміщення в так званому пункті тимчасового розміщення (ПВР), облаштованому в одному з гуртожитків окупованого Первомайська.

Це вже не перше переселення людей. Раніше попаснян селили в ПВР міста Кадіївка, а тепер перевезли в Первомайськ. Конкретної причини переселення пропагандисти не називають, але зауважують:

“Тимчасові притулки, створені у 2022 році, найчастіше були в непристосованих та аварійних приміщеннях. Нині їм на зміну приходять 8 офіційних ПВР, де створено всі необхідні умови для життя”.

Умови, які пропонують людям, окупанти не показують. У сюжеті фігурує лише одна кімната, заставлена коробками і пакетами з речима. Якщо говорити про спільні приміщення, то в об’єктив потрапив лише один з коридорів. Судячи з кадрів, він давно не бачив ремонту. Спільні кухні та вбиральні не показують.

Людям, нібито, надають гуманітарну допомогу. Але роблять це не окупаційні адміністрації, а волонтери російського руху “Народний фронт”. Така ж ситуація із забезпеченням гуманітарною допомогою спостерігається і в окупованих населених пунктах Донеччини.

Пропагандисти кажуть, що наступним кроком стане переселення людей до їхніх відновлених квартир. Але навіть приблизних строків вони не називають. При цьому людям не виплачують обіцяних від рф компенсацій. Кажуть, що люди не можуть їх отримати без акта обстеження житла.

Читайте також:

• Пушилін заявив про видачу паспортів рф людям з нещодавно окупованих сіл Бахмутського району
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і працювати в умовах підвищених ризиків як для людей, так і для техніки.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині.

Евакуація з Донеччини

За словами волонтера, негода безпосередньо впливає на темпи евакуації. Через сніг і слизькі дороги зменшується швидкість руху, а автівки часто заносить.

“Дуже впливає, тому що затримуються автівки, людям доводиться довше чекати на евакуацію. Швидкість на дорогах вже менша, і все йде повільніше“, — пояснює Євген Ткачов.

Додатковою проблемою стала технічна неготовність частини транспорту: деякі волонтери не змогли виїхати через відсутність зимової гуми.

Негода ускладнює не лише логістику, а й комунікацію з тими, хто евакуюється. У багатьох містах людей вивозили з визначених точок збору, тоді як зараз виникають проблеми з цим.

“Там, де ще кілька днів тому люди могли дійти пішки, зараз холодно й слизько. Вони телефонують і просять забирати саме з адреси“, — розповідає волонтер.

Через погіршення погодних умов волонтери змушені й скорочувати кількість рейсів або переносити евакуацію.

“Сьогодні довелося відкладати евакуацію на завтра. Якщо, умовно, зазвичай можна зробити три рейси, то за таких умов — лише два“, — зазначає Євген Ткачов.

У результаті не всі охочі можуть виїхати в запланований день.

Ризики на дорогах і загрози безпеці

Попри складні погодні умови, загрози з боку російських військ не зникають. Волонтери наголошують, що навіть під час снігопаду дрони залишаються небезпечними.

“Сьогодні була погода, яка теоретично погана для дронів, але ми бачили спалену дроном військову автівку під час снігопаду“, — каже евакуаційник.

Окрему небезпеку становить ожеледиця та військовий транспорт, який рухається на непридатній для льоду гумі.

Погода як фактор зростання заявок на евакуацію

За спостереженнями волонтера, саме похолодання та проблеми з комунальними послугами частіше підштовхують людей до рішення виїжджати, ніж обстріли.

“Коли тепло, люди навіть із вибитими вікнами залишаються. А коли холод і негода — приходить розуміння, що далі так жити не вийде“, — зазначає співрозмовник.

Водночас зі зростанням кількості заявок евакуаційні можливості тимчасово зменшуються.

Як волонтери готуються до зими

Щоб працювати в зимових умовах, евакуаційні команди заздалегідь готують техніку та водіїв.

“Зимова гума, утеплення автівок, тренінги для водіїв, нові акумулятори, перевірка омивачів, буксирів і аварійних знаків — усе це обов’язково“, — розповідає Євген Ткачов.

Основний акцент волонтери зараз роблять на технічній підготовці, яка дозволяє максимально безпечно працювати на дорогах у прифронтовій зоні взимку.

Читайте також:

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!