За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!