За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

• неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
• значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
• також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає автостанція у Бахмуті
• Окупанти показали нові фото зруйнованого Бахмута
• Росіяни зняли “огляд” квартир у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, визначають за чотирма критеріями.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 270 будинків не будуть опалювати взимку

У Краматорську розширили перелік будинків, які не будуть опалювати взимку. Раніше він налічував 122 адреси, а тепер збільшився на ще 148. Загалом взимку не будуть опалювати 270 будинків.

Рішення про відсутність опалення в будинках приймають за чотирма критеріями.

Будинки зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія

43 багатоквартирні житлові будинки мають значні пошкодження систем опалення, покрівель і віконних конструкцій. Без проведення капітальних відновлювальних робіт подача теплоносія до них неможлива.

Серед них будинки, розташовані за такими адресами:

• вулиця Василя Стуса № 14, 63;
• вулиця Паркова № 10, 14, 16, 19, 63, 73, 79, 87;
• вулиця Ярослава Мудрого № 53, 54, 61, 67;
• вулиця Південна № 11, 15;
• вулиця Дружби № 33, 50, 52;
• вулиця Академічна № 5, 7, 8;
• вулиця Дмитра Мазура № 70, 74;
• вулиця Прилуцька № 12;
• бульвар Краматорський № 16;
• вулиця Металургів № 10;
• вулиця Ювілейна № 20, 52, 54;
• вулиця Хортицька № 32;
• вулиця Богдана Хмельницького № 4;
• вулиця Княгині Ольги № 4;
• вулиця Героїв Небесної Сотні № 20;
• вулиця Кирилкіна № 20, 22, 26;
• вулиця Січових Стрільців № 13, 15, 17;
• вулиця 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади № 1, 3;
• вулиця Проїзна № 82А.

Будинки, розташовані в зонах підвищеної небезпеки

Ще 88 багатоквартирних будинків розташовані на територіях, де є підвищена небезпека для цивільного населення та працівників комунальних підприємств і управляючих компаній. Це житлова забудова в межах мікрорайону Лазурний, по вулиці Софіївській, а також житловий квартал вище вулиці Марії Приймаченко (у межах вулиці Дружби та вулиці Остапа Вишні).

Через безпекову ситуацію там неможливо обслуговувати внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові теплові мережі, а також своєчасно реагувати на аварійні ситуації.

Серед будинків у зоні підвищеної небезпеки:

• бульвар Краматорський № 12, 18, 28, 30, 36, 38, 42, 44;
• проспект Незалежності № 44, 46, 47, 48;
• вулиця Паркова № 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 36, 38, 40, 44, 46, 50, 85, 95;
• вулиця Ювілейна № 11, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 33, 35;
• вулиця Марії Заньковецької № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29;
• вулиця Остапа Вишні № 3, 11, 13, 17, 19, 21, 25, 27, 29, 31, 33;
• вулиця Марії Приймаченко № 17, 19, 25, 27, 29;
• вулиця Леоніда Бикова № 2, 4, 6;
• вулиця Біленьківська № 109, 111, 115, 117, 119, 121, 123;
• вулиця Хортицька № 34, 36, 38, 40.

Будинки, визнані непридатними для використання за цільовим призначенням

За результатами технічних обстежень, 17 багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених унаслідок обстрілів, визнали непридатними для використання за цільовим призначенням і такими, що втратили свою економічну цінність.

Це будинки за адресами:

• вулиця Анатолія Солов’яненка № 10, 12;
• вулиця Богдана Хмельницького № 26;
• вулиця В’ячеслава Чорновола № 19;
• вулиця Лікарська № 35;
• вулиця Миколи Леонтовича № 13;
• вулиця Свободи № 4;
• вулиця Стрийська № 6;
• вулиця Ярослава Мудрого № 40;
• проспект Миру № 3;
• вулиця Остапа Вишні № 1;
• вулиця Ювілейна № 17;
• вулиця Академічна № 13, 15;
• вулиця Рум’янцева № 27;
• вулиця Паркова № 77;
• вулиця Транспортна № 26.

Окремі під’їзди, у яких не здійснюватиметься опалення

Внаслідок часткових пошкоджень, спричинених обстрілами, з технічних причин не опалюватимуться окремі під’їзди в 11 багатоквартирних будинках. Це:

• вулиця Шкільна № 3 (1- під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 35 (6-й під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 69 (1-4 під’їзди);
• вулиця Академічна № 10 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 52 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 63 (4-5 під’їзди);
• проспект Незалежності № 12 (1-й під’їзд);
• проспект Незалежності № 20 (1-2 під’їзди);
• проспект Незалежності № 46 (5-й під’їзд);
• вулиця Дніпровська № 10 (3-4 під’їзди);
• вулиця Комерційна № 3 (1-й під’їзд).

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова, наслідки ворожих ударів та технічні обстеження.

Читайте також:

• На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• Скільки людей залишається на Донеччині: дані від ОВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО з ТОТ”. Кошти спрямують на житлові ваучери для внутрішньо переміщених осіб, які залишили тимчасово окуповані території.

Про це повідомив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін за результатами зустрічі з керуючим БРРЄ Карло Монтічеллі.

Житлові ваучери для переселенців: терміни та фінансування

Нову угоду на 80 мільйонів євро планують підписати до кінця листопада. За словами очільника міністерства, надходження коштів відбуватиметься траншами: перші 40 мільйонів євро мають надійти в Україну вже до кінця 2026 року, що дозволить розпочати видачу ваучерів покупцям житла.

Ця програма є продовженням системної підтримки переселенців. Раніше в межах ініціативи HOME було залучено перші 200 мільйонів євро від БРРЄ, які дозволили понад 15 700 українцям придбати власні домівки. Загалом Банк розвитку Ради Європи вже спрямував в Україну понад 800 мільйонів євро соціальних інвестицій.

Соціальне житло та розширення співпраці

Окрім фінансування житлових ваучерів, Банк розвитку Ради Європи долучиться до Коаліції партнерів з розвитку соціального житла. Офіційний запуск цієї ініціативи заплановано під час майбутньої міжнародної конференції у Варшаві.

У Міністерстві у справах громад, територій та ВПО наголошують, що потреба в забезпеченні дахом над головою людей, які виїхали з небезпечних та окупованих регіонів, постійно зростає через руйнування їхніх домівок. Саме тому Україна планує й надалі розширювати портфель співпраці з фінансовими інституціями для розбудови нових житлових програм.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!