Скільки церков на Донеччині зруйновано за два роки повномасштабного вторгнення рф

Валентина Славінська Славінська Валентина 16:40, 10 Липня 2024
Свято-Дмитрівська церква / фото з відкритих джерел

За період з 2022 по 2024 рік внаслідок російської агресії на Донеччині постраждало 110 визначих споруд, серед них Храм Всіх Святих та Свято-Миколаївський храм у Бахмуті. Міжнародна спільнота визнає ці дії воєнними злочинами та елементами геноциду української нації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Масштаби руйнувань, Донеччина

Серед ключових втрат культурної спадщини Донеччини внаслідок російської агресії: 

  • неодноразові обстріли Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську, який налічує 26 пам’яток;
  • значні пошкодження Храму Всіх Святих та Свято-Миколаївського храму у Бахмуті;
  • також руйнування церков у Кліщіївці, Новоекономічному, Авдіївці, Новомихайлівці, Верхньоторецькому та Олександро-Шультиному.
Свято Миколаївський храм. Забахмутка 6eeab
Свято-Михайлівський храм у Бахмуті до війни / фото з відкритих джерел
Від частини храму залишилися руїни / скриншот з відео бахмутської волонтерки Інни Гайдай

Свято-Миколаївський храм у Бахмуті має глибоке коріння, що сягає кінця XVIII століття. Розташований у східній частині міста, відомій серед місцевих як “Забахмутка”, цей релігійний осередок став свідком багатьох історичних подій.

Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, існують перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку нині знищили росіяни на початку повномасштабного вторгнення.

Покровська церква села Кліщіївка до російської агресії / фото Україна Інкогніта
Руїни села Кліщіївка та церкви з повітря / фото Україна Інкогніта

Покровська церква в селі Кліщіївка, яке раніше називалося Карлівка, є унікальною історичною пам’яткою Донеччини. Її будівництво, що тривало з 1837 по 1841 рік, було ініційоване та фінансоване місцевим поміщиком Йосипом Івановичем Шультеном.

Вік церкви – майже 200 років, що робить її надзвичайно цінною для регіону. Для Донеччини такий вік споруди можна порівняти з 500-річними пам’ятками Київщини, що підкреслює її виняткову історичну значущість.

Експерти наголошують, що кожна пошкоджена церква є унікальною пам’яткою архітектури та історії, а їх руйнування завдає удару по духовній та культурній ідентичності регіону. Втрата кожного об’єкту суттєво ускладнює збереження історичної пам’яті. 

Наслідки для культурної спадщини включають ризик втрати унікальних архітектурних елементів, складність реставрації пошкоджених фресок та іконостасів, а також нагальну необхідність вжиття термінових заходів зі збереження вцілілих частин споруд. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відстрочка та бронювання: пояснення ключових відмінностей та механізмів оформлення

Семаковська Тетяна 12:00, 18 Липня 2026
Відстрочка та бронювання / фото Міноборони

Законодавство України передбачає декілька механізмів тимчасового звільнення громадян від призову на військову службу під час дії воєнного стану. До основних інструментів належать відстрочка та бронювання. Попри однаковий результат у вигляді тимчасового звільнення від служби, ці поняття мають суттєві відмінності у юридичній природі, порядку оформлення та тривалості дії.

Про це повідомили в Міноборони.

Відстрочка

Відстрочка є законним правом військовозобов’язаного на тимчасове звільнення від мобілізації. Цей механізм базується виключно на індивідуальних життєвих обставинах та статусі громадянина.

Перелік підстав визначає стаття 23 Закону №3543-XII. До них належать:

  • сімейні обставини, зокрема утримання трьох і більше дітей;
  • стан здоров’я;
  • здобуття освіти за денною формою;
  • інші соціальні фактори.

Ініціювати процес оформлення має сам громадянин. Отримати статус можна онлайн через застосунок “Резерв+” для доступних категорій або шляхом звернення до будь-якого Центру надання адміністративних послуг. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають відповідні заяви від громадян.

Термін дії відстрочки залежить від періоду існування обставини, яка стала підставою для її надання. Понад 90 відсотків відстрочок продовжуються автоматично за допомогою державних реєстрів без подання додаткових заяв чи довідок. Автоматичне підтвердження діє для 22 категорій і поширюється на заявки, оформлені як через “Резерв+”, так і через Центри надання адміністративних послуг. У випадку, коли дані потребують особистого оновлення, заяву на продовження подають у Центрі надання адміністративних послуг.

Бронювання

Бронювання виступає специфічним підвидом відстрочки та інструментом державного управління. Його надають через професійну значущість людини для функціонування держави, а не через її особисті обставини. Умови визначають стаття 25 Закону №3543-XII та Постанова Кабінету Міністрів України №76.

Бронюванню підлягають працівники підприємств, установ чи організацій, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки.

Ініціатором процесу є виключно роботодавець. Громадянин не має права самостійно подавати запит на власне бронювання. Процедуру оформлюють керівники або уповноважені особи критично важливих підприємств через портал “Дія”. Термін дії бронювання становить до 12 місяців, після чого процедуру необхідно проходити повторно.

Ключові відмінності між механізмами

Основна різниця між процесами полягає у підставах для отримання, ініціаторі оформлення та термінах дії.

  • відстрочка є індивідуальним правом, реалізація якого повністю залежить від дій громадянина;
  • бронювання ініціюється роботодавцем, прив’язане до конкретної посади та використовується державою для збереження кадрового потенціалу стратегічних галузей.

Обидва механізми працюють паралельно для збереження балансу між комплектуванням Сил оборони та підтримкою економічної стабільності тилу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Донецькі Мальдіви”: як на Донеччині з’явилися пляжі на Авдіївських кар’єрах

Семаковська Тетяна 10:00, 18 Липня 2026
Донецькі Мальдіви в Авдіївці у 2021 році / фото Враження від подорожей

Авдіївка розташована за 13 кілометрів від Донецька. До початку повномасштабного вторгнення російської армії населення міста становило майже 30 тисяч осіб. Однією з найвідоміших рекреаційних зон цього населеного пункту був Авдіївський кар’єр, який місцеві жителі називали “Донецькими Мальдівами”. Нині через активні бойові дії колишнє місце відпочинку зруйноване, а сама територія стала небезпечною для перебування.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як в Авдіївці з’явилися пляжі на кар’єрах та в чому їх особливість.

Авдіївські кар’єри: історія створення

У минулому територія кар’єру функціонувала як промислова зона, де здійснювався видобуток кварцевого піску. Після завершення промислових робіт відпрацьований об’єкт перетворився на місце масового відпочинку.

Ландшафт локації складався з м’якого білого піску, природних кіс та острівців. Вода у кар’єрі мала смарагдовий або ультрамариновий відтінок і залишалася прохолодною навіть під час високих температур повітря. Офіційно купання у водоймі було заборонено, для чого на узбережжі встановили відповідні попереджувальні таблички. Попри це, локація стабільно приваблювала велику кількість відпочивальників.

У мирний час кар’єр був місцем відпочинку для жителів Авдіївки, найближчих міст та сусіднього Донецька. У ранкові години на пляжі було малолюдно. Значне збільшення кількості людей фіксувалося після прибуття електрички сполученням Чаплине — Покровськ — Авдіївка.

Інфраструктура та цінова політика

Пляж / фото Враження від подорожей

Територія Авдіївського кар’єру мала облаштовану інфраструктуру. Її прибирання здійснювалося на постійній основі. Для відпочивальників функціонували:

  • грибки-навіси з кріслами;
  • роздягальні, туалети та урни;
  • футбольне поле та волейбольний майданчик;
  • танцпол;
  • автомобільна стоянка;
  • платні альтанки-павільйони з гойдалками, столиками та мангалами.

У 2021 році вартість входу на пляж становила 10 гривень. Для дітей віком до 14 років та пенсіонерів прохід був безкоштовним. Користування автостоянкою також коштувало 10 гривень.

Сучасний стан кар’єру та міста

Авдіївка вперше опинилася під контролем противника у квітні 2014 року, проте в липні того ж року українська армія повернула населений пункт. На початку повномасштабного вторгнення російська армія не змогла прорвати оборону міста. Ситуація змінилася з жовтня 2023 року, коли противник розпочав масштабні атаки. Тоді Авдіївка стала однією з найгарячіших ділянок фронту.

Наразі в місті залишається окупованим та зруйнованим. Водночас у ньому залишається понад тисячу жителів. Територія Авдіївського кар’єру повністю спорожніла. На місці пляжної зони та у воді залишається велика кількість вирв, мін та уламків від снарядів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відстрочка та бронювання: пояснення ключових відмінностей та механізмів оформлення

Законодавство України передбачає декілька механізмів тимчасового звільнення громадян від призову на військову службу під час дії воєнного стану. До основних інструментів належать відстрочка та бронювання. […]

“Донецькі Мальдіви”: як на Донеччині з’явилися пляжі на Авдіївських кар’єрах

Авдіївка розташована за 13 кілометрів від Донецька. До початку повномасштабного вторгнення російської армії населення міста становило майже 30 тисяч осіб. Однією з найвідоміших рекреаційних зон […]

Важливо

Українські дрони змінюють хід війни: чому навіть окупований Бахмут уже не можна вважати російським тилом

Останніми місяцями українські дрони дедалі частіше демонструють здатність працювати на великій відстані від лінії фронту. Свідченням цього стали не лише удари по військових об’єктах і […]

марія єфремова
Історії

“Коли суперниця саме з росії, мені хочеться взяти і втерти їй ніс”: інтерв’ю з чемпіонкою Європи Марією Єфремовою

Бахмутянка Марія Єфремова — чемпіонка Європи з вільної боротьби. У квітні 2026 року 19-річна спортсменка дебютувала на дорослому чемпіонаті Європи, де виборола золоту медаль. А […]

В Бахмутській громаді почали збір даних про пари, які планують весілля у вересні: деталі

У вересні Бахмут відзначатиме день міста, до свята місцева адміністрація шукає молодят для привітання. Про це повідомили представники Центру підтримки бахмутян у Дніпрі. В Бахмутській […]

14:00, 17.07.2026 Скопіч Дмитро