416 тисяч цифрових пропозицій та понад 1 200 заяв про одруження. Мінцифри запустили перший офіційний шлюб по відеозвʼязку в “Дії”. Тепер українці всього за кілька кліків подають заяву про шлюб, вибирають дату церемонії, вирішують, чи змінювати прізвище, та одружуються просто у смартфоні. 

Редакція розповідає, як одружитися в “Дії”.

Як працює “Шлюб онлайн”

У застосунку “Дія” запустили новий сервіс “Шлюб онлайн”. Відтепер українці можуть швидко подати заяву та пройти весь процес одруження дистанційно, навіть якщо перебувають у різних містах чи країнах. 

Україна стала першою країною, яка запустила повноцінну онлайн-послугу для одруження. Від подачі заяви і церемонії в “Дії” до підписання актового запису та отримання свідоцтва про шлюб — усього декілька кліків. 

“Перша у світі пара одружилася в “Дії”. Це унікальний досвід для всього світу. Ми цифровізували процес одруження, і військові, пари на відстані чи кожен охочий зможуть зареєструвати шлюб онлайн. Загалом на бета-тест зареєструвалося 2 500 пар, що вкотре показує: цифровізація вже стала попкультурою. Продовжуємо тестувати шлюб онлайн у “Дії”, і скоро сервіс буде доступний для кожного українця”, – зазначає міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Як одружитися в застосунку “Дія”: інструкція

Зробити пропозицію та укласти шлюб онлайн можна за таким алгоритмом:

• завантажте та відкрийте застосунок “Дія” на своєму смартфоні. Переконайтеся, що ваш профіль підтверджений і має всі необхідні документи (паспорт, РНОКПП тощо);
• оберіть послугу “Заява на шлюб”;
• заповніть електронну заяву, оберіть час та місце реєстрації, тип церемонії та інші додаткові послуги. Якщо ви виберете онлайн-церемонію, вона буде проведена в “Дії”, і ви зможете запросити гостей на віртуальну трансляцію;
• надішліть заяву вашому коханому/коханій. Посилання на неї надійде партнерові на пошту та в кабінет громадянина в розділ “Зверніть увагу”. Він/вона має вказати свої дані, оплатити послугу та підписати заяву. Після цього, “Дія” надішле заяву на опрацювання до ДРАЦСу;
• в обрану дату шлюб може бути офіційно укладений в онлайн-форматі. Це буде супроводжуватися відео-церемонією, де ви зможете обмінятися обітницями в присутності онлайн-свідків.
• після підписання актового запису електронне свідоцтво про шлюб буде доступне в “Дії”. За бажанням можна замовити фізичний документ, який доставлять поштою.

Застосунок “Дія” робить процес одруження швидким, зручним і доступним для українців, навіть якщо вони перебувають в різних містах чи країнах.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Без походів до сервісних центрів: як замінити водійське посвідчення у “Дії”
• ВПО можуть оформити довідку та допомогу для всієї родини в “Дії”: інструкція
• “Дія” запроваджує послугу для підприємців, яка зменшить корупцію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!