Жителька Костянтинівки передавала росіянам інформацію про позиції Сил оборони під Бахмутом. Вона коригувала ворожі обстріли, збирала розвіддані про місця ракетних ударів, пункти дислокації, рух, підрозділи та чисельність особового складу ЗСУ. За державну зраду агентці рф загрожує довічне ув’язнення.

Про це повідомляє Управління СБУ в Рівненській області.

Робота на рф

Російська спецслужба дистанційно завербувала мешканку Костянтинівки наприкінці 2022 року. Як встановило слідство, фігурантка намагалась виявити і передати окупантам локації особового складу та важкого озброєння ЗСУ поблизу передової в районі Бахмута.

У зоні особливої уваги агентки були маршрути ймовірного переміщення підрозділів українських військ на броньованих автомобілях, зокрема Bushmaster. Аби зібрати розвіддані, російська агентка об’їжджала прифронтові населені пункти і приховано фотографувала потрібні об’єкти.

Для збору розвідданих у різних локаціях жінка використовувала громадський транспорт. Для конспірації фігурантка постійно змінювала свої маршрути. Отримані відомості зловмисниця передавала через месенджер своєму куратору співробітнику фсб, що перебуває на тимчасово окупованій частині території України. Розвідінформація була необхідна загарбникам для підготовки ракетно-артилерійських ударів по місцях дислокації підрозділів ЗСУ. За виконані завдання російська агентка отримувала від фсб гроші, які надходили на її банківську картку.

Покарання для російської агентки

Співробітники СБУ своєчасно викрили жительку Костянтинівки. Після поетапного документування злочинних дій фігурантки її затримали “на гарячому”, коли вона намагалась виявити і сфотографувати пункт можливого базування українських захисників.

Прокуратура Рівненщини повідомляє, що жінка діяла свідомо і знала, що займається підривною діяльністю, яка загрожує державній безпеці України. Водночас фігурантка шкодувала лише про те, що не може “зробити більше для росії”. Наразі зловмисниця перебуває під вартою. За державну зраду їй загрожує довічне ув’язнення.

Читайте також:

• СБУ знайшла чиновницю міськради на Донеччині, яка допомагала фсб
• Працювала на росіян через “зв’язкового” з УПЦ МП: на Донеччині затримали агентку фсб
• Війна не “спише”: посадовця Сєвєродонецької лікарні підозрюють у розтраті 1,5 млн грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!