Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував скасувати виготовлення та вручення шкільних золотих і срібних медалей державного зразка. Також у комітеті вважають, що нагородження випускників медалями — пострадянська практика.

Про це повідомила секретарка Комітету з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка України Наталія Піпа. 

Шкільні медалі: чому ВР пропонує скасувати 

Можна виокремити декілька причин:

• Економія держбюджету. Виготовлення медалей потребує значних витрат. Наприклад, лише у 2023 році на закупівлю медалей було витрачено близько 1,8 мільйона гривень. Це робить медалі непрактичними з точки зору фінансування, особливо в умовах війни, коли кошти потрібно спрямовувати на більш важливі потреби​ країни.

• Відсутність реальних переваг. Сьогодні отримання медалі більше не дає вагомих переваг під час вступу до університетів. Медалі служать скоріше моральним стимулом, а не реальним інструментом для підвищення шансів на вступ, як це було раніше​.

• Застаріла традиція. Ні для кого не секрет, що практика вручення медалей є спадщиною радянської системи і зберігається лише в пострадянських країнах. Вважається, що медалі більше не відповідають сучасним освітнім стандартам, оскільки не відображають реальний рівень знань учнів, особливо після зниження якості освіти через пандемію COVID-19 та війну в країні.

Рішення про скасування шкільних медалей дозволить не тільки зекономити бюджетні кошти, а й сприятиме реформуванню системи оцінювання в закладах освіти, орієнтуючись на нові освітні стандарти та інноваційні підходи. Відомо, що в МОН працюють над тим, щоб надати шкільним закладам повноваження, аби нагороджувати тих, хто найкраще навчається власними відзнаками.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Як зарахувати дитину до школи після повернення в Україну з-за кордону: інструкція
• Діти-переселенці не зможуть навчатися онлайн — їх зобов’яжуть ходити у школи за місцем проживання
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА опублікували проєкт бюджету Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік. Загальний обсяг бюджету становить 394,4 мільйони гривень. Доходи і видатки збалансовані на однаковому рівні.

Про це йдеться у проєкті бюджету, опублікованому на сайті Бахмутської міськради.

Проєкт бюджету Бахмутської громади на 2026 рік

Згідно з розпорядженням начальника Бахмутської МВА, загальний обсяг бюджету громади на 2026 рік становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 394,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 265,7 тисяч гривень.

Водночас у загальному фонді передбачено профіцит 80 мільйонів гривень, а у спеціальному — дефіцит на таку ж суму, що пов’язано з особливостями воєнного бюджетування.

У бюджеті закладено резервний фонд у 2 мільйони гривень, а також оборотний залишок коштів у 500 тисяч гривень.

Видатки з бюджету Бахмутської громади у 2026 році

Загальний обсяг видатків з бюджету становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 314,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 80,2 мільйонів гривень.

Проєкт бюджету визначає захищені статті видатків:

• оплата праці працівників бюджетних установ;
• нарахування на заробітну плату;
• придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
• забезпечення продуктами харчування;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;
• соціальне забезпечення;
• обслуговування місцевого боргу;
• поточні трансферти місцевим бюджетам;
• оплата енергосервісу.

Фінансування видатків у 2026 році здійснюватиметься лише в межах фактичних надходжень і в режимі економії. Розпорядники коштів не зможуть брати зобов’язання понад затверджені бюджетні призначення.

Борги за зобов’язаннями 2025 року, за якими не проведені розрахунки, вважатимуться кредиторською заборгованістю та підлягатимуть оплаті у 2026 році за наявності коштів.

Фінансове управління Бахмутської міськради отримало право розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитах та брати безвідсоткові казначейські позики для покриття тимчасових касових розривів.

У разі ухвалення документ набере чинності з 1 січня 2026 року і діятиме до 31 грудня 2026 року. Контролюватиме його виконання буде начальник Бахмутської міської військової адміністрації.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді завершили прийом заяв на матеріальну допомогу на 2025 рік: що далі
• Як військовим з Бахмута отримати виплату після звільнення з полону
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2026 році: на які зміни варто чекати українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 15 грудня, у Берліні завершилися переговори делегацій України та США. Україна готова розглядати варіант тимчасового припинення активних бойових дій, однак не погодиться на односторонній вихід українських військ із Донецької області.

Про це повідомляє німецьке видання Bild за підсумками переговорів президента Володимира Зеленського з представниками США в Берліні.

Берлін, переговори

15 грудня у Німеччині завершилися перемовини делегацій України та США. До Берліна прибули спецпосланці Трампа Світ Віткофф та Джаред Кушнер. Під час зустрічі сторони обговорювали так званий американський “мирний план”, який у європейських політичних колах раніше називали таким, що значною мірою відображає інтереси Кремля. За даними Bild, українська сторона дала зрозуміти: є межі компромісів, які Київ не готовий переходити.

Ключовою є ситуація з окупованими територіями. Один із пунктів запропонованого плану передбачає фактичне визнання Криму, а також Луганської і Донецької областей під контролем росії. Водночас у Херсонській та Запорізькій областях пропонується “заморозити” лінію фронту.

За інформацією Bild, Україна допускає можливість тимчасового збереження поточної лінії зіткнення, але категорично не приймає вимогу повного виведення Сил оборони з Донбасу. У Києві вважають такий сценарій неприйнятним з військового та політичного погляду.

Пропозиція США щодо Донеччини

Американська сторона, за даними видання, запропонувала компромісний варіант: відведення українських військ із приблизно 5 600 квадратних кілометрів Донецької області. Цю територію планували перетворити на “демілітаризовану економічну зону” без присутності російських військ.

Москва підтримала ідею, однак висунула додаткову вимогу, щоб замість регулярної армії в зоні перебувала росгвардія. В Україні таку ініціативу відкинули.

Контрпропозиція Києва

Президент Володимир Зеленський, за інформацією видання, запропонував альтернативний підхід. Він поставив питання симетричного відведення військ з обох сторін, а не лише з українського боку.

“Якщо українські війська відступають, наприклад, на п’ять-десять кілометрів, то чому російські війська не повинні відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?”, — наголосив Зеленський.

Зустрічі між українською та американською делегаціями в Берліні наразі завершилися.

До теми:

Скільки часу росії потрібно, щоб окупувати всю Донеччину: аналіз Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!