Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував скасувати виготовлення та вручення шкільних золотих і срібних медалей державного зразка. Також у комітеті вважають, що нагородження випускників медалями — пострадянська практика.

Про це повідомила секретарка Комітету з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка України Наталія Піпа. 

Шкільні медалі: чому ВР пропонує скасувати 

Можна виокремити декілька причин:

• Економія держбюджету. Виготовлення медалей потребує значних витрат. Наприклад, лише у 2023 році на закупівлю медалей було витрачено близько 1,8 мільйона гривень. Це робить медалі непрактичними з точки зору фінансування, особливо в умовах війни, коли кошти потрібно спрямовувати на більш важливі потреби​ країни.

• Відсутність реальних переваг. Сьогодні отримання медалі більше не дає вагомих переваг під час вступу до університетів. Медалі служать скоріше моральним стимулом, а не реальним інструментом для підвищення шансів на вступ, як це було раніше​.

• Застаріла традиція. Ні для кого не секрет, що практика вручення медалей є спадщиною радянської системи і зберігається лише в пострадянських країнах. Вважається, що медалі більше не відповідають сучасним освітнім стандартам, оскільки не відображають реальний рівень знань учнів, особливо після зниження якості освіти через пандемію COVID-19 та війну в країні.

Рішення про скасування шкільних медалей дозволить не тільки зекономити бюджетні кошти, а й сприятиме реформуванню системи оцінювання в закладах освіти, орієнтуючись на нові освітні стандарти та інноваційні підходи. Відомо, що в МОН працюють над тим, щоб надати шкільним закладам повноваження, аби нагороджувати тих, хто найкраще навчається власними відзнаками.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Як зарахувати дитину до школи після повернення в Україну з-за кордону: інструкція
• Діти-переселенці не зможуть навчатися онлайн — їх зобов’яжуть ходити у школи за місцем проживання
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Укрзалізниця” повідомила про запуск додаткового поїзда №284/283 за маршрутом “Ужгород — Київ — Ужгород”. Його призначили спеціально на пікові дати червня, щоб забезпечити зручне пересування пасажирів в умовах підвищеного попиту.

Про це повідомили представники компанії.

Поїзд “Ужгород — Київ”: додаткові дати

Згідно з повідомленням компанії у Facebook, у додаткові дні протягом червня курсуватимуть додаткові потяги між Києвом та Ужгородом. Відомо, що поїзд вирушатиме в такі дати:

• з Ужгорода: 11, 13, 15, 19, 21, 25 червня (о 23:14), прибуття до Києва — о 13:12 наступного дня;
• з Києва: 12, 14, 16, 20, 22, 26 червня (о 15:12), прибуття до Ужгорода — о 5:20 наступного дня.

Зазначається, що на цьому напрямку також курсує додатковий поїзд №213/214.

Квитки вже доступні для придбання в офіційному застосунку “Укрзалізниці”, на сайті компанії та в залізничних касах. Вартість квитків становить:

• від 390 гривень за місце у плацкарті;
• від 671 гривень за місце у купе;
• від 1 603 гривень за місце в люксовому купе.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” запустила сервіс замовлення квитків для військових
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)
• «Укрзалізниця» створила перший у світі автономний поїзд-кухню: де він курсуватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Роздолівка — невелике село на Донеччині, яке має особливу історію. Саме тут до війни мешкали нащадки переселенців, які раніше проживали на заході України, та були вимушено переміщені на Донеччину у післявоєнні роки. Вони зберігали традиції, попри десятиліття радянської політики асиміляції.

Детальніше про те, як виглядало селище Роздолівка до війни — в матеріалі редакції Бахмут IN.UA. Це наш архівний фоторепортаж, у Роздолівку ми їздили в 2016 році.

Роздолівка: як виглядало село до війни

Роздолівка — село в Донецькій області, яке, на перший погляд, мало чим відрізнялося від інших населених пунктів Бахмутського району. Проте воно унікальне, адже саме тут проживали нащадки переселенців із західної частини України, які оселилися під Соледаром після Другої світової війни. Вони привезли з собою майже всі традиції — мову, віру, звичаї.

Дістатися до села можна було лише електричкою або власним транспортом. При в’їзді до Роздолівки гостей зустрічали три водонапірні башти, дві з яких уже впали від старості — метал не витримав навантаження. Далі розташовувалися типові сільські будинки, дитячий майданчик, а також дитячий садок зі школою, розрахованою на чотири класи.

Головною визначною пам’яткою села була греко-католицька церква візантійського обряду. Будівлю зводили за спогадами переселенців про рідну святиню, яка стояла в їхніх краях до переселення на Донеччину.

Читайте також:

• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!