Російська армія продовжує наступ на Донеччині. Ворог тисне з різних напрямків. На деяких ділянках фронту окупанти мають успіхи.

Про ситуацію на фронті в районах Часового Яру і Торецька станом на 4 листопада пише “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр, актуальні новини

За даними Інституту вивчення війни (ISW), росіяни продовжують штурм Часового Яру. Вони тиснуть на південь від міста біля Предтечиного. Успіху ворог не має.

Також російські війська продовжують перетинати канал “Сіверський Донець — Донбас” невеликими штурмовими групами. Вони ховаються в будівлях, але не закріплюються на стійких позиціях.

Щоб ускладнити просування ворога, місцевість навколо Часового Яру мінують сапери 24-ї ОМБр імені короля Данила. Для цього вони використовують протитанкові міни. Окрім цього, інженери встановлюють невибухові загородження, які мають паралізувати техніку росіян.

Торецьк, ситуація в місті

Росіяни продовжують атакувати Торецьк і південно-західніше Торецька біля Щербинівки. Українські сили стабілізували лінію фронту в східній частині Торецька, але росіяни намагаються посилити наступальні дії в місті. Для цього вони стягують резерви та техніку, а також встановлюють на військову техніку системи РЕБ.

Російські джерела стверджували, що окупантам вдалося захопили село Леонідівка, що на південному заході від Торецька. Однак ці заяви не підтверджують ні в ISW, ні аналітики DeepState.

Читайте також:

• Захоплення Курахового буде головною метою росіян в осінньо-зимовий період
• “Зарано говорити про те, що ворог закріпився у нашій частині міста”: 24 ОМБр про прорив оборони Часового Яру
• Покровськ готується до оборони: місто планують заблокувати на в’їзд і виїзд (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!