ЗСУ боронять Торецьк від російських окупантів. Наразі в самому тривають важкі бої. Через активні бойові дії наразі неможливо точно сказати, де в Торецьку проходить лінія фронту.

Який вигляд зараз має Торецьк, показали бійці 93-ї ОМБр “Холодний Яр”.

Торецьк, нові фото, грудень 2024 року

Оборону міста Торецьк тримають бійці 93-ї ОМБр “Холодний Яр”. Який вигляд має місто у грудні під час важких боїв показали пілоти механізованого батальйону “Чорний Ворон” 93-ї бригади. Кадри зняли на дрон під час розвідки.

На фото, знятих бійцями, видно, що в Торецьку значні руйнування. Місто засніжене, але у вогні та кіптяві. У різних районах горять споруди і техніка, через що все затягнуте димом.

Судячи з фото, повністю вцілілих будівель у Торецьку не лишилося. Є в місті і повністю зруйновані будинки, від яких лишилися самі руїни. Загалом руйнування в Торецьку значні.

Окрім видів міста, бійці показали й умови, в яких вони працюють. Пілоти механізованого батальйону “Чорний Ворон” проводять безперервну розвідку попри важкі погодні умови. Між польотами дрони сушать феном. Самі бійці мають лише одне ліжко, в якому сплять по черзі у перервах між чергуваннями. Щоб не видати своє місце розташування, вони майже не виходять з підвалу.

Яка ситуація в Торецьку

Наразі неможливо точно сказати, яка частина Торецька контролюється українськими військами, а яка росіянами. В місті продовжуються активні бої з дуже близьким контактом, де зіткнення тривають за кожну хату, а то й кімнату в будинку.

Окупанти продовжують штурми в центрі міста. Крім цього, вони намагають закріпитися на шахті “Торецьквугілля”.

Активні бої тривають і в мікрорайоні “Забалка”, що на півдні Торецька. Окупанти просочуються в забудову мікрорайону та намагаються закріплятися піхотою.

Читайте також:

• Яку частину території міста Курахове контролюють ЗСУ
• “Батальйону мало, щоб все зачистити”: на Покровському напрямку йдуть важкі бої за селище Шевченко
• Чи можлива евакуація людей з Курахового, Торецька і Часового Яру: розповідає волонтер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жінки Бахмута — у портретах, родинних фото та студійних знімках. Як вони виглядали? Ми зібрали архівні світлини з фондів Бахмутського краєзнавчого музею, які зберігають живу історію міста та його мешканців.

Фото з Бахмута

У колекції Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються сотні унікальних фотографій, зроблених ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Серед них — портрети жінок, родинні світлини та студійні фото, створені у перших бахмутських фотоательє.

Ці зображення не лише передають зовнішність тогочасних мешканок, а й відображають моду, соціальний статус і повсякденне життя. На світлинах — як міщанки, так і селянки, молоді дівчата й матері з дітьми. Частину фото створювали у місцевих ательє, які з’явилися у Бахмуті ще у 1870-х роках і стали важливою частиною культурного життя міста.

Сьогодні ці архівні кадри є не лише історичними документами, а й нагадуванням про багате минуле Бахмута, яке вдалося зберегти завдяки музейним колекціям.

Примітка. Всі фото взяті з міського медіаархіву, правове регулювання яких належить Бахмутському краєзнавчому музею.

Дівчина з гаманцем на поясі й віялом у руці стоїть біля дзеркала. Селище Яковлевського району. Монограма “ЕЛ” на гербовому щиті, напис “Е.Я. Львов. Бахмут”. Створено у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Є. Львова, вулиця Мала Харківська, 41.

Хима Пипочка — сестра Ганни Іванівни Андреєвої. Дівчині 17–18 років. Її зазнімкували в інтер’єрі фотоательє. Створили фото у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Є. Львова, вулиця Мала Харківська, 41.

Зображення жінок погрудне. Витиснений напис — назва фотоательє “Мерейнес. Бахмут”, монограма “РД”. Створено у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Р. і Д. Мерейнес, вулиця Катеринославська, 2.

На фото дівчина 18–20 років — це Євдокія Лобасова, сестра Георгія Лобасова, власника миловарних і свічних заводів у Бахмуті. Фото створено у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Р. Рубанчик, вулиця Катеринославська, 2.

На фото дівчина у святковій блузі та спідниці, рік знімку, ймовірно, 1919.

На знімку троє жінок у святкових одежах. Знімок зробили у фотоательє Є. Львова, вулиця Мала Харківська, 41.

На знімку молода дівчина, це Дуся Боднаренко, бахмутянка, рік зйомки 1912-1917. Фото створили у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє “Свет” Л. Хадака, вулиця Харківська, 48.

На знімку троє бахмутянок, рік зйомки, можливо, 1904–1909 років.

До теми:

Панорамні краєвиди Бахмута перед повномасштабною війною: добірка фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня українським вчителям гарантовано підвищать заробітні плати на 20%. Проте паралельно з цим кроком держава планує реформувати саму структуру оплати праці педагогів, щоб подолати колосальний розрив у доходах між молодими фахівцями та досвідченими викладачами.

Деталі майбутніх змін розповів Сергій Бабак голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Підвищення зарплат вчителям у 2026 роц

За словами голови профільного парламентського комітету Сергія Бабака, заплановане підвищення заробітних плат вчителям на 20%, яке має стартувати з 1 вересня, відбудеться гарантовано. Однак, як зазначають у Верховній Раді, просте збільшення виплат не вирішує фундаментальних питань освітньої сфери.

Ключова проблема фінансового забезпечення освітян криється у самій структурі оплати праці. Наразі система побудована на невеликому базовому окладі, до якого додається значна кількість різноманітних надбавок. Саме така архітектура нарахувань формує несправедливу ситуацію на ринку праці: через відсутність стажу та відповідних надбавок заробітна плата молодого спеціаліста відрізняється від зарплати більш досвідченого педагога приблизно у 2,5 раза.

Для того, щоб виправити цю ситуацію та виконати відповідну норму Закону, влада ставить перед собою стратегічне завдання — системно змінити підхід до оплати праці. Зменшення фінансового розриву між різними категоріями вчителів має створити умови, за яких професія знову стане привабливою для молодих кадрів.

Крім того, як зазначає Сергій Бабак, потреба у залученні молоді зараз стоїть особливо гостро. Статистика свідчить, що сьогодні лише близько 20% випускників педагогічних спеціальностей після закінчення вищих навчальних закладів йдуть працювати за своєю прямою професією. Сергій Бабак підкреслює, що така ситуація є серйозним викликом для всієї освітньої системи України, адже вона має безперервно відновлюватися та розвиватися саме через залучення нових фахівців.

Читайте також:

Донеччину вже готують до зими: Уряд виділяє кошти на захист критичної інфраструктури

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!