Руїни, вогонь і будні пілотів-розвідників: воїни, які боронять Торецьк, показали кадри з міста

Валентина Твердохліб 13:30, 17 Грудня 2024
Торецьк з висоти / фото 93 ОМБр “Холодний Яр”

ЗСУ боронять Торецьк від російських окупантів. Наразі в самому тривають важкі бої. Через активні бойові дії наразі неможливо точно сказати, де в Торецьку проходить лінія фронту.

Який вигляд зараз має Торецьк, показали бійці 93-ї ОМБр “Холодний Яр”.

Торецьк, нові фото, грудень 2024 року

Оборону міста Торецьк тримають бійці 93-ї ОМБр “Холодний Яр”. Який вигляд має місто у грудні під час важких боїв показали пілоти механізованого батальйону “Чорний Ворон” 93-ї бригади. Кадри зняли на дрон під час розвідки.

На фото, знятих бійцями, видно, що в Торецьку значні руйнування. Місто засніжене, але у вогні та кіптяві. У різних районах горять споруди і техніка, через що все затягнуте димом.

Види Торецька з висоти / фото 93 ОМБр “Холодний Яр”
Терикони в Торецьку / фото 93 ОМБр “Холодний Яр”

Судячи з фото, повністю вцілілих будівель у Торецьку не лишилося. Є в місті і повністю зруйновані будинки, від яких лишилися самі руїни. Загалом руйнування в Торецьку значні.

Зруйновані житлові будинки / фото 93 ОМБр “Холодний Яр”
Від деяких будинків залишилися самі руїни / фото 93 ОМБр “Холодний Яр”

Окрім видів міста, бійці показали й умови, в яких вони працюють. Пілоти механізованого батальйону “Чорний Ворон” проводять безперервну розвідку попри важкі погодні умови. Між польотами дрони сушать феном. Самі бійці мають лише одне ліжко, в якому сплять по черзі у перервах між чергуваннями. Щоб не видати своє місце розташування, вони майже не виходять з підвалу.

Український пілот-розвідник / фото 93 ОМБр “Холодний Яр”
Відпочинок у перерві між чергуваннями / фото 93 ОМБр “Холодний Яр”

Яка ситуація в Торецьку

Наразі неможливо точно сказати, яка частина Торецька контролюється українськими військами, а яка росіянами. В місті продовжуються активні бої з дуже близьким контактом, де зіткнення тривають за кожну хату, а то й кімнату в будинку.

Окупанти продовжують штурми в центрі міста. Крім цього, вони намагають закріпитися на шахті “Торецьквугілля”.

Активні бої тривають і в мікрорайоні “Забалка”, що на півдні Торецька. Окупанти просочуються в забудову мікрорайону та намагаються закріплятися піхотою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 30 Серпня 2026
Школа №18 у Бахмуті до війни / фото Донецька ОДА

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році

За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.

Базовий список та рівні шкільного кошика

Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.

Рівень кошикаСклад товарівОрієнтовна вартість у 2026 році
Кошик навчального приладдяКанцелярія, інструменти для творчих занять1508 грн
Базовий шкільний кошикНавчальне приладдя, рюкзак, сумка для взуття2773 грн
Повний комплект першокласникаВсі вищезазначені товари, одяг та взуття12 923 грн

Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:

  • шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
  • шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
  • сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
  • штани/спідниця — 600-800 гривень;
  • спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
  • спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
  • туфлі — 700-2 300 гривень.
Вартість одягу / скриншот

Найдорожчі категорії та зміна цін

Вартість рюкзаків стартує від 600 гривень / скриншот
Середня вартість шкільного рюкзака / скриншот

Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.

Регіональне навантаження на бюджет

Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.

Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.

Державна допомога та економія

Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.

Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Останній Прометей Донбасу” серед 5 фільмів-претендентів від України на “Оскарі”

Семаковська Тетяна 10:00, 30 Серпня 2026
“Останній Прометей Донбасу” / фото творців фільму

Український Оскарівський комітет днями оголосив список із п’яти стрічок, які змагатимуться за право представляти Україну на 99-й премії “Оскар” у 2027 році. Одним із номінантів став документальний фільм “Останній Прометей Донбасу”.

Про це повідомили творці фільму.

“Останній Прометей Донбасу” серед 5 фільмів-претендентів від України на Оскар

Остаточне рішення щодо того, хто саме поїде на наступний “Оскар” від України, комітет повідомить уже за кілька днів. Творці стрічки “Останній Прометей Донбасу” зазначають, що для їхньої команди присутність у цьому списку є великою честю. Наразі вони закликають глядачів поширювати інформацію про картину в соціальних мережах. Офіційно переглянути фільм можна на платформі “Київстар ТБ”. Саме виробництво стрічки відбулося за підтримки “Держкіно України”, “УКФ” та “Київстар ТБ Originals”.

Документальний фільм “Останній Прометей Донбасу” зняв режисер Антон Штука, також відомий за роботою “Обережно! Життя триває”. Стрічка розповідає про Курахівську теплоелектростанцію на Донеччині та її працівників. Під час роботи ТЕС дим здіймався настільки високо, що його було видно з околиць тимчасово окупованого Донецька. Щоразу після цього по станції били російські снаряди. Наразі Курахівська ТЕС перебуває під окупацією росіян.

Ідея зняти кіно про станцію виникла в січні 2024 року. Тієї зими вона ще працювала на українську енергосистему, хоча до лінії зіткнення залишалися лічені кілометри. Режисер Антон Штука згадує, що одразу зрозумів потребу звернути увагу на цю історію. Він почав фіксувати події на камеру, плануючи згодом вирішити, у який саме формат перетворити зібраний матеріал — у повнометражний чи короткий метр, або ж в окремий соціальний ролик.

Які стрічки розглядає Комітет

Крім “Останній Прометей Донбасу”, Україну на Оскарі-2027 можуть представити:

“Вічник” (режисер Іван Ніколайчук). Це філософсько-історична драма, знята за мотивами роману Мирослава Дочинця. У центрі сюжету — життя карпатського мольфара Андрія Ворона. Його шлях пролягає від цілителя та воїна часів Карпатської України до заслання у Сибір як в’язня та подальшого повернення до рідного села. Прем’єра картини відбулася на Одеському кінофестивалі у 2025 році. Головні ролі виконали Павло Текучев, Олег Мосійчук та Данііл Мірешкін — актор і чинний військовослужбовець бригади “Азов”.

“Кіллхаус” (режисер Любомир Левицький). Фільм позиціонується як перший український тактичний екшн-трилер. В основу сюжету лягла реальна спецоперація з порятунку людей за допомогою безпілотників. За сценарієм, бійці Третьої окремої штурмової бригади, ГУР та СБУ евакуюють із “сірої зони” цивільну родину разом з американською журналісткою, яка документує діяльність Іноземного легіону. У зйомках взяли участь понад 70 професійних акторів та близько 200 військовослужбовців і ветеранів із бойовим досвідом, які грали самих себе.

“Простий солдат” (режисери Артем Рижиков, Хуан Каміло Крус). Документальний фільм від першої особи, який показує шлях оператора від цивільного митця до військовослужбовця ЗСУ. Картина розповідає історію самого співрежисера Артема Рижикова, який долучився до війська як доброволець у 2022 році. Матеріал для стрічки змонтовано з понад тисячі годин особистих відеозаписів. Картина увійшла до списку найкращих документальних робіт 2025 року за версією видання Variety.

The Last Message (режисери Андрій Волошин, Олексій Лєбєдєв). Документальний проєкт, що розповідає історію американо-української співачки Келсі Кімберлін. Вона приїжджає в Україну, щоб з’ясувати обставини загибелі свого 21-річного двоюрідного брата Андрія від рук російських військових. Стрічка демонструє події в Україні очима іноземки: під час поїздки на лінію фронту вона зустрічається з військовими та місцевими жителями, записує пісню в пам’ять про брата та дізнається про стійкість українців через призму власної втрати.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При […]

12:00, 30.08.2026 Скопіч Дмитро

“Останній Прометей Донбасу” серед 5 фільмів-претендентів від України на “Оскарі”

Український Оскарівський комітет днями оголосив список із п’яти стрічок, які змагатимуться за право представляти Україну на 99-й премії “Оскар” у 2027 році. Одним із номінантів […]

Електронна трудова книжка: куди звертатися, щоб її оцифрувати у 2026 році

Основний перехідний період для масового оцифрування трудових книжок в Україні завершився 10 червня 2026 року. Попри це, значна кількість українців ще не оцифрувала свої документи. […]

12:00, 29.08.2026 Скопіч Дмитро

Верифікація виплат для ВПО: причини скасування та процедура перевірки

Держава регулярно перевіряє дані внутрішньо переміщених осіб для ухвалення рішення щодо продовження фінансової допомоги на проживання. Цей процес відбувається шляхом електронного обміну інформацією між відомствами […]

ВПО з прифронтових територій можуть отримати продуктові набори від World Central Kitchen: умови

Міжнародна благодійна організація World Central Kitchen збирає заявки на видачу продуктових наборів. Отримати підтримку можуть родини внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з небезпечних регіонів. Про […]