“Дикий Схід” — це незалежний медіапроєкт, який працює над переосмисленням образу українців Сходу, спростовуючи російські міфи, та мотивує формувати свідому українську ідентичність. Унікальність проєкту у тому, що вперше про Схід на широку аудиторію розповідають самі східняки. Це дає інсайдерську перспективу, дозволяючи говорити про регіони з глибшим розумінням контекстів.

Детальніше про ініціативу дізнавайтесь далі в матеріалі.

Проєкт “Дикий Схід”

Якщо ви жили на Сході, досліджуєте ці території, активно допомагаєте або маєте унікальні знання про Луганщину або Донеччину й готові поділитися експертизою, заповнюйте коротку форму, аби доєднатись до спільноти інсайдерів Сходу.

Це можливість розповідати про важливе і маловідоме, брати участь у створенні якісного контенту разом із командою «Дикого Сходу», допомагати відновити справедливе уявлення про Луганщину та Донеччину. А також — формувати позитивний імідж українців Сходу та протидіяти дезінформації, яка впливає на глобальні політичні рішення.

Як працює “Дикий Схід”

Спільнота інсайдерів — це люди, які готові час від часу ділитися своїм досвідом, коментувати важливі теми та допомагати показати справжній Схід. Команда проєкту планує організовувати тематичні зустрічі-обговорення (1-2 рази на місяць) з інсайдерами. Це може бути коментар для відео, розмова у закритому форматі або спільна дискусія. Інсайдери самі вирішують, коли та в якому форматі долучатися.

Чому це важливо

Якщо ви небайдужі до іміджу українців Сходу, маєте знання чи зв’язок із різними його частинами (Слобожанщиною, Приазов’ям, вугільними територіями Луганщини та Донеччини), долучайтесь до спільноти тих, хто хоче показати український Схід у повноті його багатогранності та щирості. 

Від спортивних досягнень до музики, від промисловості й до історії цих територій — ваш досвід та знання стануть цінним підсиленням спільноти. Натомість ви зможете знайти однодумців та безпечний простір для обміну спогадами, баченням та ідеями. Поділіться цією інформацією з тими, кому це може відгукнутись.

Контакт для зв’язку:

• 0506832205, Олександра (WhatsApp, Telegram)
• [email protected]

Читайте також:

• Грошова допомога ВПО на оренду житла від БФ “СОС Дитячі Містечка”: як отримати
• Вибити маніпуляції за межі інфополя: ГО “Інтерньюз-Україна” запустила соціальну кампанію “ДезАут”
• Донецька ОВА закликає мешканців долучитися до створення Плану розвитку області на 2025-2027 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 010 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 64 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!