Сьогодні, 20 січня, росіяни завдали ударів з авіації й артилерії по Костянтинівській громаді. Внаслідок атак постраждали житлові й нежитлові будівлі в Костянтинівці та Іванопільський старостинський округ.

Про це повідомив начальник Костянтинівської МВА Сергій Горбунов.

Обстріли в Костянтинівці 20 січня

20 січня росіяни здійснили кілька ударів по Костянтинівській громаді з різних видів озброєння.

Зранку окупанти шість разів вдарили з авіації по місту Костянтинівка. Внаслідок атак пошкоджено ⁠⁠фасади багатоповерхових і приватних будинків, складські приміщення, легкові автомобілі й електромережі.

Через деякий час ворог знову вдарив по місту, але вже з артилерії. В результаті поранено одну людину.

Обстрілів зазнав й Іванопільський старостинський округ. Пообіді окупанти здійснили артобстріл, внаслідок якого постраждав приватний будинок. Через годину росіяни знову обстріляли старостинський округ з РСЗВ “Ураган”. Було пошкоджено ще один приватний будинок. Постраждалих серед жителів округу немає.

Евакуація з Костянтинівської громади, контакти

Записатися на евакуацію з Костянтинівської громади можна за телефонами: +380 (50) 567 8887, +380 (95) 036 1619, +380 (93) 420 1883.

Звернення про евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Окупанти поновили рух до траси “Покровськ — Костянтинівка”
• Як у Краматорську отримати матеріальну допомогу за поранення чи пошкоджене житло
• Безплатна евакуація з Покровська та Костянтинівки: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Укрзалізниця” повідомила про запуск додаткового поїзда №284/283 за маршрутом “Ужгород — Київ — Ужгород”. Його призначили спеціально на пікові дати червня, щоб забезпечити зручне пересування пасажирів в умовах підвищеного попиту.

Про це повідомили представники компанії.

Поїзд “Ужгород — Київ”: додаткові дати

Згідно з повідомленням компанії у Facebook, у додаткові дні протягом червня курсуватимуть додаткові потяги між Києвом та Ужгородом. Відомо, що поїзд вирушатиме в такі дати:

• з Ужгорода: 11, 13, 15, 19, 21, 25 червня (о 23:14), прибуття до Києва — о 13:12 наступного дня;
• з Києва: 12, 14, 16, 20, 22, 26 червня (о 15:12), прибуття до Ужгорода — о 5:20 наступного дня.

Зазначається, що на цьому напрямку також курсує додатковий поїзд №213/214.

Квитки вже доступні для придбання в офіційному застосунку “Укрзалізниці”, на сайті компанії та в залізничних касах. Вартість квитків становить:

• від 390 гривень за місце у плацкарті;
• від 671 гривень за місце у купе;
• від 1 603 гривень за місце в люксовому купе.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” запустила сервіс замовлення квитків для військових
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)
• «Укрзалізниця» створила перший у світі автономний поїзд-кухню: де він курсуватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Роздолівка — невелике село на Донеччині, яке має особливу історію. Саме тут до війни мешкали нащадки переселенців, які раніше проживали на заході України, та були вимушено переміщені на Донеччину у післявоєнні роки. Вони зберігали традиції, попри десятиліття радянської політики асиміляції.

Детальніше про те, як виглядало селище Роздолівка до війни — в матеріалі редакції Бахмут IN.UA. Це наш архівний фоторепортаж, у Роздолівку ми їздили в 2016 році.

Роздолівка: як виглядало село до війни

Роздолівка — село в Донецькій області, яке, на перший погляд, мало чим відрізнялося від інших населених пунктів Бахмутського району. Проте воно унікальне, адже саме тут проживали нащадки переселенців із західної частини України, які оселилися під Соледаром після Другої світової війни. Вони привезли з собою майже всі традиції — мову, віру, звичаї.

Дістатися до села можна було лише електричкою або власним транспортом. При в’їзді до Роздолівки гостей зустрічали три водонапірні башти, дві з яких уже впали від старості — метал не витримав навантаження. Далі розташовувалися типові сільські будинки, дитячий майданчик, а також дитячий садок зі школою, розрахованою на чотири класи.

Головною визначною пам’яткою села була греко-католицька церква візантійського обряду. Будівлю зводили за спогадами переселенців про рідну святиню, яка стояла в їхніх краях до переселення на Донеччину.

Читайте також:

• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!