Росіяни накопичують сили для штурму Часів Яру. Вони також активно збирають інформацію, відправляючи в’язнів на позиції сил оборони України.

Про це у своєму Telegram розповів боєць 210 ОСБ Берлінго.

Ситуація в Часів Ярі

За словами військового, ситуація в Часів Ярі залишається напруженою. Росіяни готуються до атаки на місто, проводячи штурми невеликим групами в’язнів для розкриття позицій української армії.

Захисник міста Часів Яр зазначив, що нинішні темпи розвідки ворога можуть говорити про те, що через пару днів росіяни можуть почати спроби перетину каналу.

“Очевидно (ред. росіяни) накоплюються, запустили зеків на штурми (взяли кілька в полон, послухали що н*х*я вони не знають) запускають їх як камінчики по воді своїми групами і дивляться як їх вб*в*ємо, вивчають, мабуть, позиції і засоби. Просто вперед, перед і вправо і тд.
Видно що новенькі, бо більше стали вб*в*ти дронами, ті хто бувалі бігають і ховаються професійніше. Думаємо пару днів будуть пробувати через канал перешагнути. Готуємось”, — пише військовий.

Росіяни підвозять резерви до Часів Яру

Дані військового 210 ОСБ Берлінго підтверджують аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Згідно з їх інформацією, 23 липня російські війська продовжили наступальні дії в районі Часів Яру на Донеччині, але не досягли підтверджених територіальних здобутків. При цьому є повідомлення стосовно того, що росіяни збільшують кількість резервів для подальшого посилення атак на в цьому напрямку.

Читайте також:

• Ситуація біля Часів Яру загострюється — Романенко
• Ситуація на Донеччині: окупанти просунулись у Нью-Йорку, бої за Часів Яр тривають
• Російські війська намагаються форсувати канал Сіверський Донець-Донбас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут у 2020 році, як і вся Україна, опинився під впливом жорстких карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Місто, що звикло до активного ритму життя, раптово змінилося: спорожнілі вулиці, зачинені кафе та дистанційна робота стали новою нормою.

Детальніше про те, як жило місто в період ковідного карантину 2020 року — в матеріалі Бахмут IN.UA

Бахмут під час ковідного карантину 2020: фото

У 2020 році в Бахмуті, як і по всій країні, діяли суворі обмеження для населення через пандемію ковіду в світі. Місто буквально завмерло: спорожнілі вулиці, зачинені крамниці та відчутна тривога від невидимої загрози стали новою реальністю для багатьох містян. Проте, навіть в таких умовах місто не втрачало власний шарм та затишок.

Пропонована добірка складається з фотографій, які зробив та опублікував бахмутянин Олександр Сотников на своїй сторінці у Facebook. Всі вони датовані березнем 2020 року — в пік обмежень, які ввели під час карантину.

Читайте також:

• Ностальгічний та тихий Бахмут: як виглядало місто у червні 2018 року
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.

Про це стало відомо після дослідження, проведеного на замовлення ГО “Екодія”.

Заповідні території в Україні

В Україні досі повільно збільшується площа природоохоронних територій, хоча країна має стратегічне зобов’язання — до 2030 року захистити 15% своєї території. Це приблизно 9 мільйонів гектарів, тоді як зараз охороняється менше ніж 7%. За останні п’ять років темп зростання становив усього 0,06% на рік. Якщо ситуація не зміниться, для досягнення цілі знадобиться понад століття.

Експерт із захисту екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко пояснює, що однією з головних причин повільних темпів є відсутність комунікації з місцевими громадами. Вони стали ключовими розпорядниками земель після децентралізації, однак часто не відповідають на запити чи побоюються обмежень щодо використання землі.

Дослідження виявило, що 86% мешканців громад підтримують ідею створення заповідних територій. Проте водночас приблизно 40% побоюються, що це може призвести до втрати земель. Насправді ж, як підкреслює Кученко, мова йде здебільшого не про вилучення, а про обмеження певної діяльності для збереження природи.

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснює Богдан Кученко.

Ще одне поширене застереження — недоцільність створення природоохоронних територій під час війни. Але війна, навпаки, посилила екологічні загрози, що робить захист природи більш актуальним. Крім того, створення природоохоронних територій може дозволити громадам розвивати природоохоронний туризм, створювати робочі місця у сфері охорони природи та покращувати якість життя мешканців.

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додає Богдан Кученко.

Також було виявлено низький рівень поінформованості: 88% опитаних зазначили, що їм ніхто не пояснював важливість заповідних територій, а понад 77% не брали участі в жодних обговореннях.

У ГО “Екодія” наголошують: вирішення проблеми потребує налагодження діалогу між владою, науковцями та мешканцями громад. Важливо не лише інформувати людей, а й активно залучати органи місцевого самоврядування до планування розвитку з урахуванням природоохоронних цілей.

Читайте також:

• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі
• Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста
• Мелодія спротиву: як саксофоніст грав біля бахмутської стели під вогнем

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!