Російські окупанти не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. Останніми днями вони накопичували сили біля міста і намагалися прорвати оборону. Частково їм це вдалося.

Яка ситуація в місті станом на 18 жовтня, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: наступ росіян

Довгий час російські окупанти безуспішно намагалися прорвати лінію оборони, яка проходить каналом “Сіверський Донець — Донбас”. Російська піхота безперервно проводила штурми і намагалася прорватися вглиб міста.

Вчора, 17 жовтня, стало відомо, що невеликій групі росіян вдалося перейти канал “Сіверський Донець — Донбас”. На це вплинули погані погодні умови і сильний туман, якими скористався ворог. Через те, що ЗСУ не змогли піднти в небо дрони, група з чотирьох окупантів перейшла канал і зайшла у приватний сектор, де переміщалась по будинках та підвалах.

Сьогодні інформацію про просування росіян у Часовому Яру підтвердили аналітики DeepState. Як видно на мапі, окупанти просуваються в бік району Жовтневий.

Часів Яр: ситуація в місті

За словами начальника Часовоярської міської військової адміністрації, ситуація в місті наразі складна. По місту сильно б’є ворог.

“Ситуація стабільно важка. Інтенсивність обстрілів не вщухає, а фактично тільки наростає. Летить, як і було, все підряд: починаючи з авіаційних засобів ураження і до мінометів меншого калібру”, — повідомив Сергій Чаус.

На сьогодні в Часовому Яру лишаються близько 400 місцевих жителів. Через загострення ситуації можливість надавати їм допомогу стає все меншою. Однак, місцева влада робить усе можливе, щоб евакуювати бажаючих та привезти людям гуманітарну допомогу.

“Волонтери фактично вже не їдуть у місто. Тому що це дуже складно і дуже небезпечно. Евакуація триває, над цим питанням ми працюємо і намагаємося допомагати людям, які хочуть виїхати. Гуманітарну допомогу намагаємося завозити, але це реально дуже і дуже складно. Тому що шляхи під’їзду до міста постійно під обстрілами, і це робити надто небезпечно. Але попри це намагаємося далі допомагати людям. Робитимемо це поки дозволятиме ситуація”, — каже Сергій Чаус.

Разом із цим людей, що лишаються в Часовому Яру закликають якнайшвидше евакуюватися. Ситуація може погіршитися в будь-яку хвилину, і наразі вона непередбачувана. Тому поки є можливість виїхати з Часового Яру, евакуація продовжуватиметься.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Бобовнікова назвала, яка погода завадить росіянам рухатися вперед на Донеччині
• Сім’ї з дітьми з Донецької області можуть безоплатно евакуюватися на Закарпаття
• Військовий розповів, які населені пункти можуть бути наступними цілями росіян після Вугледара

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!