Російські окупанти не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. Останніми днями вони накопичували сили біля міста і намагалися прорвати оборону. Частково їм це вдалося.

Яка ситуація в місті станом на 18 жовтня, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: наступ росіян

Довгий час російські окупанти безуспішно намагалися прорвати лінію оборони, яка проходить каналом “Сіверський Донець — Донбас”. Російська піхота безперервно проводила штурми і намагалася прорватися вглиб міста.

Вчора, 17 жовтня, стало відомо, що невеликій групі росіян вдалося перейти канал “Сіверський Донець — Донбас”. На це вплинули погані погодні умови і сильний туман, якими скористався ворог. Через те, що ЗСУ не змогли піднти в небо дрони, група з чотирьох окупантів перейшла канал і зайшла у приватний сектор, де переміщалась по будинках та підвалах.

Сьогодні інформацію про просування росіян у Часовому Яру підтвердили аналітики DeepState. Як видно на мапі, окупанти просуваються в бік району Жовтневий.

Часів Яр: ситуація в місті

За словами начальника Часовоярської міської військової адміністрації, ситуація в місті наразі складна. По місту сильно б’є ворог.

“Ситуація стабільно важка. Інтенсивність обстрілів не вщухає, а фактично тільки наростає. Летить, як і було, все підряд: починаючи з авіаційних засобів ураження і до мінометів меншого калібру”, — повідомив Сергій Чаус.

На сьогодні в Часовому Яру лишаються близько 400 місцевих жителів. Через загострення ситуації можливість надавати їм допомогу стає все меншою. Однак, місцева влада робить усе можливе, щоб евакуювати бажаючих та привезти людям гуманітарну допомогу.

“Волонтери фактично вже не їдуть у місто. Тому що це дуже складно і дуже небезпечно. Евакуація триває, над цим питанням ми працюємо і намагаємося допомагати людям, які хочуть виїхати. Гуманітарну допомогу намагаємося завозити, але це реально дуже і дуже складно. Тому що шляхи під’їзду до міста постійно під обстрілами, і це робити надто небезпечно. Але попри це намагаємося далі допомагати людям. Робитимемо це поки дозволятиме ситуація”, — каже Сергій Чаус.

Разом із цим людей, що лишаються в Часовому Яру закликають якнайшвидше евакуюватися. Ситуація може погіршитися в будь-яку хвилину, і наразі вона непередбачувана. Тому поки є можливість виїхати з Часового Яру, евакуація продовжуватиметься.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Бобовнікова назвала, яка погода завадить росіянам рухатися вперед на Донеччині
• Сім’ї з дітьми з Донецької області можуть безоплатно евакуюватися на Закарпаття
• Військовий розповів, які населені пункти можуть бути наступними цілями росіян після Вугледара

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!