Часів Яр з висоти / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Російські окупанти не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. Останніми днями вони накопичували сили біля міста і намагалися прорвати оборону. Частково їм це вдалося.
Яка ситуація в місті станом на 18 жовтня, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.
Часів Яр: наступ росіян
Довгий час російські окупанти безуспішно намагалися прорвати лінію оборони, яка проходить каналом “Сіверський Донець — Донбас”. Російська піхота безперервно проводила штурми і намагалася прорватися вглиб міста.
Вчора, 17 жовтня, стало відомо, що невеликій групі росіян вдалося перейти канал “Сіверський Донець — Донбас”. На це вплинули погані погодні умови і сильний туман, якими скористався ворог. Через те, що ЗСУ не змогли піднти в небо дрони, група з чотирьох окупантів перейшла канал і зайшла у приватний сектор, де переміщалась по будинках та підвалах.
Сьогодні інформацію про просування росіян у Часовому Яру підтвердили аналітики DeepState. Як видно на мапі, окупанти просуваються в бік району Жовтневий.
Мапа DeepState на 17 жовтня / скриншотМапа DeepState на 18 жовтня / скриншот
Часів Яр: ситуація в місті
За словами начальника Часовоярської міської військової адміністрації, ситуація в місті наразі складна. По місту сильно б’є ворог.
“Ситуація стабільно важка. Інтенсивність обстрілів не вщухає, а фактично тільки наростає. Летить, як і було, все підряд: починаючи з авіаційних засобів ураження і до мінометів меншого калібру”, — повідомив Сергій Чаус.
На сьогодні в Часовому Яру лишаються близько 400 місцевих жителів. Через загострення ситуації можливість надавати їм допомогу стає все меншою. Однак, місцева влада робить усе можливе, щоб евакуювати бажаючих та привезти людям гуманітарну допомогу.
“Волонтери фактично вже не їдуть у місто. Тому що це дуже складно і дуже небезпечно. Евакуація триває, над цим питанням ми працюємо і намагаємося допомагати людям, які хочуть виїхати. Гуманітарну допомогу намагаємося завозити, але це реально дуже і дуже складно. Тому що шляхи під’їзду до міста постійно під обстрілами, і це робити надто небезпечно. Але попри це намагаємося далі допомагати людям. Робитимемо це поки дозволятиме ситуація”, — каже Сергій Чаус.
Разом із цим людей, що лишаються в Часовому Яру закликають якнайшвидше евакуюватися. Ситуація може погіршитися в будь-яку хвилину, і наразі вона непередбачувана. Тому поки є можливість виїхати з Часового Яру, евакуація продовжуватиметься.
Контакти для евакуації
Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.
Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.
Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.
Німецький плакат 1914 року, приурочений до Міжнародного дня боротьби за права жінок, зокреа право голосувати / фото Вікіпедія
Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок публічний простір нерідко все ще наповнюється привітаннями, квітами та розмовами про жіночу ніжність і красу. Втім, таке сприйняття має мало спільного з історичним походженням 8 березня. Ця дата виникла як день політичної боротьби жінок за рівні права – через протести, страйки та публічні вимоги, сенс яких із часом почав розмиватися.
У матеріалі, досліджуємо історичний контекст свята.
8 березня: про що це свято
Міжнародний жіночий день виник на перетині робітничих рухів початку ХХ століття. Як зазначають дослідниці Рене Коте та Флоранс Монтрейно у своїх роботах про історі. Міжнародного жіночого дня, його походження не можна звести до однієї конкретної події: йдеться про серію жіночих протестів у США та Європі, спрямованих проти експлуатації, нерівної оплати праці та політичного безправ’я жінок.
Німецький плакат “Жіночий день” (1914)/ фото Вікіпедія.
У 1909 році в США відбувся перший Національний жіночий день, організований Соціалістичною партією Америки. Наступного року на Міжнародній конференції соціалістичних жінок у Копенгагені німецька соціалістка Клара Цеткін запропонувала заснувати міжнародний день боротьби за права жінок. Вона наполягала, що цей день має бути не святом, а інструментом політичної мобілізації.
Протестні марші 8 березня відбувалися і в російській імперії. Страйк жінок-текстильниць у Петрограді з вимогами “хліба і миру” став поштовхом до Лютневої революції. Як згодом писала революціонерка Олександра Коллонтай, “революція почалася з жінок, яких вважали мовчазною силою”. У 1921 році радянська влада закріпила 8 березня як Міжнародний жіночий день, спотворивши його значення.
Жіноча демонстрація за хліб і мир, 8 березня 1917, Петроград/ фото Вікіпедія
Важливо зазначити, що події 1917 року не були ізольованими. Ще до цього Міжнародний жіночий день відзначали в низці європейських країн. Після рішення Міжнародної конференції соціалістичних жінок у Копенгагені 1910 року перші масові жіночі акції відбулися у 1911 році в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії та Швейцарії. У цих країнах 8 березня трактували саме як день вимог виборчих прав, рівної оплати праці та соціального захисту.
Свято замість емансипації
У ХХ столітті 8 березня було інституціоналізоване в соціалістичних країнах, передусім у СРСР, де воно стало державним святом. Формально жінки отримали рівні права на освіту, працю та участь у політичному житті. Водночас, як зазначають феміністичні дослідниці, ця рівність часто залишалася декларативною: жінки були слабо представлені на керівних посадах, а подвійне навантаження – оплачувана праця плюс неоплачувана домашня робота – стало структурною нормою.
На міжнародному рівні важливим етапом стала резолюція ООН 1977 року, яка рекомендувала державам-членам відзначати 8 березня як День прав жінок і міжнародного миру. Водночас у документах і виступах ООН визнавалося, що навіть у глобальних інституціях жінки залишаються не представленими на рівні ухвалення рішень
Світ сьогодні
Попри десятиліття політик рівності та щорічне відзначення Міжнародного жіночого дня, гендерна нерівність і надалі фіксується у конкретних статистичних показниках. Дані Economic Policy Institute свідчать: у 2024 році жінки в середньому заробляли на 18% менше за чоловіків навіть після корекції на освіту, вік та досвід роботи. Для расалізованих груп жінок цей розрив є ще глибшим, що демонструє перетин гендерної та соціальної дискримінації – проблем, проти яких і був спрямований історичний сенс 8 березня.
Нерівність зберігається і в символічно важливих сферах, зокрема в медіа, які формують публічний порядок денний. Згідно з дослідженням Reuters Institute (2025), жінки обіймають лише 27% топових редакторських посад у 12 досліджених країнах. Навіть у державах, де 8 березня активно відзначається як день рівності, жінки залишаються меншістю серед тих, хто ухвалює ключові редакційні рішення. Міжнародна федерація журналістів наголошує: без гендерно збалансованих редакцій Міжнародний жіночий день ризикує залишатися символічною датою, а не інструментом реальних змін
Різні країни – різні сенси свята
Значення Міжнародного жіночого дня суттєво відрізняється залежно від країни. Як зазначає історикиня Рене Коте, 8 березня від початку не мало єдиного канонічного формату святкування, а радше функціонувало як політичний інструмент, що адаптувався до локальних умов.
У Китаї 8 березня офіційно є святом, під час якого жінки мають скорочений робочий день, однак публічний дискурс навколо дати здебільшого зосереджений на ролі жінки як працівниці та матері, а не на правах. У Франції та Канаді 8 березня використовується переважно як платформа для публічних дискусій, звітів і кампаній щодо рівності, але не є вихідним днем.
Український контекст: між декомунізацією та традицією
В Україні 8 березня довгий час сприймалося передусім як день квітів, подарунків і компліментів. Така форма святкування є прямим наслідком радянської інтерпретації, яка поступово витіснила ідею жіночого спротиву образом “берегині” та символом жіночої краси.
Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення росії, суспільні дискусії довкола 8 березня загострилися. Все більше людей відзначають цей день як День за рівні права жінок. Щороку 8 березня в Україні відбуваються марші та акції, присвячені правам жінок, протидії насильству та економічній нерівності.
Маркетинг замість змін
Окремою проблемою стає комерціалізація Міжнародного жіночого дня. Як зазначає The Guardian, феміністичні активістки застерігають, що 8 березня ризикує перетворитися на “Корпоративний День матері” – із маркетинговими кампаніями без реальних зобов’язань. Керівниця Women’s Resource Centre Вів’єнн Гейзнаголошує, що символічна підтримка без структурних змін лише маскує нерівність, а не усуває її.
Історія Міжнародного жіночого дня показує: його сенс завжди полягав у вимогах, а не в символічних жестах. Від страйків робітниць до сучасних досліджень про нерівність у медіа й оплаті праці, 8 березня залишається маркером того, наскільки суспільство готове визнавати й усувати системну дискримінацію.
Як писала Сімона де Бовуар, “достатньо однієї політичної, економічної чи релігійної кризи, щоб права жінок знову поставили під сумнів”. У цьому сенсі 8 березня — це не святкова дата, а щорічне нагадування про крихкість здобутих прав і про те, що гендерна рівність залишається процесом, а не досягнутим станом.
Діти учасників бойових дій (УБД) мають право на державну цільову підтримку при вступі до закладів вищої освіти. Йдеться як про можливість навчання за бюджетні кошти, так і про пільгове кредитування або компенсацію вартості навчання. Роз’яснюємо, на які саме пільги може розраховувати дитина УБД під час вступної кампанії.
Які пільги має дитина УБД при вступі до університету
Згідно з чинним законодавством, діти учасників бойових дій можуть отримати державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти.
Повна оплата навчання за бюджетні кошти
У разі зарахування на навчання за державним або регіональним замовленням держава забезпечує повну оплату навчання за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету.
Інформацію про можливість реалізації цього права слід перевіряти в умовах та правилах прийому конкретного закладу освіти на відповідний рік.
Першочергове переведення з контракту на бюджет
Студенти, які навчаються за кошти фізичних або юридичних осіб («контракт»), мають право на першочергове переведення на вакантні бюджетні місця.
Для цього потрібно подати на ім’я керівника закладу освіти заяву у довільній формі із зазначенням виду державної цільової підтримки. До заяви додаються копії:
посвідчення учасника бойових дій;
свідоцтва про народження вступника.
Якщо не вдалося вступити на бюджет: пільговий кредит
У разі відсутності бюджетного місця дитина УБД може скористатися пільговим довгостроковим кредитом на оплату навчання.
За загальним правилом:
кредит надається під 3% річних;
строк повернення — до 15 років;
погашення починається через 12 місяців після завершення навчання;
щороку сплачується 1/15 частина основної суми та відсотки за користування кредитом.
В окремих випадках отримувач може бути звільнений від сплати відсотків або навіть основної суми боргу відповідно до встановлених умов.
Як отримати пільговий кредит на навчання
Подати до приймальної комісії письмову заяву про зарахування з оплатою навчання за рахунок пільгового кредитування.
Дочекатися рішення приймальної комісії за результатами вступних випробувань.
Укласти угоду на отримання кредиту.
Якщо отримувач кредиту є неповнолітнім, угоду укладає один із батьків або законний представник. Протягом року після досягнення повноліття укладається нова угода.
Компенсація вартості навчання: експериментальний проєкт
Наразі також діє експериментальний проєкт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2025 № 318, який передбачає можливість отримання компенсації вартості навчання за навчальний рік для дітей УБД.
Проєкт діятиме до 25 вересня 2026 року, якщо його дію не буде продовжено.
Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок публічний простір нерідко все ще наповнюється привітаннями, квітами та розмовами про жіночу ніжність і красу. Втім, таке сприйняття […]
Діти учасників бойових дій (УБД) мають право на державну цільову підтримку при вступі до закладів вищої освіти. Йдеться як про можливість навчання за бюджетні кошти, […]
Із 27 лютого в Донецька область розширили територію дії “довгої” комендантської години. У низці громад обмеження триватимуть із 15:00 до 11:00 наступного дня. На решті […]
У Запоріжжі видаватимуть гуманітарну допомогу родинам з дітьми віком до 14 років. У складі гуманітарних наборів — продукти і засоби гігієни. Про це повідомляє благодійний […]
Дружківська громада офіційно визнана зоною активних бойових дій. Попри це, тут продовжують лишатися цивільні. Людей закликають евакуюватися та пропонують варіанти безоплатного виїзду з подальшим розселенням. […]