Російські війська нещодавно просунулися на північний схід від Часів Яру. Геолокаційні кадри, опубліковані 30 вересня, вказують на те, що окупанти мають успіхи уздовж траси E40 Бахмут-Слов’янськ біля Залізнянського. Динамічні бої тривають у Торецьку, де вони йдуть буквально за кожну кімнату в багатоповерхівках.

Про це свідчать дані Інституту вивчення війни.

Часів Яр на карті бойових дій

Українські та російські джерела повідомляють, що 29 і 30 вересня бої тривали на східній околиці Часів Яру та на південь від Часів Яру біля Білої Гори. Біля Часів Яру росіяни активно використовують безпілотники, тут діють солдати 98-ї повітряно-десантної дивізії та розвідувально-штурмової бригади “Північ-В”.

Крім того, російські війська біля траси E40 Бахмут-Слов’янськ у бік Залізнянського. У липні 2023 року Сили Оборони відбивали тут штурми, росблогери від літа минулого року стверджують, що просуваються до цієї траси.

Торецьк на карті бойових дій

Російські війська нещодавно просунулися в напрямку Торецька. Геолокаційні кадри, опубліковані 29 вересня, показують, що вони досягли незначних успіхів вздовж вулиці Гайдара. Російське Міноборони заявило 30 вересня, що підрозділи Центрального угруповання військ захопили Неліпівку.

Водночас російські блогери стверджують, що бої тривають на сході та південному сході Торецька, в тому числі в напрямку у південному Торецьку, а також в лісових масивах на південний захід в напрямку Щербинівки.

Один з росблогерів стверджував, що росіяни нібито захопили кілька позицій у лісосмугах на південний захід від Торецька і просуваються в напрямку Пантелеймонівки і Сухої Балки.

Аналітики Deep State повідомляють, що бої в Торецьку дуже динамічні, а вогневий контакт настільки близький, що протистояння йдуть буквально за кожну кімнату в багатоповерхівках.

“З основної вулиці “Центральна”, по якій московити мають найбільші просування, вони просочуються в інші, зокрема, по вулицях Дружби та Василя Стуса. Намагаються закріплятися в будинках, але українські військові довго розмов не ведуть. Бої тривають”, — пишуть на ресурсі.

Читайте також:

• Росіяни просунулися біля Новогродівки, у Вугледарі і Торецьку: дані від DeepState
• На Донеччині партизани викрили військову базу росіян: фото
• Росіяни вивезли в Шахтарськ трьох людей з Бахмутського району

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!