Російські окупаційні адміністрації планують почати створювати “центри популяризації російської мови” на ТОТ. Вони використовуватимуться для політики повної асиміляції українців у російські цінності.
За даними Центру національного спротиву, володимир путін поставив завдання в пріоритетному порядку оснащувати кабінети “російської славетності” у “кожній шкільній бібліотеці” на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі й Херсонщині. Вони отримають назву “центри популяризації російської мови”. Для їх функціонування вже готують й “профільних спеціалістів”.
Росіяни планують використовувати новостворені установи для проведення русифікаторської політики на тимчасово окупованих територіях. Головний об’єкт впливу — діти шкільного віку, яким уже проводять різноманітні уроки та заходи для нав’язування російської ідентичності.
Обстеження будинків у “днр”: яка мета
5 листопада так званий голова “днр” денис пушилін підписав указ про обстеження багатоквартирних житлових будинків на ТОТ Донеччини. Цим займатиметься публічно-правова компанія “фонд розвитку територій”.
Обстежувати багатоповерхівки будуть за російськими стандартами. Мета цих дій — виявити підстави для визнання будинків аварійними. Окупанти зазначають, що надалі аварійні будинки чекатиме або повне знесення, або реконструкція. Відбудовувати будинки, як зазначено в указі, будуть “за необхідності”.
На вулиці мороз, але для дітей в Естонії — це ідеальний час, аби відточити навички виживання. Щороку молодь Естонії збирають на вишколи, де літом та зимою діти вчаться простим речам: як вибратися, якщо провалився у річку, як розпалити вогонь самотужки, чи транспортувати пораненого. Навчанням опікується Кайтселійт — це добровольчі воєнізовані формування в Естонії. Сюди дітей набирають з підліткового віку, аби кожен та кожна були готові до надзвичайних ситуацій. Як це допомагає в обороні країни?
Читайте в матеріалі Бахмут IN.UA
Що таке Кайтселійт?
Примітка. Історія формування починається з 1917 року, а в 1992 році, після відновлення незалежності Естонії, Кайтселійт був визнаний на державному рівні. У квітні того ж року уряд Естонії ухвалив постанову, відповідно до якої Кайтселійт оголошено складовою частиною Оборонних сил Естонії.
Кайтселійт, як ми зазначили раніше — це воєнізовані формування з добровольців як чоловіків, так й жінок, і також є дитячі організації Кайтселійту. Сюди можуть вступити будь-які хлопці та дівчата, але важливий момент, що місце в Кайтселійті на бойові/стратегічні посади не можуть отримати громадяни з російським паспортом, (але вони все ще можуть виконувати роль водіїв в організації тощо). Як ми пам’ятаємо, Нарва — це прикордонне місто, де більшість населення росіяни, тож такий крок був непростим.
Втім, повертаючись до теми молоді, то ще підлітками дітей заохочують вступати в організацію, адже для них це спосіб знайти однодумців, друзів та провести час не в телефоні. Дітей мотивують різними активностями, під час яких вони вчаться виживати в диких умовах, розпалювати вогонь, ходити на довгі відстані тощо. Згодом ці ж самі діти стають молоддю, яка сама хоче знайти для себе місце в Кайтселійті.
“Молоді люди проходять курс солдатів, із базовими вміннями. Після цього вони продовжують навчання — наприклад, комусь під час курсу сподобалось працювати з гранатометом й він вирішує стати гранатометником. Тоді людина записується на курси, і це близько 10 практичних занять”, — пояснює представник Кайтселійту.
За його словами, цих занять достатньо, аби людина змогла вправно користуватися гранатометом. За таким принципом молодь може обрати для себе й інший курс: кулеметника, снайпера тощо. До речі, дівчата у Кайтселійті в основному саме снайперки. Головна мета організації — дати розумінні чи то хлопцю, чи дівчині, що їм подобається та як вони можуть бути залучені.
“Нерідко в Кайтселійті люди знайомляться, заводять друзів й потім спілкуються, дружать родинами. Це більше, ніж просто організація”, — пояснює представник Кайтселійту.
Як працює Кайтселійт?
Й справді, навіть сама атмосфера у будівлі Кайтселійту в Нарві дружня та тепла: тут раз на місяць відбуваються лекції для дітей та молоді, а практичні заняття проходять на вулиці. Взимку діти вчаться, наприклад, самостійно вибиратися з-під льоду. Все це — під контролем дорослих.
“Під наглядом рятівників у дітей була можливість зрозуміти, як себе відчуває людина, яка випадково провалилась під лід, щоб знати, як себе врятувати. Потім вони усвідомили, що навіть вибравшись, вже неможливо поміняти на собі речі, бо руки просто костеніють від холоду. Дітей потім відігрівали у бані, вони переодягалися у теплий, сухий одяг”, — каже спікер.
Такий курс виживання — добровільний, а батьки попередньо дають згоду, пояснює інструктор. За його словами, головна мета — це дати дітям різні можливості. Наприклад, є такий вид змагань, як патрульні — діти, орієнтуючись по карті, виходять на завдання та шукають місце дислокації. За виконання учасники отримують призи та бали.
Дистанції цих змагань різні, але стартують вони від 16 кілометрів (одноденні) до 60 кілометрів (триденні). У менших дистанціях беруть участь навіть школярі молодших класів.
“Дітям дають різні завдання під час цих змагань. Наприклад, посортувати людей за ступенем медичної тяжкості: шоковий стан (червона зона) або люди, які можуть самостійно ходити (жовта зона). Також вони можуть перетинати річку за допомогою тросу, стріляти в тирі”, — говорить інструктор.
Важливо додати, що діти під час цих змагань самі готують собі їжу, прибирають за собою, і все під наглядом дорослих. Змалку естонців привчають вміти виживати у складних умовах, бути готовими взяти зброю до рук.
Що Кайтселійт значить для естонців?
Втім, таке виховання має не тільки патріотичний підтекст, але й допомагає людині знайти своє місце у житті. Більшість дітей, які змалку бачили, що таке Кайтселійт, продовжують бути його активними членами у дорослому віці. Це добровільна участь, але важливо сказати, що держава забезпечує організацію більшістю необхідних речей, зокрема це форма та приладдя.
У мирний час члени Кайтселійту можуть долучатися, за наказом поліції, до охорони протестів, пошуку загублених людей у лісі, а на випадок воєнного стану члени Кайтселійту підпорядковуються Силам Оборони Естонії.
“Нам важлива не кількість людей в Кайтселійті, а їх вмотивованість, бажання тут бути”, — каже представник Кайтселійту.
Щороку по всій Естонії проводять навчання — тоді тисячі людей, від малих й до дорослих, приділяють час підвищенню своїй кваліфікації, а роботодавці відпускають працівників на період цього навчання. Так естонці гуртуються та демонструють свою готовність захищати країну.
Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.
Зверніть увагу, що допомога для вагітних в Україні включає зокрема й пакет медичних послуг, які можна отримати у медзакладах, які мають договір із НСЗУ. Йдеться про ведення вагітності.
проведення необхідних лабораторних досліджень: від розгорнутого аналізу крові до досліджень на віруси та перинатальні інфекції;
проведення інструментальних обстежень: УЗД із доплером, трансвагінальна ультразвукова цервікометрія, кольпоскопія, кардіотокографія, електрокардіографія тощо;
проведення пренатального скринінгу;
профілактика резус-сенсибілізації шляхом введення антирезусного D імуноглобуліну;
направлення до перинатального (при виявленні у плода ознак аномалій, вродженої, спадкової патології) чи мультидисциплінарного (при встановленні у пацієнтки високого ризику перебігу вагітності) консиліуму;
постконтактна профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом, у випадку насильства за ознакою статі;
надання повної інформації щодо перебігу вагітності, особливостей індивідуального плану ведення вагітності та пологів;
надання інформації пацієнтці щодо станів, при яких слід звертатися за медичною допомогою, закладів перинатальної допомоги, в яких жінці, залежно від її здоров’я та стану плода, рекомендовано народжувати тощо.
Медична допомога при пологах – безоплатна, незалежно від місця проживання
В Україні є переселенці, які евакуюються повторно. Це люди, які повернулися додому, а потім були змушені виїхати знову. Яких оформити виплати ВПО в разі повторної […]
13-річна дівчинка із села Іванівське, що під Бахмутом, поділилася з редакцією історією свого життя під час боїв за Бахмут. Дитині довелося пережити обстріли, переїзд із […]
11 листопада російські військові підірвали Курахівську дамбу. Внаслідок цього сталися підтоплення населених пунктів Великоновосілківської громади. Яка ситуація у громаді станом на 12 листопада і чи […]
Вчора, 11 листопада, російські військові підірвали Курахівську дамбу. Наразі ситуація з цим об’єктом складна, адже дамба знаходиться під обстрілами. Детальніше про ситуацію розповів начальник Курахівської […]
У матеріалі Бахмут та Сіверськодонецьк: як працюють комунальні підприємства в евакуації та у скільки обходяться міським бюджетам редакція досліджувала роботу КП окупованого Бахмута в евакуації. […]