Жінка Мирнограді сидить у понівечному дворі / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Уночі, 10 березня, російські війська завдали удару авіабомбами по Мирнограду, загалом зафіксували три ракетних влучання. 11 осіб було поранено, серед яких підліток.
Роман Потапенко, відеооператор Бахмут IN.UA, був на місці події та зняв кадри після прильоту російських ракет по цивільному населенню.
Приліт у Мирнограді: фото
10 березня 2024 року російська окупаційна армія завдала удару трьома ракетами “С-300”, пізніше стало відомо, що це були авіабомби по Мирнограду. Зброя поцілила по житловому мікрорайону. Постраждало 11 осіб, всім невідкладну медичну допомогу. Загалом пошкоджено 17 багатоповерхових будинків та 27 автомобілів.
“Приліт був близько 3 години ночі, більшість людей були вдома в цей час…О 12:00 годині дня волонтери привезли допомогу, люди самі залатували вікна піною чи плівкою. Місто вже звикло до таких обстрілів. Бо майже кожного тижня обстрілюють, у нас вже багато таких будівель, бомблять садочки й школи”, — згадує Роман Потапенко.
Він додає, що люди неохоче спілкуються з журналістами. На приліт у місті йшли дивитися багато людей, а між уламками від ракет бігали діти. Бомби влучили у двір, пригадує Роман, росіяни також пошкодили водогін з водою та каналізацією, котра протекла в підвал дому, але служби навіть не прибули на той момент.
“Школи і садки стоять пусті і росіяни їх майже всі розбомбили”, — каже Роман.
Приліт у Мирнограді, що на Донеччині / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Машина у житловому дворі / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Люди після обстрілів / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Жінки несуть фанеру / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Потрощені машини, Мирнгорад / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Люди у Мирнограді показують наслідки прильоту / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Уламки, Мирноград / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Жінка несе немовля / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Мирноград, чоловік на балконі забиває вікно листом фанери / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Людям надають першу медичну та гуманітарну допомогу / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Житловий масив після обстрілів / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Жінка в зруйнованому дворі / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.
Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.
Декларація Артура Насібяна
Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.
З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.
Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:
93 828 гривень — пенсія;
36 000 гривень — державна допомога ВПО;
23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.
Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:
1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.
Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.
Богдан Зуяков під час евакуації / фото з особистого архіву героя
Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.
Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.
Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди
За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.
Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.
Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.
“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.
Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію
Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.
Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.
Транзитні пункти та облаштування на новому місц
За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.
Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.
Проблеми з евакуацією
За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.
Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.
“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.
Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.
“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.
Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської […]
Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах […]
У Києві сім’ї внутрішньо переміщених осіб з дітьми можуть отримати гуманітарну та соціальну допомогу від Міжнародного благодійного фонду “Гарних справ”. Фонд підтримує вразливі категорії населення […]
У квітні стартувала нова програма фінансової підтримки пенсіонерів та отримувачів соцдопомоги. Їм будуть нараховані додаткові 1 500 гривень. Хто отримає допомогу та чи потрібно її […]
Хоровий колектив Renaissanse та вокальний ансамбль “Домінанта” записали кліп на пісню “З Бахмутом у серці”. Авторкою пісні є бахмутянка Юлія Романуша, яка пише вірші і […]