У місті Часів Яр тривають бойові дії. Місто частково окуповане, втім українські захисники продовжують тримати оборону. Для атак ворог використовує як піхоту, так і техніку, але наблизитись впритул до лінії фронту окупанти не можуть.

Про ситуацію в Часів Ярі розповідає Бахмут IN.UA.

Часів Яр, актуальна ситуація

У місті Часів Яр тривають бойові дії. Окрім цього, окупанти намагаються проводити наступ у напрямку навколишніх населених пунктів. За даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська атакують:

• на північ від Часів Яру — в напрямку Майського та Маркового;
• на південь від Часів Яру — поблизу Ступочок та Білої Гори;
• на південний схід від Часів Яру — поблизу Курдюмівки та Озарянівки.

ISW, посилаючись на командира українського розвідувального батальйону, що діє на Краматорському напрямку, повідомляє, що в Часів Ярі російські війська використовують цивільні автомобілі, всюдиходи та мотоцикли для перевезення піхоти до передових позицій. Але наблизитись ближче, ніж на три кілометри від лінії фронту, вони не можуть. Під’їзди контролюють українські війська і в разі наближення ворога завдають удари по його техніці.

Командувач батальйону також додав, що російські війська використовують велику кількість радіокерованих та волоконно-оптичних безпілотників у районі Часів Яру.

Окрім цього, російські війська посилили удари керованими бомбами по Костянтинівці, Дружківці та Краматорську, намагаючись перекрити українські наземні лінії зв’язку та обстріляти позиції української артилерії.

Раніше редакція розповідала, як росіяни просувались в Часів Ярі протягом січня-квітня 2025 року. Детальніше про це в нашому матеріалі.

Втрати рф 28 квітня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 28 квітня російська армія втратила:

• 1060 військових;
• 5 танків;
• 14 бойових броньованих машин;
• 42 артилерійських систем;
• 1 засіб ППО;
• 94 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 140 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн.

Читайте також:

• Яка ситуація на Покровському напрямку: дані з кожного відтинку фронту
• Наступ на Торецьк: де росіяни проводять найактивніші атаки
• Росіяни намагаються прорвати оборону на Новопавлівському напрямку: карта

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія активізувала наступ на Лиманському напрямку. Днями ворогу вдалось просочитися в селище Ямпіль. Зараз окупанти намагаються там закріпитися, маскуючись під цивільних та ховаючись у хатах.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Росіяни зайшли в Ямпіль на Донеччині

У селищі Ямпіль Лиманської громади тривають активні бойові дії. Російським окупантам вдалось зайти в селище, але бійці ЗСУ одразу почали знищувати ворога.

Щоб накопичитись і закріпитись у селищі, росіяни ховаються в хатах, підвалах і погребах. Також вони маскуються під місцевих жителів, переодягаючись у цивільний одяг.

Аналітики припускають, що активність окупантів у районі Ямполя буде зростати, оскільки це стратегічно важливий населений пункт.

“Фіксація противника, зокрема, в районі Ямполя була неодноразовою, вони знайшли місце, щоб пробиратися до селища, тож варто очікувати збільшення активності в напрямку населеного пункту, який вони націлені захопити, знаючи його важливість і критичність для всіх позицій, які знаходяться східніше від нього. Наразі в селищі тривають активні бойові дії”, — кажуть у DeepState.

ЗСУ продовжують знищення окупантів у Ямполі. Селище контролюють українські дрони, які оперативно виявляють ворога.

Читайте також:

• Бійці НГУ з бригади “Рубіж” знищили російських штурмовиків на мотоциклах
• ЗСУ вдарили по російських командних пунктах у Донецьку — підтвердження Генштабу
• Росіяни просунулись у Сіверській громаді: в DeepState підтвердили окупацію Григорівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

• 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
• 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
• 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
• 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
• 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

• 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
• 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
• 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
• 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
• 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

• 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
• 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
• 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
• 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

• 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
• 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
• 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
• 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
• 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

• “Понад половину вступників — це бахмутяни”: як пройшла вступна кампанія-2025 у Бахмутському педколеджі
• 3 тис. доларів на власну справу: Fight For Right оголосила грантовий конкурс для ветеранок
• Медсестринський догляд і притулки для маломобільних: Уряд анонсував нові проєкти підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!