Російське військове командування ймовірно перекидає окремі групи російських військ з Донецької області для стримування Сили Оборони в Курській області. Російські джерела стверджували 12 і 13 серпня, що їх бригаду “п’ятнашка” та Добровольчий корпус нещодавно перекинули до Курської області. Водночас для Торецька, Часів Яру та Покровська відсутні зміни, послаблення російських штурмів тут не фіксують.

Про це свідчать дані Інституту вивчення війни.

Наступ на Курськ

Аналітики зафіксували заяви про те, що бригада “П’ятнашка” та російський Добровольчий корпус діють у напрямку Часів Яру, Торецька та Покровська в Донецькій області. Напередодні російські воєнкори стверджували, що саме ці бригади швидко передислокувалися до Курської області.

Деякі групи росіян залишаються на Часовоярському, Торецькому та Покровському напрямках, оскільки це, за оцінками російських військових, пріоритетні ділянки фронту в Україні. Кремль та російське військове командування навряд чи відволікатимуть цілі підрозділи, які беруть активну участь у бойових діях, з цих пріоритетних ділянок.

Як наступ на Курськ вплине на Часів Яр та Торецьк

Російське командування може передислоковувати свої резервні підрозділи з тилових районів Донецької області до Курської області. Ця передислокація може з часом вплинути на темпи російських атак.

Командування рф передислокувало підрозділи, які раніше мали стати резервом для наступу на Часів Яру, Торецьк або Покровськ, що може вплинути на здатність росії підтримувати темп своїх атак на заході Донецької області у довгостроковій перспективі.

Однак малоймовірно, що такі передислокації негайно вплинуть на темпи російських наступальних операцій. Крім того, повідомлення про те, що російські війська намагаються здійснити подальше просування в напрямку Часів Яру, Торецька і Покровська, можуть свідчити про те, що масштабних передислокацій не було.

За даними Генштабу, не вщухають активні атаки росіян на Покровськ, тут відбили понад пів сотні штурмів. На Краматорському напрямку окупанти атакували шість разів біля Білої Гори, Іванівського і, найактивніше, в районі Часового Яру. А на Торецькому напрямку ворог, за підтримки авіації, здійснив 19 атак неподалік Залізного, Нью-Йорка та Торецька.

Читайте також:

• “Не малюйте примарних перемог”: військовий про наступ на Курськ та атаки росіян у бік Покровська
• Російський наступ на Донеччині: як виглядає карта бойових дій у серпні 2024
• “Поселок” у Бахмуті: з’явилися кадри з міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!