Російське військове командування ймовірно перекидає окремі групи російських військ з Донецької області для стримування Сили Оборони в Курській області. Російські джерела стверджували 12 і 13 серпня, що їх бригаду “п’ятнашка” та Добровольчий корпус нещодавно перекинули до Курської області. Водночас для Торецька, Часів Яру та Покровська відсутні зміни, послаблення російських штурмів тут не фіксують.

Про це свідчать дані Інституту вивчення війни.

Наступ на Курськ

Аналітики зафіксували заяви про те, що бригада “П’ятнашка” та російський Добровольчий корпус діють у напрямку Часів Яру, Торецька та Покровська в Донецькій області. Напередодні російські воєнкори стверджували, що саме ці бригади швидко передислокувалися до Курської області.

Деякі групи росіян залишаються на Часовоярському, Торецькому та Покровському напрямках, оскільки це, за оцінками російських військових, пріоритетні ділянки фронту в Україні. Кремль та російське військове командування навряд чи відволікатимуть цілі підрозділи, які беруть активну участь у бойових діях, з цих пріоритетних ділянок.

Як наступ на Курськ вплине на Часів Яр та Торецьк

Російське командування може передислоковувати свої резервні підрозділи з тилових районів Донецької області до Курської області. Ця передислокація може з часом вплинути на темпи російських атак.

Командування рф передислокувало підрозділи, які раніше мали стати резервом для наступу на Часів Яру, Торецьк або Покровськ, що може вплинути на здатність росії підтримувати темп своїх атак на заході Донецької області у довгостроковій перспективі.

Однак малоймовірно, що такі передислокації негайно вплинуть на темпи російських наступальних операцій. Крім того, повідомлення про те, що російські війська намагаються здійснити подальше просування в напрямку Часів Яру, Торецька і Покровська, можуть свідчити про те, що масштабних передислокацій не було.

За даними Генштабу, не вщухають активні атаки росіян на Покровськ, тут відбили понад пів сотні штурмів. На Краматорському напрямку окупанти атакували шість разів біля Білої Гори, Іванівського і, найактивніше, в районі Часового Яру. А на Торецькому напрямку ворог, за підтримки авіації, здійснив 19 атак неподалік Залізного, Нью-Йорка та Торецька.

Читайте також:

• “Не малюйте примарних перемог”: військовий про наступ на Курськ та атаки росіян у бік Покровська
• Російський наступ на Донеччині: як виглядає карта бойових дій у серпні 2024
• “Поселок” у Бахмуті: з’явилися кадри з міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутянин Кирило Загурський, колишній вчитель англійської та німецької мов у школі №18, а нині військовий у складі батальйону 21 окремої механізованої бригади. Днями він відкрив збір на інверторний генератор, який забезпечуватиме безперебійний зв’язок підрозділу на передовій.

Про свій шлях від шкільного класу до війська та про те, чому генератор зараз критично необхідний, військовий розповів у коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Від Бахмута до шкільного класу

Кирило Зугурський народився в Бахмуті (тодішньому Артемівську). Навчався у загальноосвітній школі №18, а через роки саме туди повернувся працювати вже вчителем. Педагогічну освіту він здобував в Горлівському інституті іноземних мов. Через початок бойових дій на Донеччині навчання довелося перервати, однак після релокації закладу до Бахмута він відновився та завершив спочатку бакалаврат, а потім магістратуру. За словами військового, любов до мов у нього з’явилася ще під час навчання в школі.

Після отримання диплома директор рідної школи запропонував йому посаду вчителя англійської та німецької мов. Робота Кирила припала на непростий період.

“Пригадує, я прийшов у школу в 2020 році, а вже 12 березня почався ковід. Багато чого тоді не знав, довелося дуже швидко вчитися дистанційній роботі”, — пригадує у розмові чоловік.

Повномасштабна війна змінила життя

Велика війна героя застала в Бахмуті, він ділиться, що тоді директор школи вранці сказав вчителям, щоб про всяк випадок забрали трудові книжки. Після початку повномасштабного вторгнення родина Кирила була змушена залишити Бахмут. У квітні 2022 року вони евакуювалася самостійно машиною. Спочатку сім’я переїхала до Луцька. Там Кирило намагався знайти роботу, паралельно надсилаючи резюме до міжнародних компаній. Згодом він знайшов пропозицію в аутсорсинговій компанії і ще близько восьми місяців продовжував дистанційно навчати школярів.

У 2024 році Кирило добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України.

“Мене ніхто не ловив і не робив пропозиції, від якої неможливо відмовитися. Я сам пішов у військкомат і подав документи“.

Після проходження військово-лікарської комісії його направили до навчального центру, де він опановував спеціальність зв’язківця. Згодом військовий потрапив до 21 окремої механізованої бригади, де служить уже близько двох років на посаді зв’язківця. За словами Кирила, знання англійської мови та попередня робота в ІТ стали корисними і під час служби.

“Все ніби як пазл склалося. Англійська мова допомогла отримати навички в ІТ-сфері. Завдяки цьому я можу знаходити потрібні ресурси, розуміти технічну документацію й працювати з обладнанням.”

Він додає, що сьогодні працює не лише з радіостанціями, а й із мережевим обладнанням.

Для чого підрозділу потрібен генератор

Зараз Кирило відкрив збір на інверторний генератор Könner & Söhnen KS 6500iE вартістю 47 200 гривень. Такий генератор військовим потрібен, щоб мати змогу забезпечувати електроживлення та зв’язок. Адже через постійні переміщення підрозділу та роботу далеко від населених пунктів генератори залишаються основним джерелом живлення.

Підтримати збір можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/25yJMXkGZS. Наразі зібрано 8 345 грн з потрібних 47 200. Після закриття суми збору, Кирило надасть підтверджуючий фотозвіт, який редакція додасть до матеріалу.

До теми:

“На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Володимир Зеленський дав інтерв’ю американському каналу Fox News. У ньому він розповів про втрати України у війні. За словами президента, на фронті загинули близько 50 тисяч українців. При цьому втрати росії у приблизно 14 разів вищі.

Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News.

Втрати України у війні

Володимир Зеленський дав інтерв’ю ведучому Fox News Брету Баєру. Журналіст поцікавився, які втрати у війні на сьогодні має Україна і росія.

За словами президента, в Україні загинули близько 50 тисяч захисників і захисниць. Близько 400 тисяч людей отримали поранення. Щодо зниклих безвісти Зеленський не називає цифру, каже що їх “дуже велика кількість”.

Втрати росії, за приблизними підрахунками, наданими Президентом України, вищі у близько 14 разів. Загальні втрати живої сили російської армії складають 1,6 мільйонів людей. З них близько 700 тисяч — загиблі.

Володимир Зеленський наголосив, що озвучені цифри є приблизними.

Читайте також:

• Повернення із СЗЧ через “Армія+”: як подати рапорт по спрощеній системі до вересня 2026
• У Броварах попрощалися з військовим Павлом Жарким з Бахмута
• Воєнний стан і мобілізацію офіційно продовжили: Зеленський підписав закони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!