Російська армія, ймовірно, готується до завершуючого етапу своєї Курахівської операції. Сили та засоби окупантів можливо спробують не тільки взяти саме Курахове, а й прорватися в район села Андріївка, вздовж обох берегів річка Вовча. Це буде мати наслідки й для міста Покровськ.

Про це повідомляє Костянтин Машовець, військовий оглядач.

Карта бойових дій, Курахівська операція

За повідомленням оглядача, одночасно, наступаючи з півдня на північ на Курахівському напрямку російські війська очевидно, спробують прорватися на Розлив та Костянтинопіль.

“Для цього треба подолати десь по 10-11 км. Нажаль, у нинішніх умовах, мені це не видається чимось “нереальним” чи фантастичним. Щобільше, якщо одночасно з цим противник розпочне, вже давно підготовлений ним “ривок на Покровськ” силами 2-ї та 41-ї ЗВА УВ “Центр”, то наслідки цього можуть, цілком ймовірно, набути оперативного масштабу. Й, очевидно, не на нашу користь. Звісно, це “в теорії”, — пише Костянтин Машовець.

Попри те, оглядач зазначає, що ситуація з російськими військами не настільки “райдужна”.
Наприклад, вже місяць спостерігається зменшення числа російських військ, які воюють на території України, з 579-и тисяч до 556-и тисяч.

Російська армія може помилитися

Ті угрупування, які діють на Курахівському та Времіївському напрямках — не є виключенням. На думку Костянтина Машовця, навіть, якщо такий можливий сценарій розгорнеться на Курахівському та Времіївському напрямках, командуванню противника доведеться зіткнутися із певними складнощами.

До таких проблем можна віднести: темпи наступу сил російських бригад відрізняються, тому противнику потрібно буде якось “узгодити” дії обох своїх флангових угрупувань.

Крім того, ситуація для росіян ще більше ускладнюється тим, що перед північною ударною групою знаходиться достатньо великий вузол оборони ЗСУ у Кураховому, прикритий з півночі великим водосховищем. Тобто росіянам прийдеться діяти “в лоб”, зі сходу.

На думку оглядача, подальша доля вузла оборони у Курахове буде вирішуватися південніше нього, саме по ручці Сухі Яли.

“Якщо ЗСУ зможуть утримати рубіж Зеленівка-Янтарне-Успенівка-Іллінка, то під Курахове російські війська з великою долею ймовірності ризикують вляпатись “у м’ясорубку”. Як на мене, зі всьох “трьох виступів” (ще є Сіверський та Костянтинівський), на цей час Курахівський є найбільш близьким “до ліквідації”. Однак, це зовсім не означає, що так воно й трапиться у обов’язковому порядку. У цьому сенсі, найближчі 2 тижня, повинні дати “певні відповіді”, стосовно його подальших “перспектив”, — резюмує Костянтин Машовець.

Читайте також:

• Готівки не буде: у двох містах Донеччини припиняють роботу банкомати
• Опалювального сезону в Покровську не буде: як обігріватимуться люди
• Покровськ готується до оборони: місто планують заблокувати на в’їзд і виїзд (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!