Минулої доби, 8 жовтня, українські військові відбили понад дві сотні атак російських військ по всій лінії фронту. Найважчі бої тривають на Донеччині — на Покровському, Олександрівському та Костянтинівському напрямках.
На Донеччині минула доба знову видалася найскладнішою, згідно зі звітом Генштабу.
Так, на Костянтинівському напрямку росіяни 17 разів атакували поблизу Русиного Яру, Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Полтавки та в напрямку Костянтинівки.
На Покровському напрямку українські військові відбили 58 атак російських підрозділів у районах Затишка, Родинського, Новоекономічного, Миролюбівки, Дачного, Муравки, а також у напрямках Мирнограда, Покровська, Балагана та Філії.
На Олександрівському напрямку українські підрозділи зупинили 40 ворожих штурмів у районах населених пунктів Андріївка-Клевцове, Січневе, Комишуваха, Вербове, Новомиколаївка та Полтавка.
У Генштабі передають, що у зв’язку з переходом Збройних Сил України на корпусну структуру, а також з урахуванням змін оперативної обстановки, оновлюються найменування деяких напрямків у східній операційній зоні.
Російські війська продовжують користуватися погіршенням погоди, намагаючись просунутися на Донеччині. Сьогодні росіяни здійснили кілька спроб штурму Володимирівки — спочатку на мотоциклах, а згодом бронетехнікою. Усі бойові машини противника були підбиті українськими військовими.
Росіяни провели механізовану атаку на Володимирівки. За даними Deep State, армія рф використала погіршення погодних умов, аби наблизитися до позицій Сил оборони.
Спершу росіяни спробували прорватися шістьма мотоциклами, однак атаки відбили. Згодом кинули в бій три бойові броньовані машини — одну “черепаху” та дві машини із десантом. ЗСУ підбили всі бронемашини, знищивши більшість штурмової групи.
Частина окупантів намагалася сховатися у кущах і покинутих будинках.
Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації руйнувань і втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії, готується до запуску повноцінної роботи. За попередніми планами, компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви, має запрацювати у 2027 році, а перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці того ж року.
Детальніше про це розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України під час панелі на Donbas Media Forum, передає кореспондентка редакції Бахмут IN.UA.
Компенсаційна комісія: коли почне працювати
За словами Ірини Мудрої, після ухвалення відповідної конвенції у грудні 2025 року країни-підписанти мають пройти процес ратифікації документа. Очікується, що більшість держав завершить ці процедури протягом 2026 року. Після цього у 2027-му почнеться формування самої Компенсаційної комісії — її складу, управлінської структури та процедур розгляду заяв.
Перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці 2027 року. Втім, як вказує представниця Офісу президента, це не означає, що одразу розпочнуть видавати виплати, адже компенсаційний фонд ще не сформований. Його створення залежить від політичних рішень країн-партнерів і джерел фінансування, серед яких розглядаються заморожені російські активи та так званий “репараційний кредит”.
“Є дискусія і начебто вимальовується рішення щодо репараційного кредиту. Тобто під заставу цих коштів будуть видані випущені облігації, які забезпечуватимуться державам Європейського Союзу і, можливо, у Великої Сімки. Проте, репараційний кредит — це ще не є те, що ми в фіналі хочемо бачити з конфіскацією російських активів”, — розповіла Ірина Мудра.
Україна наполягає на конфіскації активів агресора як найбільш справедливому механізмі відновлення. Водночас наразі обговорюється можливість зарезервувати частину репараційного кредиту для майбутніх виплат громадянам, які подали заяви до реєстру.
Заяв небагато: українців закликають активніше реєструвати втрати
Попри активну роботу міжнародних і українських структур, наразі до реєстру подано лише близько 60 тисяч заяв — значно менше, ніж очікувані мільйони. Саме низька кількість звернень стала однією з причин, чому реєстр поки що не працює на повну потужність.
Представники влади закликають українців активніше подавати свої заяви. Зробити це можуть усі постраждалі — зокрема, внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які втратили житло або майно на деокупованих територіях. Подання заяви можливе навіть у тому випадку, якщо особа вже отримала державну компенсацію, адже допомога від України не впливає на право отримати виплату через міжнародний механізм.
“Для того, щоб ми спонукали наших розпочати перемовини про створення компенсаційного фонду і його наповнення, нам потрібно показати, що в реєстрі є достатньо велика кількість заяв“, — зазначає заступниця керівника Офісу Президента.
Офіс у Києві
Міжнародний реєстр збитків уже відкрив офіс у Києві. Його співробітники співпрацюють із органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, безоплатної правової допомоги та з правоохоронними органами, які фіксують воєнні злочини.
На Донеччині тривають активні бойові дії. Російська армія штурмує одразу на кількох напрямках фронту, намагаючись розвинути наступ. Найактивнішим відтинком на сьогодні є Покровський, де протягом доби […]
Український винищувач МіГ-29 завдав удару французькою керованою авіабомбою AASM HAMMER по позиціях російських військових на Донеччині. Унаслідок атаки знищено обладнання для керування дронами, боєприпаси та […]
