4 вересня на Донеччині поліція зафіксувала 2 438 ворожих ударів по лінії фронту та житлових кварталах. Під обстрілами опинилися 16 населених пунктів, серед них Дружківка, Костянтинівка, Лиман, Миколаївка, Покровськ, Святогірськ, Слов’янськ та інші.
Зруйновано 57 цивільних об’єктів, з яких 38 — житлові будинки.
У Костянтинівці окупанти застосували авіабомби “КАБ-250”, дрони та артилерію — загинули 3 людини, ще одна поранена.
В Іллінівці росіяни скинули 6 авіабомб “КАБ-250” — двоє мирних мешканців загинули, пошкоджено п’ять будинків. У Старорайському від FPV-дрона постраждала людина.
По Слов’янську спрямували два дрони “Герань-2”, які зруйнували 15 будинків і адмінбудівлю. Обстріли також зафіксовані у Лимані, Покровську, Святогірську, Яровій, Іверському, Зеленому, Дробишевому, Никонорівці та Сергіївці.
Крім того, в ніч на 5 вересня росія атакувала Новосергіївку Новодонецької громади, де пошкоджено житлові та господарські приміщення.
Батальйон безпілотних систем 67 ОМБр “Залізні соколи” виявив та знищив групу росіян біля Піддубного та Ольгівського.
Ліквідація росіян під Піддубним / скриншот з відео
Зазначимо, що 6 липня росіяни окупували село Піддубне на Новопавлівському напрямку. Також просувалися поблизу інших сіл, зокрема біля Толстого. Днями стало відомо, що українські сили відтиснули росіян біля Толстого та покращили тактичне положення.
Пошкоджені будинки у Бахмуті / фото Бахмутського краєзнавчого музею
5 вересня, Бахмут вшановує день визволення від нацистських окупантів. Так відбувалося щороку: кожен бажаючий міг взяти участь у святкуванні та принести квіти до монумента визволителів.
Розвінчуємо популярні міфи про ті часи. Для цього ми поспілкувалися із завідувачем відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігорем Аркадійовичем Корнацьким.
Монумент у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA
Звільнення Бахмута
Перед деокупацією Бахмута радянські війська захопили населені пункти на півночі, створивши противнику безпосередню загрозу. Коли загарбників притиснули, ті почали знищувати місто перед відступом. Існує думка, що тоді німці підірвали та спалили понад тисячу споруд, проте в Бахмутському краєзнавчому музеї не мають цьому підтвердження.
“Місто Бахмут, на той час Артемівськ, було звільнено частинами радянської армії. Це були 259 та 266 стрілецькі дивізії, а також танковий корпус під командуванням генерала Пушкіна. Радянські війська увійшли до міста зі східного боку. Спочатку було звільнено Забахмутку, потім центральну частину міста”, — ділиться він.
Ігор Корнацький / фото соцмережі
Тоді окупанти підготувалися до оборони: на підступах до міста створювалися широкі мінні поля та зводилися протитанкові перешкоди. Перші бої почалися вночі п’ятого вересня, а вже на ранок місто опинилося повністю під контролем тодішніх визволителів.
“Німецькі окупанти заздалегідь вигнали з міста частину місцевого населення у бік Часового Яру, Костянтинівки. Перед відступом окупантів відбувалося руйнування та спалення житлових будинків, промислових підприємств, всіляких установ. Центр міста був зруйнований переважно”, — поділився він.
Бахмут перед деокупацією
Проводячи паралелі з тим, що місто та його мешканці переживають зараз, Корнацький зазначає, що руйнування інфраструктури тоді не засуджувалися — це було необхідно.
Центр Бахмут під час нацистської окупації / фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею
“Та й під час окупації відбувалося бомбардування міста. Відомо, що бомби, які скидали на Бахмут, випустили з радянських бомбардувальників. Тоді знищили будівлю, в якій мешкали німецькі офіцери. Наразі ця вулиця називається Василя Першина, постраждали й інші об’єкти на території міста”, — розповідає історик.
Проте повідомлення про значні руйнування у місті Корнацький спростовує. За його словами, очевидно, що залишити по собі сумнозвісну “випалену землю” — вигідно. Однак більшість будинків все ж або постраждали незначно, або взагалі вистояли цілими. Набагато небезпечнішими були пожежі, які тоді використовували приблизно з тією ж метою.
Фрагмент аерофотозйомки Бахмута, зробленої 1943 року льотчиками Вермахта. “Піонерський садок” з 5-кінцевою зіркою, будівля школи №7 та “Совпартшколи” (на її місці пізніше була збудована швейна фабрика ім. 8 березня), стадіон (згодом “Авангард”), залізничний переїзд та вулиця Широка.
“Якусь потужну масовану артилерійську підготовку, яка призвела б до значних руйнувань у Бахмуті, ми не знаходимо у спогадах очевидців. Якщо говорити саме про період визволення міста від окупанта. Натомість розповідається про підпали з боку, як і німців, так і радянської армії перед відступом. Тобто місто мало не згоріло двічі”, — додав Корнацький.
Азово-Донський банк: як врятували
Азово-Донський банк / фото Вікіпедія
На запитання журналіста про справжність знаменитої у Бахмуті легенди про безцінну пляшку самогону Ігор Аркадійович відповідає ствердно. Йдеться про випадок, коли перед відступом німців і, відповідно, руйнуванням стратегічно важливих будівель, за допомогою удачі та кмітливості вдалося врятувати одну з найкрасивіших дореволюційних будівель Бахмута — колишній Азовсько-Донський банк.
“Є історія у спогадах колишнього працівника банку, на прізвище Корзун, який на той момент був охоронцем банку. Коли палії пересувалися містом, він зміг підкупити їх пляшкою самогонки. Таким чином вони справді оминули будівлю банку стороною”, — резюмував Корнацький.
Поблизу села Піддубне на Донеччині батальйон безпілотних систем 67 ОМБр “Залізні соколи” зміг ліквідувати групу росіян. Про ураження ворога повідомив Deep State. Піддубне, Deep State […]
5 вересня, Бахмут вшановує день визволення від нацистських окупантів. Так відбувалося щороку: кожен бажаючий міг взяти участь у святкуванні та принести квіти до монумента визволителів.
Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що за його зверненням від 5 серпня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило провадження щодо фактів, озвучених у сюжеті YouTube-каналу “Залізний нардеп”. […]
Школярам у тимчасово окупованих Макіївці та Харцизьку презентували так звані “Щоденники героїв” із портретами та біографіями людей, яких окупаційна адміністрація називає “захисниками Донбасу”. Детальніше про […]