17 липня з’явилися повідомлення про просування російських військ поблизу стратегічно важливого міста Часів Яр на Донеччині. Хоча візуальних підтверджень цієї інформації поки немає, ситуація викликає занепокоєння через можливе погіршення позицій українських захисників у регіоні.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Заяви про прорив оборони

Кілька російських воєнкорів стверджують, що російські війська змогли прорвати українську оборону на південний захід від Калинівки, яка розташована на північний схід від Часів Яру. Деякі джерела навіть заявляють про перетин каналу Сіверський Донець-Донбас на північ від міста.

Інститут вивчення війни (ISW) поки що не спостерігав візуальних доказів заявлених російських досягнень. 

Генштаб повідомляє про наземні атаки російських військ на кількох напрямках поблизу Часів Яру. Захисники продовжують стримувати ворога та утримувати свої позиції.

Читайте також:

• Чи просунувся ворог в Нью-Йорку на Донеччині
• Чи є просування ворога біля Часів Яру
• Росіяни завдали удару по пожежно-рятувальному підрозділу Торецька

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Комунальні підприємства з окупованих територій України були евакуйовані в більш безпечні громади. Робота деяких КП триває дистанційно. При цьому співробітники отримують зарплати і витрачають бюджетні кошти на різні закупівлі.

Чи є доцільним зберігання комунальних підприємств з окупованих громад, редакція Бахмут IN.UA розпитала в Олександра Слобожана — виконавчого директора Асоціації міст України.

Як працюють комунальні підприємства в евакуації

Комунальні підприємства з окупованих територій України були евакуйовані до більш безпечних регіонів. Вони зберегли штат працівників та продовжують отримувати зарплати попри те, що фактично не надають послуг у своїх громадах. Наприклад, бахмутські підприємства, такі як “Бахмут-вода”, “Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради”, “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”, “Бахмутська житлова управляюча компанія” та “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”, теж працюють дистанційно.

За словами Олександра Слобожана, ліквідувати ці підприємства не можуть з кількох причин. По-перше, це допомога людям, які там працюють.

“Перший момент — ці люди, які працюють у комунальному підприємстві, вони отримують зарплату. Таким чином держава не витрачає на соціальну допомогу. Вони отримують зарплату з того сформованого місцевого бюджету, який є в розписі державного бюджету. Другий момент — ці працівники не впливають на безробіття по країні”, — каже Олександр Слобожан.

Однак, аби підприємства могли зберігати свою ефективність і не бути баластом для бюджету, їх залучають до роботи на нових місцях. Переважно там, де є переселенці з громади, яку представляє КП. Якщо ж роботи для них немає, то працівників переводять у простій.

“Вони (ред. комунальні підприємства) мають працювати, а не просто бути “сплячими” як кадровий потенціал на майбутнє. Як роблять деякі територіальні громади? Вони їх релоковують, наприклад, у Львівську, Волинську чи інші тилові області, і завантажують роботою по обслуговуванню переселенців зі своєї громади до періоду, поки територія не буде звільнена або відновлена. Це перший момент. Другий момент — по деяким формуються так звані економічні профілі. Їх переводять зовсім в інші структури, де є дефіцит кадрів, і де вони працюють за своїм профілем. І третій момент — їх відправляють на простій для економії коштів та збереження кадрового потенціалу, якщо жодної роботи немає. Ось такий комплексний підхід. Звісно, що це мало бути державною політикою Міністерства економіки, а так у нас кожна громада впроваджує свої практики”, — зауважив Олександр Слобожан.

Фактично на сьогодні керівництвом комунальних підприємств займається місцева влада. Врегулювання роботи КП на державному рівні немає. Тому підприємства продовжують функціонувати дистанційно, не виконуючи своїх колишніх робочих обов’язків.

“На сьогодні це відповідальність місцевої влади, але місцева влада в повній мірі не може реалізувати ці ініціативи без погодження з центральною владою. Ось у чому проблема. І тому багатьом таким підприємствам руки не доходять у плані погодження і вони і не займаються роботою, і не релоковані. Єдиний плюс — люди отримують зарплату, сплачують податки і не збільшують рівень безробітніх. По-правильному, громади, релокувавши підприємства на безпечну територію, мають повністю завантажити їх тим функціоналом, який був раніше. Позитивні приклади є в Маріуполя, Старобільська, Покровська”, — каже виконавчий директор Асоціації міст України.

Подібні практики дозволяють підприємствам і зберігати команду, і працювати для своїх людей. Також це має позитивний ефект для самої громади, які належить КП, адже податки від діяльності йдуть у її бюджет.

Окрім фактичної роботи, комунальні підприємства також залучають до підготовки документів, які вимагає Кабмін:

• план відновлення;
• комплексна програма відновлення;
• статистика.

Щодо майна комунальних підприємств, то якщо воно залишилось на окупованій території, фактично воно визнається втраченим. Якщо ж обладнання чи цінності вдалось вивезти, то вони залишаються на балансі релокованих підприємств.

Читайте також:

• Бахмут та Сіверськодонецьк: як працюють комунальні підприємства в евакуації та у скільки обходяться міським бюджетам
• 17 млн грн на комунальні підприємства: у міськраді прокоментували обурення бахмутян
• Чим займаються комунальники Донеччини та чи готові КП до евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 травня росіяни обстріляли Донеччину, внаслідок російських атак по Костянтинівці та Райгородку загинули двоє жінок, ще двоє поранені.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Обстріл Костянтинівки, 22 травня

22 травня зранку, о 07:30 російські війська обстріляли місто Костянтинівку. Внаслідок прямого влучання по житловому будинку загинула 54-річна жінка. Її 27-річна донька отримала важкі поранення, мінно-вибухову травму, відкриту черепно-мозкову травму, численні ушкодження голови, шиї та ніг.

О 10:35 росіяни атакували селище Райгородок Краматорського району, за допомогою дрона “Ланцет”. Снаряд влучив поблизу місцевої крамниці. Внаслідок атаки загинула 51-річна жінка, яка працювала продавчинею в кіоску. Ще одна жителька, 39 років, яка торгувала на ринку, дістала мінно-вибухову травму та численні осколкові поранення.

Прокуратура відкрила кримінальні провадження за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).

До теми:

• У Костянтинівці викрили агента рф: IT-фахівець передавав розвіддані через електронну пошту
• Ексрадник Януковича Андрій Портнов застрелений в Іспанії — Reuters
• Хто такий дмитро шевченко: досьє на мера окупованої Ясинуватої

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!