У місті Часів Яр тривають бої. Російська армія задіює різні підрозділи, втім захопити нові території окупантам не вдається. За останній тиждень росіяни не мали жодних підтверджених просувань.

Про ситуацію в місті Часів Яр розповідає Бахмут IN.UA.

Часів Яр, актуальна ситуація, мапа

За даними ОСУВ “Хортиця”, росіяни продовжують штурмувати Часів Яр, застосовуючи військову техніку і тактику малих піхотних груп. Поодинокі групи ворога, яким вдалося відокремитись, ховаються в залишках вцілілої житлової забудови, зокрема у житлових будинках.

Оператори FPV-дронів виявляють противника і знищують, не даючи змоги наблизитись до позицій ЗСУ. Українським захисникам важливо завчасно виявити ворога та не дати їм змоги накопичитись для проведення подальших штурмів.

На мапі DeepState видно, що за останній тиждень російська армія не мала просувань у Часів Ярі. Натомість окупанти пройшли вперед біля міста. В Інституті вивчення війни (ISW) з посиланням на геолокаційні кадри, опубліковані 24 лютого, стверджують, що російські війська просунулись вздовж траси Т-0504 “Часів Яр — Костянтинівка”, що на схід від міста.

Нагадаємо, що росіяни, які перебувають у Часів Ярі, звітують про так звану “евакуацію” місцевих жителів. За лютий 2025 року з територій, які підконтрольні росії, вони, нібито, вивезли 13 людей. У списках евакуйованих зазначені і троє дітей — 6-річна дівчинка, 13-річний хлопчик і 16-річна дівчина. Чи може це бути правдою? Редакція дізналась думку місцевого волонтера.

Читайте також:

• “Доїзд до міста важкий, але допомогу надаємо”: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру
• “Залишили напризволяще”: росіяни використали для пропаганди подружжя пенсіонерів з Часів Яру
• Росіяни зняли сюжет про Бахмут: стверджують, що в місті живуть цивільні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ навесні — це місто, яке розквітає разом із першими теплими променями сонця. Зелені парки, квітучі дерева та затишні вулички створюють особливу атмосферу спокою та надії.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує добірку з дев’яти світлин, що демонструють красу весняного Краматорська.

Краматорськ у 2025 році

Весна у Краматорську — це час, коли місто оживає після зими: сонце лагідно торкається дахів будинків, дерева вкриваються молодим листям, а повітря наповнюється свіжістю й новими надіями. Усе довкола ніби нагадує, що навіть після найтемнішої пори настає світло.

Пропонована добірка складається з дев’яти фотографій, які опублікувала Влада Гузова.

Читайте також:

• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Бахмут з висоти пташиного польоту: добірка фотографій довоєнного міста
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

• Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста
• В’ячеслав Чорновіл та Донеччина: як пройшло знайомство українського державотворця з регіоном

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!