20 липня велоклуб “Горизонт” з Бахмута відзначає свою десяту річницю. За цей час ентузіасти велоспорту подолали сотні кілометрів, підкорили Говерлу та об’єднали десятки любителів активного відпочинку.

Редакція Бахмут IN.UA дізналась деталі в Олександра Кулешова, учасника клубу.

Від ідеї до реальності: як народився “Горизонт”

Все почалося у 2014 році, коли вісім чоловіків вирішили здійснити велопоїздку до Часового Яру. Ініціатором став Іван Давиденко. Ця подія стала відправною точкою для створення велоклубу “Горизонт”.

Засновники “Горизонту” ставили перед собою амбітні цілі: дослідити Донеччину та сусідні області, відкрити для себе нові пам’ятки та міста, а також об’єднати любителів велоспорту.

Ентузіасти прагнули не обмежуватися лише рідним Бахмутом, а розширити свої горизонти, пізнаючи багату історію та красу рідного краю. Вони мріяли створити спільноту однодумців, які б разом відкривали нові маршрути та ділилися враженнями від подорожей.

Досягнені цілі клубу

За сім років існування клуб досяг дивовижних результатів. У 2021 році “Горизонт” організував масштабний велопробіг на День міста Бахмут, зібравши близько 70 учасників. Ця подія стала яскравим прикладом зростання популярності велоруху в місті. 

У 2020 році члени клубу здійснили справжній подвиг – підкорили найвищу вершину України, Говерлу, з велосипедами, залишивши там свій прапор як символ досягнення. Крім того, “Горизонт” регулярно проводить походи різними областями України, відкриваючи нові маршрути та знайомлячись з різноманіттям рідної країни. 

Плани на майбутнє та поради новачкам

З нагоди річниці “Горизонт” оголосив про новий заїзд: з 1 по 20 липня учасники мають подолати сумарно 100 кілометрів. Переможці отримають пам’ятні медалі.

Щоб долучитися до святкування та отримати пам’ятну медаль, учасникам необхідно:

• проїхати не менше 100 км сумарно з 1 по 20 липня 2024 року;
• надіслати своє фото з велосипедом, зроблене в цей період;
• надіслати скрін трека з вказанням дистанції в телеграм-канал https://t.me/bakhmut_velo;

Досвідчені велосипедисти “Горизонту” радять новачкам не боятися великих дистанцій, не зважати на відстані та шукати однодумців, приєднуючись до спільних поїздок. 

Єдність попри відстань стала визначальною рисою “Горизонту”. Незважаючи на складні обставини та вимушену евакуацію, учасники клубу зберігають міцний зв’язок між собою. Вони активно використовують соціальні мережі для спілкування, обміну досвідом та планування спільних онлайн-активностей. 

Читайте також:

• У Києві ховатимуть захисника з Бахмута: коли відбудеться церемонія прощання
• У Бахмуті з’явилися вулиця Дульнева: розповідаємо на честь кого назвали
• Пропагандисти показали фото Бахмутської набережної

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!