20 липня велоклуб “Горизонт” з Бахмута відзначає свою десяту річницю. За цей час ентузіасти велоспорту подолали сотні кілометрів, підкорили Говерлу та об’єднали десятки любителів активного відпочинку.

Редакція Бахмут IN.UA дізналась деталі в Олександра Кулешова, учасника клубу.

Від ідеї до реальності: як народився “Горизонт”

Все почалося у 2014 році, коли вісім чоловіків вирішили здійснити велопоїздку до Часового Яру. Ініціатором став Іван Давиденко. Ця подія стала відправною точкою для створення велоклубу “Горизонт”.

Засновники “Горизонту” ставили перед собою амбітні цілі: дослідити Донеччину та сусідні області, відкрити для себе нові пам’ятки та міста, а також об’єднати любителів велоспорту.

Ентузіасти прагнули не обмежуватися лише рідним Бахмутом, а розширити свої горизонти, пізнаючи багату історію та красу рідного краю. Вони мріяли створити спільноту однодумців, які б разом відкривали нові маршрути та ділилися враженнями від подорожей.

Досягнені цілі клубу

За сім років існування клуб досяг дивовижних результатів. У 2021 році “Горизонт” організував масштабний велопробіг на День міста Бахмут, зібравши близько 70 учасників. Ця подія стала яскравим прикладом зростання популярності велоруху в місті. 

У 2020 році члени клубу здійснили справжній подвиг – підкорили найвищу вершину України, Говерлу, з велосипедами, залишивши там свій прапор як символ досягнення. Крім того, “Горизонт” регулярно проводить походи різними областями України, відкриваючи нові маршрути та знайомлячись з різноманіттям рідної країни. 

Плани на майбутнє та поради новачкам

З нагоди річниці “Горизонт” оголосив про новий заїзд: з 1 по 20 липня учасники мають подолати сумарно 100 кілометрів. Переможці отримають пам’ятні медалі.

Щоб долучитися до святкування та отримати пам’ятну медаль, учасникам необхідно:

• проїхати не менше 100 км сумарно з 1 по 20 липня 2024 року;
• надіслати своє фото з велосипедом, зроблене в цей період;
• надіслати скрін трека з вказанням дистанції в телеграм-канал https://t.me/bakhmut_velo;

Досвідчені велосипедисти “Горизонту” радять новачкам не боятися великих дистанцій, не зважати на відстані та шукати однодумців, приєднуючись до спільних поїздок. 

Єдність попри відстань стала визначальною рисою “Горизонту”. Незважаючи на складні обставини та вимушену евакуацію, учасники клубу зберігають міцний зв’язок між собою. Вони активно використовують соціальні мережі для спілкування, обміну досвідом та планування спільних онлайн-активностей. 

Читайте також:

• У Києві ховатимуть захисника з Бахмута: коли відбудеться церемонія прощання
• У Бахмуті з’явилися вулиця Дульнева: розповідаємо на честь кого назвали
• Пропагандисти показали фото Бахмутської набережної

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!