20 липня велоклуб “Горизонт” з Бахмута відзначає свою десяту річницю. За цей час ентузіасти велоспорту подолали сотні кілометрів, підкорили Говерлу та об’єднали десятки любителів активного відпочинку.

Редакція Бахмут IN.UA дізналась деталі в Олександра Кулешова, учасника клубу.

Від ідеї до реальності: як народився “Горизонт”

Все почалося у 2014 році, коли вісім чоловіків вирішили здійснити велопоїздку до Часового Яру. Ініціатором став Іван Давиденко. Ця подія стала відправною точкою для створення велоклубу “Горизонт”.

Засновники “Горизонту” ставили перед собою амбітні цілі: дослідити Донеччину та сусідні області, відкрити для себе нові пам’ятки та міста, а також об’єднати любителів велоспорту.

Ентузіасти прагнули не обмежуватися лише рідним Бахмутом, а розширити свої горизонти, пізнаючи багату історію та красу рідного краю. Вони мріяли створити спільноту однодумців, які б разом відкривали нові маршрути та ділилися враженнями від подорожей.

Досягнені цілі клубу

За сім років існування клуб досяг дивовижних результатів. У 2021 році “Горизонт” організував масштабний велопробіг на День міста Бахмут, зібравши близько 70 учасників. Ця подія стала яскравим прикладом зростання популярності велоруху в місті. 

У 2020 році члени клубу здійснили справжній подвиг – підкорили найвищу вершину України, Говерлу, з велосипедами, залишивши там свій прапор як символ досягнення. Крім того, “Горизонт” регулярно проводить походи різними областями України, відкриваючи нові маршрути та знайомлячись з різноманіттям рідної країни. 

Плани на майбутнє та поради новачкам

З нагоди річниці “Горизонт” оголосив про новий заїзд: з 1 по 20 липня учасники мають подолати сумарно 100 кілометрів. Переможці отримають пам’ятні медалі.

Щоб долучитися до святкування та отримати пам’ятну медаль, учасникам необхідно:

• проїхати не менше 100 км сумарно з 1 по 20 липня 2024 року;
• надіслати своє фото з велосипедом, зроблене в цей період;
• надіслати скрін трека з вказанням дистанції в телеграм-канал https://t.me/bakhmut_velo;

Досвідчені велосипедисти “Горизонту” радять новачкам не боятися великих дистанцій, не зважати на відстані та шукати однодумців, приєднуючись до спільних поїздок. 

Єдність попри відстань стала визначальною рисою “Горизонту”. Незважаючи на складні обставини та вимушену евакуацію, учасники клубу зберігають міцний зв’язок між собою. Вони активно використовують соціальні мережі для спілкування, обміну досвідом та планування спільних онлайн-активностей. 

Читайте також:

• У Києві ховатимуть захисника з Бахмута: коли відбудеться церемонія прощання
• У Бахмуті з’явилися вулиця Дульнева: розповідаємо на честь кого назвали
• Пропагандисти показали фото Бахмутської набережної

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекова ситуація на Донеччині продовжує погіршуватися, що змушує місцевих мешканців активніше покидати свої домівки. Щоденні обстріли та зростаюча загроза від ворожих дронів змінюють настрої людей, які до останнього залишалися у прифронтових містах.

Редакція видання Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим, який безпосередньо займається порятунком цивільного населення, щоб дізнатися про актуальну статистику виїздів, популярні напрямки для евакуації та головні виклики для волонтерських спільнот.

Звідки виїжджають найчастіше та чому змінилися настрої

За словами Богдана Зуякова, останнім часом евакуаційний процес став надзвичайно насиченим. Люди масово виїжджають як за допомогою волонтерів, так і самостійно. Найбільша кількість заявок на порятунок надходить з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Миколаївки.

Головною причиною активізації виїздів є постійні обстріли та загальне психологічне виснаження місцевого населення.

“Раніше ми бачили, що люди тримаються за город. Зараз ми бачимо тенденцію, що все ж таки навіть город не тримає. Дронів багато. Настрої у людей погіршуються, а через це і є евакуація“, — пояснює волонтер.

Він додає, що ворожі атаки (зокрема удари FPV-дронів) відбуваються постійно, незалежно від часу доби чи дії комендантської години.

Кого евакуюють волонтери: статистика та вікові категорії

За останній тиждень лише одному екіпажу Богдана Зуякова вдалося вивезти близько 50 осіб з Миколаївки та Дружківки.

Левову частку евакуйованих (близько 60%) становлять пенсіонери та люди похилого віку. Родин з дітьми серед пасажирів волонтерських авто менше, проте з великих міст, таких як Краматорськ та Слов’янськ, зараз активно виїжджає молодь, використовуючи для цього власний транспорт або рейсові автобуси.

Куди евакуюються від війни мешканці Донеччини

Географія переселення мешканців Донецької області має певну закономірність. За спостереженнями волонтерів, найчастіше люди обирають для тимчасового проживання Дніпро, Київську область (Бучу, Ірпінь, Київ), а також населені пункти Полтавщини.

Такий вибір зумовлений двома основними факторами:

• наявність родичів або знайомих у цих регіонах.
• бажання залишатися географічно близько до рідного дому.

“Кожному хочеться бути якомога ближче до дому. Є наміри та сподівання, що вони повернуться“, — зазначає волонтер.

Головні виклики евакуації: від дорогого пального до відмов

Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних із роботою під обстрілами, невеликі волонтерські спільноти стикаються з серйозними фінансовими та логістичними проблемами. На відміну від великих благодійних організацій, які мають постійне спонсорування, малі ініціативи гостро відчувають нестачу ресурсу, зокрема, пального.

“Логістика складна, зараз дуже дороге пальне… Складніше знаходити пальне, складніше оплачувати це все. Відповідно, складніше евакуювати людей, тому що наш ресурс став більш обмеженим“, — зізнається співрозмовник.

Ще однією проблемою, з якою періодично стикаються волонтери, є “хибні виклики” та відмови від евакуації. Найчастіше такі ситуації виникають тоді, коли заявку на виїзд залишають не самі люди, а їхні стурбовані родичі з інших регіонів. Коли екіпаж приїжджає за адресою, місцеві мешканці заявляють, що нікуди не збираються їхати.

Щоб мінімізувати такі ризики та не витрачати дорогоцінний час і пальне, волонтери намагаються обов’язково телефонувати безпосереднім заявникам напередодні виїзду (якщо є зв’язок) і їдуть лише на стовідсотково підтверджені адреси.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Дніпрі розпочинається новий етап прийому заявок на отримання багатоцільової фінансової допомоги від Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Родини, які належать до вразливих категорій населення, мають можливість отримати виплату в розмірі 10 800 гривень на кожного члена сім’ї.

Детальніше про те, як саме отримати грошову допомогу — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від УВКБ ООН в Дніпрі

З 16 березня 2026 року в місті Дніпро відкривається пункт надання консультацій та реєстрації на отримання грошової допомоги.

Прийом громадян здійснюватиметься за адресою: вулиця Юліуша Словацького, 14. Орієнтир – праворуч від Театру опери і балету, неподалік набережної. Пункт працюватиме по буднях, з понеділка по п’ятницю, з 09:30 до 16:00. Субота та неділя – вихідні дні.

Організатори наголошують, що запис на реєстрацію та самі консультації відбуваються виключно в порядку живої черги. Записатися на прийом у телефонному режимі неможливо. Як тільки фахівці набирають максимальну кількість людей, яку здатні опрацювати за день, черга закривається.

Хто має право подати заявку

Претендувати на фінансову підтримку можуть громадяни, які відповідають одному з трьох юридичних статусів:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО), які перемістилися в межах України впродовж останніх шести місяців (необхідно мати діючу довідку ВПО);
• особи, які повернулися в Україну з-за кордону після вимушеного переміщення до іншої країни через воєнні дії (статус має бути підтверджений відповідними документами);
• особи, які повернулися до своїх місць постійного проживання після вимушеного внутрішнього переміщення через воєнні дії, що розпочалися з 24 лютого 2022 року (необхідно надати підтвердження наявного раніше статусу ВПО).

Жорсткі фінансові обмеження та критерії вразливості

Організатори зазначають, що відповідність одному із зазначених вище статусів не гарантує отримання виплат. Існують суворі додаткові умови, без дотримання яких подати заявку неможливо.

По-перше, родина не повинна була отримувати грошову допомогу від УВКБ ООН раніше. Також претенденти не повинні були отримувати фінансову підтримку від будь-яких інших благодійних чи гуманітарних організацій протягом останніх трьох місяців.

По-друге, щомісячний дохід родини повинен бути меншим за 6 318 гривень на одного члена сім’ї.

По-третє, родина повинна обов’язково підпадати хоча б під один із визначених критеріїв вразливості:

• родина, яка складається лише з одного з батьків (батька або матері) та виховує одного або кількох дітей віком до 18 років, або опікується особами похилого віку (55 років і старше);
• родина, яку очолює одна або кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше), або особа похилого віку, яка виховує одну чи кількох дітей віком до 18 років;
• родина, у складі якої є одна або кілька осіб з особливими потребами, такими як інвалідність або тяжкі хронічні захворювання (обов’язкова наявність документального медичного підтвердження).

Як підготуватися до реєстрації: важливі деталі

Благодійники звертають окрему увагу на процедуру безпосереднього спілкування з фахівцями у пункті збору даних. Під час консультації та запису заявнику необхідно:

• одразу чітко озвучити, кого саме він планує записати на отримання допомоги (перелічити всіх бажаючих членів родини);
• обов’язково мати при собі оригінали паспортів та індивідуальних податкових номерів (ІПН) всіх осіб, яких подають на реєстрацію;
• чітко знати та вміти пояснити родинні зв’язки між усіма заявленими членами сім’ї;
• на момент реєстрації бути переміщеним саме за останні 6 місяців (для категорії ВПО).

Читайте також:

Допомога на оплату комуналки для ВПО: як переселенцям у Полтавській області отримати виплати від Карітас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!