Ситуація в районі проведення операції Сил оборони України залишається складною. Окупаційні війська рф, використовуючи перевагу у повітрі, ракетах та артилерійських боєприпасах намагаються вийти на адміністративний кордон Донецької області. Українські захисники стримують наступ загарбників на Бахмутському, Авдіївському та на Новопавлівському напрямках. На Куп’янському та Лиманському напрямках ЗСУ мають тактичний успіх.

Про це головнокомандувач Збройних сил України, генерал-полковник Олександр Сирський повідомив у Telegram-каналі.

Бої на Донеччинні: де атакують росіяни

Олександр Сирський поінформував, що ворог продовжує ведення наступальних дій вдень і вночі, застосовуючи штурмові групи за підтримки бронетехніки. На окремих напрямках росіяни намагаються вести штурмові дії в пішому порядку, хвилями, від взводу до роти, інколи батальйону.

За його словами, особливо складна ситуація наразі склалася на:

• Бахмутському напрямку, в районах східніше Часового Яру та Кліщіївки;
• Авдіївському — в районах Бердичів, Орлівки, Водяного, Первомайського; 
• Новопавлівському — в районі Новомихайлівки. 

Генерал-полковник додав, що на Лиманському, Оріхівському та на Херсонському напрямках ситуація також залишається напруженою. Водночас окупанти не мають успіху на цих відтинках фронту, так:

• на Лиманському напрямку противник веде локальні наступальні дії в районах Білогорівки, Веселого; 
• на Оріхівському — в районах Роботине та Вербового з метою відновлення втраченого положення; 
• на Херсонському — намагається витіснити українські війська з плацдарму на лівому березі річки Дніпро, в районі села Кринки.

За словами Олександра Сирського, на Куп’янському та на Лиманському напрямках Сили оборони мають і певний тактичний успіх. ЗСУ продовжують стійко утримувати займані рубежі та позиції, виснажувати ворога, завдавати йому значних втрат в особовому складі, озброєнні та військовій техніці.

Речник Генерального штабу ЗСУ Олександр Штупун повідомив, що минулої доби на Бахмутському напрямку українські захисники відбили 14 атак в районах населених пунктів: Білогорівка (Луганська область), Верхньокам’янське, Виїмка, Спірне, Богданівка та Кліщіївка.

Нагадаємо, нещодавно Сили оборони знищили колону російської техніки в західній частині Іванівського. Окупанти намагалися проскочити через річку далі по трасі, але ЗСУ розбили їхні штурмові групи.

Читайте також:

• Робот-камікадзе Сил оборони підірвав міст в Іванівському
• Танкові дуелі: 93-тя ОМБр показала, як ЗСУ знищують росіян біля Бахмута
• “РФ закидає “м’ясом” посадки та опорні пункти”, — майор НГУ про бої під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!