Працівники захопленого окупантами заводу “Донецькгірмаш” скаржаться на окупаційну владу. Люди зазначають, що нове керівництво роками не виплачує їм зарплати і постійно порушує так зване “трудове законодавство днр”.

Обурені люди описали свої скарги у відеозверненні.

Донецьк, заборгованість зарплат

Працівники заводу “Донецькгірмаш” записали відеозвернення, в якому описали проблеми, що з’явилися після захоплення підприємства так званою “владою днр”.

За словами співробітників заводу, протягом десяти років окупанти систематично порушують трудове законодавство. Основне питання, яке турбує людей — невиплата заробітної плати, внаслідок чого накопилася велика заборгованість. За словами працівників, зароблені кошти керівництво заводу свідомо виплачує вибірково. При цьому кошти перераховують ще й не в повному обсязі — сума не відповідає навіть мінімальному розміру оплати праці, встановленому в “днр”.

Окрім цього, працівники “Донецькгірмашу” зазначають, що їм не виплачують і лікарняні. Зокрема, люди не отримали виплати за 2022-2023 роки. Також не виплачуються обіцяні кошти чоловікам, яких примусово відправили на війну в Україні.

Наразі завод на межі зупинки, адже основна частина його працівників — пенсіонери. Як зазначають самі співробітники, вони ходять на роботу “на голому ентузіазмі”.

Щоб вирішити проблему з боргами по зарплатах, працівники заводу вже зверталися до так званого “голови днр” дениса пушиліна. Однак, окупаційна влада так і не погасила заборгованість.

Тепер люди вирішили звернутися до путіна. Вони сподіваються, що це питання їм допоможе вирішити росія.

“Донецькгірмаш” до війни

До 2014 року “Донецькгірмаш” був відомий, як велике машинобудівне підприємство. Продукція заводу постачалася в 34 країни світу.

На заводі виготовляли різноманітне обладнання для роботи гірників. Зокрема, гірничодобувні землерийні комплекси, шахтні підйомні машини, причіпне обладнання, вентиляційні установки для провітрювання шахт, очисні насоси тощо.

У 2014 році роботу заводу зупинили через бойові дії. Потім його захопила самопроголошена влада “днр”.

Читайте також:

• Ректорку захопленого ДонНУ звинувачують у колабораціонізмі: жінка в розшуку
• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія просунулася в районі Покровська, Мирнограда та Світлого на Донеччині.

Про це повідомили аналітики DeepState

Просування російських військ на Донеччині

За даними DeepState, російські війська за минулу добу взяли під контроль північну частину Покровська. Невелика ділянка за залізничним полотном залишається у сірої зоні.

Крім того, армія РФ просунулася в самому Мирнограді та на захід від району передмістя у бік Світлого. Загальна площа території, яку противник контролює на Покровському напрямку, становить близько 3 квадратних кілометрів.

Дані Генштабу

За даними Генштабу ЗСУ, станом на 3 січня, ситуація на фронті в Донецькій області наступна:

• на Лиманському напрямку ворог провів дев’ять атак. Намагався вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Дробишеве, Лиман, Зарічне, Ставки, Торське, Ямпіль;
• на Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби українські військові зупинили п’ять спроб окупантів просунутись вперед в районах Сіверська, Закітного та Переїзного;
• на Краматорському напрямку противник здійснив одну атаку в районі Міньківки;
• на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Клебан-Бик, Миколайпілля, Софіївка;
• на Покровському напрямку наші захисники зупинили 26 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Нове Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Філія, Дачне та у бік Новопавлівки.

Читайте також:

Чи вірять українці в перемогу та чи допускають передачу окупованих територій росії: опитування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Подружня інтимність часто залишається однією з найменш проговорених тем у шлюбі, хоча саме вона безпосередньо впливає на відчуття близькості, прийняття та безпеки. У перші роки стосунків сексуальне життя зазвичай розвивається інтуїтивно, але з часом з’являються нові обставини: втома, діти, зміни в тілі, досвід криз. На цьому етапі інтимність перестає бути спонтанною і потребує усвідомленого підходу. Не випадково навіть таке нейтральне поняття, як інтернет-магазин https://sexgood.com.ua/uk, сьогодні часто асоціюється не лише з покупкою товарів, а з можливістю анонімно отримати інформацію, дослідити власні потреби і поступово навчитися говорити про них. У багатьох парах сексуальні теми роками залишаються “білими плямами”. Партнери бояться зачепити почуття одне одного, виглядати дивно, егоїстично або надто вимогливо. У результаті замість діалогу формується мовчазне пристосування або віддалення. Відсутність розмов не означає відсутності проблем, навпаки, саме замовчування найчастіше призводить до втрати інтересу, напруги і взаємних фантазій про “нормальність” чужих стосунків.

Зовнішні маркери відкритості до теми сексуальності з’являються тоді, коли суспільство поступово виходить із культури сорому. Для одних пар це консультація з психологом, для інших – читання спеціалізованої літератури або навіть символічний жест, наприклад, обговорення того, що таке секс шоп у Хмельницькому, наприклад, https://sexgood.com.ua/uk/magazin-hmelnickij/ і чому інтерес до нього не є ознакою проблем, а швидше показником готовності досліджувати інтимну сферу усвідомлено. У будь-якому випадку перший крок до здорової інтимності – це визнання того, що сексуальні потреби існують і заслуговують на увагу.

Чому подружжю складно говорити про сексуальні бажання?

Основною перешкодою для відкритого діалогу є страх бути відкинутими. Багато людей несуть у шлюб установки з дитинства або попереднього досвіду: “про це не говорять”, “це соромно”, “нормальна людина не повинна цього хотіти”. Ці переконання формують внутрішню цензуру, через яку партнер дізнається не про справжні бажання, а про адаптовану версію реальності. З часом така адаптація виснажує і створює відчуття самотності навіть у близьких стосунках.

Як почати розмову без тиску і звинувачень?

Відкрита розмова про інтимність не починається з вимог або претензій. Найбезпечніший формат говорити про себе, власні відчуття і потреби, не оцінюючи партнера. Формулювання на кшталт “мені важливо”, “я помічаю”, “я хотів би поділитися” знижують рівень захисту і дають можливість почути одне одного. Не менш важливо обирати відповідний момент: розмова про секс у стані конфлікту або сильного виснаження рідко буває продуктивною. У довготривалих стосунках сексуальні потреби партнерів майже ніколи не збігаються повністю. Різний рівень лібідо, інтересів, фантазій – це не ознака несумісності, а природна особливість двох окремих людей. Проблемою стає не сама різниця, а неможливість її обговорити. Коли партнери визнають, що мають право на відмінності, з’являється простір для пошуку компромісів і нових форм близькості, які підходять обом.

Інтимність як процес, що змінюється з часом

Сексуальне життя у шлюбі не є статичним. Воно змінюється разом із тілом, віком, життєвими обставинами. Спроба зберегти інтимність у незмінному вигляді часто призводить до розчарування. Натомість відкритий діалог дозволяє створювати нову якість близькості, відповідну поточному етапу життя пари. Це може означати повільніший ритм, інший формат контакту або переосмислення самої ролі сексу у стосунках.

Зрештою, мати інтимні стосунки без табу це не про сміливість заради експериментів, а про зрілість і відповідальність за стосунки. Подружжя, яке здатне відкрито говорити про сексуальні потреби, знижує ризик відчуження і зміцнює емоційний зв’язок. Такі розмови вимагають часу, терпіння і взаємної поваги, але саме вони дозволяють зберегти близькість живою, чесною і адаптованою до реального життя, а не до мовчазних очікувань і застарілих уявлень.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!