Працівники захопленого окупантами заводу “Донецькгірмаш” скаржаться на окупаційну владу. Люди зазначають, що нове керівництво роками не виплачує їм зарплати і постійно порушує так зване “трудове законодавство днр”.

Обурені люди описали свої скарги у відеозверненні.

Донецьк, заборгованість зарплат

Працівники заводу “Донецькгірмаш” записали відеозвернення, в якому описали проблеми, що з’явилися після захоплення підприємства так званою “владою днр”.

За словами співробітників заводу, протягом десяти років окупанти систематично порушують трудове законодавство. Основне питання, яке турбує людей — невиплата заробітної плати, внаслідок чого накопилася велика заборгованість. За словами працівників, зароблені кошти керівництво заводу свідомо виплачує вибірково. При цьому кошти перераховують ще й не в повному обсязі — сума не відповідає навіть мінімальному розміру оплати праці, встановленому в “днр”.

Окрім цього, працівники “Донецькгірмашу” зазначають, що їм не виплачують і лікарняні. Зокрема, люди не отримали виплати за 2022-2023 роки. Також не виплачуються обіцяні кошти чоловікам, яких примусово відправили на війну в Україні.

Наразі завод на межі зупинки, адже основна частина його працівників — пенсіонери. Як зазначають самі співробітники, вони ходять на роботу “на голому ентузіазмі”.

Щоб вирішити проблему з боргами по зарплатах, працівники заводу вже зверталися до так званого “голови днр” дениса пушиліна. Однак, окупаційна влада так і не погасила заборгованість.

Тепер люди вирішили звернутися до путіна. Вони сподіваються, що це питання їм допоможе вирішити росія.

“Донецькгірмаш” до війни

До 2014 року “Донецькгірмаш” був відомий, як велике машинобудівне підприємство. Продукція заводу постачалася в 34 країни світу.

На заводі виготовляли різноманітне обладнання для роботи гірників. Зокрема, гірничодобувні землерийні комплекси, шахтні підйомні машини, причіпне обладнання, вентиляційні установки для провітрювання шахт, очисні насоси тощо.

У 2014 році роботу заводу зупинили через бойові дії. Потім його захопила самопроголошена влада “днр”.

Читайте також:

• Ректорку захопленого ДонНУ звинувачують у колабораціонізмі: жінка в розшуку
• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!