Працівники захопленого окупантами заводу “Донецькгірмаш” скаржаться на окупаційну владу. Люди зазначають, що нове керівництво роками не виплачує їм зарплати і постійно порушує так зване “трудове законодавство днр”.

Обурені люди описали свої скарги у відеозверненні.

Донецьк, заборгованість зарплат

Працівники заводу “Донецькгірмаш” записали відеозвернення, в якому описали проблеми, що з’явилися після захоплення підприємства так званою “владою днр”.

За словами співробітників заводу, протягом десяти років окупанти систематично порушують трудове законодавство. Основне питання, яке турбує людей — невиплата заробітної плати, внаслідок чого накопилася велика заборгованість. За словами працівників, зароблені кошти керівництво заводу свідомо виплачує вибірково. При цьому кошти перераховують ще й не в повному обсязі — сума не відповідає навіть мінімальному розміру оплати праці, встановленому в “днр”.

Окрім цього, працівники “Донецькгірмашу” зазначають, що їм не виплачують і лікарняні. Зокрема, люди не отримали виплати за 2022-2023 роки. Також не виплачуються обіцяні кошти чоловікам, яких примусово відправили на війну в Україні.

Наразі завод на межі зупинки, адже основна частина його працівників — пенсіонери. Як зазначають самі співробітники, вони ходять на роботу “на голому ентузіазмі”.

Щоб вирішити проблему з боргами по зарплатах, працівники заводу вже зверталися до так званого “голови днр” дениса пушиліна. Однак, окупаційна влада так і не погасила заборгованість.

Тепер люди вирішили звернутися до путіна. Вони сподіваються, що це питання їм допоможе вирішити росія.

“Донецькгірмаш” до війни

До 2014 року “Донецькгірмаш” був відомий, як велике машинобудівне підприємство. Продукція заводу постачалася в 34 країни світу.

На заводі виготовляли різноманітне обладнання для роботи гірників. Зокрема, гірничодобувні землерийні комплекси, шахтні підйомні машини, причіпне обладнання, вентиляційні установки для провітрювання шахт, очисні насоси тощо.

У 2014 році роботу заводу зупинили через бойові дії. Потім його захопила самопроголошена влада “днр”.

Читайте також:

• Ректорку захопленого ДонНУ звинувачують у колабораціонізмі: жінка в розшуку
• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У тимчасово окупованому Маріуполі розгортається конфліктна ситуація навколо оплати за відновлення житлових будинків. Підрядна організація вимагає від власників квартир кошти за ремонтні роботи, які раніше позиціонувалися місцевою адміністрацією як безкоштовні.

Про це повідомила Маріупольська міська рада.

У Маріуполі вимагають оплачувати “безкоштовне” відновлення квартир

За інформацією Маріупольської міської ради, підрядна компанія “Акрос” поновила судові процеси проти місцевих жителів. Організація вимагає фінансової компенсації за проведений ремонт. За даними проросійської блогерки Санії Дєнісової, сума претензій компанії-підрядника до власників квартир сягає кількох сотень тисяч рублів. Люди опинилися у статусі заручників ситуації.

Зазначається, що на старті відновлювальних робіт представники окупаційної влади гарантували містянам повне забезпечення фінансування ремонту. Людей просили ставити підписи на актах виконаних робіт. Роз’яснень щодо можливих юридичних наслідків такого кроку не надавалося. Маріупольці були переконані, що відновлення здійснюється за кошти окупаційної адміністрації, а нині змушені шукати шляхи захисту від фінансових вимог.

Реакція офіційних інстанцій

Власники квартир намагалися розв’язати проблему шляхом звернень до окупаційних органів влади та місцевої прокуратури. Ефективної реакції на ці скарги не було.

В Маріупольській міській раді додають, що представники окупаційної адміністрації використовують підписані містянами акти виконаних робіт як підставу для правомірного стягнення коштів. Фінансова відповідальність за непрозорі рішення та дії фактично перекладається на звичайних людей.

Читайте також:

Окупанта, який причетний до знищення Маріуполя і Авдіївки, призначили заступником міністра “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

25-річна Лада Камарницька родом з Бахмута. Ще в рідному місті вона почала цікавитися манікюрною справою та починала працювати майстринею. У юному віці дівчина переїхала з Бахмута до Харкова, де продовжила улюблену справу. Через повномасштабне вторгнення Лада вирішила переїздити до Києва. Тут вона мешкає зі своєю родиною та розвиває бізнес. У Києві вона має свій кабінет, де працює майстринею манікюру.

Про життя в Бахмуті, переїзд до Києва і ведення бізнесу Лада Камарницька розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті

Лада Камарницька народилася і виросла в Бахмуті. Вона була активною дівчиною, любила навчатися та брала участь у різних спортивних змаганнях. Майже всі дитячі спогади про місто в неї пов’язані зі шкільними роками.

“Згадую завжди ​​алею троянд, кінотеатр “Перемога”, поруч з яким я жила. Літак згадую, бо я росла на тому районі, свою школу. Також я постійно займалася спортом. На “Металурзі” постійно були якісь тренування, змагання. У 12-й школі була на змаганнях з баскетболу. На плаванні була у “Дельфіні”, гімнастикою займалася. Загалом більшість моїх спогадів пов’язані зі шкільним і підлітковим життям”, — згадує бахмутянка.

У 19 років Лада переїхала до Харкова. Це місто їй дуже подобалося, і вона хотіла будувати там своє життя. Та планам завадило повномасштабне вторгнення. Його дівчина застала в Харкові. Тоді вона ухвалила рішення їхати додому в Бахмут.

“Я була в Бахмуті з кінця лютого до квітня. Жила з сестрою та маленькою племінницею. Коли почали летіти ракети на Бахмут, а місто невелике, було дуже чутно, племінниця сильно переживала. Нам довелося виїхати, бо вона дуже боялася”, — розповіла Лада Камарницька.

Про переїзд

4 квітня Лада разом з родичами виїхали з Донеччини. Шлях пролягав із залізничного вокзалу в Краматорську. Вирішили їхати в Полтаву, але без конкретної мети.

“У Полтаві це була спонтанна зупинка. Ми просто вирішили вийти, і все. Бо ми просто не знали, куди нам їхати. І якось воно так просто вийшло, що ми лишилися в Полтаві. Там я прожила два роки”, — розповіла Лада Камарницька.

У жовтні 2024 року Лада з чоловіком і маленьким сином вирішили переїхати до Києва. Тут родина мешкає і досі.

Про роботу майстринею манікюру і власну справу в Києві

Лада Камарницька досвідчена майстриня манікюру. Цією справою вона займалася ще в рідному Бахмуті, захоплення манікюром почалося ще зі шкільних років. Потім продовжувала роботу в Харкові, Полтаві і Києві.

Через переїзди Лада декілька разів починала свою справу з нуля: шукала клієнтів, локації для роботи. Складніше всього було починати в Києві, маючи маленьку дитину на руках. Вже як півроку Лада має власний манікюрний кабінет і свою базу клієнтів.

“Я займалася манікюром ще зі школи, з дев’ятого класу. Тому я ніколи не розглядала варіантів про іншу зайнятість. Після переїзду спочатку я почала все з нуля в Полтаві. Там я дуже швидко набила базу клієнтів, десь за два-три місяці. Я тоді працювала без вихідних, щоб швидше це зробити. Потім я завагітніла, народила дитину. І коли ми переїхали до Києва, я знову почала все з нуля, коли сину було десь півроку. Звісно з маленькою дитиною було набагато важче. Спочатку я влаштувалася в салон на відсоток, але на таких умовах, що я виходила всього пару днів на тиждень. Просто, щоб не забувати своїх навичок. А коли дитина підросла, я вирішила, що час йти на оренду. Півроку тому я винайняла приміщення і почала працювати на себе. Набила я базу швидко, буквально за місяць. Тому що я топовий майстер, швидкий майстер, і до мене люди дуже швидко йдуть”, — каже Лада Камарницька.

За словами майстрині манікюру, вести власний бізнес у Києві їй не складно. Сам процес не відрізняється від Бахмута чи Полтави. Особисті складнощі виникали лише при пошуку житла на новому місці.

Впливають на роботу наслідки російських обстрілів. Важка зима, яку пережив Київ, частково призвела до зменшення клієнтів.

“Цієї зими людей було менше, тому що багато хто виїжджав з Києва. Але навесні, десь у квітні, дівчатка повернулися до мене на манікюр. Думаю, що десь 60% моєї клієнтської бази поїхали на зиму. Взагалі це такі непередбачувані обставини…Тоді не було весь час світла, плюс морози. Якщо буде знову так само, то, швидше за все, доведеться і нам їхати, думки про це є”, — ділиться бахмутянка.

Своїм землякам, які хочуть почати власну справу, Лада радить не боятися і не соромитись свого статусу ВПО. Бо іноді саме страх зупиняє людей на шляху.

“Починати щось нескладно, головне в себе вірити. І не зациклюйтеся на тому, що ви ВПО, взагалі жодної різниці в цьому немає. Так само, наприклад, багато киян не можуть розпочати якусь власну справу через страхи, через війну. Тут справа не у тому ВПО ти чи місцевий, а те, яка ти людина. Скажу так — не треба боятися. Треба робити”, — підсумувала Лада Камарницька.

Кабінет Лади Камарницької працює на лівому березі Києва, районі Позняків-Осокорків. Також у майстрині є своя сторінка в Instagram, де можна записатися на процедуру.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

Читайте також:

• Як любов до української мови привела до роботи у видавництві та поетичної спільноти: історія Анастасії Саржевської з Бахмута
• “Ми взяли з собою по одній дорожній сумці, сіли в машини, і поїхали”: історія бахмутянки Аліни Дорохової
• “Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!