Сьогодні, 18 листопада, помер Володимир Новиков — директор Бахмутського індустріального технікуму. Він очолював навчальний заклад понад 30 років. Володимиру Новикову було 72 роки.
Володимир Новиков, директор Бахмутський індустріального технікуму
Володимир Новиков народився 14 квітня 1952 року. У 1971 році був випускником Артемівського індустріального технікуму. У 1980 році закінчив Український політехнічний інститут за фахом “Підйомно-транспортні машини і устаткування”, кваліфікація — інженер-механік.
У 2009 році закінчив навчання в Університеті менеджменту освіти за фахом “Управління навчальним закладом”.
Понад 30 років, з 1987 року, Володимир Новиков очолював Бахмутський індустріальний технікум. При його керівництві в навчальному закладі відкрили багато нових спеціальностей та впровадили системний і злагоджений підхід до роботи педагогічного колективу. У цьому технікумі здобували знання майбутні керівники багатьох підприємств Бахмута.
Володимир Новиков був відмінником освіти України.
“Завжди позитивний, із тонким почуттям гумору, принциповий і коректний, він умів приділити увагу кожному, вникнути у проблеми й допомогти знайти вихід. Націлений на результат, Володимир Вікторович був прикладом безмежної відданості справі виховання молодого покоління, людиною, яка дарувала впевненість і віру в себе всім, хто його оточував”, — згадують про Володимира Новикова в Бахмутській міськраді.
Володимир Новиков / фото Бахмутська міськрада
Редакція “Бахмут IN.UA” висловлює щирі співчуття родині Володимира Новикова.
Перед судом постане 16-річна мешканка Краматорська, яку звинувачують у роботі на російські спецслужби. Неповнолітня цілеспрямовано фотографувала підрозділи української протиповітряної оборони та місця зосередження Сил оборони України для подальшого наведення ворожих авіаударів.
Про це повідомили представники Служби безпеки України.
Затримання коригувальниці російських ударів у Краматорську
За офіційною інформацією Служби безпеки України, представники російських спецслужб знайшли та завербували неповнолітню дівчину в інтернеті. Для пошуку потенційних агентів ворог використовував спеціальні тематичні Telegram-канали, призначені для знайомств.
Отримавши чіткі інструкції від російських кураторів, фігурантка почала відстежувати локації міста. Її головним завданням було фіксувати та фотографувати місця найбільшого зосередження особового складу і військової техніки Сил оборони. За даними слідства, саме по цих розвіданих координатах окупаційні війська готували масовані удари керованими авіабомбами.
Українські правоохоронці вчасно виявили діяльність агентки та задокументували епізод, коли дівчина намагалася сфотографувати розташування підрозділів української ППО. Після цього вона мала нанести відповідні позначки з координатами на електронні гугл-карти.
Співробітники СБУ провели успішне затримання зловмисницю саме до того моменту, як вона встигла відправити зібраний звіт своєму куратору. Під час обшуку у затриманої вилучили головний речовий доказ — смартфон, за допомогою якого вона здійснювала шпигунство за українськими військами.
Обвинувачення
За зібраними матеріалами СБУ дівчині висунуто обвинувачення за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (“державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану”).
Законодавство України передбачає найсуворіше максимальне покарання за цією статтею — довічне позбавлення волі. Проте, оскільки затримана зловмисниця є неповнолітньою, закон пом’якшує відповідальність. Максимально можливе покарання, яке їй зараз загрожує, знижене до 15 років тюремного ув’язнення.
Оформити КЕП можна у застосунку ПриватБанку / фото ПриватБанк
Електронний цифровий підпис або ж КЕП є обов’язковим інструментом для ведення бізнесу та взаємодії з державою в Україні. Без нього неможливо подати офіційну звітність, відкрити рахунок у банку, підписати договір онлайн чи скористатися державними послугами.
Редакція видання Бахмут IN.UA публікує огляд трьох перевірених та повністю безкоштовних способів створення електронного ключа дистанційно.
Навіщо потрібен електронний ключ та як він працює
Цифровий підпис юридично прирівнюється до власноручного підпису людини. Його застосовують для подання декларацій до податкової служби, звітів з ЄСВ та статистики. Він дозволяє працювати з банками, здійснювати електронний документообіг (завіряти акти й накладні) та оформлювати ліцензії, дозволи або реєструвати бізнес через державні сервіси.
Зазвичай готовий файл ключа зберігається у форматах .jks, .pfx, .pk8 або .dat. Відкрити такий файл звичайними програмами на комп’ютері чи смартфоні не вийде. Для роботи з ним необхідні спеціалізовані ресурси, наприклад системи електронного документообігу чи особистий кабінет платника податків.
Оформлення підпису через сервіс “Вчасно.КЕП” за допомогою “Дії”
Цей спосіб підходить для будь-якого користувача і працює як зі смартфона, так і з комп’ютера. Для початку необхідно зайти на сайт сервісу та обрати опцію отримання ключа. Авторизація відбувається через акаунт Google або шляхом реєстрації через електронну пошту. При створенні пароля система вимагатиме обов’язкового використання спеціальних символів, інакше реєстрація не пройде.
Після підтвердження електронної пошти за лінком із листа потрібно пройти верифікацію особи. Це робиться через застосунок “Дія” шляхом сканування згенерованого на екрані QR-коду. Далі користувач вводить свій номер телефону та підтверджує його SMS-кодом.
Останній і найважливіший етап полягає у створенні PIN-коду з 4-6 цифр або літер. Цей пароль ніде не зберігається, його неможливо відновити у разі втрати, тому комбінацію потрібно надійно запам’ятати. Якщо користувач забуде PIN, доведеться генерувати підпис з самого початку. Після повторного введення пароля файл ключа автоматично завантажиться на пристрій.
Генерація ключа для клієнтів “ПриватБанку”
Особи, які вже користуються послугами “ПриватБанку”, можуть оформити підпис через офіційний сайт АЦСК “ПриватБанк”. Перейшовши на сторінку ресурсу, потрібно натиснути на кнопку отримання сертифіката.
Вхід до системи виконується через вебверсію за номером телефону або через мобільний додаток “Приват24” шляхом сканування QR-коду. Після авторизації на екрані з’являться особисті дані користувача (ПІБ, ІПН, адреса), які слід перевірити та за необхідності відкоригувати.
Наступна дія — створення надійного пароля до ключа. Як і в попередньому випадку, відновити його неможливо. Після введення пароля на смартфон надійде push-повідомлення. Щойно користувач підтвердить створення ключа у банківському додатку, почнеться завантаження файлу на комп’ютер.
Отримання підпису через “monobank” із селфі-верифікацією
Клієнти цього банку можуть згенерувати КЕП безпосередньо у мобільному додатку. На головному екрані рахунку фізичної особи необхідно відкрити додаткове меню “Ще”, знайти розділ “MonoKEП” та натиснути кнопку додавання нового підпису.
Процедура починається зі створення пароля до файлу. Після цього застосовується унікальна функція цього способу — селфі-верифікація. Система попросить зробити фотографію обличчя, щоб підтвердити, що саме власник рахунку створює підпис.
Після ознайомлення з договором на надання послуг та підтвердження згоди з умовами система сповістить про успішну активацію. Файл спочатку зберігається всередині самого додатку. Щоб перенести його на інший пристрій, потрібно натиснути кнопку “Поділитися” і надіслати файл собі на пошту, у Telegram чи інший зручний месенджер.
Перед судом постане 16-річна мешканка Краматорська, яку звинувачують у роботі на російські спецслужби. Неповнолітня цілеспрямовано фотографувала підрозділи української протиповітряної оборони та місця зосередження Сил оборони […]
Електронний цифровий підпис або ж КЕП є обов’язковим інструментом для ведення бізнесу та взаємодії з державою в Україні. Без нього неможливо подати офіційну звітність, відкрити […]
У Запоріжжі діє спеціальна медична програма, яка дозволяє жінкам зі статусом внутрішньо переміщеної особи пройти комплексне обстеження та отримати лікування від вірусу папіломи людини (ВПЛ). […]
Кабінет міністрів України завершує підготовку до запуску нового механізму забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Програма під назвою “Будиночки в селі” розширить інструменти […]
В ніч на 20 квітня українські військовослужбовці завдали удару по позиціях протиповітряної оборони російських окупаційних військ. Головною ціллю стала ворожа радіолокаційна станція у Донецькій області, […]
