Російські військові поширили інформацію про взяття в полон двох бійців полку “Скеля”. Окупанти публікують відео, де двоє чоловіків з прапорами України називають свої імена і позивні. Раніше ці військові фігурували у відео, де звітували про зачистку міського Палацу культури.

Що відомо про операцію в Костянтинівці та взяття в полон бійців, розповідає Бахмут IN.UA.

Військові полку “Скеля” знімали відео у Костянтинівці

Цими вихідними у мережі з’явилися два відео з Костянтинівки, на яких фігурують бійці полку “Скеля”. Військові звітували про зачистку будівель у місті.

Одне відео було оприлюднене 18 липня. На ньому троє бійців звітують про успішне виконання бойового завдання і повернення українського прапора. При цьому військові не оголошують своєї локації.

Друге відео було оприлюднене 19 липня. На ньому троє бійців заявляють про зачистку будівлі міського Палацу культури та демонструють встановлення українського прапора. На прапорі також можна помітити зображення президента України Володимира Зеленського та Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. На відео видно логотип “Скелі”, але на момент публікації матеріалу цього відео немає на офіційних сторінках полку, тому редакція не може підтвердити його автентичність.

Полон бійців “Скелі” у Костянтинівці

Ввечері 19 липня на каналі 4-ї окремої мотострілецької бригади зс рф вийшло відео з полоненими бійцями полку “Скеля”. Двоє чоловіків називають свої імена і позивні — Євген Мосин на позивний “Мося” та Сергій Столярський на позивний “Кєнт”. Чоловіки розповідають, що їхніх побратимів вбито, а над ними, нібито, змилувалися і взяли в полон.

Порівнявши відео з Палацу культури, бачимо, що полонені бійці дійсно схожі на тих, хто фігурував у ньому. Доля третього чоловіка невідома.

Окупанти стверджують, що, нібито, знищили майже цілий батальйон. Підтвердження цим словам немає.

У полку “Скеля” прокоментували полон бійців

Сьогодні, 20 липня, полк “Скеля” підтвердив взяття в полон своїх бійців. Наразі триває встановлення всіх обставин події. Деталей операції в Костянтинівці не розкривають. Свої втрати і кількість полонених бійців полк не уточнює.

Полонені є і серед противника. За даними полку, в полон потрапили двоє окупантів.

Оприлюднені росіянами відео радять розцінювати як маніпуляцію та пропаганду.

Читайте також:

• Олександр Сирський відвідав Костянтинівський напрямок і оцінив ситуацію в місті
• Росіяни заявили про вивезення людей з Костянтинівки: серед них є діти
• Українські дрони змінюють хід війни: чому навіть окупований Бахмут уже не можна вважати російським тилом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!