Оператори БПЛА 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади скидають “подарунки” на голову противника та ефективно відбивають ворожі штурми на Бахмутському напрямку. Це допомагає десантникам на передньому краї та мінімізує стрілецькі бої.

Служба зв’язків з громадськістю 80-ї ОДШБр розповіла про своїх пілотів FPV-дронів, які працюють поблизу Бахмута.

Оператори FPV-дронів ламають плани росіян під Бахмутом

Військовий з позивним “Гоголь” раніше навіть не знав, що таке мавіки. До війни він був далекобійником. Повномасштабне вторгнення чоловік зустрів за кордоном, у Нідерландах.

Літуни працюють в районі Бахмута. Ворог намагається штурмувати маленькими групами, але наші десантники обламують їм зуби та зупиняють ворожі “накати”.

“Я бачу, що вони йдуть через поле… Ха-ха, чудово! Ми тебе чекаємо. Чіпляєш ВОГи — і влучаєш в того заср*нця, який хоче прорватись до нас. Вибиваємо їх, щоб наших хлопців вберегти і щоб поменше було наших “200-тих”. У противника якийсь нескінченний людський ресурс. Наприклад, штурмова група з двох-трьох людей ідуть відкритим полем — це самогубство. Коли по них прилітає все, що є, але вони все одно йдуть. Одну групу ми поклали — наступна йде! Тим самим маршрутом! Вони знають, що їх там “забаранять”, але все одно йдуть”, — констатує “Гоголь”.

Його напарник “Доцент” на військовій службі також 2 роки. Отримав такий позивний, бо захищав диплом в районі виконання у розпал ведення бойових дій. “Доцент” має колоритні вуса, у вільний час читає книги, а на бойових разом з побратимом завжди готовий нанести ураження противнику. Боєць говорить, що зараз дрони в повітрі 24 на 7. За його словами, наші оператори незмінно напоготові зі скидами та спроможні у будь-який момент вилетіти й відпрацювати.

Думки воїнів про Перемогу

“Доцент” зізнається,  після нашої перемоги раніше мріяв у Києві пройтись парадом. А зараз не планує нічого довгочасного. Захисник націлений виключно на ефективне виконання бойових завдань. Від наших захисників віє впевненим спокоєм та готовністю з ентузіазмом бити ворога. Перемога важко виборюється, але щодня вона ближча завдяки їхнім зусиллям.

“Гоголь” розмірковує, що потрібно українцям для перемоги: “Побільше мотивованих людей та побільше сучасних технологій — тих самих БПЛА більш вдосконалених, зброї, снарядів, боєприпасів і літаків. Ми на своєму місці робимо все для того, щоб повернути кордони 1991 року. Дуже хочу знову в Крим поїхати відпочивати”.

Раніше ми писали, що ЗСУ почали застосовувати більше FPV-дронів поблизу Бахмута.

Читайте також:

• У Бахмуті росіяни показали приліт FPV-дрона на свою позицію
• В Іванівському триває пекло: росіяни масовано атакують село
• “Холодноярівці” показали, як зараз виглядає Кліщіївка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!