Що закуповували відомства міста Сіверськ Бахмутського району у червні 2024 року. Бронювання пікапів за 3 мільйони, запчастини до трактора за 148,5 тисяч гривень та арматура за 300 тисяч гривень.
Що ще придбали для Сіверська у червні, аналізуємо найбільші закупівлі на порталі Прозорро.
Закупівлі Сіверська: 2024
Сіверська міська рада замовила бронювання двох пікапів MITSUBISHI L200 Intense 2.4 TD MT, це вартувало бюджету понад 3 мільйони гривень.
Самі ж автівки придбали 21 та 22 травня, у закупівлі зазначається, що це для забезпечення безпечної евакуації населення, доставлення гуманітарної допомоги на території Сіверської міської територіальної громади, яка перебуває в зоні активних бойових дій. Вартість кожного пікапа — по 1,6 мільйона гривень.
Нагадаємо, раніше весною такі ж автівки за таку ж ціну придбали міські ради Торецька та Часів Яру Бахмутського району.
Придбали й засіб радіоелектронної боротьби вартістю 87 тисяч гривень та понад 9 тонн арматури за 317,3 тисячі гривень.
Поточний ремонт вантажівки МАЗ для Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємництва обійшовся у 29,3 тисячі гривень. Запчастини для трактора MST M544 у 148,5 тисячі гривень, а його ремонт ще у 141 тисячу гривень. Прокат вантажівок для перевезень вартував ще 75 тисяч гривень, послуга броньованого захисту екскаватора-навантажувача моделі JСВ4СХ — 1,4 мільйона гривень.
Також для відомства придбали 6000 літрів дизельного пального, що коштувало 324 тисячі гривень.
На окупованій Донеччині діє так зване “міністерство молодіжної політики”. Ця структура займається роботою з молоддю, в тому числі насадженням російської культури та пропаганди. Одним із тих, хто впроваджує проєкти для молоді на ТОТ, є Михайло Фролов. На момент початку окупації йому було 15 років, а зараз він будує політичну кар’єру в окупаційній адміністрації і пропагує “рускій мір” серед молоді.
Що відомо Михайла Фролова і його роль в насадженні пропаганди молоді? Редакція зібрала досьє.
Михайло Фролов, робота в “днр”
Детальної біографії Михайла Фролова немає у відкритих джерелах. Його дату народження можна дізнатися з особистої сторінки в забороненій соцмережі “Вконтакте” — 30 вересня 1998 року. Своїм рідним містом Михайло Фролов вказує Макіївку.
Інформації про освіту посадовця немає у відкритих джерелах інформації. Також не вказується коли і яким чином він долучився до роботи міністерства молодіжної політики “днр”. Вперше Фролов почав фігурувати в новинах і відвідувати заходи з травня 2023 року. Його представляли начальником відділу координації та роботи з молодіжними проєктами і програмами.
Михайло Фролов на одному із заходів / фото росджерела
17 квітня 2026 року Михайло Фролов отримав нову посаду. Ватажок “днр” пушилін ухвалив указ про призначення Фролова першим заступником міністра молодіжної політики. Нагадаємо, що посаду міністра сьогодні обіймає Денис Шимановський, про якого ми писали раніше.
Як Михайло Фролов насаджує пропаганду серед молоді Донеччини
Михайло Фролов не веде публічних сторінок про свою діяльність. Про його роботу можна дізнатися з дописів міністерства молодіжної політики “днр” та пропагандистських матеріалів.
Михайло Фролов є частим гостем на заходах, присвячених дню перемоги. Він виступає з промовами, де наголошує на їх важливості.
“Такі заходи є важливими для нашої молоді. Підростаюче покоління має знати правду, нашу справжню історію”, — наголошував Фролов на онлайн-уроці, присвяченому дню перемоги, у травні 2023 року.
У 2026 році міністерство молодіжної політики ініціювало цикл заходів “Молодь і діти”, присвячених дню перемоги і дню “днр”. У деяких із них Михайло Фролов особисто брав участь. Зокрема, в акції “Безсмертний автополк”, під час якої 50 автомобілів з фотографіями учасників Другої світової війни прослідували маршрутом до Савур-могили. Там учасників акції чекали представники молоді — члени руху “Молода гвардія” і студентських корпусів. Разом вони розгорнули найбільший у світі “прапор перемоги” з радянською символікою.
Михайло Фролов перед акцією “Безсмертний автополк” / фото росджерелаМолодь розгорнула “прапор перемоги” на Савур-могилі / фото росджерела
Також Михайло Фролов відвідав конкурс-огляд юнармійських знаменних груп, організований проросійським рухом “Юнармія”. До заходу долучили понад 100 дітей. Вони змагалися у внесенні та представленні “прапора перемоги”, зміні варти та прощанні з прапором. Головною метою було “дати кожному підлітку відчути, що таке відповідальність за прапор”.
Діти змагаються в конкурсі від “Юнармії” / фото росджерела
Відвідує Фролов і заходи з учасниками бойових дій в Україні. У 2023 році він їздив на семінар до москви, де спілкувався з ветеранами російської армії, які хотіли спробувати себе в ролі наставників для молоді. Одним із головних питань, яке обговорювали на питанні, стосувалося патріотизму і того “як виконати свій громадянський обов’язок”.
Михайло Фролов на заході з російськими військовими / скришот
Як і міністр молодіжної політики Денис Шимановський, Михайло Фролов приділяє увагу молодіжній роботі в Харцизьку. А саме контролював роботи з облаштування міського молодіжного центру.
Михайло Фролов (крайній праворуч) контролював роботи з облаштування молодіжного центру в Харцизьку / фото росджерела
Нагадаємо, що міністр Шимановський раніше зазначав про своє “кураторство” Харцизька. Що саме воно передбачає, не уточнюється. Та саме Харцизьк часто фігурує в діяльності міністерства молодіжної політики.
У 2014 році російські бойовики захопили місто Чистякове (назва до 2016 року — Торез) та оголосили його частиною так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Андрій Бідило — тоді діючий депутат Торезької міськради та очільник міцевого палацу культури. Після захоплення Чистякового він продовжив політичну кар’єру, але вже у складі окупаційних органів влади.
Що відомо про біографію Андрія Бідило, його роботу в “днр” і відповідальність за роботу на окупантів? Редакція зібрала детальне досьє.
Андрій Бідило: походження, освіта, робота до 2014 року
Біографію Андрія Бідила можна знайти на сайті путінської партії “единая россия”, членом якої він є. У ній вказано, що Андрій Бідило народився 16 березня 1967 року в місті Чистякове. Навчався у місцевій школі №22. У 1982-1986 році навчався в Торезькому гірничому технікумі імені О.Ф.Засядька, який закінчив із відзнакою за спеціальністю “Гірська електромеханіка”. Також Андрій Бідило здобув вищу освіту в Харківському інституті економіки, ринкових відносин і менеджменту, здобув професію менеджера-економіста.
Має досвід служби у радянській армії у 1986-1988 роках, служив у прикордонних військах КДБ.
У січні 1989 року розпочав трудову діяльність. Спочатку працював слюсарем з монтажу та ремонту гірничо-шахтного обладнання. Потім став головним бухгалтером у приватному підприємстві “Сейшн”, а згодом — директором малого приватного підприємства “Агенція”.
З серпня 1998 року по липень 2003 року був директором Міського центру творчої молоді “Сучасник”. У липні 2003 року став директором Палацу культури імені Володимира Маяковського і керував ним до 2023 року.
Двічі Андрій Бідило був депутатом Торезької міської ради: четвертого і шостого скликань. На місцевих виборах 2010 року був обраний від “Партії регіонів”.
Чим займався Андрій Бідило після окупації Донеччини
У 2014 році бойовики захопили місто Чистякове і оголосили його частиною так званої “днр”. Андрій Бідило підтримав дії окупантів. У своїй біографії вказує, що у 2014 році “брав активну участь у подіях “русской весны”, організації мітингів, референдуму і захисті міста”. Яким чином Бідило “захищав” Чистякове не вказується, у відкритих джерелах немає інформації щодо його безпосередньої участі в бойових діях.
У березні 2014 року Андрій Бідило вситупав як один із організаторів мітингів на підтримку рф. Він підбурював народ до відокремлення від України та висловлювався проти законної влади.
З січня 2015 року Андрій Бідило працює в Торезькому місцевому відділенні громадського руху “Донецька республіка”. Він займав різні посади, з 2022 року є начальником відділу структурного розвитку руху.
Примітка. “Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, що виник у Донецькій області наприкінці 2005 року, як відповідь на президентство Віктора Ющенка та впровадження ним проукраїнських ідей. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” проводили акції в різних містах на сході України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації країни. З листопада 2007 року діяльність “Донецької республіки” була заборонена на території України. Після приходу окупантів у 2014 році “Донецька республіка” стала найчисельнішим громадським рухом у “днр” та мала фракцію в “народній раді днр”. Лідером руху сьогодні є ватажок “днр” денис пушилін.
Як представник руху “Донецька республіка”, Андрій Бідило виступає в ролі експерта на пропагандистських програмах і поширює фейки про Україну. Зокрема, у липні 2021 року він коментував подачу скарги в Європейський суд з прав людини на дії України. Бідило тоді зазначав, що Україна, нібито, на законодавчому рівні затвердила “безчинства” на Донеччині.
“Ще наприкінці травня 2015 року Верховна Рада ухвалила постанову. Вона звучить так – про затвердження заяви про відступ України від зобов’язань, визначених конвенцією про захист прав людини та основних свобод. Ну, тобто, вони собі дозволили самі на Донбасі ось це творити беззаконня правове”, — цитували пропагандисти Андрія Бідила.
Андрій Бідило виступає як експерт на пропагандистських каналах / фото росджерела
Цю заяву спростували фахівці ресурсу StopFake. Вони пояснили, що постанова з такою назвою дійсно є, але її зміст не такий, як трактують окупанти. Насправді ж цією постановою Україна визнала, що частина її території окупована і на цій підставі зняла з себе відповідальність за дотримання прав людини в окупованих районах, покладаючи її на росію.
У 2022 році Андрій Бідило, як член так званої “громадської палати днр”, ініціював приєднання Донеччини до складу рф. За інформацією СБУ, Бідило разом з іншими члени палати направив термінове звернення до ватажка “днр” пушиліна з вимогою негайного відокремлення Донеччини від України з подальшим приєднанням до складу рф. Перед підготовкою листа організували масову агітаційну кампанію серед місцевих жителів на підтримку країни-агресора.
Андрій Бідило як депутат “днр”
Сьогодні Андрій Бідило є депутатом “народної ради днр” від фракції “единая россия”. Також він є заступником голови комітету “народної ради” з освіти, науки, культури та справ громадських організацій.
Опис діяльності Бідила в “народній раді днр” / скриншот
Андрій Бідило часто бере участь у пропагандистських заходах, в тому числі і за участі дітей. Зокрема, до 9 травня він разом зі школярами, студентами та курсантами писав “диктант перемоги”.
Андрій Бідило взяв участь у “диктанті перемоги” / скриншот
Також Бідило виступає у школах. Наприклад, у квітні 2026 року він відвідав місцеву школу №6.
“Виконав авторські пісні, присвячені подвигу російського Донбасу, розповів про шлях до росії. Був зворушений уважністю, щирістю та теплотою глядача. У нас чудові педагоги та дітлахи!”, — пише про зустріч Бідило.
Виступ Андрія Бідило у школі / фото росджерела
Також Андрій Бідило проводить громадські прийоми в Чистяковому в приймальній партії “единая россия”.
Андрій Бідило проводить прийоми як депутат “единой россии” / фото росджерела
Окрім цього, Андрій Бідило входить у склад так званого “народного контролю”. Він проводить рейди у продуктових магазинах з метою контролю правил торгівлі та санітарних норм. У сюжетах, де фігурує Бідило, він розповідає, що представники “народного контролю” знаходять “прострочку” в магазинах і фіксують порушення.
Андрій Бідило звітує про рейд у магазинах / скриншот
Підозра у колабораційній діяльності
У листопаді 2022 року Андрій Бідило заочно отримав підозру за двома статтями: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та колабораційна діяльність.
Андрій Бідило і члени “громадської палати”, які отримали підозри / фото СБУ
На окупованій Донеччині діє так зване “міністерство молодіжної політики”. Ця структура займається роботою з молоддю, в тому числі насадженням російської культури та пропаганди. Одним із […]
У 2014 році російські бойовики захопили місто Чистякове (назва до 2016 року — Торез) та оголосили його частиною так званої “днр”. Одним із тих, хто […]
Лариса Толстикіна — колишня українська посадовиця, яка у 2014 році перейшла на бік окупантів та обійняла високі посади в окупаційних адміністраціях Донеччини. Наразі вона відповідає […]
У 2014 році російські бойовики захопили Донецьк та оголосили його “столицею” так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Олександр Парецький — […]
За час повномасштабної війни склад Бахмутської міської ради зазнав змін. Частина обранців припинила свої повноваження, дехто з них склали обов’язки добровільно . Детальніше про те, […]