З кінця 2023 року керівництво Бахмутського району періодично оголошувало закупівлі автівок для різних відомств міста й району. Закупляли нові автівки, як зазначається у закупівлях на порталі Прозорро, для розвезення гуманітарної допомоги та евакуації людей з прифронтових регіонів. Автівки Opel Combo, Mitsubishi L200 Intense, Peugeot Landtrek для Бахмута, Званівки, Сіверська, Торецька, Часів Яру та Соледару. 

Купували пікапи й для військових. У матеріалі зібрали всі закупівлі автівок та скільки вони вартували бюджету зруйнованого Бахмута.

Бахмут, комунальні підприємства

Листопад 2023 року – саме у цей період закупівлі авто і почали публікувати на порталі Прозорро. Тоді купували Opel Combo life edition L2 для: 

• комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• комунального підприємства  “БАХМУТ-ВОДА”;
• комунального підприємства “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”;
• комунального підприємства “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”;
• управління культури Бахмутської міської ради.

Вартість автівок однакова: 904 850. Разом виходить більш як 4,5 мільйона гривень. 

Торецьк

Закупівлю пікапа JAC T8 2,0 Intermediate MT для автотранспортного комунального підприємства “Комунальник” оголосили теж у грудні 2023 року. Вартість — майже 2 мільйони гривень. 

У квітні 2024 року вже купували 2  спеціалізовані  вантажні автівки з панцеровим захистом ПЗСА-3 (В6) REFORM PLB6 на базі Peugeot Landtrek для Торецької міської військової адміністрації, загальна вартість цих двох пікапів — понад 6,6 мільйона гривень.

Разом з авто, що купували у грудні виходить 8,6 мільйона гривень. 

Соледар 

У лютому 2024 року Управління соцзахисту Соледара оголосило закупівлю пікапа Peugeot Landtrek вартістю 1,6 мільйона гривень. Редакція зверталася до відомства аби дізнатися доцільність придбання автівки, втім відповіді нам не надали.

Наприкінці червня Соледарська міська рада замовила дообладнання автівки панцеровим захистом (бронювання), вартістю так само 1,6 мільйона гривень, але вже для іншої марки авто — Mitsubishi L200 Intense.
Загалом обійшлося у 3,2 мільйона гривень. 

Сіверськ

21 травня цього 2024 року Сіверська міськрада опублікувала на Прозорро закупівлю  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень.

Вже наступного дня, 22 травня, на Прозорро з’явилася ще одна закупівля такої ж автівки Mitsubishi L200 Intense за ту ж вартість — 1,6 мільйона гривень. 

Ще за місяць, у червні придбали бронювання для двох автівок Mitsubishi L200 Intense, що вартувало більш як 3,1 мільйона гривень. У липні міськрада Сіверська купувала ще 7 кузовів для автівок цієї марки, що коштувало 151 тисячу гривень.
Разом автівки обійшлися Сіверську у понад 6,4 мільйона гривень. 

Званівка

Травень цього року, Званівська сільська рада оголосила закупівлю пікапа Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. За місяць автівку бронювали, що вартувало майже 1,6 мільйона гривень. На початку липня докупили додаткове обладнання ще на 65 тисяч гривень.
Відтак автівки Званівці вартували більш як 3,2 мільйона гривень.  

Часів Яр 

Автівку для Часів Яру купували у квітні цього року, як і в більшості це —  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. У липні для пікапа замовляли додаткове обладнання на 151 тисячу гривень. Загалом це 1,7 мільйона гривень. 

Пікапи для військових

У грудні 2023 року Бахмутська міська рада придбала 20 пікапів TATAXENON 2Х загальною вартістю понад 19,6 мільйона гривень. За інформацією Донецької ОВА, 19 січня 10 автівок передали військовим на Донеччині:

“Передача сьогодні 10 автомобілів військовим, які несуть службу на Донеччині, це — черговий етап проекту, який ми розпочали спільно із громадами. Свій внесок уже зробили Торецька і Костянтинівська громади, а сьогодні автомобілі передала Бахмутська громада” – заявив голова ОВА Вадим Філашкін.

Порахувавши загальну кількість автівок, що купували саме для прифронтових громад, чи окупованого Бахмута, а не для потреб ЗСУ, виходить 13 нових авто різних марок. Разом з подальшим бронюванням та додатковим обладнанням отримаємо суму більш як 27,5 мільйонів гривень. 

Якщо перевести 27,5 мільйонів гривень у середню ціну РЕБа, а це приблизно 200 тисяч гривень, то отримаємо більше ніж 130 РЕБ систем.

Читайте також:

• Брелки, бензопили та електричні прилади: що купують для Торецька
• Послуги адвоката й ремонт автівок: що купують для Званівки
• Автошини, запчастини для MITSUBISHI L200 та сканер: що купували для Часів Яру за останні місяці 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цього разу наша героїня — бахмутянка Катерина Попович. Вона переїхала на Львівщину ще задовго до повномасштабної війни. Вона не тікала від вторгнення, а їхала до кохання. Сьогодні її життя — це залізниця, мікроелектроніка, Карпати й нове захоплення кондитерством. Але дім, каже вона, завжди залишається в серці.

Розмовляли з Катериною про дім, про спогади з минулого, роботу на залізниці й нове захоплення – читайте історію бахмутянки в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмут у серці: шлях Катерини від Донеччини до Львівщини

Катерина народилася в Бахмуті й прожила там до 2009 року. Вона добре пам’ятає тутешню природу, знайомі вулиці й улюблені місця, які з роками змінювалися разом із містом.

“Я народилась в нашому славному місті Бахмуті. Прожила там аж до 2009 року, бо далі поступила навчатися. Я виросла на вулиці Перемоги — то був такий тихенький, затишний райончик. Частина мого дитинства була в центральній частині міста, бо там жили бабуся з дідусем. Улюблені місця — то був ставок, наша посадка, а в зимовий період — знаменита гірка, з якої ми на санчатах скочувалися”, — пригадує Катерина.

Після дев’ятого класу вона обрала залізничний технікум, а згодом продовжила навчання в академії в Харкові. Її приваблювали технічні науки, і цей вибір виявився вдалим. У професії, яку стереотипною вважають “чоловічою”, Катерина знайшла себе.

“Після 9 класу в мене був вибір — або йти в 10 клас, або в технікум. У нас в місті був індустріальний і залізничний технікум. Оскільки мені більше подобалися технічні науки, то я пішла на залізницю. І не прогадала. Мені дуже подобається. У нас в групі було шість дівчаток і до двадцяти хлопців. То рахується більш чоловіча професія, але я не боялася”, — каже Катерина.

Вона закінчила навчання у 2013 році, однак одразу за фахом не працювала. Спершу були інші сфери — робота продавцем, досвід у прямих продажах. 

“А вже з 18-го року я пішла по фаху працювати. Основна моя робота — ремонт приладів залізничної автоматики. Мені приносять певні блоки, я їх розбираю, паяю, ремонтую, досліджую. Це дуже цікава, незвична робота. Саме те, що я роблю — по мікроелектроніці — досить вузьке для розуміння. Або ти розумієш, або не розумієш. Моя керівничка казала, що там треба мати талант. Мені допоміг досвід від батьків — це був бонус у роботі”, — каже бахмутянка.

Працювати з технікою дівчина полюбила ще в Бахмуті, її батьки мали радіотехнічну крамничку. Дівчина допомагала сортувати прилади, розбиратися в них. Навчаючись у Харкові, вона майже кожні вихідні поверталася додому. Залізничне сполучення дозволяло швидко доїхати до Бахмута, а родина залишалася важливою опорою.

“Майже кожні вихідні або через вихідні приїздила додому. Треба було і батькам допомогти, і собі відпочити від навчання. Дорога була досить близька, їздили електропоїзди. Було просто з’їздити додому і назад”.

У Харкові Катерина зустріла своє кохання. Її хлопець був родом зі Львівщини, тож він запросив її додому. Вперше вона побувала тут на День Незалежності.

Згодом Катерина почала частіше бувати на Львівщині. Дівчину зачарували Карпати — інші, вони ніж Кримські гори, де вона бувала раніше, але не менш красиві. Так само вразили бахмутянку місцеві традиції, зокрема святкування Великодня.

“Потім я приїхала сюди на Великдень. Мене дуже вразив обливаний понеділок, коли всі обливаються водою. Було стільки сміху, радості. Свято тут розділяється на кілька днів: неділя — родина, понеділок — друзі, вівторок — робочі колективи. Це цікава відмінність. Пригадую, коли я переїжджала сюди, мене питали, чи не боюся. Я казала: Я їду до людей. Якщо людина хоче адаптуватися — вона адаптується. Дім завжди є в серці, він завжди тягне. Але можна знайти спільні риси, знайти своє”, — розказує бахмутянка.

Переїзд до Стрия для дівчини був свідомим і пов’язаним із коханням. Катерина чесно розрізняє свій досвід переїзду і досвід тих, хто був змушений залишати дім через війну. Вона наголошує, що її шлях був добровільним, а тому й адаптація проходила зовсім інакше. Батьки Катерини, які переїжджали через вторгнення, мали зовсім інший досвід.

“Мій переїзд і переїзд теперішніх людей — це різні переїзди. Я виходила заміж, я усвідомлено переїжджала. Я не втікала від війни. Тому мені легше було адаптуватися. У нас різні запити і різні травми. Але я знайшла тут друзів, подругу з Луганщини, яка стала для мене промінчиком згадки про дім. Бо дім завжди є в серці, мене завжди буде туди тягнути”, — розмірковує Катерина.

Як змінювався Бахмут: спогади про дім

Попри те, що Катерина переїхала на Львівщину, додому в Бахмут їздила щороку. З роками вона помічала, як змінюється місто. Особливо відчутними трансформації стали після 2014 року. Місто оновлювалося, з’являлися нові локації, громадські простори, алеї.

“Почали перейменовувати вулиці, і це трохи вводило в дисонанс, але водночас це був знак, що місто не стоїть на місці, воно хоче відійти від радянського, стати більш сучасним і динамічним. Пригадую, що Бахмуті посадили сакури біля центральної зупинки. Раніше там росли звичайні дерева, а тепер — алея сакур. Ти міг у травні приїхати в Бахмут і ніби потрапити в Японію. Місто дуже мінялось. Я пов’язую це усучаснення з першою окупацією. Люди ніби зрозуміли більше, відкрили для себе Бахмут український. Після того воно розквітло, ніби цибулинка без лушпиння. З’явилося більше українського духу. Ми тільки почали жити — і тут все завершилось”, — каже Катерина.

Останній раз вона була в Бахмуті 2021 року. Тоді щось підказувало їй фотографувати знайомі вулиці й куточки, ніби про запас. Дівчина ще не підозрювала, що ті її фото стануть останніми з Бахмута.

“Останній раз я була в Бахмуті влітку 2021 року — в липні і серпні. В серпні була у відпустці два тижні. Мені хотілося ходити і фотографувати все довкола, кожен куточок, ніби бачу в останній раз. Я пам’ятаю наш ярмарок, фрукти, овочі з городу, абрикоси, помідори — все пахло літом. Я відчувала якусь спрагу зафіксувати це в пам’яті. Потім, коли почалася повномасштабна війна, я зрозуміла, що не дарма хотіла все запам’ятати”, — додає вона.

Сьогодні Катерина перебуває у декреті. Поряд із основною професією на залізниці вона відкрила для себе нове захоплення — кондитерство. Почалося все випадково — з рецепта мусового торта, який вона побачила в інтернеті.

“Кондитерська справа — то моя віддушчина. Я ніколи не думала, що буду пекти. Я натрапила на рецепт мусового торта, який не треба випікати. Захотіла зробити для подруги. Прикрасила шоколадним піоном. Передивилась мільйон відео. Подруга оцінила — сказала, що дуже смачно”.

Так у її житті з’явився ще один напрямок — творчий і теплий. Залізнична автоматика й мікроелектроніка залишаються основою професійної ідентичності, а кондитерство — простором для душі, і в цьому просторі звісно є місце й Бахмуту, Катерина виготовила подрузі на День народження особливий торт, надпис з якого знають всі бахмутяни.

До теми:

“Хочеться зберігати теплі спогади про місто”: як Олексій Халтурін створив фотопроєкт пам’яті про довоєнний Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні триває прийом заявок на “Програму екстреної підтримки засобів до існування”, яку реалізує представництво Естонської ради у справах біженців. Мешканці двох регіонів та внутрішньо переміщені особи можуть отримати до 42 тисяч гривень на відновлення або старт власного мікробізнесу.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про умови участі, критерії відбору та напрямки, на які дозволено витратити грантові кошти.

Грантова допомога ВПО

Головне завдання гуманітарної ініціативи — надати вразливим домогосподарствам, що постраждали від збройного конфлікту, реальний доступ до засобів існування. Програма спрямована на створення нових джерел доходу та підтримку людей у досягненні гідного прожиткового мінімуму.

Наразі подати заявку можуть домогосподарства, які проживають та планують вести діяльність у Кіровоградській та Черкаській областях. Відібрані учасники отримають цільову грошову допомогу в розмірі до 42 000 гривень. Ці кошти призначені виключно для започаткування нової або відновлення втраченої економічної діяльності.

Хто може взяти участь: критерії відбору та документи

Під час розгляду кожної заявки організатори детально вивчатимуть соціальну та фінансову вразливість родини. Пріоритетне право на отримання гранту мають внутрішньо переміщені особи (ВПО), а також місцеві мешканці громад, які безпосередньо постраждали внаслідок військового конфлікту.

Для підтвердження свого статусу кандидати повинні мати щонайменше один із наведених нижче документів:

• підтвердження реєстрації в населеному пункті, який входить до офіційного переліку територій, де ведуться або велися бойові дії (організація перевірятиме цей факт самостійно на підставі державних реєстрів);
• медичну довідку про поранення чи отримання психологічних травм внаслідок бойових дій;
• документ, що підтверджує втрату годувальника через військову агресію;
• довідку про інвалідність внаслідок війни;
• офіційний акт про пошкоджене або зруйноване майно;
• дійсну довідку ВПО;
• посвідчення участника бойових дій.

На що дозволено витратити грантові кошти

Фінансова допомога є строго цільовою. Її можна використати на широкий спектр потреб для ведення сільського господарства, крафтового чи дрібного виробництва:

• закупівлю великої та дрібної рогатої худоби, а також свійської птиці;
• придбання спеціального обладнання для виробництва м’яса, молока або вирощування птиці;
• закупівлю бджолиних сімей, вуликів, а також необхідного обладнання та сировини для бджільництва;
• оплату кваліфікованих ветеринарних послуг;
• придбання інструментів та обладнання для переробки харчової продукції;
• закупівлю сировини для виготовлення товарів або надання послуг.

Окрім наведеного переліку, кошти можна спрямувати на інші релевантні бізнес-потреби, але виключно за попереднім узгодженням з Естонською радою у справах біженців.

Важлива примітка: грант може покривати супутні логістичні витрати. Зокрема, ви можете оплатити доставку товарів, обладнання чи худоби, а також послуги з монтажу придбаного устаткування.

Терміни реєстрації

Прийом заявок для жителів Черкаської та Кіровоградської областей триватиме до 28 лютого 2026 року. Пройти реєстрацію можна за посиланням.

Читайте також:

Базова соціальна допомога: хто може отримати та кому відмовлять у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!