З кінця 2023 року керівництво Бахмутського району періодично оголошувало закупівлі автівок для різних відомств міста й району. Закупляли нові автівки, як зазначається у закупівлях на порталі Прозорро, для розвезення гуманітарної допомоги та евакуації людей з прифронтових регіонів. Автівки Opel Combo, Mitsubishi L200 Intense, Peugeot Landtrek для Бахмута, Званівки, Сіверська, Торецька, Часів Яру та Соледару. 

Купували пікапи й для військових. У матеріалі зібрали всі закупівлі автівок та скільки вони вартували бюджету зруйнованого Бахмута.

Бахмут, комунальні підприємства

Листопад 2023 року – саме у цей період закупівлі авто і почали публікувати на порталі Прозорро. Тоді купували Opel Combo life edition L2 для: 

• комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• комунального підприємства  “БАХМУТ-ВОДА”;
• комунального підприємства “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”;
• комунального підприємства “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”;
• управління культури Бахмутської міської ради.

Вартість автівок однакова: 904 850. Разом виходить більш як 4,5 мільйона гривень. 

Торецьк

Закупівлю пікапа JAC T8 2,0 Intermediate MT для автотранспортного комунального підприємства “Комунальник” оголосили теж у грудні 2023 року. Вартість — майже 2 мільйони гривень. 

У квітні 2024 року вже купували 2  спеціалізовані  вантажні автівки з панцеровим захистом ПЗСА-3 (В6) REFORM PLB6 на базі Peugeot Landtrek для Торецької міської військової адміністрації, загальна вартість цих двох пікапів — понад 6,6 мільйона гривень.

Разом з авто, що купували у грудні виходить 8,6 мільйона гривень. 

Соледар 

У лютому 2024 року Управління соцзахисту Соледара оголосило закупівлю пікапа Peugeot Landtrek вартістю 1,6 мільйона гривень. Редакція зверталася до відомства аби дізнатися доцільність придбання автівки, втім відповіді нам не надали.

Наприкінці червня Соледарська міська рада замовила дообладнання автівки панцеровим захистом (бронювання), вартістю так само 1,6 мільйона гривень, але вже для іншої марки авто — Mitsubishi L200 Intense.
Загалом обійшлося у 3,2 мільйона гривень. 

Сіверськ

21 травня цього 2024 року Сіверська міськрада опублікувала на Прозорро закупівлю  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень.

Вже наступного дня, 22 травня, на Прозорро з’явилася ще одна закупівля такої ж автівки Mitsubishi L200 Intense за ту ж вартість — 1,6 мільйона гривень. 

Ще за місяць, у червні придбали бронювання для двох автівок Mitsubishi L200 Intense, що вартувало більш як 3,1 мільйона гривень. У липні міськрада Сіверська купувала ще 7 кузовів для автівок цієї марки, що коштувало 151 тисячу гривень.
Разом автівки обійшлися Сіверську у понад 6,4 мільйона гривень. 

Званівка

Травень цього року, Званівська сільська рада оголосила закупівлю пікапа Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. За місяць автівку бронювали, що вартувало майже 1,6 мільйона гривень. На початку липня докупили додаткове обладнання ще на 65 тисяч гривень.
Відтак автівки Званівці вартували більш як 3,2 мільйона гривень.  

Часів Яр 

Автівку для Часів Яру купували у квітні цього року, як і в більшості це —  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. У липні для пікапа замовляли додаткове обладнання на 151 тисячу гривень. Загалом це 1,7 мільйона гривень. 

Пікапи для військових

У грудні 2023 року Бахмутська міська рада придбала 20 пікапів TATAXENON 2Х загальною вартістю понад 19,6 мільйона гривень. За інформацією Донецької ОВА, 19 січня 10 автівок передали військовим на Донеччині:

“Передача сьогодні 10 автомобілів військовим, які несуть службу на Донеччині, це — черговий етап проекту, який ми розпочали спільно із громадами. Свій внесок уже зробили Торецька і Костянтинівська громади, а сьогодні автомобілі передала Бахмутська громада” – заявив голова ОВА Вадим Філашкін.

Порахувавши загальну кількість автівок, що купували саме для прифронтових громад, чи окупованого Бахмута, а не для потреб ЗСУ, виходить 13 нових авто різних марок. Разом з подальшим бронюванням та додатковим обладнанням отримаємо суму більш як 27,5 мільйонів гривень. 

Якщо перевести 27,5 мільйонів гривень у середню ціну РЕБа, а це приблизно 200 тисяч гривень, то отримаємо більше ніж 130 РЕБ систем.

Читайте також:

• Брелки, бензопили та електричні прилади: що купують для Торецька
• Послуги адвоката й ремонт автівок: що купують для Званівки
• Автошини, запчастини для MITSUBISHI L200 та сканер: що купували для Часів Яру за останні місяці 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місто Дружківка, до якого наближається лінія фронту, повертаються родини з дітьми. Загалом, за офіційною статистикою, тут перебувають шестеро дітей, однак фактична кількість дітей у місті може бути більшою. Вже були випадки, коли до міста поверталися родини з дітьми.

Про це під час брифінгу повідомив Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація дітей з Дружківки

У семи населених пунктах Донеччини триває примусова евакуація дітей. Такі заходи введені через небезпеку, пов’язану з бойовими діями в регіоні. Серед населених пунктів, звідки евакуйовують дітей, є й місто Дружківка, яке сьогодні перебуває в зоні бойових дій.

За офіційною статистикою, в Дружківці перебувають шестеро дітей. Однак, у місті фіксують випадки повернення дітей.

“У Дружківці залишаються шестеро дітей. Для прикладу можу сказати, що це статистика, але вчора було евакуйовано з Дружківки дев’ятеро дітей, і кількість не зменшилась. Тобто це знову виявлені діти. І так буває у нас день через день по Дружківці. Тому що перед евакуацією з самого міста Дружківка з навколишніх населених пунктів була евакуація, люди там, звичайно, не реєструвалися і діти… Я до чого веду, що кількість там більша. Скоріше за все, що не шестеро, а більше”, — сказав під час брифінгу Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишаються в зонах примусової евакуації

Загалом у семи населених пунктах Донеччини, де триває примусова евакуація родин з дітьми, наразі проживають 144 дитини. Із них:

• Дружківська громада, місто Дружківка — 6 дітей;
• Андріївська громада, село Сергіївка — 20 дітей;
• Миколаївська громада — 18 дітей;
• Святогірська громада — 13 дітей;
• місто Слов’янськ (окремі райони, визначені наказом) — 87 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни пишуть про евакуацію дітей зі Слов’янська без дозволу батьків: чому ці заяви є фейком і що відбувається насправді
• Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до вільних міст супроводжується інформаційною блокадою, подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти “Альменда”. Експертка розповіла про те, з якими труднощами стикаються абітурієнти в окупації, як їм вдається приховувати навчання та що відбувається після переїзду на підконтрольну Україні територію.

Виїзд дітей з ТОТ для вступу в університеті в Україні

Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов’язують власне майбутнє з Україною. За словами Валерії Куберської, дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію.

“Ми проводили дослідження, де опитували студентів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і навчаються зараз в Україні. Найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні, ідентифікують себе українцями. Відповідно, вони хочуть розбудовувати державу, доєднуватись до соціального та економічного життя країни“, — пояснює юристка.

Освітні втрати та інформаційний вакуум

Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає — вимоги залишаються загальними.

Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади.

“Сайт Міністерства освіти і науки України має домен “ua”. Це вже автоматично втрата доступу до цього сайту, тому що навіть з VPN вкрай важко або навіть неможливо зайти й отримати інформацію“, — зазначає юристка.

Єдиними джерелами залишаються “сарафанне радіо”, допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми. Навіть знайшовши контакти університету, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня. В інший час комунікація може бути відсутньою. Крім того, деякі заклади часом вимагають документи, не передбачені законом, наприклад, довідки про перетин гуманітарного коридору, військово-облікові документи у неповнолітніх або навіть просять надіслати геолокацію, що є вкрай небезпечним.

Безпекові ризики та загроза звинувачень в “екстремізмі”

Оскільки окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, відвідування російських шкіл стало обов’язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети за україномовним компонентом — аналогічний тому, яким користуються діти в країнах ЄС.

“Якщо ми говоримо про вивчення певних тем з історії України, то це може розцінюватися як екстремістська діяльність. У 2024 році в Росії була затверджена стратегія протидії екстремізму, відповідно до якої певні теми з історії України визнаються екстремістськими. Тому і гугління їх, вивчення, поширення інформації може мати відповідні наслідки“, — наголошує Валерія Куберська.

Навчання на ТОТ також може відбуватися за допомогою онлайн за допомогою вчителів у їх вільний час чи різних громадських організацій онлайн, котрі займаються подібним.

Загалом проблемою для дітей може стати не тільки тиск окупантів, але й їх власні родини, зокрема, їх реакція на наміри здобути вищу освіту в Україні. У практиці “Альменди” є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи.

“У нас був яскравий приклад, коли дівчинка сама збирала кошти таємно. Під приводом того, що вона їде з подружками відпочивати в росію, вона поїхала на підконтрольну територію для того, щоб вступити до українського закладу вищої освіти. Батьки потім були в шоці і дуже проти“, — ділиться історією юристка.

Шлях до студентства: іспити, евакуація та виклики адаптації

Вступникам з ТОТ не обов’язково складати Національний мультипредметний тест (НМТ) — вони мають право на внутрішні іспити (співбесіди) безпосередньо в університетах. Більшість робить це онлайн. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання у вибраному закладі. Наприклад, якщо університет працює виключно офлайн (як більшість вишів у Львові), а студент не має змоги виїхати з окупації, є ризик швидкого відрахування.

Для тих, хто наважується на виїзд, шлях лежить через білорусь або треті країни, наприклад, Казахстан, який останнім часом стає дедалі популярнішим для виїздк. Центр “Альменда” не займається фізичною евакуацією, але допомагає з документальним супроводом та перенаправляє до профільних волонтерських організацій.

Після успішного переїзду та зарахування на бюджет (або переведення на нього з контракту) на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація.

“Якщо дитина переміщується сама, без підтримки батьків, їй елементарно немає за що жити. Потрібна фінансова допомога, потрібно десь мешкати. Житло зазвичай знаходять волонтери, цілеспрямованого забезпечення від держави ми не фіксуємо. Величезною проблемою стає оформлення паспорта громадянина України. Для цього треба пройти процедуру ідентифікації. Якщо батьки залишилися в окупації і не йдуть на контакт, підтвердити особу дитини стає вкрай складно — доводиться шукати інших родичів на вільній території“, — підкреслює Валерія Куберська.

Що держава має зробити вже сьогодні

Підсумовуючи розмову, експертка наголосила на головній проблемі: в Україні досі немає єдиної державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.

“Першочергово має бути комплексне бачення. Можливо, є сенс затвердити окрему концепцію доступу до української освіти. Потрібно підійти до цього питання системно, щоб воно охоплювало не лише навчання, а й подальшу реінтеграцію та соціальну адаптацію таких студентів“, — резюмувала юристка.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!