З кінця 2023 року керівництво Бахмутського району періодично оголошувало закупівлі автівок для різних відомств міста й району. Закупляли нові автівки, як зазначається у закупівлях на порталі Прозорро, для розвезення гуманітарної допомоги та евакуації людей з прифронтових регіонів. Автівки Opel Combo, Mitsubishi L200 Intense, Peugeot Landtrek для Бахмута, Званівки, Сіверська, Торецька, Часів Яру та Соледару. 

Купували пікапи й для військових. У матеріалі зібрали всі закупівлі автівок та скільки вони вартували бюджету зруйнованого Бахмута.

Бахмут, комунальні підприємства

Листопад 2023 року – саме у цей період закупівлі авто і почали публікувати на порталі Прозорро. Тоді купували Opel Combo life edition L2 для: 

• комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• комунального підприємства  “БАХМУТ-ВОДА”;
• комунального підприємства “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”;
• комунального підприємства “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”;
• управління культури Бахмутської міської ради.

Вартість автівок однакова: 904 850. Разом виходить більш як 4,5 мільйона гривень. 

Торецьк

Закупівлю пікапа JAC T8 2,0 Intermediate MT для автотранспортного комунального підприємства “Комунальник” оголосили теж у грудні 2023 року. Вартість — майже 2 мільйони гривень. 

У квітні 2024 року вже купували 2  спеціалізовані  вантажні автівки з панцеровим захистом ПЗСА-3 (В6) REFORM PLB6 на базі Peugeot Landtrek для Торецької міської військової адміністрації, загальна вартість цих двох пікапів — понад 6,6 мільйона гривень.

Разом з авто, що купували у грудні виходить 8,6 мільйона гривень. 

Соледар 

У лютому 2024 року Управління соцзахисту Соледара оголосило закупівлю пікапа Peugeot Landtrek вартістю 1,6 мільйона гривень. Редакція зверталася до відомства аби дізнатися доцільність придбання автівки, втім відповіді нам не надали.

Наприкінці червня Соледарська міська рада замовила дообладнання автівки панцеровим захистом (бронювання), вартістю так само 1,6 мільйона гривень, але вже для іншої марки авто — Mitsubishi L200 Intense.
Загалом обійшлося у 3,2 мільйона гривень. 

Сіверськ

21 травня цього 2024 року Сіверська міськрада опублікувала на Прозорро закупівлю  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень.

Вже наступного дня, 22 травня, на Прозорро з’явилася ще одна закупівля такої ж автівки Mitsubishi L200 Intense за ту ж вартість — 1,6 мільйона гривень. 

Ще за місяць, у червні придбали бронювання для двох автівок Mitsubishi L200 Intense, що вартувало більш як 3,1 мільйона гривень. У липні міськрада Сіверська купувала ще 7 кузовів для автівок цієї марки, що коштувало 151 тисячу гривень.
Разом автівки обійшлися Сіверську у понад 6,4 мільйона гривень. 

Званівка

Травень цього року, Званівська сільська рада оголосила закупівлю пікапа Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. За місяць автівку бронювали, що вартувало майже 1,6 мільйона гривень. На початку липня докупили додаткове обладнання ще на 65 тисяч гривень.
Відтак автівки Званівці вартували більш як 3,2 мільйона гривень.  

Часів Яр 

Автівку для Часів Яру купували у квітні цього року, як і в більшості це —  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. У липні для пікапа замовляли додаткове обладнання на 151 тисячу гривень. Загалом це 1,7 мільйона гривень. 

Пікапи для військових

У грудні 2023 року Бахмутська міська рада придбала 20 пікапів TATAXENON 2Х загальною вартістю понад 19,6 мільйона гривень. За інформацією Донецької ОВА, 19 січня 10 автівок передали військовим на Донеччині:

“Передача сьогодні 10 автомобілів військовим, які несуть службу на Донеччині, це — черговий етап проекту, який ми розпочали спільно із громадами. Свій внесок уже зробили Торецька і Костянтинівська громади, а сьогодні автомобілі передала Бахмутська громада” – заявив голова ОВА Вадим Філашкін.

Порахувавши загальну кількість автівок, що купували саме для прифронтових громад, чи окупованого Бахмута, а не для потреб ЗСУ, виходить 13 нових авто різних марок. Разом з подальшим бронюванням та додатковим обладнанням отримаємо суму більш як 27,5 мільйонів гривень. 

Якщо перевести 27,5 мільйонів гривень у середню ціну РЕБа, а це приблизно 200 тисяч гривень, то отримаємо більше ніж 130 РЕБ систем.

Читайте також:

• Брелки, бензопили та електричні прилади: що купують для Торецька
• Послуги адвоката й ремонт автівок: що купують для Званівки
• Автошини, запчастини для MITSUBISHI L200 та сканер: що купували для Часів Яру за останні місяці 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські спецслужби затримали 18-річну мешканку тимчасово окупованої Волновахи. Дівчину звинувачують у державній зраді через, нібито, співпрацю з українськими спецслужбами.

Про черговий випадок репресій щодо цивільного населення повідомляють пропагандистські ресурси.

Затримання українки на ТОТ

За версією російської фсб, жителька Волновахи нібито збирала та систематично передавала українським військовим координати розташування особового складу армії РФ, а також місця дислокації окупаційних адміністративних будівель у місті.

Крім того, загарбники стверджують, що дівчина передавала інформацію про місцевих жителів та учасників проросійських регіональних молодіжних організацій. Окупанти заявляють, що ці дані могли бути використані українською стороною для “подальшого залучення в протиправну діяльність”.

Загроза незаконного засудження

Наразі щодо затриманої українки відкрито кримінальне провадження за статтею 275 кримінального кодексу рф — “державна зрада”. звинувачують у державній зраді через, нібито, співпрацю з українськими спецслужбами. Максимальне покарання за цією сфабрикованою справою передбачає від 12 до 20 років позбавлення волі.

Читайте також:

Економіку “днр” очолив росіянин, якого підозрювали у відмиванні грошей: досьє на Дмитра Краснова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!