Понад 27 мільйонів на пікапи: скільки автівок треба Бахмутському району

Марія Носуля Носуля Марина 12:25, 26 Серпня 2024
Mitsubishi L200 Intense / з відкритих джерел

З кінця 2023 року керівництво Бахмутського району періодично оголошувало закупівлі автівок для різних відомств міста й району. Закупляли нові автівки, як зазначається у закупівлях на порталі Прозорро, для розвезення гуманітарної допомоги та евакуації людей з прифронтових регіонів. Автівки Opel Combo, Mitsubishi L200 Intense, Peugeot Landtrek для Бахмута, Званівки, Сіверська, Торецька, Часів Яру та Соледару. 

Купували пікапи й для військових. У матеріалі зібрали всі закупівлі автівок та скільки вони вартували бюджету зруйнованого Бахмута.

Бахмут, комунальні підприємства

Листопад 2023 року – саме у цей період закупівлі авто і почали публікувати на порталі Прозорро. Тоді купували Opel Combo life edition L2 для: 

Opel Combo life edition L2 / з відкритих джерел

Вартість автівок однакова: 904 850. Разом виходить більш як 4,5 мільйона гривень

Торецьк

Закупівлю пікапа JAC T8 2,0 Intermediate MT для автотранспортного комунального підприємства “Комунальник” оголосили теж у грудні 2023 року. Вартість — майже 2 мільйони гривень. 

У квітні 2024 року вже купували 2  спеціалізовані  вантажні автівки з панцеровим захистом ПЗСА-3 (В6) REFORM PLB6 на базі Peugeot Landtrek для Торецької міської військової адміністрації, загальна вартість цих двох пікапів — понад 6,6 мільйона гривень.

Разом з авто, що купували у грудні виходить 8,6 мільйона гривень. 

Соледар 

У лютому 2024 року Управління соцзахисту Соледара оголосило закупівлю пікапа Peugeot Landtrek вартістю 1,6 мільйона гривень. Редакція зверталася до відомства аби дізнатися доцільність придбання автівки, втім відповіді нам не надали.

Peugeot Landtrek / з відкритих джерел

Наприкінці червня Соледарська міська рада замовила дообладнання автівки панцеровим захистом (бронювання), вартістю так само 1,6 мільйона гривень, але вже для іншої марки авто — Mitsubishi L200 Intense.
Загалом обійшлося у 3,2 мільйона гривень. 

Сіверськ

21 травня цього 2024 року Сіверська міськрада опублікувала на Прозорро закупівлю  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень.

Вже наступного дня, 22 травня, на Прозорро з’явилася ще одна закупівля такої ж автівки Mitsubishi L200 Intense за ту ж вартість — 1,6 мільйона гривень. 

Ще за місяць, у червні придбали бронювання для двох автівок Mitsubishi L200 Intense, що вартувало більш як 3,1 мільйона гривень. У липні міськрада Сіверська купувала ще 7 кузовів для автівок цієї марки, що коштувало 151 тисячу гривень.
Разом автівки обійшлися Сіверську у понад 6,4 мільйона гривень. 

Званівка

Травень цього року, Званівська сільська рада оголосила закупівлю пікапа Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. За місяць автівку бронювали, що вартувало майже 1,6 мільйона гривень. На початку липня докупили додаткове обладнання ще на 65 тисяч гривень.
Відтак автівки Званівці вартували більш як 3,2 мільйона гривень.  

Часів Яр 

Автівку для Часів Яру купували у квітні цього року, як і в більшості це —  Mitsubishi L200 Intense вартістю 1,6 мільйона гривень. У липні для пікапа замовляли додаткове обладнання на 151 тисячу гривень. Загалом це 1,7 мільйона гривень. 

Пікапи для військових

У грудні 2023 року Бахмутська міська рада придбала 20 пікапів TATAXENON 2Х загальною вартістю понад 19,6 мільйона гривень. За інформацією Донецької ОВА, 19 січня 10 автівок передали військовим на Донеччині:

“Передача сьогодні 10 автомобілів військовим, які несуть службу на Донеччині, це — черговий етап проекту, який ми розпочали спільно із громадами. Свій внесок уже зробили Торецька і Костянтинівська громади, а сьогодні автомобілі передала Бахмутська громада” – заявив голова ОВА Вадим Філашкін.

Порахувавши загальну кількість автівок, що купували саме для прифронтових громад, чи окупованого Бахмута, а не для потреб ЗСУ, виходить 13 нових авто різних марок. Разом з подальшим бронюванням та додатковим обладнанням отримаємо суму більш як 27,5 мільйонів гривень. 

Якщо перевести 27,5 мільйонів гривень у середню ціну РЕБа, а це приблизно 200 тисяч гривень, то отримаємо більше ніж 130 РЕБ систем.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 24 Травня 2026
Київський національний університет імені Тараса Шевченко / фото з Вікіпедії

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

  • адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
  • серія та номер шкільного атестата чи диплома;
  • номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
  • серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

  • іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
  • вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
  • власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
  • абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від дерев’яної церкви до складу: як змінювався Всіхсвятський храм у Бахмуті

Семаковська Тетяна 10:00, 24 Травня 2026
Всіхсвятський храм в Бахмуті у ХХ столітті / фото Бахмутського краєзнавчого музея

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді […]

12:00, 24.05.2026 Скопіч Дмитро

Від дерев’яної церкви до складу: як змінювався Всіхсвятський храм у Бахмуті

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською […]

Ваучери на навчання у 2026 році: як отримати фінансування ВПО та іншим категоріям

Держава продовжує підтримувати українців, які прагнуть здобути нову професію або підвищити кваліфікацію. Внутрішньо переміщені особи (ВПО), звільнені з російського полону громадяни та низка інших категорій […]

Наступний бій Олександра Усика проти Ріко Верхувена: дата, місце та де дивитися трансляцію

Колишній дворазовий абсолютний чемпіон світу в суперважкій вазі Олександр Усик повертається на професійний ринг. Український боксер проведе захист чемпіонських поясів проти нідерландського спортсмена Ріко Верхувена […]

10:00, 23.05.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Як колишня посадовиця Макіївської міськради насаджує російську пропаганду в школах окупованої Донеччини: досьє на Ларису Толстикіну

Лариса Толстикіна — колишня українська посадовиця, яка у 2014 році перейшла на бік окупантів та обійняла високі посади в окупаційних адміністраціях Донеччини. Наразі вона відповідає […]