В Україні триває відбір заявок на участь у грантовій програмі від EU4Business. У межах програми мешканці постраждалих від війни регіонів можуть отримати до 5 тисяч євро на розвиток бізнесу.

Про це йдеться на сайті програми EU4Business.

Грантова програма EU4Business

Мікропідприємцям надаватимуть гранти в розмірі до 5 тисяч євро у гривневому еквіваленті. Ці кошти підприємець має витратити на відновлення своєї господарської діяльності.

За грантові кошти можна:

• придбати обладнання;
• перевезти майно підприємства;
• придбати сировину та матеріали;
• сплатити заробітну плату працівникам чи орендну плату;
• покрити інші господарські витрати.

Гранти від EU4Business: хто може отримати

Серед всіх, хто подасть заявку на грант, будуть відібрані 100 мікропідприємців. Вони мають бути зареєстровані та працювати в найбільш постраждалих від війни областях:

• Дніпропетровській;
• Донецькій;
• Запорізькій;
• Київській (окрім міста Київ);
• Луганській;
• Миколаївській;
• Сумській;
• Чернігівській;
• Харківській;
• Одеській;
• Херсонській.

Відбір отримувачів грантів відбуватиметься в межах конкурсу. Переможців визначатимуть на рейтинговій основі на підставі таких основних критеріїв: 

• рівень постраждалості від війни;
• вид економічної діяльності підприємства;
• якість використання коштів гранту;
• соціальна відповідальність бізнесу з огляду на залученість у його діяльність ветеранів та людей з інвалідністю.

Як подати заявку на грант від EU4Business

Подати заявку на участь у грантовій програмі можна до 30 вересня. Зробити це можна за посиланням.

У заявці, окрім основної інформації про своє підприємство, треба також вказати:

• показники діяльності підприємства до війни (станом на 01.01.2022) та під час бойових дій (станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024);
• розмір річного доходу;
• середньооблікову кількість штатних працівників із зазначенням серед них учасників бойових дій та людей з інвалідністю, що має бути підтверджено офіційними документами;
• рівень завданих пошкоджень та руйнувань майну підприємства;
• напрями використання коштів мікрогранту.

Читайте також:

• Понад 200 тисяч гривень: школам на прифронтових територіях виділять кошти від ЮНІСЕФ
• Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво
• Мешканці Святогірської громади можуть отримати грошову допомогу від уряду Великобританії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, хоча інтенсивність боїв тут дещо пішла на спад. Українські військові зупинили тут 24 атаки, що на 7 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку активність армії рф зросла. Тут зафіксовано 23 атаки, що на 7 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського і Новопавлівки.

Зниження активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 7 спроб противника просунутися, що на 2 атаки менше, ніж минулої доби. Росіяни атакували поблизу населених пунктів Дерилове, Дробишеве, Зарічне та Лиман.

На Слов’янському напрямку фіксується суттєве зменшення кількості штурмів. Противник здійснив 1 атаку в районі Миколаївки, що на 6 штурмових дій менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність також знизилася — українські військові відбили 1 атаку противника в районі населеного пункту Федорівка Друга, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалися дві атаки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 2 020 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 727 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 47 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 22 наземні робототехнічні комплекси;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 2 танки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Білицького та Шевченка — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!