В Україні триває відбір заявок на участь у грантовій програмі від EU4Business. У межах програми мешканці постраждалих від війни регіонів можуть отримати до 5 тисяч євро на розвиток бізнесу.

Про це йдеться на сайті програми EU4Business.

Грантова програма EU4Business

Мікропідприємцям надаватимуть гранти в розмірі до 5 тисяч євро у гривневому еквіваленті. Ці кошти підприємець має витратити на відновлення своєї господарської діяльності.

За грантові кошти можна:

• придбати обладнання;
• перевезти майно підприємства;
• придбати сировину та матеріали;
• сплатити заробітну плату працівникам чи орендну плату;
• покрити інші господарські витрати.

Гранти від EU4Business: хто може отримати

Серед всіх, хто подасть заявку на грант, будуть відібрані 100 мікропідприємців. Вони мають бути зареєстровані та працювати в найбільш постраждалих від війни областях:

• Дніпропетровській;
• Донецькій;
• Запорізькій;
• Київській (окрім міста Київ);
• Луганській;
• Миколаївській;
• Сумській;
• Чернігівській;
• Харківській;
• Одеській;
• Херсонській.

Відбір отримувачів грантів відбуватиметься в межах конкурсу. Переможців визначатимуть на рейтинговій основі на підставі таких основних критеріїв: 

• рівень постраждалості від війни;
• вид економічної діяльності підприємства;
• якість використання коштів гранту;
• соціальна відповідальність бізнесу з огляду на залученість у його діяльність ветеранів та людей з інвалідністю.

Як подати заявку на грант від EU4Business

Подати заявку на участь у грантовій програмі можна до 30 вересня. Зробити це можна за посиланням.

У заявці, окрім основної інформації про своє підприємство, треба також вказати:

• показники діяльності підприємства до війни (станом на 01.01.2022) та під час бойових дій (станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024);
• розмір річного доходу;
• середньооблікову кількість штатних працівників із зазначенням серед них учасників бойових дій та людей з інвалідністю, що має бути підтверджено офіційними документами;
• рівень завданих пошкоджень та руйнувань майну підприємства;
• напрями використання коштів мікрогранту.

Читайте також:

• Понад 200 тисяч гривень: школам на прифронтових територіях виділять кошти від ЮНІСЕФ
• Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво
• Мешканці Святогірської громади можуть отримати грошову допомогу від уряду Великобританії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!