86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.

Про це стало відомо після дослідження, проведеного на замовлення ГО “Екодія”.

Заповідні території в Україні

В Україні досі повільно збільшується площа природоохоронних територій, хоча країна має стратегічне зобов’язання — до 2030 року захистити 15% своєї території. Це приблизно 9 мільйонів гектарів, тоді як зараз охороняється менше ніж 7%. За останні п’ять років темп зростання становив усього 0,06% на рік. Якщо ситуація не зміниться, для досягнення цілі знадобиться понад століття.

Експерт із захисту екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко пояснює, що однією з головних причин повільних темпів є відсутність комунікації з місцевими громадами. Вони стали ключовими розпорядниками земель після децентралізації, однак часто не відповідають на запити чи побоюються обмежень щодо використання землі.

Дослідження виявило, що 86% мешканців громад підтримують ідею створення заповідних територій. Проте водночас приблизно 40% побоюються, що це може призвести до втрати земель. Насправді ж, як підкреслює Кученко, мова йде здебільшого не про вилучення, а про обмеження певної діяльності для збереження природи.

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснює Богдан Кученко.

Ще одне поширене застереження — недоцільність створення природоохоронних територій під час війни. Але війна, навпаки, посилила екологічні загрози, що робить захист природи більш актуальним. Крім того, створення природоохоронних територій може дозволити громадам розвивати природоохоронний туризм, створювати робочі місця у сфері охорони природи та покращувати якість життя мешканців.

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додає Богдан Кученко.

Також було виявлено низький рівень поінформованості: 88% опитаних зазначили, що їм ніхто не пояснював важливість заповідних територій, а понад 77% не брали участі в жодних обговореннях.

У ГО “Екодія” наголошують: вирішення проблеми потребує налагодження діалогу між владою, науковцями та мешканцями громад. Важливо не лише інформувати людей, а й активно залучати органи місцевого самоврядування до планування розвитку з урахуванням природоохоронних цілей.

Читайте також:

• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі
• Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста
• Мелодія спротиву: як саксофоніст грав біля бахмутської стели під вогнем

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тлі загострення ситуації на Донеччині зростає кількість людей, які прагнуть евакуюватися з Дружківки. Благодійна місія “Проліска” продовжує щоденно вивозити десятки жителів небезпечних районів в умовах логістичних викликів та постійних обстрілів.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та як працюватиме нова програма, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами Євгена Ткачова, темпи евакуації на Донеччині дещо зросли через те, що процес охопив великі міста агломерації. Загальна кількість людей збільшилася приблизно на 10%, проте загальні пропорції залишаються сталими. Географія звернень змінюється залежно від наближення лінії фронту.

“Евакуація в Донеччині йде своїми темпами просто через те, що почали евакуюватися великі міста цієї агломерації. Збільшилася кількість бажаючих виїхати з небезпечної Дружківки. Там стало більше дронів, немає електрики, газу, комунальних послуг. Частішають обстріли, тому люди виїжджають“, — зазначає представник “Проліски”.

Спеціальним медичним транспортом щоденно вивозять від 5 до 15 маломобільних людей, часто разом із супроводжуючими родичами. Мікроавтобуси та автобуси “Проліски” щодня евакуюють у середньому півсотні людей зі Слов’янська та Краматорська, а іноді ця цифра доходить до сотні.

Окремий сплеск заявок спостерігався з Малотаранівки, тоді як жителі визначених небезпечних зон Слов’янська та Краматорська виїжджають повільніше.

Евакуація речей для сімей з дітьми

Місія “Проліска” масштабувала свою роботу та на постійній основі запустила проєкт вивезення речей для сімей з дітьми. Це рішення значно збільшило кількість відповідних заявок.

“Ми можемо вивозити речі, а люди самотужки добираються, або вивозити ці сім’ї, їхні речі, і паралельно з мікроавтобусом вивозити саму родину. Такі рейси здійснюються щодня, поки задіяні дві вантажівки та мікроавтобуси, і чекаємо на третю вантажівку“, — пояснює представник місії.

Фактор спеки та загроза зникнення води

Літня спека поки що не стала головним каталізатором для масового виїзду. Як наголошує експерт, гуманітарна місія забезпечує кожного евакуйованого питною водою. Більшою проблемою може стати руйнування інфраструктури.

“Сама спека ніяк не впливає, а от відсутність води спонукатиме до виїзду. Єдине, що через спеку можливе загострення хронічних хвороб у людей похилого віку, і ця категорія буде активніше виїжджати“, — розповідає Євген Ткачов.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 18 червня, до України повернули 522 тіла. За словами російської сторони, вони належать українським військовослужбовцям. Після повернення тіл будуть проведені експертизи та ідентифікація останків.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Повернення тіл загиблих 18 червня

Сьогодні, 18 червня, відбулися репатріаційні заходи. В Україну повернули 522 тіла, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям.

Найближчим часом слідчі правоохоронних органів спільно з експертами МВС проведуть необхідні експертизи та ідентифікацію повернених тіл.

Особовий склад ЗСУ займатиметься перевезенням полеглих до державних спеціалізованих установ та організує передачу загиблих правоохоронцям.

Читайте також:

• В Україну повернули тіла 1000 військових
• У МВС показали, в якому стані повертають тіла загиблих військових
• Росія передала Україні не лише тіла українських військових, а й останки своїх солдатів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!