Юлія Оберніхіна разом із чоловіком і двома малими дітьми змушена була залишити Харків на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Рятуючись від небезпеки, родина переїхала на Полтавщину. Саме тут її захоплення кулінарією поступово трансформувалося у власну справу — виготовлення пончиків, які з часом стали джерелом доходу. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що ще змалку Юлія цікавилася приготуванням їжі: дивилася кулінарні шоу, намагалася відтворювати рецепти та експериментувала на кухні. З роками це переросло у серйозне захоплення. Вона здобула профільну освіту в одному з харківських коледжів за напрямом технології виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів. Після завершення навчання дівчина працювала у сфері ресторанного бізнесу — офіціанткою. Саме там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Юрієм, який був власником закладів харчування. Попри любов до кухні, вона залишалася у сфері обслуговування, адже ця робота забезпечувала вищий дохід завдяки чайовим.
У шлюбі подружжя виховує двох дітей — доньку Марію та сина Тимура. Напередодні повномасштабної війни родина пережила складний період: 23 лютого 2022 року їхню доньку госпіталізували через серйозні проблеми зі здоров’ям. Декілька днів трималася висока температура, стан дитини погіршувався, тому довелося викликати швидку допомогу. Це вже тоді викликало сильне хвилювання.
У ніч на 24 лютого Юлія прокинулася від звуків вибухів. Після розмови з чоловіком стало зрозуміло, що місто зазнає обстрілів. Пацієнтів лікарні перевели у підвальне приміщення, яке було не пристосоване для тривалого перебування: сирість, відсутність нормального харчування, мінімальні умови. У таких обставинах вона разом із дитиною провела кілька днів.
З огляду на небезпеку чоловік ухвалив рішення терміново евакуювати сім’ю. Під обстрілами він забрав молодшого сина, якому тоді було лише кілька місяців, посадив усіх у автомобіль і разом із домашнім улюбленцем родина вирушила з міста. Вони прямували до родичів у Дніпропетровській області, однак дорогою виникли труднощі — нестача пального. Частину шляху довелося чекати допомоги від батька Юлії, який привіз бензин.
Пізніше жінка дізналася, що дорога, якою вони їхали, була обстріляна вже невдовзі після їхнього проїзду. Це усвідомлення лише підкреслило, наскільки небезпечним був їхній виїзд і як багато залежало від випадку.
Деякий час родина жила у батьків, але згодом з’явилася можливість переїхати до Полтава. Знайома запропонувала безкоштовне житло, поки сама перебувала за кордоном. Там вони почали облаштовувати нове життя. Пізніше до них приєдналася і мати чоловіка, яку також евакуювали з Харкова.
До війни сім’я планувала придбати власне житло, накопичивши значну суму завдяки бізнесу з продажу кепок. Однак покупку відклали — і, як згодом стало зрозуміло, це рішення виявилося вчасним. Уже на новому місці вони продовжили займатися онлайн-продажем, отримуючи продукцію з Харкова та відправляючи її клієнтам.
Паралельно Юлія почала активніше займатися кулінарією — не лише для родини, а й для ширшої аудиторії. Вона створила сторінки у соціальних мережах, де ділилася рецептами. Приготування їжі стало для неї способом зняти напругу та відновити внутрішній баланс. Одного разу вона приготувала пончики із заварним кремом, які високо оцінили близькі. Це стало поштовхом до нової ідеї.
Згодом подружжя вирішило спробувати продавати власну випічку. Спочатку це були невеликі обсяги для знайомих, однак поступово інформація про продукцію поширювалася через соціальні мережі. Клієнти почали самі рекомендувати ці солодощі, що сприяло зростанню попиту.
Після переїзду до села Мачухи родина отримала ще одну можливість для розвитку. Вони придбали будинок і почали продавати пончики на місцевому ринку. Там, серед інших продавців домашньої продукції, їхній товар швидко знайшов свого покупця. За сприятливих умов вдавалося реалізувати кілька десятків виробів за день.
Попри те, що для частини місцевих жителів ціна здавалася зависокою, більшість покупців розуміла, що йдеться про якісний продукт із натуральних інгредієнтів. Саме це і стало головною перевагою бізнесу.
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
