Пенсія в разі втрати годувальника — це особлива форма державного забезпечення сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти. Право на неї мають громадяни та громадянки, які мають статус непрацездатних осіб.

Детальніше про те, як працює пенсія сім’ям загиблих на війні та про процедуру її оформлення, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсія сім’ям загиблих на війні 2025

Пенсія сім’ям в разі втрати годувальника регламентується Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. 

За статтею 30, право на отримання такої пенсії мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або зниклих безвісти військовослужбовців, а також особи, які перебували на їхньому утриманні. До останньої категорії належать:

• непрацездатні діти;
• непрацездатні батьки або дружина/чоловік, якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;
• непрацездатні батьки і дружина/чоловік військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли або зникли безвісти під час проходження служби або пізніше через поранення, контузію, каліцтво чи захворювання, отримані під час служби.

Яку пенсію отримують батьки загиблого на війні

Батьки загиблого чи загиблої на війні або померлої особи після служби через поранення, контузію, каліцтво, отримані на службі, або від захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, можуть отримувати пенсію в разі втрати годувальника не раніше ніж за п’ять років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком незалежно від тривалості страхового стажу, а також якщо мають право на:

• пенсію незалежно від віку (ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• дострокову пенсію за віком (ст. 115 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• пенсію за віком на пільгових умовах;
• пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до закону;
• якщо вони є особами з інвалідністю.

Розмір пенсії

Розмір пенсії для членів сім’ї загиблого на війні, залежить від причини загибелі/смерті військовослужбовця. Загалом же виділяють два види.

Перший — загибель, яка була спричинена внаслідок участі в бойових діях та виконання виконанням обов’язків військової служби

Якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї (один із батьків, дружина/чоловік, інший непрацездатний член сім’ї загиблого/померлого годувальника), то пенсія становитиме 70% від грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Якщо право на пенсію мають два та більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини/чоловіка), то пенсія становитиме 50% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Виплати будуть обчислюватися у тому ж розмірі для членів сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Друга — смерть унаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби або внаслідок захворювання.

В такому разі пенсійні виплати становитимуть 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Куди звертатися

Для отримання пенсії членам родини загиблого на війні слід звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або подати заявку через портал електронних послуг ПФУ, чи за допомогою Дія. Це актуально для осіб, які є членами сімей військових, які отримували пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Якщо члени родини загиблого отримують зазначені виплати вперше, то вони повинні звернутися до уповноваженого силового відомства для оформлення документів для призначення пенсії.

Які документи потрібні

Документи для оформлення пенсії членам родини загиблого на війні різняться залежно від категорії особи, що подає заяву. 

Щоб оформити пенсію членам родини загиблого на війні, потрібні:

• заява;
• копія свідоцтва про смерть годувальника;
• витяг із наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв’язку зі смертю;
• документи про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби або виконання обов’язків військової служби;
• довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;
• грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення годувальника;
• довідка про визнання особи інвалідом;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, – копія сторінки паспорта з такою відміткою);
• копії сторінок паспорта (1-ї, 2-ї, 10-ї, 11-ї сторінок із відміткою про останнє місце реєстрації);
• копії посвідчень, які дають право на пільги (ветерана війни, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, донора тощо).

Які документи потрібні для дітей, батьків та дружині/чоловікові загиблих військових

Для дітей загиблих військових потрібні:

• копія свідоцтва про народження;
• довідка з навчального закладу про навчання із зазначенням дати його закінчення, а також про перебування (або не перебування) на повному державному утриманні;
• довідка лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідка про визнання особи інвалідом з дитинства;
• копії свідоцтв про смерть батьків або інші документи, які підтверджують відсутність батьків (у разі призначення пенсії братам, сестрам, онукам);
• копія рішення суду про усиновлення;
• копія рішення про опіку чи піклування (у разі призначення пенсії дітям, які втратили обох батьків).

Батькам, дружині/чоловікові додатково потрібно подати:

• копію свідоцтва про шлюб;
• довідку про визнання особи інвалідом;
• копію трудової книжки або довідку з органів державної податкової служби про облік платника податків – суб’єкта підприємницької діяльності (документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Уряду від 12 серпня 1993 року №637).

Читайте також:

• Безплатні слухові апарати від МОЗ: як їх отримати
• Грошова допомога від УВКБ ООН для ВПО на Сумщині: де працюватимуть мобільні групи
• Як можна збільшити пенсію батькам: детальне пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Неврахований стаж — одна з найпоширеніших причин заниженої пенсії або повної відмови у її призначенні. Громадяни можуть мати десятки років роботи за спиною, проте Пенсійний фонд не зараховує окремі періоди через помилки в трудовій книжці, відсутність архівної довідки, ліквідацію підприємства чи банальні розбіжності в персональних даних.

Детальніше про те, що робити в такому випадку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсійний фонд не врахував стаж: що робити

Проблеми часто виникають через документи, які оформлювалися багато років тому. У трудових книжках можуть зустрічатися виправлення, нечіткі печатки, скорочені назви підприємств, різні варіанти написання прізвища або ж відсутність запису про переведення. Для людини це виглядає як формальність, але для Пенсійного фонду подібна неточність може стати законною підставою не врахувати період роботи.

Найчастіше стаж не зараховують через такі причини:

• наявність виправлень або нечітких записів у трудовій книжці;
• невідповідність назви підприємства архівним даним;
• ліквідація підприємства без передачі документів до архіву;
• розбіжності в написанні прізвища, імені або по батькові;
• відсутність довідки про пільговий або спеціальний стаж;
• відсутність періоду роботи в персоніфікованому обліку;
• ігнорування Пенсійним фондом довідки про заробітну плату.

У кожній конкретній ситуації потрібно встановити, який саме документ викликав сумнів. Без цього складно зрозуміти, що саме необхідно виправляти: трудову книжку, архівну довідку, дані персоніфікованого обліку або ж сам розрахунок пенсії.

Перевірка документів

Перший крок — отримання від Пенсійного фонду письмового пояснення. У ньому обов’язково зазначається, які періоди не зараховані і з якої причини. Якщо людина бачить лише підсумковий розмір пенсії, але не має розрахунку, потрібно витребувати документи з пенсійної справи.

Для перевірки стажу зазвичай необхідні

• трудова книжка;
• довідки з архіву;
• довідки про заробітну плату;
• накази про прийняття, переведення або звільнення;
• виписки з особових рахунків;
• документи про навчання, військову службу або догляд, якщо ці періоди мають значення;
• письмова відмова або лист Пенсійного фонду.

Якщо в документах наявні розбіжності, їх треба пояснювати письмово. Наприклад, якщо прізвище змінювалося після укладення шлюбу, потрібно додати відповідне свідоцтво. Якщо підприємство змінило назву, варто знайти архівний документ або довідку правонаступника.

Дії у разі ліквідації підприємства

Ліквідація підприємства не означає, що стаж неможливо підтвердити. Часто документи передають до архіву, правонаступника або місцевої установи, яка зберігає кадрові матеріали. Проблема полягає в тому, що людина не завжди знає, куди саме їй звертатися.

У такій ситуації потрібно шукати не одну довідку, а весь можливий ланцюг доказів. Це можуть бути архівні записи, накази, особові рахунки, розрахункові відомості, профспілкові документи або інші матеріали, які підтверджують факт роботи в конкретний період.

Якщо ж документи не збереглися, юрист оцінює можливість підтвердження стажу іншим способом. У частині спорів допомагає судове встановлення факту роботи або належності документа людині, якщо проблема виникла через помилки в написанні даних.

Підстави для перерахунку пенсії

Перерахунок потрібен не лише тоді, коли Пенсійний фонд прямо відмовив. Іноді пенсію призначили, але розмір виявився нижчим, бо частину стажу або заробітку не врахували. У такій ситуації людина може роками отримувати менше грошей, ніж мала б за законом.

Перерахунок варто ініціювати, якщо:

• після призначення пенсії знайшлися додаткові документи про стаж;
• Пенсійний фонд не врахував пільговий стаж;
• у розрахунку відсутні окремі періоди роботи;
• не врахована довідка про заробітну плату;
• пенсія призначена без урахування уточнених даних;
• є підозри щодо неправильного застосування коефіцієнтів.

Перед поданням заяви про перерахунок необхідно зробити власний аналіз документів. Якщо подати заяву без відповідних доказів, Пенсійний фонд може знову відмовити або надати формальну відповідь.

Звернення до суду

Звернення до Пенсійного фонду має бути конкретним. Загальна фраза “прошу перерахувати пенсію” не спрацює. Необхідно зазначити, які саме періоди потрібно зарахувати, які документи це підтверджують і чому попередній розрахунок є неповним. У заяві також вказується рішення або розрахунок, які потрібно переглянути, та дія, яку має виконати фонд. До заяви обов’язково додаються копії документів, тоді як оригінали краще залишати у себе. Також важливо мати доказ подання заяви: відмітку про прийняття, поштову квитанцію або електронне підтвердження.

Звернення до суду є доцільним, якщо Пенсійний фонд відмовив у зарахуванні стажу, не врахував документи або не дав належної відповіді. У судовому порядку можна вимагати визнати відмову протиправною, зобов’язати повторно розглянути заяву, зарахувати стаж або провести перерахунок.

Читайте також:

Приватна пенсія в Україні: як оформити та які ризики мають недержавні фонди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні офіційно розпочалася вступна кампанія до закладів професійної освіти. Цьогоріч подати документи до профтехів можуть не лише випускники дев’ятих та одинадцятих класів, але й дорослі громадяни, які прагнуть змінити кваліфікацію або здобути нову професію.

Про це повідомили в Освіта Юа.

Вступна кампанія до професійних коледжів

Для вступу до закладів професійної освіти абітурієнтам не потрібно складати національний мультипредметний тест. Кожен навчальний заклад самостійно встановлює правила відбору. Зазвичай процедура зарахування передбачає проходження співбесіди або складання внутрішніх вступних випробувань.

Прийом заяв на навчання триватиме до 1 вересня. Вступники мають змогу подати папери особисто у приймальній комісії обраного закладу освіти або зробити це дистанційно через електронний кабінет у системі ЄДЕБО. Фінансування навчання можливе у двох форматах: абітурієнти можуть претендувати на місця державного чи регіонального замовлення або ж обрати контрактну форму.

Перелік необхідних документів

Для зарахування до закладу професійної освіти необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входять

• заява;
• документ про освіту з додатком;
• медична довідка;
• фотокартки;
• копія документа, що посвідчує особу;
• документи, що підтверджують право на пільги за їх наявності.

Військовозобов’язані вступники додатково повинні надати копію військово-облікового документа. Це може бути військовий квиток, тимчасове посвідчення або посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Тривалість навчання та забезпечення студентів

Строк навчання у профтехах становить від шести місяців до трьох років. Тривалість освітнього процесу безпосередньо залежить від обраної професії, рівня базової освіти вступника та вже наявної у нього кваліфікації. Усі студенти професійних коледжів забезпечуються місцями для проживання в гуртожитках. Також для учнів передбачена виплата стипендії, початковий розмір якої становить 1 250 гривень.

Читайте також:

Як працює конкурс та формується рейтинг для вступу у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!