Пенсія в разі втрати годувальника — це особлива форма державного забезпечення сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти. Право на неї мають громадяни та громадянки, які мають статус непрацездатних осіб.

Детальніше про те, як працює пенсія сім’ям загиблих на війні та про процедуру її оформлення, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсія сім’ям загиблих на війні 2025

Пенсія сім’ям в разі втрати годувальника регламентується Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. 

За статтею 30, право на отримання такої пенсії мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або зниклих безвісти військовослужбовців, а також особи, які перебували на їхньому утриманні. До останньої категорії належать:

• непрацездатні діти;
• непрацездатні батьки або дружина/чоловік, якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;
• непрацездатні батьки і дружина/чоловік військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли або зникли безвісти під час проходження служби або пізніше через поранення, контузію, каліцтво чи захворювання, отримані під час служби.

Яку пенсію отримують батьки загиблого на війні

Батьки загиблого чи загиблої на війні або померлої особи після служби через поранення, контузію, каліцтво, отримані на службі, або від захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, можуть отримувати пенсію в разі втрати годувальника не раніше ніж за п’ять років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком незалежно від тривалості страхового стажу, а також якщо мають право на:

• пенсію незалежно від віку (ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• дострокову пенсію за віком (ст. 115 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• пенсію за віком на пільгових умовах;
• пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до закону;
• якщо вони є особами з інвалідністю.

Розмір пенсії

Розмір пенсії для членів сім’ї загиблого на війні, залежить від причини загибелі/смерті військовослужбовця. Загалом же виділяють два види.

Перший — загибель, яка була спричинена внаслідок участі в бойових діях та виконання виконанням обов’язків військової служби

Якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї (один із батьків, дружина/чоловік, інший непрацездатний член сім’ї загиблого/померлого годувальника), то пенсія становитиме 70% від грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Якщо право на пенсію мають два та більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини/чоловіка), то пенсія становитиме 50% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Виплати будуть обчислюватися у тому ж розмірі для членів сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Друга — смерть унаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби або внаслідок захворювання.

В такому разі пенсійні виплати становитимуть 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Куди звертатися

Для отримання пенсії членам родини загиблого на війні слід звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або подати заявку через портал електронних послуг ПФУ, чи за допомогою Дія. Це актуально для осіб, які є членами сімей військових, які отримували пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Якщо члени родини загиблого отримують зазначені виплати вперше, то вони повинні звернутися до уповноваженого силового відомства для оформлення документів для призначення пенсії.

Які документи потрібні

Документи для оформлення пенсії членам родини загиблого на війні різняться залежно від категорії особи, що подає заяву. 

Щоб оформити пенсію членам родини загиблого на війні, потрібні:

• заява;
• копія свідоцтва про смерть годувальника;
• витяг із наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв’язку зі смертю;
• документи про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби або виконання обов’язків військової служби;
• довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;
• грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення годувальника;
• довідка про визнання особи інвалідом;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, – копія сторінки паспорта з такою відміткою);
• копії сторінок паспорта (1-ї, 2-ї, 10-ї, 11-ї сторінок із відміткою про останнє місце реєстрації);
• копії посвідчень, які дають право на пільги (ветерана війни, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, донора тощо).

Які документи потрібні для дітей, батьків та дружині/чоловікові загиблих військових

Для дітей загиблих військових потрібні:

• копія свідоцтва про народження;
• довідка з навчального закладу про навчання із зазначенням дати його закінчення, а також про перебування (або не перебування) на повному державному утриманні;
• довідка лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідка про визнання особи інвалідом з дитинства;
• копії свідоцтв про смерть батьків або інші документи, які підтверджують відсутність батьків (у разі призначення пенсії братам, сестрам, онукам);
• копія рішення суду про усиновлення;
• копія рішення про опіку чи піклування (у разі призначення пенсії дітям, які втратили обох батьків).

Батькам, дружині/чоловікові додатково потрібно подати:

• копію свідоцтва про шлюб;
• довідку про визнання особи інвалідом;
• копію трудової книжки або довідку з органів державної податкової служби про облік платника податків – суб’єкта підприємницької діяльності (документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Уряду від 12 серпня 1993 року №637).

Читайте також:

• Безплатні слухові апарати від МОЗ: як їх отримати
• Грошова допомога від УВКБ ООН для ВПО на Сумщині: де працюватимуть мобільні групи
• Як можна збільшити пенсію батькам: детальне пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!