Пенсія в разі втрати годувальника — це особлива форма державного забезпечення сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти. Право на неї мають громадяни та громадянки, які мають статус непрацездатних осіб.

Детальніше про те, як працює пенсія сім’ям загиблих на війні та про процедуру її оформлення, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсія сім’ям загиблих на війні 2025

Пенсія сім’ям в разі втрати годувальника регламентується Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. 

За статтею 30, право на отримання такої пенсії мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або зниклих безвісти військовослужбовців, а також особи, які перебували на їхньому утриманні. До останньої категорії належать:

• непрацездатні діти;
• непрацездатні батьки або дружина/чоловік, якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;
• непрацездатні батьки і дружина/чоловік військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли або зникли безвісти під час проходження служби або пізніше через поранення, контузію, каліцтво чи захворювання, отримані під час служби.

Яку пенсію отримують батьки загиблого на війні

Батьки загиблого чи загиблої на війні або померлої особи після служби через поранення, контузію, каліцтво, отримані на службі, або від захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, можуть отримувати пенсію в разі втрати годувальника не раніше ніж за п’ять років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком незалежно від тривалості страхового стажу, а також якщо мають право на:

• пенсію незалежно від віку (ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• дострокову пенсію за віком (ст. 115 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• пенсію за віком на пільгових умовах;
• пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до закону;
• якщо вони є особами з інвалідністю.

Розмір пенсії

Розмір пенсії для членів сім’ї загиблого на війні, залежить від причини загибелі/смерті військовослужбовця. Загалом же виділяють два види.

Перший — загибель, яка була спричинена внаслідок участі в бойових діях та виконання виконанням обов’язків військової служби

Якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї (один із батьків, дружина/чоловік, інший непрацездатний член сім’ї загиблого/померлого годувальника), то пенсія становитиме 70% від грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Якщо право на пенсію мають два та більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини/чоловіка), то пенсія становитиме 50% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Виплати будуть обчислюватися у тому ж розмірі для членів сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Друга — смерть унаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби або внаслідок захворювання.

В такому разі пенсійні виплати становитимуть 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Куди звертатися

Для отримання пенсії членам родини загиблого на війні слід звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або подати заявку через портал електронних послуг ПФУ, чи за допомогою Дія. Це актуально для осіб, які є членами сімей військових, які отримували пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Якщо члени родини загиблого отримують зазначені виплати вперше, то вони повинні звернутися до уповноваженого силового відомства для оформлення документів для призначення пенсії.

Які документи потрібні

Документи для оформлення пенсії членам родини загиблого на війні різняться залежно від категорії особи, що подає заяву. 

Щоб оформити пенсію членам родини загиблого на війні, потрібні:

• заява;
• копія свідоцтва про смерть годувальника;
• витяг із наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв’язку зі смертю;
• документи про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби або виконання обов’язків військової служби;
• довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;
• грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення годувальника;
• довідка про визнання особи інвалідом;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, – копія сторінки паспорта з такою відміткою);
• копії сторінок паспорта (1-ї, 2-ї, 10-ї, 11-ї сторінок із відміткою про останнє місце реєстрації);
• копії посвідчень, які дають право на пільги (ветерана війни, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, донора тощо).

Які документи потрібні для дітей, батьків та дружині/чоловікові загиблих військових

Для дітей загиблих військових потрібні:

• копія свідоцтва про народження;
• довідка з навчального закладу про навчання із зазначенням дати його закінчення, а також про перебування (або не перебування) на повному державному утриманні;
• довідка лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідка про визнання особи інвалідом з дитинства;
• копії свідоцтв про смерть батьків або інші документи, які підтверджують відсутність батьків (у разі призначення пенсії братам, сестрам, онукам);
• копія рішення суду про усиновлення;
• копія рішення про опіку чи піклування (у разі призначення пенсії дітям, які втратили обох батьків).

Батькам, дружині/чоловікові додатково потрібно подати:

• копію свідоцтва про шлюб;
• довідку про визнання особи інвалідом;
• копію трудової книжки або довідку з органів державної податкової служби про облік платника податків – суб’єкта підприємницької діяльності (документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Уряду від 12 серпня 1993 року №637).

Читайте також:

• Безплатні слухові апарати від МОЗ: як їх отримати
• Грошова допомога від УВКБ ООН для ВПО на Сумщині: де працюватимуть мобільні групи
• Як можна збільшити пенсію батькам: детальне пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українське законодавство дозволяє військовослужбовцям здобувати вищу освіту у цивільних закладах без відриву від служби. Проте сам факт зарахування до університету не звільняє від виконання військових обов’язків і не дає автоматичного права залишати частину на час складання іспитів.

Детальніше про умови поєднання служби та навчання, а також про правила оформлення відпусток на сесію розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на роз’яснення Міністерства оборони.

Хто з військових може навчатися у цивільному виші

Право на освіту гарантує Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Навчатися без відриву від служби (виключно на заочній або дистанційній формі, оскільки денна передбачає постійну присутність в аудиторіях) можуть такі категорії військових:

• військовослужбовці віком від 18 до 25 років, які служать за контрактом або за призовом під час мобілізації та ще не мають вищої освіти;
• офіцери-контрактники — після того, як вони відслужили строк, що дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попереднього ступеня вищої освіти;
• рядова, сержантська та старшинська ланка на контракті, які продовжили службу за новим контрактом — насамперед у військових вишах, а в цивільних лише тоді, коли у військових навчальних закладах немає потрібної спеціальності.

Ключова умова для початку навчання — офіційний дозвіл командира (від командира з’єднання і вище). Для цього військовий має подати рапорт, на підставі якого видається відповідний наказ по частині. При цьому навчання не повинно заважати виконанню службових обов’язків.

Водночас навчатися у цивільних вишах за цими правилами не можуть курсанти військових навчальних закладів, військові на базовій військовій службі та офіцери, призвані за призовом. Якщо людину призвали під час навчання, після звільнення зі служби її поновлюють у виші.

Чи можна залишити частину на час сесії

Під час воєнного стану надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням для більшості військовослужбовців призупинено. Зокрема, контрактники та офіцери, старші за 25 років, не мають права на таку відпустку — питання поїздки на сесію вони можуть вирішувати лише через щорічну основну відпустку або за індивідуальним дозволом командування.

Виняток діє лише для військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які не мають вищої освіти. Відповідно до Закону України “Про відпустки”, під час воєнного стану їм можуть надавати навчальні відпустки такої тривалості:

• 15 календарних днів (без збереження грошового забезпечення та без урахування часу на дорогу) — для вступників, допущених до вступних іспитів;
• до 30 днів — для настановних занять і сесій на I та II курсах;
• до 40 днів — на III та наступних курсах;
• до 30 днів — для складання державної атестації;
• до 4 місяців — для підготовки та захисту дипломного проєкту чи роботи.

Як оформити відпустку та чи може командир відмовити

Щоб скористатися правом на навчальну відпустку, військовому віком 18–25 років необхідно заздалегідь подати рапорт на ім’я командира частини із зазначенням дат початку, тривалості та підстави відпустки. До рапорту обов’язково додаються:

• довідка-виклик із вишу, де вказано курс, форму навчання, назву факультету та точні дати проведення сесії чи захисту диплома;
• підтвердження успішного навчання, оскільки наявність академічної заборгованості є підставою для відмови.

У Міноборони наголошують, що навіть за наявності всіх документів командир може не відпустити військовослужбовця на сесію. Питання вирішується індивідуально з урахуванням службової необхідності, бойової обстановки в підрозділі та можливості тимчасово замінити бійця. Самовільно залишати частину для складання іспитів без належно оформленого наказу про відпустку суворо заборонено.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!