Пенсія в разі втрати годувальника — це особлива форма державного забезпечення сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти. Право на неї мають громадяни та громадянки, які мають статус непрацездатних осіб.

Детальніше про те, як працює пенсія сім’ям загиблих на війні та про процедуру її оформлення, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсія сім’ям загиблих на війні 2025

Пенсія сім’ям в разі втрати годувальника регламентується Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. 

За статтею 30, право на отримання такої пенсії мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або зниклих безвісти військовослужбовців, а також особи, які перебували на їхньому утриманні. До останньої категорії належать:

• непрацездатні діти;
• непрацездатні батьки або дружина/чоловік, якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;
• непрацездатні батьки і дружина/чоловік військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли або зникли безвісти під час проходження служби або пізніше через поранення, контузію, каліцтво чи захворювання, отримані під час служби.

Яку пенсію отримують батьки загиблого на війні

Батьки загиблого чи загиблої на війні або померлої особи після служби через поранення, контузію, каліцтво, отримані на службі, або від захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, можуть отримувати пенсію в разі втрати годувальника не раніше ніж за п’ять років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком незалежно від тривалості страхового стажу, а також якщо мають право на:

• пенсію незалежно від віку (ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• дострокову пенсію за віком (ст. 115 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• пенсію за віком на пільгових умовах;
• пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до закону;
• якщо вони є особами з інвалідністю.

Розмір пенсії

Розмір пенсії для членів сім’ї загиблого на війні, залежить від причини загибелі/смерті військовослужбовця. Загалом же виділяють два види.

Перший — загибель, яка була спричинена внаслідок участі в бойових діях та виконання виконанням обов’язків військової служби

Якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї (один із батьків, дружина/чоловік, інший непрацездатний член сім’ї загиблого/померлого годувальника), то пенсія становитиме 70% від грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Якщо право на пенсію мають два та більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини/чоловіка), то пенсія становитиме 50% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Виплати будуть обчислюватися у тому ж розмірі для членів сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Друга — смерть унаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби або внаслідок захворювання.

В такому разі пенсійні виплати становитимуть 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Куди звертатися

Для отримання пенсії членам родини загиблого на війні слід звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або подати заявку через портал електронних послуг ПФУ, чи за допомогою Дія. Це актуально для осіб, які є членами сімей військових, які отримували пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Якщо члени родини загиблого отримують зазначені виплати вперше, то вони повинні звернутися до уповноваженого силового відомства для оформлення документів для призначення пенсії.

Які документи потрібні

Документи для оформлення пенсії членам родини загиблого на війні різняться залежно від категорії особи, що подає заяву. 

Щоб оформити пенсію членам родини загиблого на війні, потрібні:

• заява;
• копія свідоцтва про смерть годувальника;
• витяг із наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв’язку зі смертю;
• документи про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби або виконання обов’язків військової служби;
• довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;
• грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення годувальника;
• довідка про визнання особи інвалідом;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, – копія сторінки паспорта з такою відміткою);
• копії сторінок паспорта (1-ї, 2-ї, 10-ї, 11-ї сторінок із відміткою про останнє місце реєстрації);
• копії посвідчень, які дають право на пільги (ветерана війни, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, донора тощо).

Які документи потрібні для дітей, батьків та дружині/чоловікові загиблих військових

Для дітей загиблих військових потрібні:

• копія свідоцтва про народження;
• довідка з навчального закладу про навчання із зазначенням дати його закінчення, а також про перебування (або не перебування) на повному державному утриманні;
• довідка лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідка про визнання особи інвалідом з дитинства;
• копії свідоцтв про смерть батьків або інші документи, які підтверджують відсутність батьків (у разі призначення пенсії братам, сестрам, онукам);
• копія рішення суду про усиновлення;
• копія рішення про опіку чи піклування (у разі призначення пенсії дітям, які втратили обох батьків).

Батькам, дружині/чоловікові додатково потрібно подати:

• копію свідоцтва про шлюб;
• довідку про визнання особи інвалідом;
• копію трудової книжки або довідку з органів державної податкової служби про облік платника податків – суб’єкта підприємницької діяльності (документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Уряду від 12 серпня 1993 року №637).

Читайте також:

• Безплатні слухові апарати від МОЗ: як їх отримати
• Грошова допомога від УВКБ ООН для ВПО на Сумщині: де працюватимуть мобільні групи
• Як можна збільшити пенсію батькам: детальне пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!