Пенсія в разі втрати годувальника — це особлива форма державного забезпечення сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти. Право на неї мають громадяни та громадянки, які мають статус непрацездатних осіб.

Детальніше про те, як працює пенсія сім’ям загиблих на війні та про процедуру її оформлення, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсія сім’ям загиблих на війні 2025

Пенсія сім’ям в разі втрати годувальника регламентується Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. 

За статтею 30, право на отримання такої пенсії мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або зниклих безвісти військовослужбовців, а також особи, які перебували на їхньому утриманні. До останньої категорії належать:

• непрацездатні діти;
• непрацездатні батьки або дружина/чоловік, якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;
• непрацездатні батьки і дружина/чоловік військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли або зникли безвісти під час проходження служби або пізніше через поранення, контузію, каліцтво чи захворювання, отримані під час служби.

Яку пенсію отримують батьки загиблого на війні

Батьки загиблого чи загиблої на війні або померлої особи після служби через поранення, контузію, каліцтво, отримані на службі, або від захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, можуть отримувати пенсію в разі втрати годувальника не раніше ніж за п’ять років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком незалежно від тривалості страхового стажу, а також якщо мають право на:

• пенсію незалежно від віку (ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• дострокову пенсію за віком (ст. 115 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування);
• пенсію за віком на пільгових умовах;
• пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до закону;
• якщо вони є особами з інвалідністю.

Розмір пенсії

Розмір пенсії для членів сім’ї загиблого на війні, залежить від причини загибелі/смерті військовослужбовця. Загалом же виділяють два види.

Перший — загибель, яка була спричинена внаслідок участі в бойових діях та виконання виконанням обов’язків військової служби

Якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї (один із батьків, дружина/чоловік, інший непрацездатний член сім’ї загиблого/померлого годувальника), то пенсія становитиме 70% від грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Якщо право на пенсію мають два та більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини/чоловіка), то пенсія становитиме 50% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого/померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Виплати будуть обчислюватися у тому ж розмірі для членів сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Друга — смерть унаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби або внаслідок захворювання.

В такому разі пенсійні виплати становитимуть 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Куди звертатися

Для отримання пенсії членам родини загиблого на війні слід звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або подати заявку через портал електронних послуг ПФУ, чи за допомогою Дія. Це актуально для осіб, які є членами сімей військових, які отримували пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Якщо члени родини загиблого отримують зазначені виплати вперше, то вони повинні звернутися до уповноваженого силового відомства для оформлення документів для призначення пенсії.

Які документи потрібні

Документи для оформлення пенсії членам родини загиблого на війні різняться залежно від категорії особи, що подає заяву. 

Щоб оформити пенсію членам родини загиблого на війні, потрібні:

• заява;
• копія свідоцтва про смерть годувальника;
• витяг із наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв’язку зі смертю;
• документи про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби або виконання обов’язків військової служби;
• довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;
• грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення годувальника;
• довідка про визнання особи інвалідом;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, – копія сторінки паспорта з такою відміткою);
• копії сторінок паспорта (1-ї, 2-ї, 10-ї, 11-ї сторінок із відміткою про останнє місце реєстрації);
• копії посвідчень, які дають право на пільги (ветерана війни, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, донора тощо).

Які документи потрібні для дітей, батьків та дружині/чоловікові загиблих військових

Для дітей загиблих військових потрібні:

• копія свідоцтва про народження;
• довідка з навчального закладу про навчання із зазначенням дати його закінчення, а також про перебування (або не перебування) на повному державному утриманні;
• довідка лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідка про визнання особи інвалідом з дитинства;
• копії свідоцтв про смерть батьків або інші документи, які підтверджують відсутність батьків (у разі призначення пенсії братам, сестрам, онукам);
• копія рішення суду про усиновлення;
• копія рішення про опіку чи піклування (у разі призначення пенсії дітям, які втратили обох батьків).

Батькам, дружині/чоловікові додатково потрібно подати:

• копію свідоцтва про шлюб;
• довідку про визнання особи інвалідом;
• копію трудової книжки або довідку з органів державної податкової служби про облік платника податків – суб’єкта підприємницької діяльності (документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Уряду від 12 серпня 1993 року №637).

Читайте також:

• Безплатні слухові апарати від МОЗ: як їх отримати
• Грошова допомога від УВКБ ООН для ВПО на Сумщині: де працюватимуть мобільні групи
• Як можна збільшити пенсію батькам: детальне пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія — це державна допомога українським родинам, які не можуть самостійно сплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. У 2025 році правила її розрахунку залишаються незмінними, але суми залежать від доходів сім’ї, соціальних нормативів і вартості послуг.

Детальніше про те, як розрахувати житлову субсидію у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як розрахувати житлову субсидію у 2025-2026

Житлова субсидія — це безповоротна адресна державна соціальна допомога малозабезпеченим громадянам, які проживають у житлових приміщеннях і не мають змоги самостійно оплачувати комунальні послуги, витрати на управління будинком чи придбання палива. Програму субсидій запроваджено ще у 1995 році, і вже понад 30 років вона залишається ключовим інструментом соціального захисту населення в умовах зростання тарифів.

Що впливає на розмір субсидії

Розмір субсидії визначається як різниця між повною вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальних норм і нормативів та обов’язковим платежем, який залежить від доходів родини.

Соціальні норми та нормативи закріплено у постанові Кабміну №409 від 6 серпня 2014 року, а порядок розрахунку обов’язкового платежу — у постанові №1156 від 27 липня 1998 року.

Приклад розрахунку субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років

Приклад розрахунку опублікували на сайті Пенсійного фонду України (ПФУ). Для розгляду взята умовна сім’я з чотирьох осіб:

• чоловік (щомісячний дохід — 8 900 гривні);
• дружина (щомісячний дохід — 8 200 гривні);
• 2 неповнолітні дитини.

Зазначається, що під час розрахунку розміру житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років враховуються доходи домогосподарства за I та II квартали 2025 року.

Перший крок — визначення середнього доходу сім’ї. Для цього середньомісячний сукупний дохід домогосподарства визначається шляхом ділення сукупного доходу всіх членів домогосподарства за 2 квартали на кількість місяців, за які враховуються доходи:

Усього дохід сім’ї за пів року заробляє 102 600 гривні. Вказану суму отримується за наступною формулою: (8 900 * 6) + (8 200 * 6).

Далі отримані результати діляться на 6, тобто кількість місяців. Виходить, що середньомісячний дохід сім’ї становить 17 100 гривень.

Другий крок — визначення середнього доходу на одну особу в сім’ї. Для отримання суми потрібно розділити середньомісячний дохід сім’ї на кількість її членів. У прикладі цей показник становить 4 275 гривень (17 100 / 4 = 4 275).

Третій крок — розрахунок обов’язкового відсотка платежу за формулою: Ро = Кд / Кг * Рг, де:

• Ро — частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;
• Кд — коефіцієнт доходу відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;
• Кг — базовий коефіцієнт — два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;
• Рг — базова норма плати — 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Отже: 17 100 гривні (середньомісячний сукупний дохід домогосподарства) / 4 (кількість членів домогосподарства) / 2 920 (прожитковий мінімум на 1 січня 2025 року) / 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії) * 15% (базова норма плати за житлово-комунальні послуги) = 10,95%.

У такому разі, сума обов’язкового платежу становить 1 872,45 гривні (17 100 * 10,95% = 1 872,45)

Останній крок — це розрахування розміру самої субсидії. Вона обчислюється за формулою: розмір плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) у межах соціальних норм і нормативів (3 422,35 гривні) – сума обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП. У прикладі розрахунок виглядатиме наступним чином: 3422,35 – 1 872,45 = 1549,90 гривні — розмір субсидії на сім’ю

Читайте також:

• Аліменти у 2025 році: скільки платитимуть на дітей в Україні
• Реєстр збитків: як подати заявку українцям, які втратили дім через війну
• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!