До повномасштабного вторгнення останній дзвоник у Бахмуті був щорічним святом — із квітами, урочистостями, сльозами випускників і мріями про майбутнє. Це був важливий ритуал, що символізував завершення значущого етапу в житті школярів і дарував надію на нові горизонти. Сьогодні, коли місто зруйноване та тимчасово окуповане, ця традиція набуває нового змісту — як спогад про мирне минуле Бахмута.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було свято останнього дзвоника в Бахмуті до війни.

Бахмут: архівні кадри останнього дзвоника

До повномасштабної війни останній дзвоник у Бахмуті був однією з найочікуваніших подій навчального року. Це було справжнє свято — з урочистими лінійками, квітами, вишиванками та теплими словами від учителів і батьків. Учні прощалися зі школою, випускники — з дитинством, а вчителі — з черговим поколінням вихованців. Для багатьох родин цей день символізував початок нового етапу — вступ до університетів, переїзд, дорослішання.

У цій добірці — архівні кадри з останнього дзвоника, що відбувся у школі №18 в травні 2017 року. Фото опублікував бахмутянин Олександр Сотников на своїй сторінці у Facebook.

Читайте також:

• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській громаді діятиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її мета — вручити подарунки або іншу допомогу дітям захисників і захисниць України. Зараз триває збір заявок на участь в ініціативі.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Подарунки до Дня Святого Миколая для бахмутян

У Бахмутській громаді працюватиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її реалізує підрозділ “Територія жінок Донеччини” всеукраїнської ГО “Територія жінок”. Ця ініціатива спрямована на підтримку дітей, чиї батьки захищали Україну.

У межах проєкту діти можуть отримати подарунки або іншу допомогу. Взяти участь можуть діти:

• загиблих (померлих) захисників і захисниць України;
• зниклих безвісти захисників і захисниць України;
• захисників і захисниць, які перебувають або повернулись з полону.

Наразі триває збір даних і побажань від дітей. Заповнити заявку можна до 2 листопада за посиланням.

Читайте також:

• В яких містах Бахмутська МВА реєструє дітей на новорічні подарунки: список
• В Олександрії переселенцям видають зимові набори одягу для дітей: як отримати
• Чи мають ветерани і ветеранки з Бахмута право на компенсацію оренди: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут для багатьох його жителів залишився не просто точкою на карті, а частиною життя, яку вони носять у серці. І багато містян зберігають певні речі, зроблені в місті.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила поцікавитися — а які речі тримають на згадку самі бахмутяни про рідне місто.

Які речі нагадують бахмутянам про Бахмут

На початку жовтня на сторінці Бахмут IN.UA у Facebook журналісти попросили мешканців поділитися, які предмети нагадують їм про рідне місто. У коментарях люди ділилися історіями, повними болю, ностальгії та віри в повернення додому.

“І я зберігаю останню пачку солі…”

Найчастіше бахмутяни розповідали про те, що бережуть сіль, вироблену в рідному регіоні.

“І я зберігаю останню пачку, рука не підіймається її відкрити“, — пише Вікторія Лимарь.

“Я теж не відкриваю таку пачку солі. Не підіймається рука відкрити її, навіть коли сіль в домі раптово закінчується“, — зазначає Юлія Р.

“Мені подарували на день народження, жоден інший подарунок так не зворушив…” — зізнається Альона Шендеровська.

“В мене теж така пачка є. Сподіваюсь передати її онукам в якості спадщини“, — додає Марина Каплічна.

“Теж маю, тільки інша упаковка — закрила і заховала, заборонила її чіпати, хоч вона і відкрита, бо купила ще до повномасштабного“, — згадує Таня Кліщ.

“Міста немає, але баночка є”

Деякі мешканці розповіли, що зберігають речі, які, на перший погляд, здаються звичайними, але мають глибокий особистий сенс.

“Досі зберігаю пусту банку хлоргексидину. Дата — за тиждень до війни. Міста немає, але баночка є“, — написала Даша Шелест.

“В нас стоїть, чекає перемоги Артемівське шампанське, яке випустили в 2015 році ще в місті Артемівськ“, — ділиться Юлія Титаренко.

“У мене сільничка з написом “Соледар” з шахти залишилась“, — розповідає Елена Кулієвна.

“В мене Артемівське шампанське стоїть. Відкоркую на перемогу!” — каже Ольга Герцен.

“На жаль, пачки немає, але в бабусі залишилося трохи в глечику — теж не торкаю, бережу, як згадку про найкращу українську сіль“, — зазначає Оксана Музичук.

“В мене ключі від квартири, якої вже немає…”

Серед найболючіших зізнань — спогади про дім, який залишився лише у пам’яті.

“В мене ключі від квартири, якої вже немає“, — написала Анна Метелиця.

“У мене 350 саджанців яблунь з Бахмуту — придбав за два місяці до війни. Я не бахмутянин, але добре знаю і третю шахту, і “Ялинку“, — розповів користувач Аайно Туулс.

“Купила за кордоном бахмутське шампанське, відкрию у день перемоги“, — написала Катерина Єрмалович.

“Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!”

До обговорення долучилися й мешканці інших регіонів України:

“Обов’язково відкриєте упаковку солі! У нас так відкрились Херсон, Берислав та інші громади. Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!” — пише Євгенія Вірлич з Херсону.

“А в нас є ключі від родинного дому в Бердянському районі — двері якого, віримо, колись відкриємо…” — зазначає Олег Золотов з Бердянська.

“Ну знайте, що в Бучі є одна пляшка Артемівського напівсолодкого ігристого“, — додає Олександр Мезенцев.

Читайте також:

• Бульвар Металургів у Бахмуті: як виглядало затишне місце у 2018 році
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля
• Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!