Окупаційна влада Маріуполя заявила про завершення видачі компенсаційного житла маріупольцям. Жителям міста, нібито, видали 4,5 тисяч квартир. І це при тому, що всього за період блокади міста було знищено 52 тисячі осель.

Про це повідомляє Маріупольська міська рада.

Видача квартир у Маріуполі

Окупаційна влада Маріуполя заявила про завершення видачі компенсаційного житла місцевим мешканцям. За словами так званого “мера” Маріуполя олега моргуна, процес видачі компенсаційного житла завершився на 94%. Людям, нібито, видали 4,5 тисяч квартир.

Однак, наведена окупантами статистика не відповідає дійсності. Кількість житла, яке нібито видали окупанти, — це 5% від загальної кількості знищених квартир. Адже всього за період блокади Маріуполя російські загарбники знищили 52 тисячі осель. Тому слова окупантів по видачу 94% компенсаційних квартир не може бути правдою. Переважна більшість маріупольців нічого не отримали.

При цьому окупанти повідомляють, що в якості компенсаційного житла вони віддають людям квартири маріупольців, які покинули окуповане місто. Їхню власність тепер кваліфікують як безхазяйне житло і передають іншим “господарям”.

Також у Маріуполі змінюють юридичні адреси зруйнованих будинків, щоб люди не мали юридичних підстав на компенсацію. Таким чином окупанти прагнуть закрити питання компенсацій та зосередитися на зведенні іпотечного житла для росіян, на якому можна заробити гроші.

Компенсація за житло в “днр”, за що загрожує кримінальна відповідальність

Одночасно з цим у “днр” масово відкривають кримінальні справи за статтею “Шахрайство при отриманні виплат”. Вона передбачає кримінальну відповідальність за подання недостовірних даних про наявність нерухомого майна для отримання компенсації. 

За цією статтею, звинувачення у шахрайстві передбачено для людей, у яких є ще одна квартира чи спадщина, навіть у руїнах, і вони про це не повідомили. За це їм загрожує до 10 років увʼязнення.

Якщо у людини є ще хоча б якась власність, у компенсаційному житлі їй автоматично відмовляють.

Читайте також:

• В окупованому Маріуполі зведуть меморіал “освободителям” Донбасу
• Біженців з курська привезли до Маріуполя. Їх селять у квартири маріупольців
• Без даху та з тріщинами: як маріупольці виживають в аварійному будинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У вересні 2026 року Соледарська міська рада та її структурні підрозділи провели сім державних закупівель. Загалом у вересні для потреб громади придбали товарів та послуг на понад 230 тисяч гривень.

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Центр первинної медико-санітарної допомоги: витрати у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Соледарської міської ради” провело три закупівлі на загальну суму 208 936 гривень. Найбільшу суму — 99 936 гривень — витратили на закупівлю паливно-мастильних матеріалів.

Також значну частину коштів спрямували на медичні потреби:

• за 99 000 гривень медичний заклад замовив послуги з проведення лабораторних досліджень;
• за 10 000 гривень придбали стоматологічні матеріали.

Управління соціального захисту населення: закупівлі у вересні 2026 року

Управління соціального захисту населення Соледарської міськради у вересні провело три закупівлі на 17 500 гривень. Усі кошти були спрямовані на ремонт та обслуговування транспортних засобів.

Зокрема, двома договорами придбали запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів на суми 10 150 та 3 100 гривень.

Ще у 4 250 гривень обійшлися послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання.

Управління житлово-комунального господарства: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Управління житлово-комунального господарства Соледарської міськради провело одну закупівлю на суму 4 100 гривень. Ці кошти витратили на придбання примірників та пакетів оновлень (компонентів) для комп’ютерної бухгалтерської програми “М.Е.Doc”.

Загалом закупівлі Соледарської міської ради та її структурних підрозділів за вересень 2026 року склали 230 536 гривень.

Читайте також:

Закупівлі Бахмутської РДА у вересні: на що витратили понад 200 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вікторія Канаєва — переселенка з Бахмута. У 2022 році вона виїхала з рідного міста і оселилася на Київщині в місті Ірпінь. Втративши домівку, жінка почала адаптуватися на новому місці. Цю адаптацію вона знайшла в допомозі іншим. Спочатку це була група для обʼєднання ВПО, потім інформаційна робота з місцевою депутаткою, а зараз — допомога дітям із зон бойових дій та робота в Раді ВПО.

Про переїзд з Бахмута, адаптацію на новому місці та допомогу іншим Вікторія Канаєва розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті

Вікторія Канаєва — корінна бахмутянка. Звідси були родом її батьки та вона сама. Тут жінка здобула і освіту — закінчила Артемівський індустріальний технікум.

У Бахмуті пані Вікторія створила власну родину — вийшла заміж та народила доньку і сина. Працювала у сфері торгівлі, була керуючою мережі магазинів.

“З Бахмутом повʼязані найтепліші спогади: там пройшло моє дитинство, там я вперше закохалася, народила дітей. Усе моє життя повʼязане з цим містом. Якщо згадувати про найулюбленіші місця, то ми дуже любили гуляти на Посьолку, де була алея троянд, часто ходили в кінотеатр “Перемога”, – згадує бахмутянка.

Виїхати з Бахмута родина вирішила на початку квітня. Пані Вікторія згадує, що рішення ухвалювали, бачачи як масово люди їдуть з міста. Та й обстріли ставали все ближчими.

“Всі сусіди почали виїжджати, почалася паніка. Звісно і обстріли посилювалися. Тому ми і вирішили виїжджати. Тим паче з нами в місті була онука, і не хотілося, щоб дитина бачила все це”, — згадує жінка.

Спочатку родина переїхала до Дніпра. Там пробули чотири дні і вирушили на Київщину, де проживали родичі. Доньці пані Вікторії знайомі запропонували квартиру в Броварах, де перший місяць родина жила разом. Та потім решта сімʼї перебралася до Ірпеня.

Адаптація через допомогу іншим

Переїзд дався непросто. В Ірпені у пані Вікторії не було близького кола спілкування, і багато інших переселенців опинилися в такій самій ситуації.

Спілкуючись із ВПО, вона дедалі частіше чула одні й ті ж запитання: куди звертатися по допомогу, як оформити документи, де отримати інформацію про житло, медицину чи освіту дітей.

Тоді бахмутянка вирішила створити Telegram-групу “ВПО Ірпінь Буча”, яка сьогодні об’єднує понад 700 людей.

“Бувало таке, що йду і бачу, як сидить людина і плаче. Я підходжу і запитую: “У вас щось трапилося? “. А людина каже: “У мене дім розбило”, і починає ділитися своєю історією. А я кажу: “Я така ж сама”. І я зрозуміла, що нам всім треба десь спілкуватися. Тому створила групу “ВПО Ірпінь Буча”. Як тільки з кимось знайомилася, дізнавалася що він ВПО, то давала посилання на групу і так ми обʼєднувалися”, — розповіла Вікторія Канаєва.

Групу для ВПО жінка веде і досі. Ця спільнота стала не лише джерелом корисної інформації, а й простором для знайомств, взаємної підтримки та спільного дозвілля. Для самої пані Вікторії це також стало важливою частиною адаптації на новому місці.

“Завдяки цій групі люди починали товаришувати або проводити разом дозвілля. Ходили на прогулянки разом. Наприклад, писали: “Ходімо сьогодні ввечері в парк попʼємо чаю зі смаколиками”. Особисто мені ця спільнота дуже допомогла в адаптації. І я думаю, що й іншим теж. Бо якщо ця група досі працює, там спілкуються люди, значить вона їм потрібна”, — каже Вікторія Канаєва.

Пізніше Вікторія Канаєва долучилася до роботи з місцевою депутаткою, допомагаючи проводити консультації для ВПО та постраждалих мешканців громади. Людям роз’яснювали питання щодо пошкодженого і знищеного майна, модульного житла, освіти дітей та інших можливостей.

“Кожного четверга ми проводили прийом у міській раді та консультували людей. Приходили і місцеві жителі, які постраждали внаслідок війни, і ВПО. Зокрема, роз’яснювали як подати заяву про знищене чи пошкоджене майно в “Дії”, розповідали про житло в модульних містечках. Також для ВПО була актуальною інформація про дошкільні і шкільні навчальні заклади, оскільки було багато родин, які просто не знали куди влаштувати свою дитину”, — розповіла переселенка.

Допомога жінкам і дітям

В Ірпені пані Вікторія зайнялася активною громадською роботою. По-перше, разом з донькою заснували власну ГО “Незламна”. Першочергово надавали допомогу жінкам. Головними цілями роботи мати і донька визначили захист прав жінок та досягнення гендерної рівності, надання допомоги жінкам, які постраждали внаслідок війни, та розвиток інклюзивного суспільства.

“Ми опікувалися жінками-ВПО і жінками з інвалідністю. Для них ми робили різні заходи, переважно терапевтичні, щоб жінки розвантажувалися”, — розповідає Вікторія Канаєва.

Сьогодні пані Вікторія працює консультанткою з розвитку батьківських навичок у благодійному фонді Save Ukraine. Її робота пов’язана з дітьми раннього віку та їхніми батьками.

Особливе місце займає група для дітей 3-4 років та їхніх батьків, яку жінка веде разом із психологинею. Це група за програмою СМВМ — психосоматичної медицини та догляду за собою, адаптованої для маленьких дітей. Програма допомагає дітям у доступній для їхнього віку формі знайомитися зі способами заспокоєння, розслаблення та саморегуляції. Заняття поєднують рух, дихальні вправи, медитацію, керовані образи, тілесні практики та творчі завдання.

Діти вчаться зупинятися, слухати себе, помічати напруження та поступово повертатися до спокійного стану. Паралельно з цим на заняттях є творчі та пізнавальні активності: аплікації, ліплення, малювання, ігри на комунікацію, вивчення кольорів, спільні кулінарні заняття.

“Для мене важливо, щоб дитина не просто виконала вправу, а відчула: я можу заспокоїтися, мама поруч, мене розуміють, зі мною все гаразд”, — каже Вікторія Канаєва.

Робота в Раді ВПО та мрія про власний дім

Сьогодні пані Вікторія також є членкинею Ради ВПО в Ірпені. Разом із колегами вона працює над створенням окремого інформаційного ресурсу для переселенців на сайті Ірпінської міської ради. Це має бути своєрідна дорожня карта з корисними контактами, порадами та інформацією, куди звертатися з різними питаннями.

Попри активну роботу та допомогу іншим, у пані Вікторії залишається власне невирішене питання — житло. Її родина, як в багато інших бахмутян, втратила дім через війну. Нині вони орендують житло, але його вартість постійно зростає. Тому головна мрія жінки — мати власний дім і нарешті відчути стабільність.

“У нас, як і в багатьох бахмутян, одна мрія — мати власне житло. Хочеться не просто допомагати іншим будувати життя заново, а й самій нарешті мати місце, яке можна назвати домом”, — підсумувала бахмутянка.

Читайте також:

“Я завжди представляюся: “Аліса з Краматорська”: історія доннечанки, яка повернулася з Німеччини в Україну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!