Російська армія не полишає спроб захопити Торецьк і розвинути наступ на Костянтинівку. Для цього ворог атакує з двох напрямків: в районі сіл Біла Гора і Яблунівка.

Про ситуацію біля Торецька розповіли аналітики DeepState.

Ситуація на фронті біля Торецька

Російська армія намагається повністю перекрити логістики в напрямку Торецька та Щербинівки. Для цього вони намагаються розвинути наступальні дії на двох напрямках: в районах Біла Гора — Олександро-Шультине та Яблунівка — Олександро-Калинове.

Наразі окупанти намагаються закріпитися і окупувати село Біла Гора. Контроль Білої Гори та сусіднього села Олександро-Шультине дадуть росіянам певні переваги. У цих селах вони можуть зробити опорні пункти для пілотів FPV-дронів. Також вони можуть спробувати додатково взяти територію з висотами, які знаходяться навколо, адже самі села перебувають у низині.

Паралельно з цим окупанти активно йдуть в бік сіл Олександро-Калинове та Яблунівка. Взяття під контроль цих населених пунктів дасть можливість ускладнити логістику на Щербинівку і Петрівку.

“Ворог не втратить можливості завести свої екіпажі, щоб реалізувати ці ускладнення, а сьогодні к*ц*пи вже майже повністю окупували Яблунівку і намагаються закріпитися в Олександро-Калиновому. Після реалізації цих задач, при наявних можливостях, к*ц*пи полізуть окрім Бересток ще й в сторону Катеринівки, що збільшить потенціал повного перекриття логістики”, — заявили у DeepState.

Нагадаємо, що востаннє просування рф біля Торецька фіксували в середині липня. Тоді ворогу вдалось пройти вперед біля селища Диліївка і в селі Леонідівка.

Читайте також:

• Український МіГ-29 знищив бліндаж росіян високоточною авіабомбою: відео удару
• Покровськ під ударами дронів: у МВА кажуть — атак стає більше
• Росія хоче повністю захопити Донеччину восени — заступник керівника ОП Павло Паліса

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”, який запускає масштабну реформу житлової системи. Документ скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Про це повідомив Павло Фролов — голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Рада ухвалила Закон про основні засади житлової політики: що він передбачає

Сьогодні, 13 січня, Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

Документ запроваджує сучасний підхід до житлової політики за європейськими стандартами та офіційно скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року, який раніше діяв в Україні. Загалом закон передбачає запуск масштабної реформи житлової системи.

Одним із ключових напрямів стане цифровізація: держава має забезпечити відкриті та прозорі дані про житлові фонди, квартирні черги та службове житло.

Окремий блок присвячений розвитку соціального житла. Воно призначатиметься для ВПО і багатодітних сімей. Орендна плата за таке житло буде нижчою за ринкову.

Закон також передбачає формування фондів житла, яке не підлягатиме приватизації або відчуженню у приватну власність. Водночас вводиться механізм оренди з правом викупу: після 10 років оренди громадяни зможуть набути житло у власність, але скористатися цією можливістю можна буде лише один раз.

Окремо врегульовано питання службового житла. Воно надаватиметься громадянам, які працюють в іншому регіоні, і не підлягатиме приватизації.

Також документ закладає правові основи для реновації — комплексної модернізації застарілого житлового фонду. Крім того, передбачено створення Реєстру доступного житла. Його перший модуль — Реєстр житла для ВПО — вже формується за результатами інвентаризації всієї нерухомості.

Читайте також:

• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців
• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмуті від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 270 людей, ще понад 600 цивільних отримали поранення. Серед постраждалих і жертв також є діти.

Про це у відповідь на запит редакції повідомили у Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки цивільних загинули в Бахмуті

За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Бахмуті загинули 271 цивільна особа. Серед них четверо — це діти.

Серед постраждалих налічуються 621 цивільна особа. 17 серед них — це діти.

Ці факти розслідують у межах кримінальних проваджень.

Раніше редакція розповідала про статистику щодо зниклих безвісти цивільних. Їх у місті Бахмут та Бахмутському районі налічують 167 людей, серед яких 18 дітей.

Читайте також:

• Загибель волонтера на Різдво: що відомо про трагічний випадок на Донеччині
• Росіяни розстріляли українських полонених у селі Шахове: що відомо
• В Україну повернули понад тисячу тіл військових: новий етап репатріації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!