Російські пропагандисти поширюють інформацію про збережений пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті, намагаючись маніпулювати історичними фактами та виправдати руйнування міста. Пам’ятник, встановлений у 1971 році, вцілів серед масштабних руйнувань, спричинених російським вторгненням.

Пам’ятник Булавіну

Російські окупанти використовують збережений пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті як інструмент пропаганди. Вони представляють Булавіна як символ “спільної історії” росії та України, ігноруючи його роль у боротьбі проти царської влади. Монумент, встановлений у 1971 році скульптором К. Кузнецовим та архітектором В. Гнєздиловим, що дивом уцілів серед масштабних руйнувань міста під час російського вторгнення в Україну.

Бахмут має глибоке козацьке коріння, що часто ігнорується в російській пропаганді. Місто неодноразово називалося Бахмутською станицею, юртом або козацьким містечком, що підкреслює його українське козацьке минуле.

У 1705 році Бахмут став центром повстання проти царських чиновників, яке очолив отаман солеварів Кіндрат Булавін. Це повстання переросло у масштабний козацький рух 1707-1708 років на Дону.

Окупанти намагаються використати історичну постать Кіндрата Булавіна для виправдання своїх агресивних дій. Вони ігнорують той факт, що саме їхні дії призвели до масштабних руйнувань Бахмута, натомість фокусуючись на “спільній історії” та “визволенні”.

Незважаючи на пропагандистські заяви, реальна ситуація в Бахмуті залишається критичною. Місто зазнало значних руйнувань, багато жителів були змушені покинути свої домівки. Продовжуються бойові дії в околицях міста, зокрема в напрямку Часів Яру.

Читайте також:

• Бахмут: історія назви легендарного міста-фортеці
• Росіяни стверджують, що у Бахмуті живе цивільна: деталі
• “Поселок” у Бахмуті: з’явилися кадри з міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!