Російські пропагандисти поширюють інформацію про збережений пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті, намагаючись маніпулювати історичними фактами та виправдати руйнування міста. Пам’ятник, встановлений у 1971 році, вцілів серед масштабних руйнувань, спричинених російським вторгненням.

Пам’ятник Булавіну

Російські окупанти використовують збережений пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті як інструмент пропаганди. Вони представляють Булавіна як символ “спільної історії” росії та України, ігноруючи його роль у боротьбі проти царської влади. Монумент, встановлений у 1971 році скульптором К. Кузнецовим та архітектором В. Гнєздиловим, що дивом уцілів серед масштабних руйнувань міста під час російського вторгнення в Україну.

Бахмут має глибоке козацьке коріння, що часто ігнорується в російській пропаганді. Місто неодноразово називалося Бахмутською станицею, юртом або козацьким містечком, що підкреслює його українське козацьке минуле.

У 1705 році Бахмут став центром повстання проти царських чиновників, яке очолив отаман солеварів Кіндрат Булавін. Це повстання переросло у масштабний козацький рух 1707-1708 років на Дону.

Окупанти намагаються використати історичну постать Кіндрата Булавіна для виправдання своїх агресивних дій. Вони ігнорують той факт, що саме їхні дії призвели до масштабних руйнувань Бахмута, натомість фокусуючись на “спільній історії” та “визволенні”.

Незважаючи на пропагандистські заяви, реальна ситуація в Бахмуті залишається критичною. Місто зазнало значних руйнувань, багато жителів були змушені покинути свої домівки. Продовжуються бойові дії в околицях міста, зокрема в напрямку Часів Яру.

Читайте також:

• Бахмут: історія назви легендарного міста-фортеці
• Росіяни стверджують, що у Бахмуті живе цивільна: деталі
• “Поселок” у Бахмуті: з’явилися кадри з міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!