Донецька обласна прокуратура раніше повідомила про те, що наразі збирає заяви від громадян, майно яких розташоване на тимчасово окупованій території (ТОТ), та чиє житло захопили росіяни. Прокуратура закликала подавати заяви про факт незаконного заволодіння житлом. Водночас правоохоронні органи не ведуть спеціальний облік захопленої росіянами нерухомості українців.

Про це стало відомо з відповіді Донецької обласної прокуратури на запит редакції Бахмут IN.UA.

Незаконне захоплення житла на ТОТ

Донецька обласна прокуратура збирає факти незаконного заволодіння житлом громадян та громадянок на ТОТ. Людей просять долучатися до збору інформації та повідомляти про випадки, коли росіяни захоплюють майно або ж визнають його “безхазяйним” для подальшої передачі іншим.

Водночас у відповіді на запит редакції Бахмут IN.UA представники прокуратури зазначили, що наразі не ведуть облік заяв щодо незаконного заволодіння житлом громадян на ТОТ України, зокрема на Донеччині. Також вони не фіксують запитувані дані в окремому реєстрі.

Прокуратура повідомила, що продовжує документувати воєнні злочини на ТОТ, у тому числі й незаконне привласнення житла та іншого нерухомого майна. У цьому їм допомагають міжнародні організації, зокрема Global Rights Compliance.

Як повідомили у відповіді на запит, прокуратура має кілька кримінальних щодо захоплення житла на ТОТ шляхом так званої “націоналізації” або визнання відповідної нерухомості безхазяйним майном. Станом на зараз повідомлення про підозру нікому не вручено.

Вкрали майно на ТОТ: як довести

У відповіді на запит також вказали те, як саме довести факт незаконного привласнення нерухомого майна на ТОТ. В прокуратурі вказали, що що доказами можуть виступати:

• “офіційні” документи державних органів” днр;
• публікації з мережі, якщо вони дозволяють чітко ідентифікувати захоплене житло.

Нагадаємо, що про факт захоплення житла на ТОТ можна повідомити за номером +380 (93) 431 2595 або через електронну пошту: [email protected]. При цьому потрібно надати:

• контактні дані для зворотного зв’язку;
• копії документів про право власності;
• за наявності – докази, що свідчать про заволодіння вказаним житлом так званою владою “днр”.

Читайте також:

• На Донеччині розширили зону евакуації: з Олексієво-Дружківки вивозять дітей
• “Придатні для життя”: рф визнає розвалені будинки житлом — приклади з Авдіївки та Маріуполя
• Новий прорив окупантів на Донеччині: що відомо про просування РФ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня, в День української писемності та мови, відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Текст для диктанту “Треба жити!” написала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала його народна артистка України Наталія Сумська. До радіодиктанту долучались і бахмутяни. Вони писали диктант онлайн та на освітніх локаціях, облаштованих в осередках підтримки.

Своїми враженнями про цьогорічний радіодиктант з редакцією Бахмут IN.UA поділилась Ірина Мироненко — вчителька української мови Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 імені Дмитра Чернявського.

Як бахмутська школа №18 писала радіодиктант

Бахмутська школа №18, в якій працює Ірина Мироненко, щороку доєднується до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Цей рік не став виключенням. Диктант писали викладачі разом зі школярами.

Ті, хто мешкають у Києві, Дніпрі, Полтаві та Жовтих Водах, змогли написати його на освітніх локаціях в осередках підтримки. Інші долучались онлайн.

“Наша школа брала участь у радіодиктанті і онлайн, і на освітніх локаціях. Писали його викладачі і учні 9-11 класів”, — розповіла Ірина Мироненко.

Сама вчителька теж долучилась до написання диктанту. Вона каже, що текст відгукнувся їй. Та освітянка зауважує, що написання диктанту було важким через проблеми з диктуванням.

“В цілому текст цікавий і актуальний, він відгукується нашим реаліям. Єдине зауваження — технічні проблеми. Бо спочатку писали-писали, потім трохи збилися, бо Наталія Сумська не так почала диктувати. Трохи не встигали за її темпом. На мою думку, це повинен диктувати вчитель, який знає методику. В іншому випадку це складно”, — зауважила Ірина Мироненко.

Попри складність самого диктанту, педагогиня каже, що отримала разом з дітьми позитивні емоції. Адже, на її думку, головним у цьому заході було саме об’єднання українців, в тому числі й тих, хто за кордоном.

“Для нас цей диктант, в першу чергу, не заради самого диктанту, а задля єдності. Це чудова можливість об’єднатися онлайн і офлайн. Ми відчували це об’єднання. Ті, в кого були можливості, завітали до освітніх локацій, інші зустрічалися онлайн. А ще радіодиктант — це гарна нагода долучитися до урочистої події, відчути атмосферу свята. Як на мене, це дуже позитивно впливає на всіх”, — розповіла Ірина Мироненко.

Читайте також:

• Вивчення мови і простір для спілкування: як працює гурток “Говорімо українською” для бахмутян
• “Діти хвилюються всюди — і в Україні, і за кордоном”: як у бахмутських школах допомагають боротися зі стресом
• Бахмутська бібліотека облаштувала книжкові локації: де бахмутяни можуть взяти книги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У липні 2025 року Управління культури Бахмутської міськради ініціювало включення алебастрового ремесла з Бахмута до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Донецької області. Інтер’єрні прикраси, виконані в техніці алебастрового лиття, є впізнаваними елементами бахмутських будівель.

Чи внесли алебастрове ремесло з Бахмута до списку нематеріальної культурної спадщини Донеччини, розповіли в Управлінні культури та туризму Донецької ОДА у відповідь на запит редакції.

Алебастрове ремесло з Бахмута може стати елементом нематеріальної культурної спадщини Донеччини

У липні 2025 року Управління культури Бахмутської міськради ініціювало включення алебастрового ремесла з Бахмута до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Донецької області. У серпні планувалось проведення обласної наради, де розглядали рішення про включення алебастрового лиття до нематеріальної спадщини регіону.

Редакція звернулась із запитом до Управління культури та туризму Донецької ОДА. Ми запитали чи було ухвалене рішення щодо включення бахмутського ремесла до нематеріальної спадщини. Нам повідомили, що зараз це питання на стадії додаткового вивчення.

“Елемент “Технологія лиття елементів інтер’єрного декору з алебастру в місті Бахмут” визначено, як прояв нематеріальної культурної спадщини, який потребує додаткового вивчення. Після доопрацювання відповідних матеріалів зазначений елемент може бути повторно поданий на розгляд обласної комісії з формування елементів нематеріальної культурної спадщини Донецької області”, — йдеться у відповіді.

Алебастрове лиття з Бахмута, історія

Алебастрове лиття — це унікальне бахмутське ремесло виготовлення прикрас для інтер’єру з алебастру. Воно побутувало серед мешканців Бахмута в минулому столітті. Вироби з алебастру прикрашали стелі, дзеркала і дверні арки у громадських будівлях.

Виготовленням таких елементів декору в Бахмуті займалися народні художники-кустарі. Як правило, вони працювали на замовлення та мали невеличкі приватні майстерні на власних подвір’ях.

До 1917 року прикрашати будинки ліпниною могли дозволити лише заможні жителі Бахмута. Тому цей промисел не мав широкого розповсюдження і ним займалися невелика кількість майстрів. На сьогодні не виявлено жодних письмових джерел, в яких би згадувались приватні майстерні з виготовлення ліпнини. Єдине, що свідчить про роботу “алебастрових художників-ливарів” — прикрашені алебастровою ліпниною кімнати та фасади приватних будинків побудови кінця 19 — початку 20 століття.

Традиція лиття з алебастру предметів для оздоблення будинків продовжувалася і в радянський період. Особливо цей промисел набув популярності після Другої світової війни, коли тривало відновлення житлового фонду міста. Місцеві майстри виливали з гіпсу предмети декору й продавали невеликими партіями мешканцям міста та навколишніх сіл.

Читайте також:

• “Бахмут — це не тільки шампанське і троянди”: бахмутянка розповіла про унікальне алебастрове ремесло
• Збережена пам’ять: у Львові презентували оцифровану колекцію старовинних світлин бахмутських фотоательє
• Пам’ять про Бахмут у речах: що бахмутяни зберігають на згадку про рідне місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!