Книга “Переселены” преподавателя Горловского института иностранных языков Оксаны Писаревой нашла отклик в душах читателей, которые с благодарностью и пониманием приняли ее работу. Своими впечатлениями от произведения поделилась студентка иняза Диана Потапцева.

“Переселены” – это исповедь человека, побывавшего по обе стороны баррикад, и видевшего все “прелести” того положения, в котором сейчас находится Украина. Она начинается со слов “Книга, которую Вы держите в руках, не должна была появиться и вовсе, её автор и герои планировали жизнь по-другому”.  На 91 странице раскрывается “неудобная” правда о жизни людей, которые были насильно обездолены, преданы и вынуждены бежать из своего собственного дома.

Автор книги, Оксана Писарева не боится давать личную оценку тому, что по один берег Днепра воспевают, а по другой – проклинают. Каждый абзац ярко иллюстрирует эту искусственную войну, голую и неприкрытую,  со всеми её моральными и физическими уродствами. Данную книгу легко прочитать, но чрезвычайно сложно пережить. Ведь в ней нет приукрашиваний, есть лишь мысли и переживания человека, который пытается выжить и не потерять себя в этом потоке несправедливости и лжи. Кто-то может сказать, что это непатриотично. А является ли лесть признаком патриотизма? Человек, который лишь хвалит своё государство не патриот, а лицемер. Официальная позиция нашего государства, которое оплакивает сотню, допуская гибель тысяч, что это, если не двойные стандарты? Автор любит Родину, сограждан – людей, родных не по крови, но по духу. Она призывает нас, читателей, помнить о том, что Отчизна – это не физические границы и правительство. Это, прежде всего, наше единство, которое ослабляется под натиском пропаганды с обеих сторон. Кто-то это горе знает по наслышке, а кто-то находится в самом центре событий и молится лишь о ещё одном дне, проведённом в кругу семьи, не слыша канонад и не вздрагивая от каждого шороха.

Данная книга предназначена для всех, но не каждый готов принять её. Она “неудобна” в своей искренности и простоте, но найдёт отклик в душе каждого, кто возьмёт её в руки. Окунуться в атмосферу помогут иллюстрации Екатерины Дугаровой – фотографа, который переживал историю каждой фотографии вместе с моделями.

Каждый человек, побывавший на презентации, уходил со слезами на глазах, прижимая к себе миниатюрную книгу, в которой освещена проблема 40-миллионного государства.

Приобрести книгу можно, связавшись с автором через страничку в Фейсбуке. 

Фото с презентации книги «Переселены», которая состоялась в Центральной библиотеке 17 декабря 2016 года.

 

У Донецькій області триває культурно-мистецький проєкт “Донеччина вишивана”. Участь у ньому беруть 46 громад регіону, в тому числі і Бахмутська. У межах проєкту громади проводили дослідницьку роботу і вивчали візерунки, притаманні їхній місцевості, які потім перенесли на сучасну вишиванку. В основі бахмутської вишиванки — старовинна жіноча додільна сорочка, характерна для 1913 років, яка була збережена і вивезена з Бахмута.

Яка вишиванка представила Бахмутську громаду, редакції розповіла Ірина Булгакова — начальниця Управління культури Бахмутської міськради.

“Донеччина вишивана”: яку вишиванку представив Бахмут

У січні 2026 року на Донеччині оголосили початок культурно-мистецького проєкту “Донеччина вишивана”. Він має на меті об’єднання громад області для створення галереї вишитих сорочок, які притаманні кожній місцевості. Участь у проєкті взяли 46 громад, серед яких і Бахмутська.

Громади мали розробити дизайн сучасної вишиванки, який відображає автентику конкретної місцевості. При цьому потрібно було не просто створити одяг, а дослідити коріння свого краю.

Бахмутська громада долучилася до проєкту в січні. З тих пір тривала дослідницька робота. За основу бахмутської вишиванки взяли історичний екземпляр, датований 1913 роком.

“Був зібраний жіночий образ. Перед цим проводилося наукове дослідження за допомогою музейних співробітників щодо вишивки, яка притамана Бахмутському регіону, консультувалися зі Світланою Кравченко. За основу ми взяли сорочку, якій 100 років, вона датована 1913 роком і вивезена з Бахмута. Ми взяли крій цієї сорочки, а в самій вишивці брали за основу трави, що символізують саме наш Бахмутський край. Також були вимоги, що це повинна бути натуральна тканина — льон або конопляне полотно. А вже крій був на вибір громад. Ми зробили жіночу сорочку-сукню”, — розповіла Ірина Булгакова.

Під час аналізу історії вишивки Бахмутського краю встановили, що більшість зразків вишиванок були завезені з різних регіонів у зв’язку з активним промисловим розвитком міста та міграційними процесами. Власної сталої регіональної техніки вишивки не сформувалося, що дало підґрунтя для сучасного авторського переосмислення.

Виконати вишивку вирішили технікою гладді. Основним мотивом вишивки обрали польові квіти, як символ степу, природної краси та витривалості Бахмутського краю. Центральним символічним елементом орнаменту стала ковила.

Символічною є і кольорова гамма вишивки. Вона виконана у відтінках, наближених до кольорів військової форми.

“Ми взяли кольори військової форми, колір хакі, які співпадають з кольорами степових трав Бахмутського регіону. Також у нас був такий задум, що Бахмутська громада наразі не перебуває вдома, і ми хотіли передати тугу жінки за домом, за чоловіком, якого відправила на війну. Такий сенс ми вкладали в роботу”, — розповіла Ірина Булгакова.

Очільниця Управління культури підкреслює важливість подібних проєктів, бо завдяки ним вдається зберігати локальну культурну ідентичність.

“Ми завжди кажемо, що наша громада зараз живе у людях, у культурі. І саме це допомагає зберегти нашу локальну ідентичність. Якщо всього цього не буде, то наша громада взагалі перестане існувати”, — зауважила Ірина Булгакова.

Наприкінці червня у межах проєкту “Донеччина вишивана” провели фотозйомку готових вишиванок громад. Знімки стануть основою майбутнього фотоальбому. Також у Дніпрі відбулася презентація готових образів кожної громади.

Читайте також:

• Бахмутянка представила Донеччину на молодіжному форумі в Закарпатті: які результати мав захід
• “Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер
• Як Бахмут готувався до Дня Конституції: згадуємо виступи колективів центру Мартинова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи та люди, які постраждали від бойових дій, можуть отримати фінансову допомогу на старт або відновлення власної справи. Сума гранту становить 31 900 гривень. Кошти призначені для розвитку дрібного підприємництва в умовах війни.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога ВПО для розвитку бізнесу

Учасники програми мають змогу отримати грошовий грант у розмірі 31 900 гривень. Ці кошти призначені виключно для започаткування або розвитку малого бізнесу в позафермерській сфері. Проєкт орієнтований на підтримку громадян, які зазнали наслідків бойових дій та потребують ресурсів для відновлення підприємницької діяльності або старту нового бізнесу.

Подати анкету на фінансування можуть особи, які відповідають щонайменше одному з трьох встановлених критеріїв:

• перемістилися протягом останніх шести місяців з тимчасово окупованих територій, прифронтових районів або зон активних бойових дій та мають статус ВПО або підтвердження евакуації;
• мають поранених або загиблих членів домогосподарства протягом останніх 45 днів;
• зазнали пошкодження житла, бізнесу або втратили можливість здійснювати самозайняту діяльність через обстріли протягом останніх 45 днів.

Участь у грантовій програмі є безкоштовною. Організатори звертають увагу на те, що проходження анкетування не гарантує автоматичного отримання грошової виплати.

На що дозволено витратити кошти

Отримані 31 900 гривень необхідно спрямувати на діяльність поза аграрним сектором. До основних напрямів фінансування належать:

• ремонт побутової техніки та взуття;
• надання клінінгових послуг;
• проведення будівельних і ремонтних робіт;
• дрібна роздрібна торгівля;
• виготовлення меблів та домашнє виробництво;
• онлайн-діяльність та швейна справа;
• надання послуг у сфері краси та догляду;
• перекваліфікація та старт нової діяльності.

Подавати заявки мають право і ті громадяни, чиї бізнес-ідеї або плани з відновлення власної справи не увійшли до вказаного переліку, але стосуються позафермерської сфери.

Географія реалізації програми

Грантовий проєкт охоплює конкретні громади та райони у трьох областях України. У Миколаївській області фінансування доступне для жителів міста Миколаїв, а також Миколаївського і Баштанського районів.

У Херсонській області програма діє на території міста Херсон, Херсонського та Бериславського районів. У Дніпропетровській області заявки приймають від мешканців міста Дніпро, Нікопольського, Синельниківського та Криворізького районів.

Процедура подачі заявки

Особи, які відповідають умовам участі та мають готову бізнес-ідею у позафермерській сфері, повинні заповнити електронну анкету за відповідним посиланням від організаторів проєкту. Допомога надається в межах спільної роботи благодійних фондів для підтримки громад з високим рівнем ризику.

Читайте також:

Багатодітні ВПО можуть отримати грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка Україна”: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!