Книга “Переселены” преподавателя Горловского института иностранных языков Оксаны Писаревой нашла отклик в душах читателей, которые с благодарностью и пониманием приняли ее работу. Своими впечатлениями от произведения поделилась студентка иняза Диана Потапцева.

“Переселены” – это исповедь человека, побывавшего по обе стороны баррикад, и видевшего все “прелести” того положения, в котором сейчас находится Украина. Она начинается со слов “Книга, которую Вы держите в руках, не должна была появиться и вовсе, её автор и герои планировали жизнь по-другому”.  На 91 странице раскрывается “неудобная” правда о жизни людей, которые были насильно обездолены, преданы и вынуждены бежать из своего собственного дома.

Автор книги, Оксана Писарева не боится давать личную оценку тому, что по один берег Днепра воспевают, а по другой – проклинают. Каждый абзац ярко иллюстрирует эту искусственную войну, голую и неприкрытую,  со всеми её моральными и физическими уродствами. Данную книгу легко прочитать, но чрезвычайно сложно пережить. Ведь в ней нет приукрашиваний, есть лишь мысли и переживания человека, который пытается выжить и не потерять себя в этом потоке несправедливости и лжи. Кто-то может сказать, что это непатриотично. А является ли лесть признаком патриотизма? Человек, который лишь хвалит своё государство не патриот, а лицемер. Официальная позиция нашего государства, которое оплакивает сотню, допуская гибель тысяч, что это, если не двойные стандарты? Автор любит Родину, сограждан – людей, родных не по крови, но по духу. Она призывает нас, читателей, помнить о том, что Отчизна – это не физические границы и правительство. Это, прежде всего, наше единство, которое ослабляется под натиском пропаганды с обеих сторон. Кто-то это горе знает по наслышке, а кто-то находится в самом центре событий и молится лишь о ещё одном дне, проведённом в кругу семьи, не слыша канонад и не вздрагивая от каждого шороха.

Данная книга предназначена для всех, но не каждый готов принять её. Она “неудобна” в своей искренности и простоте, но найдёт отклик в душе каждого, кто возьмёт её в руки. Окунуться в атмосферу помогут иллюстрации Екатерины Дугаровой – фотографа, который переживал историю каждой фотографии вместе с моделями.

Каждый человек, побывавший на презентации, уходил со слезами на глазах, прижимая к себе миниатюрную книгу, в которой освещена проблема 40-миллионного государства.

Приобрести книгу можно, связавшись с автором через страничку в Фейсбуке. 

Фото с презентации книги «Переселены», которая состоялась в Центральной библиотеке 17 декабря 2016 года.

 

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!