На сессии Артемовского совета, проходившей на прошлой неделе, начальник отдела культуры Марина Максименко, докладывала о выполнении “Программы развития библиотечного фонда за 2013-2015 года”. Доклад больше походил на отчет о хозяйственной деятельности, чем отчет по развитию библиотечного фонда.

“За период действия данной программы было освоено 952 тысячи гривен, что составило 51% ее выполнения. Так, например, в детской библиотеке была заменена канализация, приобретена мебель. На сохранение библиотечного фонда было потрачено чуть более 200 тысяч гривен – это ежемесячная оплата сигнализации, приобретение и перезарядка огнетушителей. 144,9 тысяч гривен было израсходовано на оптимизацию и модернизацию библиотек, из местного бюджета 11 тысяч гривен, спонсорская помощь составила 133 тысячи гривен. на эти средства приобретены компьютеры, ноутбуки, видеопроектор. На сумму 156 тысяч гривен были приобретены периодические издания – журналы, газеты. Что касается формирование кадрового потенциала, то в библиотеке работают 40 работников, из них 5% – до 28 лет, от 29 до 55 лет – это 55%, остальные сотрудники – старше 55 лет”, – зачитала начальник отдела культуры.

После заслушивания отчета, депутат городского совета Владимир Бойко выразил обоснованное возмущение по поводу выполнения данной программы:

“Эту программу нужно называть не развитие библиотечного хозяйства, а хозяйственное развитие при библиотеке. Хотелось услышать, что у нас было приобретено определенное количество книг на украинском, русском языке. Посещаемость библиотек увеличилась? Спасибо, кончено, городскому голове, депутатам, за выделенные деньги, за которые были приобретены двери, окна, сантехника. Но только это не развитие библиотек! Хотелось, чтобы все мои пожелания были учтены в программе развития на следующие годы”.

Подобное мнение выразила при рассмотрении программы член Общественного совета Виктория Бак:

“Исходя из услышанного получается, что библиотеки – это мебель, окна, ремонты. Все, что угодно только не книги”.

Приняв замечание, Максименко подготовила к сессии информацию о том, сколько периодических изданий – журналов и газет – было закуплено в читальный зал, и сообщила, что закупок книг за средства бюджета не было. Зато благодаря благотворительности и различным программам в библиотеки было передано книг на сумму близкую к 200-м тысячам гривен.  

На замечание городского головы Алексея Ревы, разработаны ли действия по развитию в этой области на следующие годы, начальник отдела культуры ответила, что прошлая программа выполнена только на половину и есть чем заниматься в будущем, но мероприятия, касающиеся в целом культурного направления нашего города будут обязательно рассмотрены.

Будем ждать новой программы для развития культуры жителей Артемовска, с учетом пожеланий депутатов, общественных деятелей. Хотелось бы, чтобы подход к разработке программы и отчету по ней несколько изменился: больше внимания уделялось мероприятиям по наполнению фонда, привлечению читателей, встречам с авторами. Тем более, что сейчас украинские деятели культуры и, в частности литературы, часто приезжают на Восток. 

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!