Main menu

75328572 974898776200935 8793293768682897408 n 4c5e3За вісім років життя в Бахмуті Горлівський інститут іноземних мов відновив репутацію, збудував два навчальних корпуси та два гуртожитки. Але війна змінює все й руйнує роботу років. Що сталося з колективом під час другого переміщення, як інститут переходить в цифровий простір, за рахунок чого студенти можуть самостійно коригувати свій навчальний план - читайте в матеріалі.  

«Бачите шафу в місці, де немає стіни? Це сусідня кімната. Від моєї не залишилось нічого. Я побачила, що сталося, коли вже була за кордоном. Для мене це було дуже боляче. Немає стін з плакатами та фотографіями, немає розмальованого коридору з тенісним столом, де ми збирались з іншими студентами. Я пам'ятаю історію як ми не встигли з дівчатами повернутись в гуртожиток до десятої й нам прийшлось лізти через вікно на першому поверсі. Це були незабутні емоції, які навряд чи вдасться повторити. Тут я жила три роки, готувалась до пар, вела заняття з учнями. Мені не віриться, що історія в три роки тепер просто руїни»,- ділиться своїми почуттями студентка четвертого курсу Альона Кривенчук.

296731246 1255580761883348 7804778974928872471 n 77ff1

Так виглядала кімната гуртожитку Альони Кривенчук до 24 лютого.

Фото з архіву Альони Кривенчук.

За іронією долі, саме ця будівля першою зазнала руйнувань. Зараз педагогічний інститут має два зруйнованих гуртожитки та розбитий один навчальний корпус у Бахмуті, студентів та педагогів, розкиданих по світу та один тимчасовий навчальний корпус у Дніпрі. 

«До 24 лютого основним планом на весну було відкриття нового гуртожитку. Єдине чого не вистачало в новому приміщенні - це меблів», - розповідає заступниця директора з науково-педагогічної та навчально-методичної роботи Марченко Тетяна. 

 

Заступниця директора з науково-педагогічної та навчально-методичної роботи Тетяна Марченко.

Фото сайту Горлівського інституту іноземних мов.


Єдине, що залишилось від кімнати в гуртожитку - особисті речі. 

«Я пам'ятаю як нам у групу гуртожитку прийшло повідомлення, щоб всі, хто може, забрали свої речі. Я в паніці телефонувала подрузі, щоб її батьки забрали хоть щось, бо я на той момент була вже не в Україні. Тато подруги просто приїхав в гуртожиток, скинув всі речі на постіль й такими тюками вивіз все звідти», - розповідає Альона. 

Другий семестр почався у підвалі

За наказом Міністерства освіти та науки України та Донецької обласної воєнно-цивільної адміністрації 5 квітня інститут переїхав до Дніпра, де зараз базується в одному з корпусів Дніпровського національного університету. Студентів було евакуйовано раніше. До цього вони майже два тижні сиділи у підвалі. 

Спочатку спускались у підвал під час тривог, а потім повністю перебрались туди жити. Це було велике приміщення, куди молоді люди принесли матраци й простирадла. Інтернету та мобільного зв'язку майже не було, але студенти спілкувались, співали й жили однією компанією. 

Дівчата та хлопці виходили один-два рази на день, щоб прийняти душ та переодягнутись. У такому режимі студенти жили два тижні, поки Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія не погодилась прихистити студентів у своєму гуртожитку. 

«Це переміщення було набагато складніше в емоційному плані. Коли ти розумієш, що треба залишати все, будували з нуля 8 років - це складно. Технічно ми розуміли як та що робити, але емоційно було дуже важко», - ділиться пережитим заступниця директора Тетяна Марченко. 

Молода викладачка англійської та німецької мов Анна Шистко розповідає, що початок війни запам'ятався їй ступором. Дівчина не усвідомлювала, що відбувається та що буде далі. 

«Я побачила повідомлення від завідувачки кафедри, що навчального процесу не буде - в країні війна. Тоді я не розуміла взагалі, що відбувається. В моїй голові були тільки думки: «Яка війна? В мене пари!»»,  - ділиться своїм шоковим станом Анна. 

VbHD8bueOro 4a78e

 Викладачка англійської та німецької мов Анна Шистко.

Фото з архіву Анни Шистко.

Знання мов полегшело молоді виїзд в безпечне місце

Наразі студенти та викладачі інституту знаходяться в різних куточках не тільки України, а й світу. Зараз студенти перебувають в Польщі, Чехії, Туреччині та інших країнах. Протягом усіх місяців війни студенти отримували стипендію, мали альтернативні завдання замість літньої практики, займались волонтерською діяльністю, а зараз активно готуються до нового навчального року.  

Як повідомили в адміністрації на момент підготування матеріалу жоден студент не подав заяву про перевод в інші вузи. Викладачі намагаються тримати зв’язок навіть з тими, хто опинився на тимчасово окупованих територіях. Заступниця директора Тетяна Марченко каже, що педагогічний колектив, чітко усвідомлює, що без студентів не буде інституту, тому всяліко намагаються підтримувати і йти на зустріч молоді.

«Останній семестр був складний через всім відомі причини. На два місяці я просто випала з навчання та наприкінці року мені потрібно було дуже старанно все наздоганяти. Було складно вчитись в тих умовах, критично не вистачало часу через оформлення документів в Німеччині. Але з допомогою вчителів в мене все вийшло та я закінчила семестр відмінницею, як завжди», - ділиться студентка третього курсу Катерина Федчун.

296522214 600289288296477 3630434938871918143 n f0d47

Катерина Федчун, студентка третього курсу Горлівського інституту іноземних мов тимчасово виїхала до Німеччини.

Фото з архіву Катерини. 

Дівчина каже, що її знання німецької дуже допомагали українцям з якими вона жила в місці тимчового перебування, та зустрічалася дорогою.

«Одного разу я допомагала перекладати для карети швидкої серед ночі, тому що була дитина, яка потребувала медичної допомоги. Після цього до мене прийшов лікар та попрохав бути контактною людиною, щоб у разі подібної ситуації був хтось для допомоги з перекладом. Люди вважають мене незамінною в усіх питаннях: від «попросити пакетик у супермаркеті» до «вирішити питання щодо житла» або «подзвонити й записатись на прийом до лікаря» (авжеж, і в лікарні мені потрібно перекладати). Я перекладала документи, такі як свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб. Отже, знати іноземну мову дуже важливо, особливо коли знаходишся за кордоном», - ділиться Катерина.

Вибіркові дисципліни і цифровий формат - що чекає студентів з першого вересня

Тетяна Михайлівна ділиться, що інститут продовжує роботу, але в оновленому форматі. З першого вересня інститут переходить у формат цифрового ВНЗ, тобто освітній процес та методики навчання будуть розглядатись в онлайн режимі завдяки системі Moodle та різним цифровим ресурсам, що дозволяють вести пари. Також завдяки гранту від фонду “Fulbright” інститут вже розробляє систему цифрового деканату, що допоможе полегшити навчальний процес. 

«Щоб проводити офлайн-заняття потрібно мату безпечну базу: аудиторії, гуртожитки, бомбосховища. Тому навчання онлайн є найбезпечнішим, простішим та не менш ефективним зараз», - повідомляє представниця адміністрації.

Не дивлячись на воєнні дії інститут не змінює своїх програм та оновлює систему навчання. Так вже цього вересня стартують близько 200 вибіркових дисциплін, які студенти обирають індивідуально для себе. До списку увійшли такі програми як вивчення “Англійської за матеріалами “BBC News””, “Сексологія”, “Школа гіда” та підготовка до складання міжнародних мовних іспитів. Це дає змогу вчити те, що потрібно особисто будь-якому студенту, прибрати бар'єри та межі між курсами. Так на заняттях з одного предмету можуть працювати представники випускних та перших курсів та різних факультетів. 

Окрім цього збережені всі привілеї для абітурієнтів з окупованих, не окупованих та прифронтових міст Донецької та Луганської областей, які були до початку війни. Важливо також, що цього року було змінено та полегшено порядок вступу до вищих навчальних закладів. 

«Зараз є неймовірна можливість для магістрів, бо в цьому році Горлівський інститут іноземних мов має право прийняти на магістратуру лише за співбесідою. Тобто, якщо ви продовжуєте навчання за тією ж спеціальністю, за якою закінчили бакалавр, то вам не потрібно нічого здавати. Я вважаю, що це крутий шанс отримати повну вищу освіту», - ділиться Анна Шистко можливостями для молоді. 

Літо - час для розвитку 

Наразі деякі викладачі вузу обмінюються досвідом в Тартуському університеті в Естонії в рамках програми Erasmus+. 

295681386 2874845979327419 1455008688879700189 n fd756

Фото Фейсбук Марина Шкуопат.

Доцентка кафедри англійської філології та перекладу Марина Шкуропат повідомляє, що в рамках цієї програми розроблена стратегія багатомовноі освіти. Вона полягає в посиленні ролі української мови в навчальному процесі та поза ним, просування англійської мови, як мови навчання, побудови кар’єри та міжкультурного спілкування, а також - підтримка вивчення інших європейських мов.

Багато студентів беруть участь в міжнародних програмах від Erasmus+ та Work and Travel, де займаються волонтерством. Загалом на рахунку інституту стажування в багатьох країнах світу: Америка, Грузія, Німеччина, Франція, Туреччина, Чехія, Польща та інші. Кожен студент має можливість практикувати свою мову у спілкуванні з молоддю інших країн. 

Горлівський інститут іноземних мов підтримує студентів не тільки в науковій, а й громадській діяльності та заохочує молодь до волонтерства.

296532169 588304152921583 3052099035055478134 n 05fed

 

296637392 994819584542084 9156854807253701110 n ae9ce

Студенти Горлівського інституту іноземних мов на тренінгах та волонтерських заходах під час війни. 

Фото Софія Бамбуля.

«Життя вносить свої корективи та змінює акценти та пріоритети. Й мені дуже хочеться, щоб наші студенти змогли навчитись органічно поєднувати всі аспекти: навчання та громадську діяльність», - наголошує заступниця директора Тетяна Марченко.

Фото на головній Фейсбук Горівського інституту іноземих мов.

Матеріал підготувала Софія Бамбуля.

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа – сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.