Main menu

278598322 2761762867451394 7483354846232258628 n 95e7fБільша частина цивільного населення Донецької області евакуювалася через загрозу наступу російських військ. Люди вивозили у безпечні місця свої родини, домашніх тварин, речі та за можливості бізнес. Та деякі підприємці, попри загрозу війни, таки залишились працювати. Одна із них – Людмила Журавльова, власниця продуктових магазинів «Журавушка» у Бахмутському районі.

Людмила Журавльова має чотири продуктові магазини: у селах Федорівка та Переїзне, і в містах Соледар та Сіверськ. Попри війну жінка продовжує працювати і доставляти продукти своїм землякам у села та міста.

 Людмила каже, зараз частина продавців, які торгували у магазинах, виїхала, тому довелося вносити корективи у графіки роботи торгових точок. Щоб підмінити продавчинь, виходить торгувати сама Людмила, її мама та донька.

"В одному магазині з п’яти найманих працівників залишилось два. У Федорівці скоротили час роботи до 14 години", - розповідає підприємиця.

«Доставки продуктів нема, їжджу за ними сама»

Якщо до війни частину продуктів доставляли торгові представники, то зараз, каже Людмила, доводиться їздити за ними самій:

"По доставці товарів практично всі фірми виїхали, їжджу сама по продуктових базах Краматорська, Словянська".

За словами Людмили, чи не єдині, хто зараз доставляє товар, це фірма з Дружківки, яка привозить молочні продукти, ковбасні вироби, печиво. Також доставляють у магазини і хліб.

"Стараємось, щоб хліб у магазинах був постійно. Хліб возять «Бахмут-хліб» та «Чайка». «Чайка» до сьогодні їздила, а сьогодні вже й вони не привезли. Чи то разово, чи то взагалі вже не будуть доставляти", - каже Людмила.

Людмила каже, що наявність власного транспорту, яким вона їздить за товарами, то велика перевага на сьогодні. Приміром у деяких магазинах Сіверська, де підприємці не мають автівки, там полиці майже порожні.

278537427 508658307528353 2749106019792851534 n 705c5

Фото з Фейсбуку Людмили Журавльової.

Проблема з готівкою

Магазини «Журавушка» у селах Переїзне та Федорівка – це єдині торгові точки, де місцеві мешканці можуть купити продукти:

"Якщо у Соледарі поруч із нашим магазином є ще три, то у селах наш магазин – єдине місце, де можна купити і замовити продукти".

За словами Людмили, наразі в районі є проблема зі зняттям готівки. Тому у своїх магазинах вона залишила термінали для безготівкового розрахунку.

В людей готівки нема, не працюють банкомати. У нас в магазині стоїть банкомат, але його з початку війни ніхто не заправляв. Для прикладу, раніше по Сіверську на 300 гривень хліба брали, то зараз на 3 000 гривень. Бо у мене стоїть термінал і вони можуть розрахуватись карткою.

Зараз люди намагаються купувати продукти тривалого зберігання, каже Людмила. В основному купують крупи, борошно, консерви, тушонки. Також беруть сосиски та ковбаси, які про запас заморожують у морозилках.

Дивлюсь навколо, багато хто виїхав. Але ж не всі виїдуть. Тим, хто тут, потрібні продукти. Тому ми і залишаємось…