Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

В Україні триває зміна системи обліку внутрішньо переміщених осіб. У зв’язку з ухваленням нового закону щодо захисту прав ВПО, Кабінет Міністрів готується до оновлення відповідної урядової постанови. Представники громадських організацій, зокрема “Групи впливу”, закликають уряд не обмежуватися технічними змінами та врахувати міжнародні стандарти прав людини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Новий закон про ВПО

За словами Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки ГО “Громадський Холдинг “Група впливу”, ключовим ризиком нового законодавства є можливість зняття людини з обліку ВПО у разі визнання її рідної громади “безпечною для повернення”. Такий механізм дозволяє позбавити переселенця державної підтримки, пільг та участі в житлових програмах без його заяви.

Правозахисники наголошують, що фізична безпека території не гарантує наявності умов для гідного життя, адже будинок людини може бути зруйнованим, а робочі місця та соціальні зв’язки — відсутніми. Позбавлення підтримки через зміну статусу громади є формою примусу, що порушує право людини на добровільний вибір місця проживання, що суперечить міжнародним стандартам.

“Зруйнований будинок не зникає через зміну статусу громади“, — підкреслюють у “Групі впливу”.

Тому громадські організації пропонують:

• запровадити індивідуальну оцінку потреб людини (стан житла, можливості працевлаштування, потреби у лікуванні) перед зняттям з обліку;
• визначити зруйноване житло самостійною підставою для збереження статусу ВПО;
• встановити перехідний період для поступового припинення виплат і пільг;
• створити прозорий та оскаржуваний порядок визнання громади “безпечною”.

Подолання цифрових та бюрократичних перешкод

Система обліку ВПО потребує усунення технічних проблем, які залишають частину людей без підтримки. Правозахисники вказують на такі проблеми:

• відсутність у застосунку “Дія” даних про переселенців, які виїхали до 2022 року;
• технічні збої, через які довідки дітей-ВПО зникають із цифрових сервісів після отримання ID-картки у 14 років;
• вимоги на місцях щодо надання додаткових витягів про реєстрацію попри наявність штампа в паспорті;
• повторне витребування повного пакета документів при зміні громади проживання, хоча закон цього не вимагає.

Для розв’язання цих питань запропоновано інтегрувати “старі” дані до застосунку “Дія”, забезпечити автоматичне перенесення даних дітей після отримання першого паспорта, а також автоматично реєструвати статус ВПО для дітей, народжених у родинах переселенців, без окремого звернення батьків.

Відв’язання базових послуг від довідки ВПО

Наразі довідка переселенця часто є обов’язковим документом для отримання послуг, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням. Наприклад, без неї складно отримати водійське посвідчення, окремі банківські та медичні послуги.

Правозахисники закликають провести ревізію відомчих актів, щоб доступ до базових прав залежав від реєстрації місця проживання чи громадянства, а не від формального статусу ВПО. Це дозволить уникнути ситуацій, коли людина стає заручником документа навіть після успішної інтеграції в новій громаді.

Читайте також:

Готель “Одеса” може стати першим арештованим активом для розміщення ВПО: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Готельний комплекс “Одеса” може стати першим арештованим активом, частину приміщень якого використають для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) наразі розробляє практичні кроки для реалізації цього механізму.

Про це розповіла Ярослава Максименко, т.в.о. голови АРМА.

Заарештований готель в Одесі можуть передати ВПО

За попередніми підрахунками Одеської міської ради, інфраструктура готельного комплексу дозволяє прийняти до 700 переселенців:

• кількість номерів: 175;
• місткість одного номера: від двох до чотирьох осіб.

Зазначимо, що готельний комплекс “Одеса” арештували 16 грудня 2022 року. Відповідну ухвалу виніс Київський районний суд Одеси.

Арешт передбачав заборону відчуження, розпорядження, реєстраційних дій та інших операцій із майном. Згідно з даними слідства, кінцева власниця комплексу мала громадянство РФ.

Механізм передачі активу

Законодавство про АРМА дозволяє залучати арештовані активи для підтримки переселенців. Передача об’єкта в управління відбувається двома шляхами:

• за результатами відкритого конкурсу;
• за спеціальним рішенням Кабінету міністрів України.

В обох випадках умови договору можуть передбачати використання частини будівлі для тимчасового розміщення людей, які втратили дім.

Ярослава Максименко, тимчасово виконуюча обов’язки голови АРМА, наголошує, що реформа агентства спрямована на ефективну роботу активів. Завдяки такому підходу арештовані об’єкти не просто зберігаються, а приносять надходження до державного бюджету, не втрачають економічної цінності та розв’язують суспільно важливі завдання.

Також АРМА працює над тим, щоб закріпити у майбутніх договорах управління спеціальну умову — обов’язкове резервування частини номерного фонду виключно для потреб ВПО.

Загальний потенціал арештованої нерухомості в Україні

На сьогодні під управлінням АРМА перебуває значна кількість об’єктів, загальна площа яких становить майже 36,7 тисячі квадратних метрів. Серед них:

• житлові комплекси та будинки;
• готелі;
• санаторії.

Враховуючи санітарний норматив у 9 квадратних метрів на одну особу, наявний ресурс потенційно дозволяє забезпечити тимчасовим житлом понад 4 000 внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також:

Бахмутська МВА розпочинає громадське обговорення житлової програми для ВПО на 2026-2028 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!