Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У Донецькій області тривають бойові дії. На сьогодні ключовими напрямками фронту є Костянтинівський і Слов’янський, де противник намагається розвивати наступ і де фіксують найбільшу кількість штурмів.

Якою є ситуація на ключових напрямках фронту Донеччини, повідомили аналітики DeepState.

Костянтиніка: що відбувається на фронті

Найбільш активні дії сьогодні розгортаються навколо міста Костянтинівка. Противник постійно штурмує, тому ведуться бої на околицях. Також йде активне просочення росіян у місто. Українські захисники проводять постійні зачистки противника, який ховається в будинках, підвалах і руїнах.

Для просочення в Костянтинівку росіяни використовують захоплене село Іллінівка. Вони також почали розширювати зону контролю, просуваючись на захід, щоб збільшити мішок навколо Костянтинівки.

Росіяни намагаються повністю захопити Часів Яр

Найскладніша ситуація на сьогодні в районі міста Часів Яр. Росіяни огортають його навколишнім контролем.

За даними аналітиків, у самому місті вдається утримувати позиції.

“Але якщо впадуть фланги, зокрема, на ділянці вище, то угрупуванню в населеному пункті Часів Яр прийдеться не солодко”, — констатують у DeepState.

Російські війська просуваються до Слов’янська

На Слов’янському напрямку є два важливі населені пункти, які росіяни хочуть використати для подальшого просування на Слов’янськ. Це Райогородок і Миколаївка. Оборону Райгородка вдається тримати, а в Миколаївці вже фіксують просочування окупантів. Українським пілотам вдається знаходити та знищувати противника, однак є проблеми з відслідковуванням.

Також важливими точками закріплення для армії рф є Оріхуватка та Рай-Олександрівка. До Оріхуватки окупанти ще не дісталися, а в Рай-Олександрівці вже фіксують просочування та знищення противника.

“Рай-Олександрівку вдається тримати під контролем і не давати ворогу закріплятися, але робити це стає дедалі важче з відсутністю достатньої кількості людей. І це стосується всього району утримання для бригад, які там стоять”, — зазначають аналітики.

За даними DeepState, російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ.

Читайте також:

• Втрати армії рф зростають через командирів, які розпродають пальне в тилу — АТЕШ
• На Покровському напрямку фіксують нове зростання активності противника
• Росіяни обстріляли Краматорськ: чи є постраждалі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні реалізуються державні програми, у межах яких українці можуть отримати житлові сертифікати за пошкоджене та знищене житло. За них у подальшому можна придбати нове житло. Фінансуються програми Банком розвитку Ради Європи. Цьогоріч на їх реалізацію спрямували понад 250 мільйонів євро, що за сьогоднішнім курсом понад 13 мільярдів гривень.

Скільки коштів виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році і куди їх витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Скільки коштів на компенсації українцям виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році

Банк розвитку Ради Європи є партнером України. У межах співпраці держава укладає з банком кредитні угоди для реалізації програм підтримки українців та проєктів відбудови.

Примітка. Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ)  — це багатосторонній банк розвитку, місією якого є сприяння соціальній згуртованості в країнах Європи. БРРЄ інвестує в соціальні сферу: освіту, охорону здоров’я, доступне житло. Серед позичальників банку — уряди, місцеві та регіональні органи влади, державні та приватні банки, неприбуткові організації. У червні 2023 року Україна стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.

У березні 2026 року Адміністративна Рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України. Вони передбачали відновлення житла та підтримку малого бізнесу. 100 мільйонів євро (ред. близько 5,2 мільярдів гривень) виділили на реалізацію програми “HOME: Компенсація за знищене житло”. 5 червня 2026 року Кабмін ухвалив розпорядження, яким визнав за доцільне залучити кошти другої додаткової позики від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 100 мільйонів євро.

Примітка. У межах програми “HOME: Компенсація за знищене житло” власники пошкодженого та зруйнованого житла можуть отримати житлові сертифікати за державною програмою компенсацій. У подальшому за цей сертифікат можна придбати нову оселю. Пріоритетне право на компенсацію за цією програмою мають учасники бойових дій, захисники і захисниці, які повертаються та потребують відновлення, люди з інвалідністю та багатодітні сімʼї.

4 червня Кабмін визнав за доцільне залучити кошти гранту в розмірі 10 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи та кошти операційного гранту в розмірі 1,075 мільйонів євро (ред. близько 577 мільйонів гривень) від Банку розвитку Ради Європи.

Ці кошти мають піти на інший проєкт — “HOME Розвиток спроможності: Компенсація за знищене житло в Україні”. Він має на меті посилення спроможності держави та органів місцевого самоврядування реалізовувати механізм компенсації за житло, зруйноване внаслідок російської агресії, та підвищення ефективності використання міжнародної фінансової допомоги.

Куди виділяють кошти Банку розвитку Ради Європи

У серпні 2026 року Уряд спрямував 5,14 млрд гривень, наданих БРРЄ, на компенсації за знищене житло в межах програми “єВідновлення”. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що це дасть змогу видати житлові сертифікати понад 3 600 родинам, які втратили житло.

За словами прем’єр-міністра, житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярдів гривень. З них понад 33 тисячі сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч родин чекають на фінансування своїх сертифікатів.

Чи планується ще виділення коштів Банком розвитку Ради Європи у 2026 році

У червні 2026 року Адміністративна рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України на 140 мільйонів євро (ред. близько 7,2 мільярди гривень).

Позика обсягом 80 мільйонів євро (ред. близько 4,1 мільярди гривень) передбачена на житлову підтримку ВПО з тимчасово окупованих територій. Ще 60 мільйонів євро (ред. близько 3,1 мільярди гривень) мають піти на забезпечення доступним житлом ветеранів війни.

Проєкт “Житлова підтримка ВПО з тимчасово окупованих територій” передбачає житлові компенсації для українців, які були змушені залишити свої домівки та не можуть скористатися стандартними механізмами компенсації через неможливість проведення фізичної верифікації пошкодженого або знищеного майна. Сьогодні житлові сертифікати по 2 мільйони гривень можуть отримати учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни.

Очікується, що фінансування БРРЄ дозволить надати житлові компенсації для близько 2 тисяч сімей з ТОТ.

Проєкт “Житло для ветеранів війни” спрямований на підтримку учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які потребують покращення житлових умов. Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів на придбання готового житла. Очікується, що фінансування дозволить забезпечити житлом майже 1,6 тисяч родин військових.

Які житлові проєкти фінансує Банк розвитку Ради Європи в Україні

Окрім житлових компенсацій, Банк розвитку Ради Європи також фінансує пільгові іпотечні кредити за програмою “Житлові приміщення для ВПО”. Фінансування передбачене в межах Рамкової угоди про позику між Україною та Банком розвитку Ради Європи, підписаної 26 травня 2025 року за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України.

Загальний обсяг фінансування — 50 млн євро. У жовтні 2025 року було отримано перший транш з половиною коштів, а у травні 2026 року Україна отримала другий транш у розмірі 25 мільйонів євро (ред. 1,3 мільярди гривень) від БРРЄ. Це дозволить профінансувати понад 500 родин.

Відбір на пільгові іпотечні кредити проводить Держмолодьжитло методом випадкової комп’ютерної вибірки за допомогою генератора випадкових чисел.

Читайте також:

• Допомога бахмутським ветеранам на іпотеку: хто увійшов до комісії, яка ухвалює рішення про виплати
• Державні житлові програми: різниця між сертифікатом та ваучером і чи можна отримати їх одночасно
• Реєстр житла для ВПО: Уряд знову переніс терміни запуску

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!