Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

26 червня 2026 року виповнюється 7 років з дня утворення Бахмутської міської територіальної громади, яку створили, відповідно до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Вона об’єднала в собі навколишні села навколо адміністративного центру у вигляді Бахмуту для оптимізації управління в межах децентралізації.

Детальніше про те, як з’явилася Бахмутська міська територіальна громада та для чого її створили — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як з’явилася Бахмутська міська територіальна громада

Бахмутська міська територіальна громада з’явилася 26 червня 2026 року. Вона стала першою в Донецькій області, до якої застосували процедуру приєднання сільських територій до міста обласного значення.

Саме в цей день до Бахмутської міської ради обласного значення приєднали низку сільських рад, а саме:

• Зайцівську;
• Іванівську;
• Клинівську;
• Опитненську;
• Покровську;

Процедура приєднання відбувалася відповідно до закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Цей нормативний акт мав на меті врегулювати процес об’єднання кількох суміжних територій у єдину структуру. Згідно із законодавством, адміністративні одиниці, утворені внаслідок приєднання суміжних громад до міст обласного значення, автоматично визнаються спроможними. Такий статус означає, що громада не потребує проведення додаткових виборів.

Загалом, закон, у межах якого створювалася Бахмутська МТГ, передбачав:

• сприянню децентралізації влади шляхом створення правових умов для передачі повноважень і ресурсів від держави до місцевих громад, що підвищує їхню ефективність;
• покращення якості надання населенню соціальних, освітніх, медичних та інших послуг;
• оптимізацію використання ресурсів через збільшення бюджету та розширення можливостей для інвестицій у розвиток інфраструктури та економіки;
• гарантування добровільності процесу виключно за згодою громад та без примусу;
• надання державної підтримки, яка включає фінансову допомогу та консультації;

За роки свого існування до повномасштабного вторгнення Бахмутська громада демонструвала високі показники розвитку. У 2021 році адміністративна одиниця та її керівництво здобули низку відзнак у всеукраїнських та регіональних рейтингах. Громада посіла сьоме місце серед 300 кращих малих та середніх адміністративних одиниць України у рейтингу інституційної спроможності та сталого розвитку, а місто Бахмут зайняло п’яте місце серед 45 міст держави за якістю ділового середовища в індексі конкурентоспроможності.

На регіональному рівні громада виборола перше місце серед 44 територіальних одиниць Донецької області. Досягнення зафіксовані і на рівні місцевого самоврядування: міський голова отримав звання “Міський голова року” за результатами загальнонаціональної програми “Людина року”, а також увійшов до Національного реєстру рекордів України за найдовше перебування на посаді, що склало понад 30 років.

Сучасний стан територій

Незважаючи на закладені цілі розвитку та децентралізації, повноцінна життєдіяльність громади призупинена. Станом на червень 2026 року більша частина території Бахмутської міської територіальної громади окупована російськими військами.

Читайте також:

Родинам загиблих захисників з Бахмута надають матеріальну допомогу: хто і як може звернутися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

У Донецькій області викрили посадову особу Костянтинівської міської ради. Дії уповноваженого з тендерних закупівель призвели до значної переплати бюджетних коштів під час придбання матеріалів для будівництва оборонних рубежів на фронті.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Підозра посадовцю Костянтинівської міськради в корупції

У 2025 році посадовець одного з управлінь міської ради Костянтинівки займався організацією тендерів. Метою закупівель було забезпечення стратегічно важливого напрямку фронту колючим дротом типу “єгоза”, який використовується для створення ліній оборони.

Під час проведення процедури уповноважена особа не здійснила належної перевірки реальної вартості продукції на ринку. Це призвело до укладання договорів із постачальником за завищеними цінами.

Обставини проведення тендерів:

• вартість дроту перевищувала ринкову у півтора раза;
• загалом відбулося чотири закупівлі матеріалу;
• фактична сума витрат склала 39,4 мільйона гривень;
• реальна вартість товару оцінюється у 25,4 мільйона гривень.

Різниця між цими сумами склала майже 14 мільйонів гривень, які держава переплатила постачальнику.

Покарання

Донецька обласна прокуратура повідомила фігуранту про підозру. Йому інкримінують неналежне виконання службових обов’язків через несумлінне ставлення, що спричинило тяжкі наслідки. Ця стаття Кримінального кодексу України стосується службової недбалості.

Наразі правоохоронні органи вирішують питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу. Досудове розслідування проводять слідчі Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Оперативний супровід забезпечує управління стратегічних розслідувань.

Читайте також:

СБУ затримала у Слов’янську коригувальницю: жінка передавала дані про ЗСУ сину-бойовику

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!