Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільно напруженою. Волонтери продовжують вивозити людей з небезпечних зон, проте доступ до деяких населених пунктів, зокрема до Костянтинівки, для цивільних місій вже заблоковано. Люди змушені самотужки діставатися точок евакуації або звертатися за допомогою до військових.

Про поточний стан справ, маршрути вивозу та допомогу з відновленням документів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Гуманітарна місія “Проліска” продовжує здійснювати евакуацію з прифронтових населених пунктів. Наразі основні виїзди відбуваються з Миколаївки, Дружківки, Олексієво-Дружківки, Осикового та Кіндратівки.

Алгоритм евакуації передбачає доставку людей до транзитного шелтера у Краматорську. Звідти іншими мікроавтобусами евакуйованих перевозять на Лозову або зрідка на Павлоград.

Окремим напрямком роботи є вивезення маломобільних груп населення. Для цього використовується спеціальний медичний транспорт.

“Ми евакуюємо людей немобільних, хворих або після поранення, тобто тих, хто не в змозі їхати на загальних умовах“, — зазначив Євген Ткачов.

Ситуація у Костянтинівці та Сіверському напрямку

Доступ до Костянтинівки для волонтерських організацій наразі неможливий. За словами Євгена Ткачова, гуманітарні місії не мають змоги заїхати в місто вже близько місяця.

Мешканці Костянтинівки, які вирішили виїхати, змушені самостійно діставатися до найближчого доступного пункту — Олексієво-Дружківки.

“Костянтинівці, котрі виходять самі, ми їх підбираємо в Олексієво-Дружківці. Або їх сусіди чи знайомі вивозять на візках, на велосипедах“, — пояснює представник місії.

Схожа ситуація спостерігається і на Сіверському напрямку. У зоні доступності для волонтерів залишилася лише Миколаївка. Усі інші села та сам Сіверськ знаходяться поза межами досяжності гуманітарних місій. Туди зрідка можуть проїхати лише екіпажі поліції “Білий Янгол” або військові.

Статистика та складність процесу

Щодня різними видами транспорту з Донецької області вдається вивезти від 20 до 50 осіб. Проте статистика є умовною, оскільки “Проліска” також здійснює соціальні перевезення на залізничні вокзали зі Слов’янська та Краматорська.

Євген Ткачов наголошує на складності евакуації маломобільних людей. Ресурси, витрачені на порятунок однієї лежачої людини з прифронтового села (наприклад, з Осикового), співмірні з вивезенням кількох десятків людей з більш безпечного Краматорська.

Допомога при втраті документів

Часто люди евакуюються без документів, які були знищені внаслідок обстрілів або пожеж. У таких випадках гуманітарна місія надає юридичний та соціальний супровід.

Людей без документів тимчасово розселяють у християнських шелтерах Краматорська. Далі з ними працює кейс-менеджер місії, допомагаючи відновити папери. Подальша евакуація в глиб країни відбувається вже після оформлення нових документів.

Тенденції: чому люди виїжджають зараз

Останнім часом волонтери фіксують збільшення кількості заявок на евакуацію з відносно тилових міст Донеччини — Краматорська та Слов’янська.

Також зростає потік людей з Дружківки та Миколаївки. Основною причиною виїзду стає руйнування комунальної інфраструктури: у населених пунктах починають зникати газ, світло та опалення, що робить життя там неможливим, особливо в зимовий період.

Читайте також:

На Донеччині зупинили понад 50 ворожих атак за добу: де росіяни штурмують найактивніше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть стикатися з безпідставними відмовами у бронюванні коштів за житловими сертифікатами “єВідновлення”. Причиною стають застарілі дані в державних реєстрах, через які система помилково вважає, що у заявника є інше житло.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту ВПО.

Чому виникає помилка

За словами Павла Фролова, ключовою умовою для отримання пріоритетного права на компенсацію за знищене майно є відсутність у заявника іншого житла. Цей факт перевіряється автоматично через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Проблема криється в історії функціонування українських реєстрів. До запуску сучасного ДРРП у 2013 році, в Україні протягом 2002–2012 років діяв Реєстр прав власності на нерухоме майно (РПВН). Наразі він є архівною складовою сучасної системи.

Через технічні проблеми із синхронізацією баз даних виникає дублювання записів. Система бачить інформацію в старому архівному реєстрі про нерухомість, яку людина вже давно продала, і сприймає це як наявність житла. Через таке “фантомне” майно ВПО отримують відмову у бронюванні коштів.

Хто перебуває у зоні ризику

Зіткнутися з подібною проблемою можуть не всі заявники. У зоні ризику перебувають переселенці, які підпадають під такі критерії:

• набули право власності на житло в період з 2002 по 2012 роки;
• згодом відчужували (продали, подарували) це майно в період з 2013 по 2018 роки.

Саме в таких випадках інформація про продаж могла не оновитися в архівній частині реєстру.

Як перевірити дані та виправити помилку

Павло Фролов радить заявникам завчасно перевірити відсутність помилок у реєстрах, щоб уникнути проблем із використанням сертифіката.

Зробити це можна кількома способами:

• через портал “Дія” та замовлення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ця послуга є платною);
• офлайн в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до нотаріуса.

Якщо перевірка виявить непогашений запис про власність у архівному реєстрі (РПВН), його необхідно анулювати. Зробити це можна у нотаріуса або в ЦНАПі. Після оновлення даних можливість використання житлового сертифіката буде розблокована.

Читайте також:

В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!