Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Діти з бахмутських родин, які перебувають за кордоном, мають повний доступ до української освіти. Це забезпечують бахмутські школи, які продовжують навчати дітей та приймати нових учнів. Щоб кожен бахмутянин мав доступ до української освіти, педагоги створюють гнучкі графіки навчання і реалізують нові освітні ініціативи. Це дозволяє дітям не втрачати зв’язок з Україною та отримувати якісну освіту в евакуації. На сьогодні майже половина учнів бахмутських шкіл — це діти, які перебувають за кордоном. Право на вступ до бахмутських шкіл мають і діти з інших громад.

Які можливості пропонують бахмутські школи українським учням з-за кордону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти.

Які бахмутські школи приймають дітей, що перебувають за кордоном

Бахмутські школи продовжують роботу в евакуації та дистанційне навчання. Станом на кінець навчального року в школах Бахмута навчались понад 2 000 учнів. Майже половина з них — це діти, які перебувають за кордоном.

“Коли починався воєнний стан, у нас приблизно 25, до 30% дітей були за кордоном. А зараз ця цифра збільшується. Сьогодні у нас за кордоном перебувають 1 014 школярів, тоді як в Україні — 1 123 дітей. Тобто майже в кожному класі є діти, які перебувають за кордоном”, — зазначила Анна Артюхіна.

За словами Анни Артюхіної, попит на навчання в бахмутських закладах освіти пояснюється кількома причинами. По-перше, діти хочуть отримати документи про освіту українського зразка, що дозволяє вступати в українські ВНЗ. По-друге, діти мають проблеми із засвоєнням програми в закордонних школах та документами, через що вони мають труднощі під час повернення в українські школи.

“Якщо діти залишаються з нами і працюють не перший рік, я думаю, що вони зацікавлені в отриманні документа державного зразка. Також ми маємо приклади, коли діти повертаються з-за кордону, а там вони різні документи отримують, і не завжди співпадає рівень освіти за кордоном з рівнем української освіти. Через це дітям дуже складно надолужувати програму. Бо, по-перше, оскільки вони не знають мови за кордоном, можуть або навчатися на рік назад, або по кілька років в одному класі бути. Тому, коли повертаються в Україну, вони не відповідають за рівнем знань своїм одноліткам, і їм знову доводиться повертатися назад і надолужувати матеріал. А коли відбувається синхронне навчання, то таких проблем не виникає”, — зауважила Анна Артюхіна.

Сьогодні всі шість шкіл Бахмута, які працюють онлайн, приймають учнів з-за кордону. Для того, щоб віддати дитину на навчання, батьки мають звертатися до адміністрацій шкіл. Там їх проконсультують щодо вступу і запропонують зручну схему навчання для дитини.

Приймають на навчання і дітей з інших громад. Місце реєстрації чи проживання не є перепоною для вступу.

Як навчаються діти, які перебувають за кордоном

За словами Анни Артюхіної, у бахмутських школах немає чіткої схеми навчання для дітей, які перебувають за кордоном. Кожна ситуація розглядається окремо, і пропонують комфортні умови для кожного учня. Завдяки онлайн-навчанню є можливість створити гнучкий графік для школярів.

На сьогодні школи пропонують кілька схем для навчання. По-перше, це класи з українознавчим компонентом. Це нова ініціатива Управління освіти, запроваджена у 2025-2026 навчальному році у двох навчальних закладах — Бахмутському НВК №11 та Бахмутській школі №18. Ці класи передбачають скорочений навчальний план. З більшості предметів передбачене перезарахування оцінок із закордонних шкіл, в яких навчаються діти. А в класах з українознавчим компонентом вивчають предмети, яких немає за кордоном, наприклад українська мова, українська література, історія України. Перелік предметів залежить від класу. Також передбачені кілька годин предметів на вибір, які можуть обрати діти разом з батьками.

Цьогоріч у п’яти класах з українознавчим компонентом навчалися 93 дітей. Якщо буде більший попит на ці класи, то наступного навчального року їх кількість збільшать.

Для тих, у кого немає можливості навчатися в класах з українознавчим компонентом, передбачений гнучкий графік навчання. Він обговорюється і затверджується разом із вчителями. Також у бахмутських школах є практика поділу класів на групи. Коли діти, які перебувають в Україні, та ті, хто може долучатися з-за кордону, навчаються за звичайним графіком вранці, а всі інші — у вечірній час.

“У різних країнах різні умови. Є діти, які за кордоном і там не навчаються, то вони виходять на звичайні уроки. Є діти, які частково залучені до закордонного навчання, або в недільних школах. Є діти, які навчаються у школах повного дня. Тому якоїсь сталої схеми навчання для дітей за кордоном у нас немає. З кожною дитиною, з родиною ми спілкуємося і розробляємо індивідуальний освітній маршрут. У нас часто практикується, коли великі класи ми ділимо на групи на вивчення окремих предметів, що дозволяється законодавством. І ми ці групи розводимо по часу навчання. Тобто, одна група вранці навчається, а інша група у вечірній час, коли в дітей є можливість”, — розповідає Анна Артюхіна.

Немає обмежень і щодо участі дітей в українських освітніх конкурсах чи олімпіадах. Діти, які навчаються з-за кордону, можуть вільно брати участь у всіх заходах. Є приклади, коли такі учні здобували перемоги і показували гарні результати.

За словами посадовиці, вчителі мають додаткове навантаження, але готові приймати на навчання всіх дітей.

“На вчителів колосальне додаткове безкоштовне навантаження, у вечірній час вони працюють на волонтерських засадах. Тому що законодавством, на жаль, не визначено якихось додаткових годин саме для дітей, які перебувають за кордоном. Але ми зацікавлені, щоб діти у нас навчалися, тому вчителі йдуть на поступки на школярам”, — зауважила Анна Артюхіна.

Нагадаємо, що цьогоріч бахмутські заклади освіти випустили майже 500 учнів. 263 учнів закінчили 9 клас і 224 учнів — 11 клас.

Читайте також:

• Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу
• 180 тисяч на стипендії дітям: Бахмутська міськрада відзначила вихованців Школи мистецтв
• Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Щороку тисячі абітурієнтів обирають львівські університети через їхню сильну академічну базу і широкий вибір спеціальностей. Якщо ви плануєте вступ до Львова у 2026 році, варто заздалегідь ознайомитися з умовами вступу та обрати найкращий заклад.

Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку п’яти найкращих університетів Львова.

Інформація про вступ 2026

У вступній кампанії 2026 року зберігатимуться основні принципи попередніх років. Основою для вступу залишається національний мультипредметний тест (НМТ), результати якого використовують для конкурсного відбору до більшості університетів, зокрема і для тих, хто планує вступ до Львова.

Заяви на вступ до університету абітурієнти мають подавати онлайн через електронний кабінет вступника. У 2026 році очікується можливість подати до 20 заяв.

У 2026 році передбачені пільгові умови для окремих категорій вступників:

• ВПО;
• абітурієнти з тимчасово окупованих територій;
• діти учасників бойових дій та їхні діти;
• діти загиблих військовослужбовців;
• діти-сироти;
• діти з інвалідністю.

Для них можуть діятимуть спрощені умови вступу та передбачені квоти.

Огляд 5 університетів Львова для вступу у 2026 році

Львівський торговельно-економічний університет

Львівський торговельно-економічний університет — це один із лідерів у сфері економічної освіти. Університет пропонує 13 спеціальностей для бакалаврів, і 12 — для магістрів. Тут готують фахівців із фінансів, маркетингу, менеджменту та підприємництва. 

Університет робить ставку на сучасні навички: студенти працюють із реальними кейсами, беруть участь у бізнес-процесах та проходять стажування у компаніях-партнерах.

Переваги навчання у Львівському торговельно-економічному університеті:

• стажування та співпраця з бізнесом;
• затребувані на ринку праці спеціальності;
• участь у студентів у міжнародних програмах;
• сучасні підходи до навчання з використанням цифрових інструментів і бізнес-симуляцій.

Університет забезпечує студентів гуртожитком і сприяє працевлаштуванню випускників.

Це хороший вибір для тих, хто планує кар’єру у бізнесі чи торгівлі.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Навчання у Львові у 2026 році обирають чимало абітурієнтів. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького — це один із профільних закладів вищої освіти України.

Університет у Львові готує фахівців на різних рівнях – від бакалавра до доктора філософії та доктора наук. Освітній процес забезпечують 10 факультетів, які охоплюють як класичні для університету спеціальності, так і сучасні міждисциплінарні напрями, актуальні для відновлення економіки та розвитку країни. Інфраструктура університету сформована як повноцінне студентське середовище. Навчання відбувається на базі двох кампусів – у місті Львові (вул. Пекарська, 50) та в місті Дубляни. Для студентів з інших регіонів передбачено гуртожитки.

Сьогодні тут навчається молодь з різних куточків України, зокрема внутрішньо переміщені особи, які через війну були змушені змінити місце проживання.  підтримка ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин. Також в університеті діє Центр ветеранського розвитку, який займається навчанням, перепідготовкою та інтеграцією у цивільне життя. 

Крім того, якщо ви не знаєте, що робити, якщо не вступили в університет, то заклад є учасником державного експериментального проєкту “Відкритий шлях до вищої освіти”, у межах якого реалізується підготовча програма – “нульовий курс”.

Цей курс триває 4 місяці та допомагає системно підготуватися до НМТ, оновити знання з базових предметів і поступово адаптуватися до навчання у вищій школі. Програма включає українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Особливо актуальною ця можливість є для жителів територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, військовослужбовців, а також тих, хто не мав можливості скласти або успішно скласти НМТ.

Після завершення навчання учасники можуть отримати додаткові бали до конкурсного бала при вступі до університету (за визначених умов), що суттєво підвищує їхні шанси на зарахування. Детальніше про умови участі та реєстрацію можна дізнатися за посиланням: https://pk.lvet.edu.ua/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Львівський національний університет — це один із найпрестижніших закладів вищої освіти України, який стабільно входить у рейтинги найкращих.

Серед переваги вступу до Львівського національного університету можна виокремити широкий вибір спеціальностей та можливість взяти участь у міжнародних програмах обміну. Діяльність університету побудована на засадах збереження української культури і традицій, розвитку національної свідомості та ідентичності.

Український католицький університет

Український католицький університет — це приватний заклад вищої освіти, який не отримує державного фінансування і працює завдяки донатам  жертводавців і меценатів, а також коштом навчальних внесків студентів. Університет став одним із перших, хто почав розвивати культуру благодійництва в Україні та залучив до співпраці понад 20 тисяч жертводавців з усього світу. 

Університет спирається на християнські цінності, інновації та підприємливий підхід. Серед його переваг можна виокремити інноваційні програми навчання, впровадження європейських стандартів навчання, якісну ІТ- та гуманітарну освіту.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького — це один із найкращих закладів освіти для тих, хто планує кар’єру в медицині. 

Підготовка студентів ЛНМУ проводиться на клінічних кафедрах, які розташовані в 50 лікувально-профілактичних закладах Львова, Луцька, Рівного, Трускавця. Університет також має власну клінічну базу — Стоматологічний медичний центр.

Серед переваг навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького можна виокремити сильну клінічну базу для практичного навчання, сучасні умови навчання, можливість практики у найкращих лікувальних закладах України.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!