Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. Протягом минулої доби, 2 березня, обстріли фіксували в місті Дружківка. Внаслідок атак є загиблі серед мирного населення.

Про обстріли Дружківки розповідає Бахмут IN.UA.

Обстріли Дружківки 2 березня

За інформацією Донецької обласної прокуратури, 2 березня війська рф атакували місто Дружківка. Внаслідок обстрілів є руйнування інфраструктури: пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, автомобілі, відділення банку, аптека і магазини. Також є постраждалі і загиблі серед мирного населення.

Спершу окупанти влучили FPV-дроном по автомобілю, в якому перебували жінка та четверо чоловіків. Постраждалі отримали мінно-вибухові травми, осколкові поранення, різані рани, черепно-мозкову травму та перелом.

Через деякий час росіяни скинули на місто чотири бомби “ФАБ-250”. Удар прийшовся на житловий мікрорайон.

Внаслідок атаки поранення отримали шестеро цивільних віком від 44 до 69 років, один чоловік загинув. У постраждалих діагностували мінно-вибухові травми, переломи, контузії, струс головного мозку та осколкове поранення.

Потім окупанти завдали ще одного удару по місту, внаслідок якого загинули чоловік і жінка. Ще троє людей отримали травми.

Серед загиблих є співробітник поліції. У відділі комунікації поліції Донецької області повідомляють, що внаслідок авіаудару загинув 38-річний капітан поліції Олексій Кривенко, який працював старшим дільничним офіцером у Дружківці. Він потрапив під обстріл під час виконання службових обов’язків.

У поліції розповідають, що загиблий фіксував наслідки обстрілів і брав участь в евакуації цивільних. У нього залишились батьки, брат, дружина та двоє синів.

Нагадаємо, що Дружківська громада офіційно визнана зоною активних бойових дій. Тут триває евакуація населення. Людям пропонують безоплатний виїзд з варіантами розселення. Контакти і варіанти тимчасового житла шукайте в нашій публікації.

Читайте також:

• Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині
• Росіяни мають просування біля села Сіверської громади — DeepState
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійна організація “Карітас-Спес Україна” надаватиме грошову допомогу мешканцям населених пунктів, розташованих на відстані від 0 до 50 кілометрів вздовж лінії фронту, та в областях, що межують з росією. Розмір допомоги складає 10 800 гривень. Отримати її можуть родини, які постраждали від обстрілів.

Про це повідомляє благодійна організація “Карітас-Спес Україна”.

Грошова допомога від Карітас-Спес постраждалим від обстрілів

“Карітас-Спес Україна” розпочала реєстрацію на грошову допомогу в розмірі 10 800 гривень. Її можуть отримати мешканці населених пунктів на відстані від 0 до 50 кілометрів вздовж лінії фронту та областей, що межують з росією. 

Допомогу надаватимуть у двох випадках і за певних умов. 

1.При важких пораненнях внаслідок бойових дій. Допомога надається лише постраждалій людині, а не на родину.

Умови отримання допомоги:

• ви повинні звернутись по допомогу лікаря (відкрити лікарняний) або отримати консультаційний висновок спеціаліста стосовно отриманих травм протягом одного дня з моменту поранення; 
• від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 30 днів.

Для реєстрації потрібно надати підтверджуючі документи: 

• витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на стаціонарному лікуванні не менше 5 днів;
• завірена лікарем виписка з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз. 

2. Якщо внаслідок бойових дій загинув один з членів сім’ї. Від моменту смерті до моменту реєстрації повинно пройти не більше 30 днів. Допомога надається лише одному члену родини.

Підтверджуючі документи, необхідні для реєстрації: 

• свідоцтво про смерть;
• довідка про причину смерті;
• витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Як зареєструватися на допомогу від Карітас-Спес

Локальні команди “Карітас-Спес”, які реєструють на отримання допомоги, працюють у дев’яти містах:

• Суми;
• Конотоп;
• Словʼянськ;
• Павлоград;
• Камʼянське;
• Нікополь;
• Запоріжжя;
• Білозерка;
• Херсон.

Окрім документів, які підтверджують поранення чи смерть внаслідок бойових дій, фахівцям також потрібно надати: 

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• реквізити банку (рахунок у форматі IBAN). 

Надати можна як оригінали документів, так і в застосунку “Дія”.

Читайте також:

• У Запоріжжі родини ВПО з дітьми можуть отримати набори продуктів і засобів гігієни: умови
• ВПО у Волинській області можуть отримати до 65 тисяч гривень на господарство
• Грошова допомога 2 000 грн для ВПО з Бахмута: відкрито прийом заяв у Кривому Розі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!