Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс “Історія української Донеччини. Початок”, присвячений історії регіону як невіддільної частини історії України. Перші лекції відкриють для слухачів 29 серпня. Курс складається з 10 тематичних лекцій, які охоплюють історію Донеччини від раннього заселення та козацької доби до сучасного українського спротиву.

Курс запустила команда Bazilik Education. .

Безкоштовний курс з історії Донеччини: коли стартує

В Україні запустять безкоштовний онлайн-курс “Історія української Донеччини. Початок”, присвячений історії регіону в контексті історії України. Перші лекції будуть доступні з 29 серпня. Курс створила команда проєкту Bazilik Education. Його мета, це показати історію Донеччини на основі перевірених фактів, повернути регіон до загальноукраїнського історичного наративу та розібрати поширені міфи про минуле Донбасу.

Зареєструватися на курс “Історія української Донеччини. Початок” можна безоплатно в онлайн-форматі.

Навчання проходитиме онлайн, а участь для слухачів є безкоштовною. Програма складається з 10 тематичних лекцій, кожна з яких триває орієнтовно 20 хвилин. Організатори зазначають, що курс створили для людей, які хочуть краще знати історію українського Сходу, зокрема для тих, хто має особистий зв’язок із Донеччиною або був змушений залишити регіон через російську агресію.

Що вивчатимуть на курсі “Історія української Донеччини”

Лекції охоплюють різні періоди історії регіону — від раннього заселення території та козацької доби до подій ХХ століття й сучасності.

Зокрема, у програмі:

• раннє заселення території Донеччини;
• козацька доба;
• Українська революція 1917–1921 років;
• українське літературне відродження;
• Голодомор;
• історія Донеччини під час Другої світової війни;
• діяльність українського підпілля та ОУН у регіоні;
• історія бойківських переселенців;
• постать Василя Стуса;
• сучасний український спротив.

Окрема вступна лекція буде присвячена історичним міфам, які стосуються Донеччини. Автори курсу зазначають, що історія Донеччини протягом десятиліть зазнавала викривлень. Зокрема, йдеться про імперські, радянські та сучасні російські наративи, які представляли регіон як територію з окремою від України історією та ідентичністю.

У курсі планують розібрати, зокрема, міфи про “Дике поле”, нібито винятково російський характер заселення регіону та походження промислового Донбасу. Автори хочуть показати Донеччину як частину українського історичного, культурного та політичного простору, спираючись на історичні факти.

Для кого створили безкоштовний курс про історію Донеччини

Курс розрахований на широку аудиторію. Зокрема, його автори звертаються до мешканців Донеччини, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію, та людей, які хочуть краще зрозуміти історію регіону.

Також курс може бути цікавим для тих, хто народився або виріс на Донеччині, але через переїзд не мав можливості глибше познайомитися з історією рідного краю. Організатори також запрошують до навчання українців, які переїхали на Донеччину після 2014 року або пов’язали своє життя з регіоном через службу, волонтерство чи іншу діяльність.

Хто створив курс “Історія української Донеччини”

Проєкт створили Станіслава Орловська та Станіслав Федорчук, які є уродженцями Донецька.

Станіслава Орловська, це психотерапевтка, культурна менеджерка та продюсерка проєкту. Станіслав Федорчук — політолог, ветеран, голова правління ГО “Українська народна рада Донеччини та Луганщини” та дослідник історії регіону.

Автори зазначають, що створення курсу має на меті не лише поширення знань про минуле Донеччини, а й збереження історичної пам’яті та зв’язку людей із регіоном.

До теми:

Донецькій області сьогодні — 94 роки: як формувався регіон протягом різних епох

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після переїзду пенсіонерам варто своєчасно повідомити Пенсійний фонд України про нове місце проживання та перевести пенсійні виплати за фактичною адресою. Подати заяву можна особисто в сервісному центрі ПФУ або онлайн через Портал електронних послуг Пенсійного фонду. Розповідаємо, як це зробити та які документи знадобляться.

Детально про це, в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевести пенсію за новим місцем проживання

Як повідомляє Юридичний порадник для ВПО, переїзд на нове місце проживання може вимагати від пенсіонера врегулювання питань, пов’язаних із виплатою пенсії. Щоб отримувати пенсію за фактичним місцем проживання, можна подати відповідну заяву до Пенсійного фонду України.

Перевести виплату пенсії за новим місцем проживання можна онлайн через Портал електронних послуг ПФУ або особисто звернувшись до сервісного центру Пенсійного фонду.

Чому варто перевести пенсію за новим місцем проживання

Органи Пенсійного фонду не отримують інформацію про фактичне місце проживання пенсіонера автоматично. Тому після переїзду рекомендується подати заяву про отримання пенсії за фактичною адресою. Особливо це важливо для людей, які виїхали з тимчасово окупованих територій та фактично проживають в іншому регіоні України.

Якщо за даними ПФУ людина продовжує значитися за адресою на тимчасово окупованій території, для неї виникає обов’язок проходити фізичну ідентифікацію один раз на рік. У разі непроходження фізичної ідентифікації до 31 грудня відповідного року виплата пенсії може бути припинена.

Як подати заяву на переведення пенсії

Заяву про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання можна подати двома способами:

• у паперовій формі — звернувшись до органу Пенсійного фонду;
• в електронній формі — через Портал електронних послуг ПФУ.

Для особистого звернення пенсіонеру потрібно мати необхідні документи, зокрема паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та пенсійне посвідчення.

Щоб перевести пенсію онлайн, необхідно:

• авторизуватися на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, для входу знадобиться електронний підпис — Дія.Підпис або КЕП/ЕЦП;
• відкрити розділ “Заяви на перерахунок пенсії”, після авторизації відповідний розділ можна знайти в меню зліва;
• обрати необхідну послугу;
• у заяві потрібно вибрати варіант “Взяття на облік (у новому районі)”;
• додати копії документів.

До електронної заяви потрібно прикріпити копії особистих документів, зокрема:

• паспорта;
• картки платника податків (РНОКПП);
• пенсійного посвідчення.

Після цього треба перевірити та підписати заяву. Перед відправленням потрібно перевірити внесені дані. Після цього заяву необхідно підписати за допомогою Дія.Підпису або КЕП/ЕЦП.

До теми:

Як перевести пенсію з пошти на картку онлайн: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!