Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Бійці 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго публікують кадри зі звільненого села Шандриголове Лиманської громади. Військові показали, який вигляд мають вулиці села і будівлі.

Редакція публікує вибрані кадри.

Шандриголове, Лиманська громада

Українські захисники проводять контрнаступ на півночі Донецької області. У межах наступальної операції “Вівальді” Третього армійського корпусу деякі населені пункти були звільнені і зачищені від просочування окупантів.

Одним з деокупованих населених пунктів є село Шандриголове Лиманської громади. 20 вересня аналітики DeepState підтвердили інформацію про його звільнення.

На фото, опублікованих бійцям 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго, видно, що село сильно постраждало внаслідок бойових дій. Домівки людей мають значні пошкодження. Деякі будівлі повністю зруйновані: від них лишилися частини фундаменту і стін, решта — лише груда каміння.

У кадр потрапила і будівля Храму святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Від святині залишились тільки стіни і пошкоджена дзвіниця.

На вулицях Шандриголового видно сліди бойових дій. На дорогах є залишки спаленої техніки та військової амуніції росіян.

За словами військових, протягом останніх п’яти років лінія бойового зіткнення пройшла через Шандриголове чотири рази. Сьогодні село практично повністю стерте з лиця землі.

Читайте також:

• Чотири авіабомби вдарили по Олександрівці: п’ятеро людей загинули, під завалами можуть бути діти
• Росіяни зруйнували храм у Краматорську: що відомо про атаку
• Просування росіян у бік Краматорська: як змінювалася ситуація на фронті протягом 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Частина Донеччини на сьогодні окупована. Люди, які були вимушені залишитися в окупації, йдуть різними шляхами. Хтось таємно чинить спротив, хтось живе звичайне життя без можливостей виїхати, а хтось обирає стати на бік окупантів. Ті, хто обрав співпрацю з рф, можуть понести кримінальну відповідальність і бути засудженими за колабораціонізм. У подальшому їх може чекати ув’язнення.

Скільки мешканців Донеччини отримали вироки за колабораціонізм та як правоохоронці виявляють зрадників, редакції Бахмут IN.UA розповіли у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки колаборантів виявили з початку повномасштабного вторгнення в Донецькій області

З початку повномасштабного вторгнення слідчі Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомили про підозру 1 299 людям, які співпрацюють чи співпрацювали з окупаційними адміністраціями. 1 226 кримінальних проваджень скерували для розгляду до суду.

Від 24 лютого 2022 року суди винесли 189 вироків щодо колаборантів, які співпрацюють з окупаційними адміністраціями на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Більшість із них — за спеціальною процедурою, тобто за відсутності обвинувачених.

Після вироку суду на майно колаборанта накладається арешт. Далі це питання переходить до компетенції Державної виконавчої служби.

Значна частина фігурантів переховується на тимчасово окупованих територіях або в рф. Якщо колаборант був засуджений заочно, термін відбування покарання обчислюватимуть з моменту його затримання.

Найбільш поширені види співпраці з рф на сьогодні — це робота в окупаційних органах влади та організація псевдореферендумів.

Як виявляють колаборантів

У СБУ зазначають, що правоохоронці проводять цілий комплекс оперативних та слідчих заходів для перевірки інформації про факт можливої колабораційної діяльності. При цьому форми і методи роботи тримають у таємниці.

СБУ поіменно встановлює людей, які допомагають ворогу на тимчасово окупованих територіях, їхні установчі дані і коло спілкування. Усе це документують слідчі.

“СБУ не просто ідентифікує колаборантів, а збирає аргументовану доказову базу про скоєні злочини. Тобто ми якісно документуємо злочинну діяльність і проводимо всі необхідні експертизи. Кожен випадок СБУ розглядає індивідуально і ми діємо лише тоді, коли є докази, що людина свідомо пішла на злочин — тобто у даному випадку — на співпрацю із рашистами”, — зазначають у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Доказами можуть бути публічні заяви людини, її виступи в окупаційних медіа, дописи в соцмережах, документи окупаційних органів влади, свідчення людей та журналістські розслідування.

“Відомості, зібрані з відкритих джерел, направляються на експертизи. І вже за результатами цих спецдосліджень надається сукупна правова оцінка вчинкам людини за Кримінальним процесуальним кодексом України”, — пояснюють в СБУ.

Читайте також:

• Хто такий Гліб Пирогов: досьє на 20-річного пропагандиста з окупованої Донеччини
• Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого
• Російські дипломи, співпраця зі СберБанком і підозра в колабораціонізмі: досьє на ректорку захопленого ДонНУЕТ Світлану Дрожжину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!