Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У Броварах та Броварському районі розпочали збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році підуть до першого класу. Дані необхідні для забезпечення майбутніх школярів шкільними рюкзаками.

Про це повідомляє Сватівський гуманітарний хаб у місті Бровари.

Як зареєструвати першокласника з родини ВПО для отримання шкільного рюкзака

У Броварах та Броварському районі триває збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році вперше підуть до школи. Ініціатива покликана допомогти майбутнім першокласникам підготуватися до навчального року. Для цього організатори формують перелік дітей, яких планують забезпечити шкільними рюкзаками.

Для участі батькам або законним представникам необхідно заповнити спеціальну Google-форму.

Організатори звертають увагу, що збір інформації стосується родин ВПО з усіх областей України, які мають чинну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та зареєстровані у місті Бровари або Броварському районі.

У анкеті потрібно вказати:

• ПІБ дитини;
• ПІБ одного з батьків (опікунів) які зареєстровані, як ВПО в м. Бровари та Броварському районі;
• дата народження дитини;
• чи має дитина статус ВПО;
• місце реєстрації проживання (повна адреса, як у паспорті);
• місце фактичного проживання (повна адреса, як в довідці ВПО);
• номер телефону для контакту.

До теми:

Як записатися до Бахмутської лікарні в Броварах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні приріст окупованих територій склав 84 квадратні кілометри. Проте з урахуванням успіхів Сил оборони України загальний територіальний баланс для російської армії залишається від’ємним другий місяць поспіль. Також спостерігається зміна інтенсивності штурмових дій противника на ключових напрямках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дані DeepState щодо територій та тактики противника

За інформацією аналітичного проєкту DeepState, протягом червня російська армія змогла просунутися на 84 квадратні кілометри. Оскільки дані про звільнені українськими підрозділами території публікуються із затримкою, фактичний результат для противника є від’ємним, хоча різниця у площах залишається невеликою.

Аналітики фіксують зростання загальної кількості штурмових дій на 4,4%. Специфіка цих атак полягає у низькій якості виконання. Фіксуються випадки, коли у штурм відправляють одного піхотинця російської армії.

В DeepState зазначають, що кількість російських штурмових дій у червні зросла ще на 4,4%, однак це пов’язано зі зміною їхнього характеру. За оцінкою експертів, дедалі частіше окупанти здійснюють атаки малими групами або поодинці.

Водночас у другій половині червня російські війська досягли певних успіхів у районі Костянтинівки, на Добропільсько-Костянтинівському напрямку та поблизу Гуляйполя, що дозволило їм дещо покращити ситуацію порівняно з травнем.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів дещо зросла. Противник здійснив 28 атак порівняно з 27 попередньої доби. Спроби просування зафіксовані у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та в районі Різниківки.

На Лиманському відтинку інтенсивність бойових дій знизилася з 14 до 11 атак. Російська армія намагалася вклинитися в оборону в районі Новоселівки та у напрямку Ставків, Озерного, Лиману і Дробишевого.

На Краматорському напрямку активність противника збільшилася. Зафіксовано три боєзіткнення у бік Тихонівки, Миколаївки та в районі Часового Яру, тоді як минулої доби відбувся лише один штурм.

Бойові дії на Покровському та Костянтинівському відтинках

Покровський напрямок залишається зоною найбільшої активності російської армії, де кількість атак зросла з 31 до 33. Українські підрозділи зупинили штурмові дії в районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Василівка, Новомиколаївка, Молодецьке, Гришине, Удачне. Також спроби просування відбувалися у бік Торецького, Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Сергіївки, Новогришиного, Новопавлівки та Новопідгороднього.

На Костянтинівському напрямку спостерігається спад інтенсивності боїв з 23 до 20 атак. Зіткнення відбувалися в районах Новодмитрівки, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та у бік Райського.

Втрати російської армії

Станом на 2 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 405 900 осіб. За минулу добу ліквідовано 1 140 військовослужбовців російської армії, що дещо менше за попередній показник у 1 210 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках та реактивних системах залпового вогню, проте зменшилася кількість знищеної артилерії та автомобільної техніки. За добу ліквідовано наступне озброєння

• 2 123 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 353 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 реактивних систем залпового вогню;
• 7 одиниць спеціальної техніки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 1 крилату ракету.

Читайте також:

Російська армія просунулася поблизу Закітного — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!