Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

ЗСУ мають успіхи на фронті в Донецькій, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Бійцям Сил оборони вдалося звільнити 19 населених пунктів, 9 з яких — на Донеччині. При цьому деякі успіхи мають і росіяни.

Про актуальну ситуацію на фронті в Донецькій області розповідає Бахмут IN.UA.

Ситуація на фронті: просування ЗСУ і росіян

За даними аналітиків DeepState, ЗСУ мають успіхи на фронту. Захисникам вдалося звільнити 19 населених пунктів, і в ще шести — відкинути противника. Звільнені населені пункти є в Донецькій, Запорізькій і Дніпропетровській областях.

На Донеччині українські захисники звільнили від росіян дев’ять населених пунктів у Комарській громаді:

• селище Зелений Гай;
• село Новохатське;
• село Грушівське;
• село Товсте;
• село Зірка;
• село Ялта;
• село Піддубне;
• село Мирне;
• село Воскресенка.

Просування на фронті має і російська армія. Зокрема, було зафіксоване просування противника на Краматорському напрямку — поблизу села Привілля.

Втрати рф за 12 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 12 серпня російська армія втратила:

• близько 1 310 військових;
• 3 танки;
• 3 бойові броньовані машини;
• 51 артилерійську систему;
• 1 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 634 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 474 одиниці автомобільної техніки;
• 6 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

• Евакуація з Донеччини: скільки дітей залишається у небезпечних громадах та звідки стартує новий етап
• Українські військові уразили пункт управління окупантів у районі Бахмута
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового сектору. Оновлений макроекономічний прогноз регулятора передбачає зростання міжнародних резервів до 70 мільярдів доларів США у 2026 році.

Детальніше про це розповіли в НБУ.

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження

Ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено з 50 тисяч до 200 тисяч гривень на календарний місяць. У межах цієї суми дозволено купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

Добовий ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень в еквіваленті. До переліку дозволених операцій додано оплату оренди житла за кордоном. Розрахунки можна проводити як карткою, так і через перекази (зокрема, через систему “SWIFT”) із попередньою купівлею валюти банком.

Додано можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача через систему “SWIFT”. Для таких операцій встановлено окремий ліміт — 200 тисяч гривень на календарний місяць.

Ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на місяць для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном відтепер поширюється на оренду житла. Ці розрахунки також доступні за допомогою переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.

Нові умови для юридичних осіб

Добовий ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків в Україні та з валютних рахунків (в Україні і за кордоном) підвищено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Ліміт на зняття готівки з гривневих корпоративних карток за кордоном становить 140 тисяч гривень на календарний місяць замість 17,5 тисячі гривень на тиждень.

Ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток збільшено зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць. Валютними корпоративними картками можна розраховуватися без обмежень.

Введено “додатковий” ліміт для бізнесу, що формується за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України, здійснених із 10 серпня 2026 року. Внески мають підтверджуватися аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами. Юридичні особи отримали право передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.

Експортери отримали дозвіл сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів. Річна сума таких переказів обмежена 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту після 23 лютого 2021 року.

Також запроваджено зміни за такими напрямами:

• репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
• розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями;
• переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду;
• перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Правила для фінансового сектору

Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало дозвіл купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

З 1 вересня 2026 року банки отримають можливість під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не враховується.

Банкам дозволено повертати нерезидентам залучені кошти як інструменти капіталу у випадку відмови з боку регулятора в їх включенні до капіталу банку.

Читайте також:

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат: як відкрити рахунок “Турбота про дитину”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!