Таку амбітну ціль ставлять собі автори і учасники проєкту «Тонка червона лінія». Проєкт створює серію арт-подій за участю митців-вихідців зі Сходу України, які логічно завершаться виставкою і презентацією 3D-моделі Східно-українського Художнього Центру. Оригінальна виставка, стартувавши у Бахмуті, вирушить до Києва, а потім буде презентована у Європі. Куратори проєкту приготували для кожного з митців дещо особливе. Їхня мета – занурити художників у незвичну атмосферу, яка допоможе народити новий витвір.
Проєкт «Тонка червона лінія» – це дослідження новітнього арт-процесу та феномену мистецтва Східної України, що з’явився на теренах окупації регіону.
Така назва проєкту дуже символічна, якщо згадати однойменний кіношедевр Теренса Маліка – військову драму «The Thin Red Line», де дві потужні сили – американська та японська армії – воюють між собою, а події відбуваються на острові в Тихому океані. Племена туземців, які там жили споконвіку не знаючи турбот, виявляються втягнутими в руйнівні процеси, до кінця навіть не розуміючи, що коїться. Розгубленість і тотальне нерозуміння ситуації Лєна Клочко асоціює зі станом жителів тих Східноукраїнських міст, які постраждали від агресії окупантів.
Зміни старої ідеології та напрацювання нових сенсів
«Старше покоління вже сформувалося ідейно, тому так болюче сприймаються будь-які зміни. А ось молодь потребує розвитку, пов’язаного з трансформацією свідомості. Це глобальний процес, в якому ми знаходимо своє місце: світ трансформується через розвиток технологій – і ми стаємо частиною загальносвітових змін. Ми усвідомимо це, якщо тут розпочнеться потужний арт-процес, тому що мистецтво, особливо пластичне мистецтво, де ідеї знаходять самовираз не у мовному аспекті, а через сприйняття, дає цей життєво необхідний поштовх, спонукає мислити за межами старої ідеології», – пояснює мисткиня.
Лєна Клочко відкриває зустріч із художником Петром Антипом.
Художній центр Східної України має на меті заповнення цього вакууму. Пошук фінансування на заснування центру – одне з завдань учасників проекту.
Першим етапом до його створення стане розробка 3D-моделі майбутнього центру з прив’язкою до місцевої локації. Всі охочі зможуть відвідати віртуальну галерею, роздивитися в оцифрованому вигляді картини та арт-об’єкти, створені за результатами арт-івентів, що відбуватимуться впродовж наступного місяця.
Хто буде працювати у проєкті?
«Ми зібрали дуже різних художників, які вже склалися як митці, які знають, що вони промовляють та репрезентують власними витворами. Всі вони так чи інакше займаються трансформацією та дослідженням менталітету Сходу України, впливають на культурні коди, що тут склалися», – розповідають куратори проєкту мисткиня Лєна Клочко та консультант з питань мистецтва Рейнер Опоку (Німеччина).
Серед митців Сходу, яких об’єднає арт-подія, відомі художники, перформери та дизайнери Сергій Захаров, Роман Мінін, Дмитро Коломойцев, Петро Антип, Лєна Клочко, Денис Адушкін, творчий дует Сергія Друзяки та Сергія Літвінова, Алан Майер та епатажний модельєр Михайло Коптєв. Кожен з них братиме участь у соло-шоу – індивідуальній арт-акції чи імпровізації.
Що цікавого буде відбуватись у проєкті?
Основна частина мистецьких заходів планується у Бахмуті та Бахмутському районі, а також у Добропіллі на Донеччині, але долучитися до них в онлайн-режимі зможуть усі охочі. Онлайн-трансляції та лайв-перфоманси будуть транслюватися на сторінці проєкту «Тонка червона лінія» та у соцмережах. Продовж місяця триватимуть арт-акції відомих художників, скульпторів, дизайнерів зі Сходу. Поціновувачі сучасного мистецтва зможуть відвідати творчі екскурсії, майстер-класи та ексклюзивні лекції відомої української мистецтвознавиці та культурологині Галини Мєднікової.
Художник Денис Адушкін спуститься до підземної галереї Заводу шампанських вин на глибині 72 метрів, де буде створювати живопис дії (action painting) у межах заданої теми. Яким буде витвір передбачити неможливо, адже суть цього арт-процесу не у результаті, а у самому процесі створення.
Поки Адушкін творитиме під землею, Алана Майера, художника з Німеччини, який попри все активно працює в Україні і є куратором щорічної міжнародної арт-резиденції “Дифузії” на сході, відправлять підкорювати Червону гору (Бахмутський район). У цій місцині досі збереглися два житлових будинки, які збудовані ще до революції з аутентичнх цеглин.
Не менш цікавий перфоманс обіцяє і майстер епатажу дизайнер Михайло Коптєв, який створюватиме нове вбрання та влаштує фотосесію на тлі місцевого зруйнованого заводу, а скульптор та художник Дмитро Коломойцев створить новий об’єкт стріт-арту у Бахмуті.
Мистецтво у віртуальному просторі
Кожен зі створених арт-об’єктів буде переосмислений з використанням новітніх технологій. Координатором AR-складової проєкту став Олександр Величко, спеціаліст з AR-технологій та експерт з аудіовізуального мистецтва. Саме він розроблятиме для кожного витвору новітню технологічну складову, яка допоможе найкраще розкрити ідею та осмислити наратив автора.
Живопис Адушкіна з використання флуоресцентних фарб перетворять на справжню драматургічну світлову виставу за допомогою гри світла та прожекторів.
«Деякі картини матимуть вбудований QR-код, за допомоги якого глядач зможе побачити більше, ніж полотно на стіні галереї, – пояснює Олександр Величко. – Наприклад, Черчіль на одній з картин Алана Майера та Дмитра Коломойцева при наведенні на QR-код буде гучно вимовляти «Паляниця!», а дівчинка у поїзді Лєни Клочко вигукуватиме «Я це хочу!». Що будуть приховувати інші картини, глядачі дізнаються вже на фінальній експозиції у Києві, яка відбудеться наприкінці вересня. Поки що митці експериментують».
Фізична ж виставка буде подорожувати. У вересні єкспозиція буде відкрита у Києві, а потім рушить до Німеччини або Бельгії, та можливо, далі продовжить тур Європейськими містами.
Проект реалізується ГО «Добропільський центр молоді «ДОБРО» у співпраці зі студією Лєни Клочко «Jipabimil» за підтримки Українського Культурного Фонду.
